Розгляд опери угорського композитора Петера Етвеша, створеної за п’єсою Т. Кушнера "Ангели в Америці". Історія створення двоактної оперної композиції. Драматургія і специфіка, жанрові особливості опери. Нові способи використання театральних засобів.

Перспективна тенденція в розвитку режисерської опери на прикладі нових інтерпретацій "Арабелли" і "Вогняного ангела". Кореляція семіотичних систем й медіа-комунікацій в поліфонічному співвідношенні лібрето, партитури та сучасних рецепцій оперного тексту.

Розгляд "скомороського стилю" твору на різних рівнях: жанровому, акторської гри, народно-поетичних витоків, драматургії, виконавської манери, музичного тематизму, методів роботи з матеріалом, оркестровки. Принципи мелодико-ритмічної організації "Байка".

Смислові ознаки камерності, народжені бароковою епохою як генетичне "ядро" камерно-ансамблевої творчості. Об'ємні потенціали кількісно-інструментальної та якісно-тембральної варіативності, спектр художніх можливостей інструментально-ансамблевих жанрів.

Сведения о композиторе С.З. Трубачёве и его произведении "Богородице, Дево радуйся". История происхождения и значение молитвы. Анализ произведения, его фактура - преимущественно полифоническая с элементами гамафонно-гармонической. Вокально-хоровой анализ.

Исследование опыта осмысления музыки "Болеро" М. Равеля. Рассмотрение раскрытия инициируемой музыкой концептуальной информации, актуализируемой визуальными средствами выразительности. Анализ творческого потенциала синтетического художественного текста.

Співоча кар’єра відомого українського оперного та камерного співака Ореста Руснака. Творча діяльність митця, його служіння мистецтву, зокрема українській пісні, її популяризації в світі. Зв’язки з культурними колами і концерти співака в Україні, гастролі.

Анализ отечественной фортепианной миниатюры XIX - начала XX вв., рассматриваемой в ее любительском сегменте. Жанровое своеобразие пьес, самобытное преломление в отечественной музыкальной среде традиций бидермейера, особенностей сочинений малой формы.

Дослідження музичного контексту "Вертепу" А. Любченка. Симфонічність, багатоголосся, синтез мажорного та мінорного настрою як характерні особливості творчості автора. Орнаментований мелодичний малюнок української пісні, музики світових композиторів.

Определение особенностей варьирования стихотворения И.И. Козлова "Вечерний звон" в общественном обиходе: в устном бытовании, в песенниках, на эстраде и в кино. Место хоровой обработки А. Свешникова среди музыкальных интерпретаций "Вечернего звона".

Анализ мессиановской концепции музыкального текста фортепианных композиций. Целостность интрамузыкального текста и его интертекстуальных, паратекстуальных или метатекстуальных рефлексий. Экстрамузыкальные "круги" и контексты произведений О. Мессиана.

Рассмотрение авторской концепции цикла в свете комментариев композитора как ключевого фактора в процессе исполнительской интерпретации. Анализ целостности интрамузыкального текста и его интертекстуальных, паратекстуальных или метатекстуальных рефлексий.

Визначення музичного стилю хорового концерту з урахуванням особливостей розвитку художньої культури XVIII ст. Розробка концепції стильового розвитку жанру вітчизняного хорового концерту кінця XVII – XVIII століття як особливої художньої системи.

Аналіз розвитку чехословацької альтернативної музики 70-80- х років XX ст. Визначення особливостей функціонування альтернативної сцени в умовах тоталітарної системи. Соціокультурна передумова розвитку нонконформістських культурних проявів у музиці.

Мета – виявити композиційно-драматургічну специфіку "Восьми п’єс для контрабаса соло" П. Гіндеміта і визначити роль циклу у розвитку тієї сфери камерної творчості композитора, що пов’язана саме з контрабасом. Образ інструмента у творчості П. Гіндеміта.

