Теорія і методика фізичного виховання

Та розвинена воля сама по собі ще не є цінністю. Рішучим, настирливим, дисциплінованим, цілеспрямованим може бути й злодій. Вольові, етичні, естетичні якості треба підпорядковувати більш високим прагненням, таким, як любов до Батьківщини, любов до свого народу, прагненню інтереси Батьківщини, народу, держави ставити вище власних інтересів.

Такого роду прагнення формувати нелегко. Як слід це можна зробити лише тоді, коли, починаючи уже з молодшого шкільного віку, діти будуть долучатися до рідної духовності. З молодшими школярами це можна робити через використання ігрово-сюжетної побудови уроків і позакласних занять, коли ця ігрово-сюжетна побудова ґрунтується на матеріалах вітчизняної героїки, на матеріалах рідних традицій, звичаїв, народних свят.

1.2. Виділяють п'ять типів уроків залежно від дидактичних цілей: вступний урок, урок вивчення нового матеріалу, урок закріплення вивченого, контрольний урок, урок змішаного типу.

Різні типи уроків нерівномірно розподіляються за класами. У молодших школярів проводяться уроки переважно змішаного типу, одноцільові уроки складають приблизно 17-48%. Через психічні і фізіологічні особливості дітей (швидка стомлюваність, низький показник стійкості уваги) учителі змушені на кожному уроці ставити кілька дидактичних задач (розучувати нову гру, повторювати раніше вивчену гру, оцінити ступінь засвоєння програмного матеріалу).

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Повинна бути використана фронтальна і станційна організація роботи.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 16

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Ґрунтуючись на міжпредметних зв'язках, які встановлює сам виконавець контрольного завдання, схарактеризувати вікові особливості старших школярів.

1.2. Сформулювати, і, виходячи з вікових особливостей, схарактеризувати освітні задачі фізичного виховання старших школярів, а також пояснити, ґрунтуючись на знаннях з педагогіки, теорії і методики фізичного виховання, які з видів уроків фізичної культури найбільш доцільно застосовувати у роботі зі старшокласниками.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект шостого з початку навчальної чверті уроку фізичної культури для учнів 10 класу (юнаки) загальноосвітнього навчального закладу. Навчальну чверть визначає виконавець контрольного завдання.

При цьому виходити з того, що у класі за списком 12-16 хлопців, рівень підготовки яких можна оцінити як добрий, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з юнаками-старшокласниками, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 16

1.1. У старшому шкільному віці (16-18 років) ріст тіла в довжину сповільнюється. У багатьох старшокласників ріст тіла у довжину закінчується зовсім, але ріст у ширину стає найбільш інтенсивним. Хребет міцніє, у ці роки уже менше деформується і може витримувати більш значні навантаження. Більш чіткими стають статеві відмінності у розмірах, пропорціях, функціональних параметрах і загальній працездатності між юнаками і дівчатами. Дівчата відстають у рості від юнаків на 10-12 см, а в масі тіла - 5-8 кг. Маса м'язів у дівчат на 13% менша, ніж у юнаків.

У юнацькі роки завершується розвиток центральної нервової системи і нервові процеси характеризуються більшою рухливістю.

Частота дихання у старших школярів така ж як, і в дітей середнього шкільного віку, а глибина дихання продовжує зростати. ЖЄЛ у цьому віці досягає рівня дорослих (4000 мл у юнаків і 3000 мл у дівчат). Максимальні величини легеневої вентиляції в 16-18 років можуть збільшуватись у 10-12 разів і більше в порівнянні зі станом спокою.

ЧСС у стані спокою досягає показників дорослих людей. Серцевий ритм у дівчат частіший ніж у юнаків. У дівчат підвищення артеріального тиску відбувається стрибкоподібно, а в юнаків - поступово.

Відомо, що в 15-17 років різко наростають можливості лактатного анаеробного енергозабезпечення, а в 16-18 років - алактатного анаеробного енергозабезпечення. У дівчат ці періоди починаються і закінчуються, як правило, на рік раніше. Така фізична якість, як гнучкість, що є суттєвим чинником в гармонізації енергії в організмі людини, починає зменшуватись, починаючи, приблизно, з 15-річного віку, якщо над нею не працювати. Досить істотно в цьому віці збільшуються і аеробні можливості організму.

Отже, для школярів уже доступні досить інтенсивні навантаження будь-якої спрямованості: силові, швидкісно-силові, на розвиток прудкості, на розвиток швидкісної витривалості і витривалості аеробного характеру. А вправи на гнучкість, щоб запобігти зменшенню рухливості в суглобах, треба виконувати систематично, не менше 3-4 разів на тиждень.

