Особливості зародження блюзового та джазового музичних жанрів. Визначення закономірностей географічної локалізації та часу виникнення цих музичних жанрів. Культурні особливості Нового Орлеана та його роль в формуванні блюзової та джазової музики.
- 1532. Історія становлення музичного інструменту класична гітара в контексті європейської музичної культури
Етапи в європейській історії виконавства на шестиструнній класичній гітарі. Зростання популярності інструменту гітари. Іспанська школа гри на гітарі. Відродження гітари в Європі в XVI столітті. Гітара як головний інструмент домашнього музикування.
Здійснено обґрунтування комплексного дослідження історії становлення флейтового мистецтва, що визначає її актуальність для сучасної мистецько-педагогічної практики. Проаналізовано шляхи виникнення флейти, її розвиток від давніх часів до сьогодення.
Походження та багатовікова історія гітари - дуже популярного сьогодні музичного інструменту. Період розквіту гітари і гітарної музики у Франції XVII століття. Концертна форма виконання на гітарі, висунена в XVIII ст. Ключові прийоми гри на гітарі.
Наукова і педагогічна школа Л. Кияновської як визначне явище на теренах історичного музикознавства. Аналіз навчального посібника "Галицька музична культура ХІХ-ХХ ст.", як одного із досягнень музикознавчої думки. Феномен Львівської диригентської школи.
Дослідження основних особливостей розвитку італійської опери, встановлення її місця в загально-європейському культурному контексті та характеристика стильових трансформацій у зв’язку з історичним розвитком всієї національної музичної культури ХХ ст.
Характеристика етапів проникнення італійської опери на китайські сцени в XVIII-ХІХ століттях. Історичний контекст розповсюдження італійської опери та роль італійських (та інших) антрепренерів, що вилилось в масове захоплення італійською оперою в Китаї.
Комплексний розгляд специфіки взаємодії композитора та виконавця у поставангардній музиці на прикладі творчої співпраці співачки Д. Луміні та італійських композиторів кінця XX ст. Здатність виконавиці консолідувати досвід різних інтонаційних практик.
Характеристика періодів життєтворчості Максима Березовського, пов’язаних з його перебуванням в Італії. Аналіз навчальної мети італійських подорожей М. Березовського, їх впливу на формування професійної майстерності митця в інструментальному виконавстві.
Загальна характеристика творчості Й. Брамса. Дослідження романтичних тенденцій в музичній мові композитора, в драматургії його творів, їх поєднання з класичним світосприйняттям. Оцінка ролі композиторської спадщини Брамса в сучасному музикознавстві.
Аналіз творчості Й. Брамса як наступника художньо-естетичних ідей музичного романтизму у сучасному музикознавстві. Дослідження історичної ролі творчості композитора як зберігача культурної традиції в контексті сучасної мистецько-культурологічної ситуації.
Розкриття духовно-інтелектуальної спорідненості Вагнера і Ґете через метафізику любові як універсальний шлях пізнання та самопізнання. Музичні драми Вагнера крізь призму спрямованого до істини героя "фаустівського" типу в діалозі з "мефістофельським".
- 1543. Йозеф Гайдн
Жизнеописание австрийского композитора и представителя венской классической музыкальной школы Францы Йозефа Гайдна. Исследование творчества Й. Гайдна как основоположника музыкальных жанров симфонии и квартета. Ученики и культурное наследство композитора.
Розгляд життєвого і творчого шляху Йозефа Маркса. Дослідження його камерно-вокальних, камерно-інструментальних, фортепіанних та симфонічних жанрів. Розгляд робіт "Шість п’єс для фортепіано", "Романтичний фортепіанний концерт" та "Осіння симфонія".
Основные этапы процесса художественного познания произведения исполнителем, характеристика и значение его аналитической работы. Основополагающие аспекты художественной интерпретации, особенности использования принципа образности в данном процессе.
История европейской академической музыки. Особенности русского голосоведения. Обеспечение полноты гармонии при опоре на трезвучия и септаккорды. Использование гармонического четырёхголосия в творчестве М. Мусоргского, И. Стравинского, А. Скрябина.
Анализ "базового" набора вокальных упражнений, необходимого для каждого вокалиста-педагога. Исследование принципа системности, охватывающего все этапы подготовки певца, приоритетные задачи, для решения которых применяются соответствующие упражнения.
Реализация философской проблематики "жизнь-смерть" в музыкальных образах. Основные задачи философской и музыкальной танатологии. Специфика музыкального языка, присущего траурному маршу. Эволюция взглядов на проблему смерти в музыкальной танатологии.
Исследование формообразования в жанре concerto grosso. Особенности его современной интерпретации в произведениях российских композиторов второй половины XX века. Черты барокко в камерных симфониях 1960-х годов М. Вайнберга и Concerti grossi А. Шнитке.
Предложения для улучшения профессиональной подготовки будущих школьных учителей музыки в инструментальном, дирижерско-хоровом, музыкально-теоретическом, музыкально-историческом, психолого-педагогическом, информационно-технологическом направлениях.
Аналитическая работа музыканта-исполнителя как важнейшее смыслообразующее основание для дальнейшей интерпретации музыкальных произведений. Методические основы достижения продуктивности аналитической работы, стилистический подход к анализу произведений.
Проблемы, связанные с утратой традиций отечественной звукозаписи, поиск путей их восстановления. Роль знаменитой отечественной студии звукозаписи "Мелодия" в формировании фонда прекрасных звукозаписей прошлых лет. Репертуар оркестра Московской филармонии.
Контекст модерна в творчестве Рахманинова - главного художественного направления того времени. Композитор пребывал в окружении людей, связанных с данной культурой. Рассмотрены некоторые параллели между творчеством С.В. Рахманинова и М.А. Врубеля.
Музыкант-инструменталист как исполнитель и создатель музыкальных произведений. Характеристика основных методов решения проблем формирования традиционной художественной школы в этнической инструментальной музыкальной культуре контактной коммуникации.
Обоснование концепции, оправдывающей существование двух подходов к исполнению вокальной музыки - на языке оригинала и на языке другой культуры, родной для вокалиста и публики. Анализ практики исполнения вокальной музыки, спаянность музыки и слова.
Понятия "академизм", "академизация", "академическое искусство". Эволюция музыкального мышления человечества. Сущность академической музыки. Универсальное направление в художественном творчестве. Расширение образных, интонационных, стилистических сфер.
В работе исследуется явление антропоцентризма в музыке польского композитора XIX в. Ф. Шопена, концентрируясь на драматургических функциях, обозначенных В. Медушевским. Проводится соотнесение драматургических функций с ведущими темами Четвёртой баллады.
Особенности драматургии первой оперы П.И. Чайковского "Воевода" (1868). Анализ жанровой архитектоники сцен оперы. Определение опорных точек в драматургии, рассмотрение структуры сцен с точки зрения соотношения "отстраняющего" и основного материала.
Исследование и характеристика особенностей фортепианного творчества Н.К. Метнера в контексте русской музыкальной культуры. Ознакомление с исполнительскими рекомендациями Н.К. Метнера, изложенными в книге "Повседневная работа пианиста и композитора".
Исследование исторических процессов формирования академического музыкального образования и исполнительства на просторах царской России. Роль Ялты в культурной жизни Крымского полуострова. Изучение творческой деятельности М.Ф. Гнесина в Екатеринодаре.