Рассмотрение малоизученного в музыкознании произведения Чжао Цзипина - одного из ведущих современных композиторов Китая. Критерии жанрового своеобразия вокальной поэмы, опора на оркестровое сопровождение, тембровое варьирование каждой песни цикла.

Анализ воспоминаний композитора, теоретика, музыкального критика Юрия Карловича Арнольда и композитора, певца-любителя Владимира Тимофеевича Соколова об Александре Сергеевиче Даргомыжском; некоторые версии интерпретативного чтения данных текстов.

"Четыре времени года" венецианского композитора Антонио Вивальди как одни из самых знаменитых его произведений и одни из известнейших музыкальных произведений в стиле барокко. Времена года как тема искусства и музыки. Картина Сандро Боттичелли "Весна".

Дослідження теоретичних поглядів доктора мистецтвознавства, професора Н.О. Горюхіної. Вивчення типології музичних форм. Розвиток інтонаційної теорії Асаф'єва. Аналіз особливостей руху мелодії та змісту гармонії. Визначення семіотики сучасних композицій.

Розгляд парадоксального твору квартетного жанру "Гелікоптер-квартет" для двох скрипок, альта та віолончелі з точки зору специфічності його драматургії, фактурних особливостей, інтонаційних зв’язків з мегафрактальним синтезуючим оперним циклом "Світло".

Сведения о произведении и его авторах. Связь музыка с интонациями стихов. Анализ литературного текста. Форма хоровой лирической миниатюры. Исполнение четырёхголосным смешанным хором. Передача характера звучания произведения. Метроритмические трудности.

Процес формування диригентської концепції "Двох хорів на вірші Г. Сковороди" видатного українського композитора В. Кирейка. Визначено жанрові моделі хорового диптиху митця, підкреслено зв’язок формотворення хорових творів і пісенної поезії Г. Сковороди.

Зв’язок жанрових моделей хорового диптиху В. Кирейка з пісенною поезією Г. Сковороди. Обґрунтування концепції хорового твору, де наявними є два Світи: земний і небесний, що реалізуються у виконавській інтерпретації хорового колективу під орудою диригента.

Дослідження духовних ідей Ференца Ліста у вітчизняному культурознавстві. Аналіз символістських засад мислення та композиційних орієнтирів композитора. Використання лейтмотиву святого Ассізького Франциска у пізньому фортепіанному періоді творчості митця.

Опера "Электра" Р. Штрауса открывает античную линию в его музыкально-театральном наследии и одновременно является кульминацией экспрессионистских тенденций в творчестве композитора. С нее начинается сотрудничество с Г. фон Гофмансталем как либреттистом.

Анализ фортепианного цикла Р. Шумана "Детские сцены". Обозначение темпа и характера, данные в начале каждой пьесы, исполнительские указания интерпретатора. Фактура, гармония, формы движения, взаимодействие ритма и метра каждого музыкального "портрета".

Первичный аппликатурно-интонационный комплекс как наименьшая структурно-смысловая единица в домбровых кюях западноказахстанского стиля токпе. Характеристика специфических особенностей набора нотного текста в программном обеспечении "Домбыра софт".

Розгляд та аналіз головних особливостей естетичних засад просвітницького руху в різних європейських країнах. Дослідження та характеристика специфіки впливу методичної праці Л. Моцарта на розвиток музичної педагогіки та інструментознавства того часу.

Аналіз маловідомої опери італійського композитора А. Каталані "Едмея". Інформація про історію створення та постановки опери. Роль даного твору в творчому доробку А. Каталані, а також спадкоємний зв'язок "Едмеї" з традиціями італійської романтичної опери.

Виявлення сутності та специфіки загальної обдарованості артиста мюзиклу в руслі концепції автопоезису живих систем. Теоретичне пояснення "еластичності его" артиста мюзиклу як механізму розшифрування інтонаційної семантики авторського музичного матеріалу.