1.2. Освітні завдання фізичного виховання старшокласників такі:

Озброювати знаннями, що стосуються закономірностей фізичного вдосконалення людини. Ця задача найбільш ефективно вирішується саме у старшому віці, оскільки передбачає достатній загальноосвітній рівень і опору на міжпредменті зв'язки.

Ознайомлювати з інформацією стосовно ведення здорового способу життя. Рівень ознайомлення повинен бути таким, щоб, закінчивши загальноосвітній заклад, людина могла самостійно підтримувати на належному рівні своє здоров'я.

Формувати інструкторські та суддівські уміння та навики.

Продовжувати формувати нові і вдосконалювати уже набуті рухові уміння і навики. Це пояснюється тим, що фізичний розум, як і інтелект, треба розвивати постійно.

У середніх і старших класах поступово збільшується кількість спеціальних уроків (гімнастики, легкої атлетики, баскетболу, і т.д.). Це закономірно і пояснюється тим, що учні старших класів намагаються займатися окремими видами спорту з наміром добиватися в них значних результатів. Часта зміна видів навчального матеріалу на одному уроці недоцільна і з погляду ґрунтовного вирішення освітніх завдань.

Поступовий перехід від комбінованих уроків у молодших класах до одновидових уроків у старших класах певною мірою вирішує і проблему поєднання в умовах загальноосвітнього навчального закладу занять фізичною культурою і спортом.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 17

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Сформулювати, і, виходячи з вікових особливостей, схарактеризувати оздоровчі і виховні задачі фізичного виховання старших школярів,

1.2. Ґрунтуючись на знаннях із педагогіки, теорії і методики фізичного виховання, пояснити, які з типів уроків фізичної культури найбільш доцільно застосовувати у роботі зі старшокласниками.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект шостого з початку навчальної чверті уроку фізичної культури для учнів 10 класу (дівчата) загальноосвітнього навчального закладу. Навчальну чверть визначає виконавець контрольного завдання.

При цьому виходити з того, що у класі за списком 12-16 дівчат, рівень підготовки яких можна оцінити як добрий, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з дівчатами-старшокласницями, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 17

1.1. Оздоровчі завдання: підвищувати опірність організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища; збільшувати енергетичні можливості організму шляхом розвитку таких фізичних якостей, як сила, витривалість, прудкість, гнучкість; формувати і закріплювати правильну поставу.

Виховні завдання: розвивати вольові якості; сприяти формуванню естетичних смаків; прищеплювати навики поведінки відповідно до етичних правил і норм; навчати самовихованню.

Вирішення оздоровчих завдань на уроках фізичної культури зі школярами не передбачає максимального розвитку фізичних якостей. Їх треба розвивати гармонійно, і в такій мірі, яка б забезпечувала достатній запас здоров'я. Сказане, звичайно, не виключає деякої зміни акцентів у фізичній підготовці школярів залежно від сенситивних періодів природного розвитку різних сторін моторики, але між зміною акцентів і спеціальною фізичною підготовкою відстань дуже велика.

Отже, розвиток фізичних якостей, як головної ланки у вирішенні оздоровчих завдань, як у школярів взагалі, так і в старших школярів зокрема повинен проводитись комплексно, виходячи із наявності ефекту позитивного переносу між ними. І тому педагогу треба знати, коли такий перенос буде найбільшим. Це матиме місце тоді, коли інтенсивність роботи буде відповідати ПАНО. Та вихід на рівень ПАНО ще не означає досягнення запланованого ефекту. Треба певний час попрацювати на цьому рівні, інакше потрібні адаптативні перебудови не будуть простимульовані. Цей пороговий часовий проміжок для старших школярів знаходиться в межах 7-8 хвилин.

На позакласних заняттях зі старшими школярами уже можна розвивати всі фізичні якості з прагненням досягти більш високого рівня їх розвитку, ніж це має місце при вирішенні завдань загальної фізичної підготовки.

Що ж стосується виховних завдань, то в роботі зі старшими школярами головна увага повинна зосереджуватись на зміцненні у них прагнення до самовиховання у такому ключі, щоб виростали особистості, здатні підпорядковувати власні інтереси інтересам Батьківщини, народу, держави.

1.2. З точки зору виділення різних типів уроків за їх дидактичними цілями можна сказати, що у старших класах логічно проводити одноцільові уроки. Якщо молодші школярі інтерес до уроку бачать у тому, щоб попустувати, погратися, то старші бачать у ньому можливість навчитися грати у баскетбол, бігати на лижах, стрибати у довжину визначеним способом і т.д. Їх стійка увага і фізичні можливості дозволяють всю основну частину уроку планувати на вирішення однієї дидактичної задачі.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 18

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Розписати у вигляді моделі дії вчителя фізичної культури, починаючи від осмислення ним майбутнього уроку і до появи його перед учнями для проведення уроку.

