Композиційно-драматургічні вектори дослідження мелодрами "Бергліот" Е. Гріга. Основні закономірності інтонаційно-драматургічного розвитку твору, особливості його композиційної організації, характеристика специфічних ознак жанру, функції оркестру.

Закономірності інтонаційно-драматургічного розвитку мелодрами Е. Гріга. Особливості її композиції, специфічні ознаки жанру, функції оркестру. Втілення трагізму драми Бйорнсона на інтонаційному, тональному, сюжетному, структурному рівнях музичного твору.

Мемуари як жанр літературно-художньої творчості, що заснований на документалістиці. Різновиди джерела: мемуари "сучасні історії" та автобіографії. Вплив особистої зацікавленості автора кондицій роботи над мемуарним твором на правдивість його змісту.

Исследование Мессы ди Глория Джакомо Пуччини. Прочтение автором мессы не только как сакрального жанра, но как произведения, обладающего огромным театральным потенциалом. Мелодический потенциал сольных арий, разнообразие динамического плана, оркестровка.

Симфоническое наследие и синтезирующий характер творчества Римского-Корсакова. Изучение разнообразных программных и непрограммных, циклических и одночастных произведений композитора для оркестра. Анализ симфонической сюит "Шехеразада" и "Антар".

Музыка к драме М.Ю. Лермонтова "Маскарад" как одно из самых популярных произведений Хачатуряна. Премьера спектакля 21 июня 1941 года, в канун начала Великой Отечественной войны, его дальнейшая жизнь в виде сюиты, скомпонованной композитором в 1943 году.

Аналіз феномену метадискурсу як форми сприйняття музичного твору, що залишається поза увагою сучасного музикознавства. Аналіз симфоній В. Антонюка, визначення закономірностей, що дають можливість розглядати симфонічну творчість як цілісне музичне полотно.

Періодизація історії світової музики. Символічне, класичне, романтично-смислове, загальноромантичне, інтенціонально-смислове музичне мистецтво з відповідним буттям культур, їх образним типом і хронотопом у просторі останнього 5000-літнього метаперіоду.

Розкриття жанрово-інтонаційної та драматургічної специфіки стилю П. Чайковського. Аналіз особливостей символіки семантичних структур метатексту композитора. Ліризація теми Фатуму, відтворення діалектики Світла й Темряви в симфонічних і оперних творах.

Дослідження традицій європейського класицизму та бароко. Виявлення змістовних і типологічних ознак вокальної духовної творчості. Відтворення смислових аспектів образу Орфея у французькій сольній кантаті. Аналіз італійської вокально-театральної практики.

Характеристика различных жанровых амплуа вальса в квартетах Д.Д. Шостаковича. Особенности двух разновидностей модификаций вальса - жанровой трансформации, а также жанрового синтеза, получающего разные смысловые модусы в зависимости от конкретных ситуаций.

Изучение значимого феномена музыкального искусства - рыцарской оперы. Анализ специфики воплощения рыцарско-приключенческого сюжета в музыкальной драматургии. Характеристика специфичного отношения данного жанра к пространственно-временной организации.

Прослідковування метафізичних - надфізичних показників мислення в паралелізмах виразних ознак, що засвідчують належність до епохально співвідносних пластів творчості композиторів і виконавців, хоча вони ніяк не зумовлені особистісними контактами чи спілку

Розгляд взаємодії метафор, що утворюють систему смислів, інтерпретація котрих дозволяє "прочитати" "приховані" аспекти змісту, значення яких у художньому тексті розшифровується за допомогою методу герменевтики аналізу на прикладі твору "Поема кохання".

Рассмотрение музыкального творчества Николая Карловича Метнера. Русская фортепианная музыка XIX-XX века. Анализ композиторская деятельность выдающегося композитора с точки зрения критических взглядов и суждений музыкальных деятелей того времени.

рассмотрение концепции фонореализма, ставшей основой художественного метода австрийского композитора П. Аблингера. Выявление аналогий в технологических приемах цифровой эпохи. Идентичность художественных методов музыкального и изобразительного искусства.

Висвітлення художнього світогляду і музично-хорової естетики видатного українського диригента Анатолія Авдієвського. Основні етапи роботи майстра з хоровими колективами. Еволюція виконавського стилю Українського народного хору імені Г. Верьовки.

Особливості роботи видатних балетмейстерів та процес виникнення й розвитку цієї професії. Розглянуто риси виконавського стилю М. Тальоні, К. Грізі, А. Павлової. Феномен імпровізаційної творчості А. Дункан, її вплив на формування балетної естетики ХХ ст.

Висвітлення проблематики популяризації інструментального виконавства баяністів та акордеоністів з боку жанрового вдосконалення концертного репертуару. Доцільність аранжування жанрів музики, які більш природно звучать і зручно виконуються на інструментах.

Виявлення специфіки виконання вітчизняної поліфонічної музики в класі інструментального виконавства. Аналіз структурно-композиційних, жанрово-образних особливостей поліфонічних циклів "Добре темперований клавір" Й. Баха і "Ludus tonalis" П. Хіндеміта.

Висвітлено методи роботи над поліфонічними циклами європейських композиторів ХVIII-ХХ століть зі студентами в закладах вищої освіти. Проаналізовано особливості поліфонічних циклів "Добре темперований клавір" Й.С. Баха і "Ludus tonalis" П. Хіндеміта.

Ефективність розвитку вокально-виконавських навичок студентів. Сутність, зміст та структура методів вокальної педагогіки, їх класифікація та особливості застосування. Характеристика виховання співацького голосу. Основні способи пошуку примарного тону.

Практичне застосування інноваційного підходу до оновлення концертного репертуару баяніста і акордеоніста з погляду легкожанровості виконавської програми. Оновлення концертного репертуару музиканта-викладача й виконавця у сенсі збагачення музикою жанру.

Історія виникнення релятивної системи. Розвиток метро-ритмічного, ладового відчуття у молодших школярів за системою З. Кодая. Основні ритмічні, ручні знаки та методи їх застосування за системою З. Кодая на уроках музики у загальноосвітніх школах.

Активізація творчого потенціалу учнів-саксофоністів, забезпечення їх готовності до ансамблевої виконавсько-творчої діяльності. Мотивація щодо здійснення колективно-виконавської діяльності у зв’язку з індивідуальним розвитком художніх інтересів та потреб.

Розробка методичної моделі застосування прийомів евристичної діяльності у практиці фортепіанного навчання майбутніх учителів музики. Огляд етапів формування готовності студентів до застосування прийомів евристичної діяльності у фортепіанному навчанні.

Аналіз вихідних принципів навчання естрадного співу, які використовує у своїй методиці американський виконавець та педагог Б. Меннінг. Дослідження методичних настанов виконавця, котрі є результатом тривалого процесу відбору найдієвіших підходів.

Диагностика музыкальных способностей у детей. Освоение навыков игры на фортепиано. Фортепианные школы Западной Европы и России. Этапы работы над музыкальным произведением. Работа над звуком. Работа над полифоническими произведениями и крупными формами.

Содержание музыкального обучения и воспитания в начальных классах. Понятие репертуара урока, его задачи. Основные формы организации обучения, его структура. Характеристика системы методов воспитания: формирования сознания, стимулирование и мотивация.

Рассмотрение камерно-вокального творчества С.М. Слонимского. Интонационные, жанровые традиции цикла композитора, написанного на стихи А. Ахматовой. Фольклорные задачи, раскрывающие чувства и состояние героини. Изучение современных вокальных произведений.