Проблема системно-целостного рассмотрения категорий в теории музыкального исполнительства: стиль, творческий метод, индивидуально-типологический статус исполнителя. Обоснование взаимообусловленности этих категорий, "заглубленности" одной в другой.

Представление категорий пространства и движения в виде философских универсалий, помогающих восприятию нового содержания и средств выразительности электронной музыки. Выражение определённых способов мышления и технологий создания электронной музыки.

Складність та багатовимірність категорій "рух" та "музичний рух". Аналіз взаємодії, обумовленої саме біологічною природою людини. Порівняльна характеристика та розмежування дефініцій "рух у музиці", "музичний розвиток", "музична пластичність, моторність".

Розкриття взаємин жанру і стилю як основних аспектів музики, узгодження їх проекцій в простір діалогу як розуміння, результатом якого стає той або інший перебіг музичної інтерпретації, весь обсяг виразного матеріалу музики. Проблема виконавського діалогу.

Засади категорії авторства у її проекції на сучасну музикологію з виявленням особливостей дії в жанрі гітарного концерту. Виявлення специфіки функціонування категорій автора та авторства в гітарній музиці, їх впливу на жанрову поетику гітарного концерту.

Визначення нормативних музично-мовних якостей як окремого стильового напряму. Особистості фортепіанної імпровізаційної техніки. Виявлення компонентів виконавської майстерності, які формують органічний комплекс індивідуальних засобів вираження в джазі.

Визначення та аналіз специфічних аспектів мислення музиканта-інструменталіста на прикладі домрової творчості, загальна характеристика параметрів художньої речовності домри. Аналіз специфічних прийомів гри з позицій виразності звучання інструмента.

Генезис та еволюція явища/поняття камерності в інструментально-ансамблевій музиці. Категорія камерності як семантична структура, що утворюється складним художньо-комунікативним конструктором. Смислове ядро камерних інструментально-ансамблевих жанрів.

Визначення категорії оперного стилю як основи теоретичного моделювання сучасного оперного театру, відповідно виокремити провідні стильові риси сучасного оперного театру як цілісного художньо-творчого феномена. Система стильових визначень театру.

Аналіз музикознавчих аспектів проблеми часу і специфіки прояву часу в музиці. Виявлення антиномічних сторін і властивостей музичного часу у зв'язку зі структурними рівнями музичної поетики. Вивчення циклічності у фортепіанній творчості С.В. Рахманінова.

Антиномічні сторони і властивості музичного часу зі структурними рівнями музичної поетики. Аналіз музичного тематизму і принципів формоутворення фортепіанних прелюдій, музичних моментів і етюдів-картин С.В. Рахманінова як музично-хронотопічних знаків.

История возникновения литургической службы в латинском обряде Католической Церкви. Исследование символического смысла песнопений, исполняемых в мессе. Эволюция изучаемого циклического музыкального произведения в творчестве композиторов разных школ.

Аналіз передумов та особливостей розвитку професіоналізму української академічної школи народних інструментів. Періодизація процесів еволюції методологічної концепції становлення народно-інструментального мистецтва. Характеристика кожного з періодів.

Становлення в якості сфери практичної діяльності, галузі наукового-теоретичного знання та освітнього комплексу - риса сучасного розвитку академічного народно-інструментального мистецтва. Закономірності формування виконавської майстерності баяніста.

Кафедра хорового диригування Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського як творчий та навчально-методичний осередок. Роль хорового мистецтва у духовному розвитку України. Роль київської хорової школи у становленні музичної освіти в Україні.

Систематизація існуючих поглядів на явище "школа" у музичному мистецтві, осмислення єдиного принципу його формування та функціонування. Переваги запровадження комплексного підходу та квадра-матриці для вивчення феномену "школа" в музичному мистецтві.

Национально-характерное содержание и тематика в квартетном творчестве китайских композиторов. Методы развития материала в художественно значимых сочинениях авторов. Подход к ладовой и метроритмической системе китайской композиторской скрипичной школы.

Жанр струнного квартета как важная область научных интересов музыковедов из стран Дальневосточного региона - Китая, Южной Кореи и Японии. Проблемы становления и развития жанра квартета в научных трудах китайских, южнокорейских и японских авторов.

Повышенный уровень эстетического качества в квартетах А. Глазунова, культ красоты, красочность и экспозиционная статичность. Гармонические обороты, центростремительность и ладовые наклонения. Принципы варьирования и сюитности в творчестве композитора.

Методы обобщения Шостаковичем опыта других композиторов в жанре струнного квартета. Характеристика черт квартетного стиля этого композитора. Анализ традиций интерпретации Тринадцатого квартета Шостаковича квартетами им. Бетховена и им. Бородина.

Рассмотрение развития концертирующего стиля в истории музыки. Изучение принципов организации и схем моделирования многочастных циклов оркестрового концерта в период барокко. Сравнительный анализ циклических форм в concerti grossi А. Корелли и Г. Генделя.

Аналіз процесу формування професійної музичної освіти в Україні у XVII ст. Роль та внесок Києво-Печерської лаври та православних коледжів у музично-естетичне виховання молоді. Розвиток регентської вокально-хорової практики та церковного акапельного співу.

Виявлення й обґрунтування деяких основоположних закономірностей ірмолойного віршування, синкретичного музично-віршового формотворення в напівах українського Ірмолоя. Розкриття музично-теоретичної основи запозиченої й адаптованої релятивної нотації.

Діяльність однієї з найбільш помітних постатей українського гітарного мистецтва початку XX ст. — Д.Г. Лободи. Характеристика, репертуарні, методичні, соціальні аспекти діяльності. Програми концертів, у яких приймали участь члени об'єднань гітаристів.

Особливості діяльності Данила Григоровича Лободи та створюваних ним в Києві об'єднань гітаристів. Репертуарні, методичні, органологічні та соціальні аспекти діяльності київського гуртка гітаристів. Програми концертів, в яких брали участь члени гуртка.

Дослідження топографії церковно-музичної культури Києва. Історіографія хору Софійського кафедрального собору. Обов'язки митрополичих регентів та вимоги до солістів. Особливості комплектування складу хористів. Запровадження практики духовних концертів.

Аналіз питань творчого втілення науково-теоретичних настанов Б. Яворського його київськими учнями М. Вериківським та П. Козицьким у камерному жанрі 10-20-х рр. ХХ ст. в аспекті образно-інтонаційного оновлення музичної мови. Перспективи музичного звучання.

Изучение биографии американского кинокомпозитора и дирижёра Джона Таурена Уильямса. Обучение Уильямса и начало деятельности как композитора. Партнёрство Джона Уильямса и Стивена Спилберга. Анализ фильмографии кинокомпозитора. Награды за его музыку.

Характеристика творчества композитора В. Храпачева на примере нескольких фильмов, снятых режиссером Р. Балаяном. Анализ технологических приемов музыки, позволяющих найти ключ к расшифровке способов музыкальной интерпретации режиссерского замысла.

Основные проблемы киномузыки как объекта музыковедческого анализа. Общие закономерности жанра киномузыки в игровом кино, основные аналитические подходы ее изучения. Подчиненность музыки законам кинематографа, ее вторичность, дискретность и контекстность.