1.2. Схарактеризувати методи організації учнів на уроці, окрім станційного, за схемою: характерна ознака методу - позитивне у методі - негативне в методі.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект сьомого з початку навчальної чверті уроку фізичної культури для учнів 4 класу (дівчата) загальноосвітнього навчального закладу. Навчальну чверть визначає виконавець контрольного завдання.

Основна частина уроку повинна впорядковуватись фронтальною організацією роботи.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями четвертого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 18

1.1. Підготовка вчителя до проведення уроку повинна здійснюватися приблизно за таким алгоритмом.

Спочатку створюється ідеальний (подумки, у своїй уяві) варіант майбутнього уроку. Добре, коли цей процес розгортається у певному порядку:

формулювання завдань уроку;

виходячи із завдань, підбір засобів їх вирішення (підготовчі та підвідні вправи);

продумування складу допоміжних вправ - вправ, що сприяють втягуванню в основну роботу і пом'якшують вихід із неї.

продумування процесу розгортання змісту уроку в просторі і часі (розробка сценарію уроку).

Матеріалізація задуму на папері - написання конспекту уроку.

Приведення педагогом себе в стан готовності (рухова, мовна готовність, належний зовнішній вигляд).

Створення необхідної психологічної установки на роботу.

Підготовка помічників.

Підготовка місць занять, обладнання і дрібного інвентарю.

1.2. Існує чотири методи організації роботи учнів на уроці: фронтальний, груповий, індивідуальний і станційний.

Характерною ознакою фронтального методу є спрямованість роботи всього класу на виконання лише одного завдання. Позитивним у цьому методі є те, що тут найлегше керувати класом і підтримувати необхідну дисципліну. Негативним у цьому методі є його невеликі потенційні можливості щодо кількості вирішення завдань на уроці і дозування навантажень у розрахунку на абстрактного середньостатистичного учня.

Груповий метод. Характерною його ознакою є спрямованість роботи учнів на вирішення декількох завдань одночасно. Це і є його позитивним аспектом. Але використання цього методу доцільне за умови наявності гарної дисципліни і добре підготовлених помічників-груповодів. Негативним у методі є те, що тут значно більше, ніж при фронтальному методі, виникає непередбачених ситуацій і порушень дисципліни. Також при застосуванні цього методу дозування навантажень у групі здійснюється в розрахунку на абстрактного середньогрупового учня.

Індивідуальний метод. Характерною ознакою його є те, що кожен учень виконує своє, індивідуальне завдання. Великою перевагою цього методу є можливість дозувати навантаження точно у відповідності з індивідуальними можливостями учнів. Але, на жаль, реалізувати означену перевагу (і в цьому негативний аспект методу) стосовно класу в цілому дуже важко і, таким чином, цей метод застосовується на уроці у вигляді окремих вкраплень на фоні інших методів організації діяльності учнів, як правило, стосовно тих дітей, що відрізняються від своїх товаришів рівнем здоров'я, фізичним розвитком, фізичною підготовленістю. А ось під час секційних занять він може застосовуватись у повному обсязі.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 19

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Пояснити з точки зору дидактики, що означають такі поняття, як засоби навчання, зміст навчання, методи навчання, і розкрити конкретизацію, наповнення цих понять стосовно фізичного виховання.

1.2. Розкрити смисл терміну “тема навчання” і схарактеризувати його стосовно предмету “фізична культура”, пояснивши, чому в конспекті уроку фізичної культури вказуються лише завдання уроку, а тема не визначається.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект сьомого з початку навчальної чверті уроку фізичної культури для учнів 6 класу загальноосвітнього навчального закладу. Навчальну чверть визначає виконавець контрольного завдання.

Роботу в основній частині уроку організовувати фронтальним і груповим методами.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями шостого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 19

1.1. З точки зору дидактики розрізняють зміст навчання (те, чому навчають), засоби навчання (те, за допомогою чого навчають) і методи навчання (те, як навчають).

З третім аспектом все зрозуміло, а ось перші два потребують уточнення. Що ж є змістом навчання у фізичному вихованні, чому навчають з точки зору моторики на уроках фізичної культури? З точки зору моторики на уроках фізичної культури у школі навчають фізичним вправам. А за допомогою чого навчають? За допомогою, знову ж таки, фізичних вправ, які за своїм призначенням можуть бути організаційними, загальнопідготовчими, спеціальнопідготовчими, підвідними.

Зміст навчання поділяють на окремі відносно самостійні порції, які іменуються темами. З точки зору моторики темою є окрема рухова дія, або, точніше, - окрема фізична вправа.

