Универсализм как проявление широты и многогранности таланта композитора, множественности и культурной объемности его творческих интересов и устремлений. Анализ основных исторических этапов становления казахской профессиональной музыкальной культуры.

Произведения Ф. Шопена в репертуаре ударно-шумового оркестра. Рекомендации к оркестровке полонеза (си-бемоль мажор, детский), мазурки (оп. 67, № 3, до мажор). Музыкальные диктанты для абитуриентов и студентов музыкальных училищ на основе тематизма Шопена.

Взаимодействие композиторской и исполнительской практики пианиста. Анализ Второго концерта для фортепиано с оркестром. Задействование произведения живописи и литературы в качестве дополнений к формированию образно-эмоционального ряда в пьесах А. Окишевой.

Композиторський доробок М. Долгіх. Особливості поєднання традиційної бандури з сучасними музикальними течіями. Дослідження відомих пісень для дітей. Авторський сольний концерт Марини Долгіх у 2019 році. Історія рідного краю в творчості композиторки.

Розгляд трансформації драматургічного розвитку, структури трагедії, функцій персонажів, їх чисельності, розв’язки, концепції твору, зміни трактування класицистичного конфлікту між почуттям і обов’язком, динамізації оперної дії в трагедії "Горації".

Дослідження специфіки професійної композиторської освіти в Британії на сучасному етапі, що представляє явище європейської музичної культури. Аналіз структури британської освіти, історичних джерел формування британських навчальних програм по композиції.

Аналіз сучасних навчально-методичних посібників, до яких увійшли віднайдені музичні твори національного композитора української діаспори в Німеччині – О. Бобикевича. Висвітлення жанрової палітри творів, мову митця, що ґрунтується на фольклорному мелосі.

Дослідження багатогранності рідкісного таланту універсальних творчих особистостей З. Яхімецького та Л. Камєнського в світовій музичній культурі. Аналіз відновлення в музичній культурі Польщі та Україні як відображення етапу розвитку польської музики.

Особливості розвитку музичного руху (виконавські традиції, репертуарні установки, композиторська діяльність учасників) у другій половині ХХ ст. Визначення давидіанського типу творчості. Провідні мистецькі постаті західноукраїнської хорової культури.

Жанрово-стильові пріоритети авторської музичної творчості відомого українського композитора, художнього керівника і головного диригента Хмельницького академічного ансамблю пісні і танцю "Козаки Поділля" М. Балеми. Огляд його творів різних музичних форм.

Аналіз важливих аспектів, що є характерними для розвитку в Україні нового напрямку музикознавства - виконавського. Дослідження композиторської творчості з позицій виконавського мистецтва. Аналіз композиторської творчості як об'єкту інтерпретації.

Розвиток методології та технології виконавства у сучасному державному музикознавстві. Дослідження композиторської творчості як об’єкта вербального, наукового й інтерпретаційного осмислення. Аналіз проблем фольклористики та української скрипкової школи.

Обзор этапов собирания и фиксации музыкального фольклора в Дагестане в период от второй половины XIX до начала XXI века. Анализ собирательской деятельности дагестанских композиторов советского периода. Их вклад в изучении народного музыкального наследия.

Ознакомление с деятелями тувинского музыкального искусства: заслуженными композиторами – Р. Кенденбилем, Д. Хуреш-оолом. Изучение творчества молодых тувинских композиторов: Натальи Лопсан, Урана Хомушки, Оксаны Кургек-Чуль-дум, Аяны Монгуш, Аяны Оюн.

Строение кантат Андре Кампра, опубликованных в трех томах. Ненормативное строение рассмотрено на примере шестой кантаты первого тома "Les femmes" ("Женщины") и четвертой кантаты третьего тома "Les Plaisirs de la Campagne" ("Сельские удовольствия").

Аранжировка как самостоятельный вид музыкального творчества. Особенности творческой деятельности квартета "Сказ". Анализ скоморошества, его роль в развитии русской культуры. Различные варианты интерпретации рока на русских народных инструментах.

Шараканы как жанр духовной музыки армян – уникальные гимны армянской церкви. Время и предпосылки возникновения шараканов, их место в системе сакральных песнопений армянской традиции. Исследование особенностей композиционной организации шараканов.

Функціонування сучасних технік композиції в українській баянній музиці. Характеристика проблем ґрунтовного вивчення особливостей реалізації різноманітних сучасних технік і методів композиції. Художньо-естетичний потенціал вітчизняної музичної культури.

Виявлення композиційно-драматургічних параметрів алеаторики, визначення її ролі в організації форми оркестрових творів українських майстрів, конструктивного і смислового значення в системі виразових засобів, спрямованих на втілення концепційного задуму.

Виокремлення та наукове обґрунтування компонентної структури виконавських умінь музикантів-духовиків. Окреслення поняття виконавських умінь та виконавської техніки. Класифікація органів виконавського апарату музиканта залежно від виконуваної функції.

Висвітлено актуальну проблему формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Проаналізовано дослідження науковців з означеної проблеми. Ключові складники сформованості вокально-виконавської компетентності учителів.

Акустические механизмы восприятия и воспроизведения высоты музыкальных звуков. Звуковысотные характеристики вокальных гласных. Сенсорные механизмы голосообразования. Причины неточности воспроизведения вокалистами мелодической структуры вокальной речи.

Подходы к современной музыке, художественной ценности и понятию "хит", популярному в нынешнее время. Ставится вопрос о значимости современной академической музыки и творческих союзов, значительно поднимающих уровень культурной жизни любого региона.

Специфіка комунікативної семантики творчих колективів. Суть семантики вокальної формації "Піккардійська терція" з погляду естрадно-джазової комунікації як синкретизму національного (народного, духовного, естрадного) та міжнародного джазового посилів.

Визначення понять "музичне спілкування", "музично-виконавське висловлювання", "архетип музично-виконавського висловлювання". Розгляд концепцій адресата музичного мовлення як індикаторів комунікативно-інтерпретаційної позиції музиканта-виконавця.

Багатовекторність комунікації, яка здійснюється диригентом у ході знайомства з музичним твором, його аналізом, розробкою, виконанням. Визначення ролі жесту та міміки як універсальних засобів спілкування між диригентом та виконавським колективом.

Впровадження інновацій у фахову підготовку майбутніх учителів музики. Використання форм дуету та тріо в процесі ансамблевого музикування. Застосування засобів сугестивного впливу в навчальному процесі. Оволодіння вокальними та інструментальними навичками.

Спеціальний підхід до аналізу музичних творів з позиції закладених в системі музичної виразності пластичних прообразів. Визначення особливості інтонування як виду творчої діяльності на основі прийомів ритмічного музикування за системою Е. Жака-Далькроза.

Связь конвенций культуры с общественным устройством. Способы создания иллюзорного пространства на сцене. Формирование образно-звуковой семантики, четко работающей системы воображаемых пространственных координат. Роль конвенции эстетического пространства.

Проблеми інтеграції культурних цінностей, пошуки синкретичності художніх традицій у культурній парадигмі Схід-Захід. Текстово-семантичний та змістовно-логічний аспект симфонічних творів композиторів Бао Юань Кея (Китай) та Євгена Станковича (Україна).