Исследование особенностей мотетов И.С. Баха, которые являются одной из вершин западноевропейского искусства. Ознакомление с характерными чертами старого мотетного стиля мотеты композитора, которые сохранили связь с канонами контрапунктических имитаций.

Характеристика мотива джаза как социокультурного феномена в творчестве Дж. Сэлинджера и В. Аксенова. Способы определения концептуальной природы мотива джаза в произведениях американского классика Дж. Сэлинджера и русского писателя-эмигранта В. Аксенова.

Преломление национальных традиций казахского народа в фортепианном педагогическом репертуаре, созданном Аидой Исаковой. Анализ фортепианных пьес А. Исаковой "Гакку" и "Гайни", в которых используются подлинные мелодии казахской традиционной музыки.

Изучение особенностей искусства мугама, которое неразрывно связано с классической поэзией. Особенности мелодий в мугамах, которые носят названия поэтических форм месневи, сагинаме, семаи, шахрашуб, дубейти. Связь мелодических форм с поэтическими.

Визначення та обґрунтування ключових параметрів кризової соціокультурної ситуації в проекції на проблемне поле сучасного музичного мистецтва. Аналіз і оцінка пріоритетних напрямків у дослідженні культурно-мистецької ситуації XX – початку XXI сторіч.

Започаткування можливості трактування мистецтва з погляду матеріальних зацікавлень людей. Фатальна внутрішня форма підпорядкування духовних цінностей ринковим засадам. Місце музики в сучасному світі. Відмежування музики як мистецтва "чогось більшого".

Розгляд введення творчої спадщини вітчизняного радіотеатру до кола об'єктів музикознавчого аналізу. Вивчення специфічних особливостей радіоспектаклю як жанру аудіального мистецтва. Окреслення функцій музики в процесі створення цілісного звукового образу.

Пісні Закарпатського краю. Коломийка в Закарпатському фольклорі. Вплив М. Кречка на музику Закарпаття. Традиції та тенденції програм хорових колективів Закарпаття. Збирачі Закарпатських пісень. Дезидерій Задор – видатний Закарпатський композитор та діяч.

Сьогодні в музичному мистецтві одним з найпопулярніших методів створення музики на основі алгоритмів вважається метод так званої фрактальної композиції. Вважається, що в музичному плані найцікавішими є стохастичні фрактали. Властивості фракталів.

Проблеми історії, розвитку, збереження, популяризації світової та вітчизняної духовної музики. Етичні аспекти композиторської творчості та педагогічної діяльності в контексті християнських цінностей. Педагогічний досвід реалізації виховного потенціалу.

Характеристика постановки опер, розгляд критичних рецензій, монографічних досліджень різних років і перекладів. Підкреслення зв’язку між сприйняттям музики Р. Вагнера і мистецьким та суспільно-політичним контекстом. Розкриття шляху музики композитора.

Особливості розвитку музичного мистецтва у стародавньому Єгипті. Музичний супровід культових та релігійних обрядів у стародавньому Єгипті. Розвиток поліфонії в хоровій музиці. Виникнення військової музики та винайдення способів запису музичних звуків.

Теорія рефлексії в музиці на підставі категоріального синтезу історичного і теоретичного музикознавства, філософсько-поетичної рефлексії та досвіду християнської антропології, зокрема патристики та літургійного співу. Рефлексивний модус свідомості митця.

Роль музики у драматургічному матеріалі як засобу художньої образності, реалізації сценічної дії, створення образної сфери словесної дії. Принципи творчого бачення та використання музики як образного компонента словесних форм драматургічного твору.

Визначення особливостей використання музики в екранній площині через дослідження мистецьких тандемів режисер-композитор. Основна характеристика режисерської творчості в контексті композиторських практик творення музики для аудіовізуального мистецтва.

Використання музики в екранній площині через дослідження мистецьких тандемів режисер-композитор. Специфіка співтворчості режисера і композитора в екранних мистецтвах, їх застосування в створенні навчально-методичної літератури з теорії та історії музики.

Принципи естетичного виховання С. Русової. Погляди С. Русової стосовно місця музики у ланці середньої та позашкільної освіти. Знайомство громадської діячки з М. Лисенко. Глибокі знання з музики, розуміння сили її впливу на формування й розвиток дитини.

Розкриття можливостей музичного мистецтва у вираженні настроїв людини. Виховування в учнів інтересу і ціннісного ставлення до української народної пісні. Визначення палітри почуттів, втілених у вальсах Ф. Шопена, А. Кос-Анатольського, А. Островського.

Методологічні засади застосування музичного мистецтва для забезпечення психологічного благополуччя дітей в їх подальшому житті. Огляд періодів дитинства у зв’язку з формами музичних занять. Вплив нездорового сімейного клімату на формування особистості.

Тенденція до музикалізації відображена у назві; у фрагментах, що інтерпретують слухання чи виконання музики, використано запозичені елементи "музичності" (у Домонтовича) та певному підтексті. У Косача музика формує дійсність, заміняє слова та вчинки.

Аналіз музикознавчої діяльності української піаністки, педагога, довголітнього президента Українського музичного інституту Америки - Дарії Гординської-Каранович. Музично-критичні праці Д. Гординської-Каранович в сфері розкриття музичного життя діаспори.

Огляд публіцистики та музикознавчої спадщини О. Залеського в різновиді їх жанрів та напрямків. Діяльність митця в контексті епохи та його роль у формуванні української музичної культури в Галичині та діаспорі. Музикознавча діяльність О. Залеського.

Авторка наукової статті просуває ідею комплексного підходу у дослідженні композиції, спрямованого на пізнання художньої логіки музичного твору. Суть оновленого методу полягає у тому, що він поєднує традиційні та новітні засади музикознавчого аналізу.

Дослідження ужгородської музикознавиці Тетяни Росул із питань музичного минулого Підкарпатської Русі та сучасних здобутків мистців Закарпаття. Музикознавча спадщина вченої у сфері історії української музики та сьогочасної композиторської творчості.

Розглянуто музикознавчі дисертації Стефанії Туркевич та Зиновія Лиська як фактор утвердження національно-культурної ідентичності. Акцент зроблено на музикознавчо-культурологічному аналізі цих дисертацій. Їх внесок діячів у світову та українську скарбниці.

Дослідження секретів творчої майстерні досвідченого українського музиканта С. Турнєєва. Роль в професійній діяльності майстра доленосних творчих зустрічей. З’ясування світоглядних складових композиторського стилю і методу заслуженого діяча мистецтв.

Обґрунтування контрастних музикознавчих візій зрілого періоду композиторської життєтворчості як результат системного аналізу широкого кола монографічних досліджень різного формату. Розгляд капітальних праць А. Швейцера, Д. Житомирського, Я. Мільштейна.

Обґрунтування контрастних музикознавчих візій зрілого періоду композиторської життєтворчості. З'ясування міри дослідженості проблеми зрілості композитора у музикознавчому дискурсі, зокрема, у форматі монографій, присвячених композиторським персоналіям.

Дослідження становлення і розквіту польської національної музикологічної школи. Аналіз вокальних та хорових композицій професора В. Позьняка. Біографія та життєвий шлях науковця С. Голяховського. Написання монографії про композитора К. Шимановського.

Аналіз репрезентативних зразків камерно-вокальної, вокально-симфонічної, інструментальної та музично-сценічної творчості Г. Хоткевича. Стильові засади праць композитора та їх жанровий спектр. Дослідження його концепції синкретичності музичного мистецтва.