Отже, є вправи-теми, рівень володіння якими доводять до навику чи уміння вищого порядку, і вправи-засоби, що сприяють цьому.

1.2. Для більш успішного оволодіння навчальним матеріалом його поділяють на порції. При цьому слід пам'ятати, що дроблення матеріалу не повинне переходити межі, за якою втрачається сенс його вивчення. Порція повинна бути настільки малою і водночас настільки великою, щоб в її межах зберігалась специфіка інформації, що вивчається, а також бути відносно завершеною і логічно цілісною. Якщо вона дійсно є такою, тоді її можна назвати темою. Стосовно практичного матеріалу, призначеного для вирішення задач фізичної освіти, всім цим вимогам відповідає конкретна рухова дія, а точніше, фізична вправа, що має бути вивчена до рівня навику, а в ідеальному варіанті - до рівня уміння вищого порядку.

Зі сказаного зрозуміло, що на уроках фізичної культури, на відміну від уроків з інших предметів, опрацьовується зразу декілька тем і, до того ж, опрацювання їх, як правило, здійснюються на різних рівнях. З одними лише знайомлять, другі вивчають, треті закріплюють, четверті оцінюють. Це головна особливість, якою пояснюється той факт, що в конспекті уроку фізичної культури недоцільно вказувати тему, а обмежуватись формулюванням завдань, із яких легко бачити, конкретизацією яких тем вони є.

До того ж, окрім освітньої, важливою складовою уроку фізичної культури, на відміну, знову ж таки, від уроків з інших предметів, є його оздоровча складова, яка обов'язково повинна мати задачі, і це додатково свідчить про доцільність визначення лише завдань уроку.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Робота в основній частині уроку повинна організовуватись фронтальним і груповим методами.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 20

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Опираючись на знання з педагогіки, теорії і методики фізичного виховання і практичних дисциплін, розкрити зміст організаційної роботи вчителя фізичної культури до уроку і назвати основні методи організації роботи учнів на уроці.

1.2. Дати характеристику станційного методу у порівнянні з іншими методами організації роботи учнів на уроці і висвітлити методику контролю за рівнем фізичного навантаження учнів при його застосуванні.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект сьомого з початку навчальної чверті уроку фізичної культури для учнів 8 класу загальноосвітнього навчального закладу. Навчальну чверть визначає виконавець контрольного завдання.

Роботу в основній частині уроку організовувати фронтальним, груповим і станційним методами.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями восьмого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 20

1.1. Зміст організаційної роботи вчителя фізичної культури до уроку передбачає врахування таких моментів.

1. Організація матеріально-технічних умов роботи, яка включає: попереднє прибирання місць занять, провітрювання приміщення, перевірку налагодженості приладів. Сюди входить також установка й заміна приладів, роздавання і збирання дрібного інвентарю. Все це повинне забезпечувати повноцінне гігієнічне оточення, ефективне використання часу заняття, безпеку роботи, навчання раціональним прийомам переміщення важких предметів, виховання в учнів дбайливого ставлення до громадського майна, дисциплінованість, організованість, естетичні якості і прагнення до високої культури виконання доручень.

2. Організація роботи помічників педагога: фізоргів, груповодів, суддів, капітанів команд і виконавців разових доручень. Час від часу помічників слід змінювати, залучаючи до цієї роботи якомога більшу кількість учнів, хоча, звичайно, педагог найбільш часто використовує для цього авторитетних і здібних в інструкторсько-методичному плані учнів.

3. Організація осіб, що присутні на занятті, але не беруть участі у загальній роботі. Вона необхідна для того, щоб звести до мінімуму, а то й зовсім виключити все, що може заважати успішній роботі. Особливої уваги заслуговують тимчасово звільнені від виконання вправ.

Основні методи організації роботи учнів на роботі такі: фронтальний, груповий, індивідуальний, станційний.

1.2. Станційний метод організації роботи учнів на уроці має певну схожість з фронтальним, груповим та індивідуальним, бо об'єднує в собі всі їх переваги. Дійсно, керування класом майже таке, як при фронтальному методі; на кожній станції виконується своє окреме завдання, як при груповому методі; і навантаження строго індивідуалізоване, як при індивідуальному методі.

Але є і відмінність. У рамках названих трьох методів можна вирішувати весь спектр можливих завдань уроку, тоді як у рамках станційного методу ми зустрічаємося з певними обмеженнями. Вони стосуються завдань, які вирішуються на першому і другому етапах навчання руховим діям.

Методика контролю за рівнем навантаження має свої особливості залежно від способів дозування навантаження: за повторним максимумом (ПМ) і за тривалістю роботи. При першому способі виконується частина ПМ (наприклад, 1/3 ПМ, Ѕ ПМ і т.д.). Реакцію по пульсу досить визначити двічі (перед початком роботи і після проходження всього кола). При другому способі вказується час роботи на станції (наприклад, 10 сек.), але при цьому дається установка: працювати з такою інтенсивністю, щоб вийти на пульс, скажімо, 160 уд/хв. У цьому випадку доцільно визначати пульс не тільки перед роботою і в кінці проходження кола, а і безпосередньо у процесі проходження кола з тим, щоб вносити відповідні корективи щодо інтенсивності навантаження.

В обох випадках виявляються не всі значення пульсу, а тільки ті, які виходять за межі потрібного пульсового інтервалу.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Робота в основній частині уроку повинна бути організована фронтальним, груповим і станційним методами.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 21

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Визначити нижню і верхню межі ЧСС у роботі на уроках фізичної культури зі школярами різного віку, і опираючись на знання з біологічних дисциплін, ґрунтовно пояснити, чому недоцільно працювати на пульсі, що виходить за межі цих меж.

1.2. Розкрити методику пульсометрії і хронометрування уроків фізичної культури. Пояснити, що таке моторна і загальна щільність уроку, як ці параметри визначаються, і в яких розумних межах можуть варіюватися.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 3 класу загальноосвітнього навчального закладу.

Вид уроку - комбінований.

Тип уроку - змішаний.

Головна установка - роботу організувати так, щоб учні працювали на пульсі, що не виходить за нижню і верхню, допустимі для даного віку, межі, і при цьому на уроці вирішувався весь спектр завдань: і освітні, і оздоровчі, і виховні.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями третього класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 21

1.1. Центральним питанням у роботі з фізичної культури з дітьми, підлітками і юнаками є питання про дозування фізичних навантажень. Максимум навантаження, як це випливає з даних наукових досліджень, є точка перетину на графіку залежності ЧСС від потужності навантаження. За межами цієї точки зникає лінійний зв'язок між указаними параметрами, що означає, що організм функціонує надто напружено і ймовірність сподівання на оздоровчий ефект стає все мізернішою. Вказана точка для молоді і юнаків відповідає ЧСС у межах 170-175 уд/хв. Зі зменшенням віку досліджуваних вона має тенденцію зміщуватися вгору по графіку і в молодших школярів відповідає ЧСС у межах 190/195 уд/хв.

Нижня межа інтенсивності фізичного навантаження відповідає ЧСС 120-130 уд/хв. При роботі на меншому пульсі теж різко падає ймовірність сподівання на оздоровчий ефект, бо при цьому не будуть достатньо простимульовані адаптивні реакції, що лежать у його основі.

Таким чином, той діапазон, у межах якого учитель фізичної культури може маніпулювати інтенсивністю навантаження, має такий вигляд:

Молодші школярі - 130-190 уд/хв.;

Середні школярі - 120-180 уд/хв.;

Старші школярі - 120-170 уд/хв.

1.2. Інформація про навантаження на уроці отримується за допомогою хронометрування і пульсометрії.

Для хронометрування потрібні секундомір, ручка і папір для запису. Секундомір включається по дзвінку і виключається, коли учні покинули місце занять. Спостерігаючи за діяльністю учнів, хронометрист записує закінчення кожної з її складових у чорновому протоколі, орієнтуючись на показання секундоміра.

Після обробки отриманої інформації можна вирахувати моторну і загальну щільність уроку. Робиться це так

МЩ (моторна щільність) = час виконання вправ (сек) . 100%

тривалість уроку (сек)

ЗЩ (загальна = раціонально використаний час (сек) . 100%

щільність) тривалість уроку (сек)

Загальна щільність уроку повинна, як правило, наближатись до 100%. Моторна ж щільність уроку варіює у широких межах і не можна вказати жорстких границь цього варіювання. Та все ж, коли вона падає нижче 30% чи перевищує 80%, то це вже повинно насторожити спостерігача, тут уже можуть мати місце певні методичні прорахунки.

Для пульсометрії також потрібно мати секундомір, ручку і папір для запису. Як і в попередньому випадку, секундомір включають по дзвінку, а виключають відповідно до фактичного закінчення уроку.

Показники ЧСС реєструються до уроку, зразу після нього і протягом уроку з інтервалами 3-5 хвилин, так, щоб можна було мати дані про стан організму і в процесі роботи, і в період слухання пояснень, і під час перешикувань, і в період відпочинку, тобто, так, щоб отримані показники відображали якомога повніше реальну картину уроку. Дані записуються до чорнового протоколу, а вже після впорядковуються таким чином, що на їх основі можна було б накреслити пульсову криву уроку.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Робота на уроці повинна бути організована так, щоб учні працювали на пульсі, що не виходить за нижню і верхню, допустимі для даного віку, межі, і при цьому на уроці вирішувався весь спектр завдань: і освітні, і оздоровчі, і виховні.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 22

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Відзначити ту величину ЧСС, коли спостерігається найбільший перенос між фізичними якостями під час роботи зі школярами різного віку на уроках фізичної культури, і обґрунтувати цей феномен, посилаючись на інформацію з біологічних дисциплін.

1.2. Запропонувати структурно-логічну схему аналізу уроку фізичної культури.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 5 класу загальноосвітнього навчального закладу.

Вид уроку - комбінований.

Тип уроку - змішаний.

Головна установка - роботу організувати так, щоб учні працювали на пульсі, що не виходить за нижню і верхню, допустимі для цього віку, межі, і при цьому на уроці вирішувався весь спектр завдань: і освітні, і оздоровчі, і виховні.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

2.3. Провести урок фізичної культури з учнями п'ятого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 22

1.1. Найбільший перенос між фізичними якостями спостерігається тоді, коли інтенсивність роботи відповідає ПАНО (порогу анаеробного обміну). Пульсові показники у цьому випадку (залежно від віку і фізичної працездатності) коливаються в межах 150-170 уд/хв, у середньому 160 уд/хв.

Чому саме на рівні ПАНО спостерігається найбільший перенос між фізичними якостями? Тому, що тут виявляються уже достатньо задіяними всі різновиди енергозабезпечення організму: і алактатні анаеробні можливості, і лактатні анаеробні можливості, і аеробні можливості. Тобто ті можливості, якими визначаються і силові здібності, і швидкісні, і швидкісно-силові здібності, і здібності до витривалості. Отже, якщо робота відбувається на пульсі 160 уд/хв. і триває 8-10 хвилин і більше, то це буде сприяти достатньому для загальної фізичної підготовки розвитку фізичних якостей.

1.2. Аналіз можна здійснювати за таким алгоритмом:

1. Окреслення завдань уроку.

2. Констатація ступеню вирішення поставлених на уроці завдань (вирішені повністю, вирішені частково, не вирішені). Кожна із констатацій вимагає пояснення, обґрунтування.

3. Обґрунтовуючи свою думку, аналізуючий використовує такі характеристики:

складність завдань (недостатня, оптимальна, надмірна);

ступінь знайомства вчителя з класом (працює давно, недавно, підміняє колегу);

виконання розпоряджень учителя і помічників-груповодів;

дисципліна учнів;

взаємини учителя і учнів, взаємини між учнями;

організація уроку і його окремих частин;

уміння вчителя пояснити завдання і відповідно до них здійснювати навчання;

методи, методичні прийоми і засоби, використані на уроці, і доцільність їх застосування;

володіння технікою показу;

термінологічна і загальна грамотність команд;

здійснення страховки і допомоги;

попередження і своєчасне виправлення помилок;

активізація діяльності учнів на уроці;

навантаження на уроці (моторна щільність, динаміка ЧСС і відповідність її науково-обґрунтованим вимогам, прийоми регулювання);

виховна робота на уроці;

перевірка домашніх завдань і облік успішності на уроці;

наявність відхилень від плану і їх причини;

зовнішній вигляд учителя і манера триматися;

впевненість чи невпевненість учителя у проведені уроку;

педагогічний такт учителя, його авторитет, вимогливість, емоційність;

вибір місця учителем для управління класом.

4. Формування висновків і виставлення оцінки.

5. Пропозиції стосовно покращення якості проведення уроку.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Робота повинна бути організована так, щоб учні працювали на пульсі, що не виходить за нижню і верхню, допустимі для цього віку, межі, і при цьому на уроці вирішувався весь спектр завдань: і освітні, і оздоровчі, і виховні.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 23

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Спираючись на знання з біологічних дисциплін та теорії і методики фізичного виховання, визначити найменші (порогові) проміжки часу роботи для молодших, середніх і старших школярів при ЧСС, що відповідає найбільшому переносу між фізичними якостями.

1.2. Показати, як можна, не виходячи за нижню межу ЧСС, успішно вирішувати на уроці фізичної культури і освітні, і оздоровчі (розвиваючі) завдання.

Д р у г а ч а с т и н а

2.2. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 9 класу загальноосвітнього навчального закладу.

Вид уроку - комбінований.

Тип уроку - змішаний.

Головна установка: серед освітніх завдань запропонувати такі, які вимагають роз'яснень, зупинок, що призводить до зниження моторної щільності і зменшення ЧСС нижче допустимої межі; енергетичний дефіцит навантажень, що утворюється через зниження ЧСС, покрити високоінтенсивною роботою, тривалістю, що відповідає пороговій або ж перевищує її.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями дев'ятого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 23

1.1. Як відомо, найбільший позитивний перенос між фізичними якостями спостерігається при роботі на пульсі приблизно 160 уд/хв. Але забезпечення такого рівня функціонування серцево-судинної системи ще не означає, що будуть простимульовані відповідні адаптивні реакції. Треба певний час попрацювати на цьому рівні.

Виходячи із накопиченої на даний час наукової інформації, можна досить ґрунтовно твердити, що у молодших школярів через 2,5-3,0 хвилини робота на пульсі 160 уд/хв. виявляються фізіологічно фіксовані показники втоми. Отже, для них цей часовий проміжок і буде пороговим. Дорослим людям треба працювати на такому пульсі значно довше, приблизно 8-10 хвилин.

Беручи до уваги викладену вище інформацію, можна також досить ґрунтовно твердити, що для школярів різного віку порогові проміжки часу роботи на пульсі 160 уд/хв. будуть такими:

Молодші школярі - 2,5-3,0 хв.;

Середні школярі - 4,0-5,0 хв.;

Старші школярі - 7,0-8,0 хв.

1.2. Є різні шляхи досягнення цього, і всіх нюансів просто неможливо передбачити, але основні методичні підходи повинні бути відомі кожному вчителю.

Перший підхід. Якщо визначені для розучування рухові дії координаційно досить прості, то треба зробити так, щоб повторення їх було максимально щільним і, таким чином, буде досягнута висока ЧСС. Для цього підійде фронтальний метод організації роботи з усіма можливими модифікаціями (всі працюють одночасно, позмінно, потоком).

Другий підхід. Якщо рухові дії координаційно досить складні, що створює перепону фронтальній організації роботи, то слід застосувати програмоване навчання, де кожний крок програми буде самостійною руховою дією, настільки простою, що це дасть змогу все-таки використати переваги фронтальної організації роботи.

Третій підхід. Коли ж і програмоване навчання не вдається застосувати і доведеться вдатися до групового методу організації роботи, що потягне за собою можливість простоїв через низьку пропускну здатність місць роботи, то треба продумати організацію додаткових завдань для розвитку рухових якостей у кожній із груп. Також при груповій організації можна так розподілити місця занять, щоб чергувалася інтенсивна робота (розвиток рухових якостей) і малоінтенсивна (розучування рухової дії) робота.

Четвертий підхід. А якщо групова організація робота все-таки не дозволяє інтенсивно працювати, то треба передбачити час для окремої високоінтенсивної роботи (на рівні ПАНО) над розвитком рухових якостей, використовуючи для цього або колове тренування (станційний метод), або ж високоінтенсивні рухливі чи спортивні ігри.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Серед освітніх завдань повинні бути заплановані такі, які вимагають роз'яснень, зупинок, що призводить до зниження моторної щільності і зменшення ЧСС нижче допустимої межі; енергетичний дефіцит навантажень, що утворюється через зниження ЧСС, покрити високоінтенсивною роботою, тривалістю, що відповідає пороговій або ж перевищує її.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 24

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Спираючись на міжпредметні зв'язки, які визначає сам виконавець контрольного завдання, обґрунтувати, що у роботі з предмету “фізична культура” повинно бути провідним, чи формування рухових умінь і навиків, чи розвиток фізичних якостей.

1.2. Подати у систематизованому вигляді методи навчання, які застосовуються у навчанні школярів руховим діям.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 5 класу загальноосвітнього навчального закладу.

Вид уроку - спеціалізований (на матеріалі з розділу «гімнастика»).

Тип уроку - змішаний.

Головна установка - вирішення освітніх завдань спланувати так, щоб робота впорядковувалась всіма методами формування рухових умінь і навиків: цілісного вивчення, розчленованого вивчення, ігровий, змагальний. В основній частині уроку роботу організувати груповим і фронтальним методами як стосовно класу в цілому, так і стосовно роботи у відділеннях.

На уроці вирішувати весь комплекс завдань (освітні, оздоровчі, виховні), вважаючи, що матеріально-технічні умови проведення занять добрі.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями п'ятого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 24

1.1. Фізичне вдосконалення людини розпадається на дві взаємопов'язані складові: освітню (інформаційну) і енергетичну. Освітня реалізується у вигляді фізичної освіти, елементарними одиницями якої є рухові уміння і навики, а енергетична - шляхом розвитку фізичних якостей, таких, як сила, прудкість, витривалість, гнучкість. Все це окреслює рухову сферу людини, яку в спеціальній літературі називають ще терміном «моторика».

Безсумнівно, що у будь-якому випадку, організовуючи педагогічні дії, треба виходити з того, щоб розвивати в людині людське, а не тваринне начало. Усі погодяться з думкою, що людським у людині є те, у чому вона явно виграє у представників тваринного світу, а тваринним - те, у чому вона поступається братам своїм меншим. А поступається вона їм саме рівнем прояву фізичних якостей. А ось що стосується фонду рухових умінь і навичок, і особливо здатності конструювати нові форми рухових дій, то тут людина залишає далеко позаду представників тваринного світу. І це зрозуміло. Бо завдяки цій здатності вона змогла виділитися зі світу тварин. Не будь її, їй би не вдалося постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, оволодівати все новими і новими професіями, які, зрештою, завжди реалізуються через рухову функцію.

Отже, саме фізична освіта, елементарними одиницями якої є рухові уміння і навики, повинна бути провідною у вирішенні завдань фізичного вдосконалення людини.

1.2. Вказану сукупність методів можна представити у вигляді трьох груп.

Методи слова: пояснення, розповідь, бесіда, команда, розпорядження, вказівка, супровідні пояснення, словесні звіти, самозвіти, самопроговорювання, самопокази.

Методи наочного сприйняття: показу, демонстрації, ілюстрації, моделювання.

Практичні методи або методи вправляння: розучування рухової дії у цілому, розучування рухової дії за частинами, ігровий, змагальний, плюс метод поєднаного впливу і методи термінової інформації (останні частіше використовуються у роботі зі спортсменами).

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Вирішення освітніх завдань повинно бути сплановано так, щоб робота впорядковувалась усіма методами формування рухових умінь і навиків: цілісного вивчення, розчленованого вивчення, ігровий, змагальний. В основній частині уроку роботу організувати груповим і фронтальним методами як стосовно класу в цілому, так і стосовно роботи у відділеннях.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 25

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Ґрунтуючись на знаннях з біологічних і практичних дисциплін, розкрити роль зворотної інформації у становлені нових рухових координацій і паралельно визначити суть методів термінової інформації.

1.2. Описати послідовність операцій під час розробки алгоритмізованих програм навчання руховим діям.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 4 класу загальноосвітнього навчального закладу.

Вид уроку - комбінований.

Тип уроку - змішаний.

Головна установка - серед освітніх завдань передбачити навчання лазінню по канату способом у три прийоми методом алгоритмічних запропонувань.

Виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями четвертого класу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 25

1.1. Оскільки кістяк хребетних і людини зокрема не є чимось монолітним, а складається із окремих шматочків, об'єднаних між собою суглобами, то, щоб рухатися за допомогою такого механізму, треба постійно вирішувати проблему подолання надлишкових ступенів свободи. А ще ж, окрім цього, не треба забувати, що рух у суглобах, їх фіксація здійснюються за рахунок м'язів, пружність яких варіює залежно від зміни їхньої довжини (і, як правило, не лінійно), що іще додає ступенів свободи і ускладнює і без того складну ситуацію управління. Настільки складну, що вирішення управлінських завдань за таких умов не під силу будь-якому комп'ютеру.

Тоді як же організм людини впорається з подібними завданнями, і то без будь-яких наднапружень? Відповідь на це питання полягає у використанні центрами управління рухами зворотної інформації або «сенсорних корекцій», як називав це М.О.Берштейн.

Для управління рухами особливо важлива та зворотна інформація, яка надходить від тих рецепторів, що містяться у м'язах, зв'язках, сухожиллях. На її основі рухи регулюються у синергічних деталях. Але, на жаль, вона погано усвідомлюється. Для того, щоб прискорити процес її усвідомлення використовують різні способи (найчастіше з використанням різних технічних пристосувань) надання виконавцю точних кількісних даних про динамічні та кінематичні параметри виконуваних чи виконаних ним рухів. Ці способи у спеціальній літературі отримали назву методів термінової інформації.

1.2. На сьогодні відомо, що побудова мозком людини програм рухового поводження складаються з чіткої послідовності певних, наперед виважених за змістом операцій.

А це наводить на думку, що і педагогічні впливи теж повинні бути чітко послідовними і складатися із добре виважених кроків. І чим більшою буде кореляція між центрально-нервовою програмою і програмою педагогічних впливів, тим більше шансів на успіх, тобто ми приходимо до ідеї алгоритмізації навчання, або, іншими словами, до програмованого навчання.

Вперше ідеї програмованого навчання почали розробляти американські психологи і педагоги, і стосувалися ці програми винятково теоретичного матеріалу. Згодом робляться спроби реалізувати ідеї програмування і стосовно навчання руховим діям. Аналіз цих спроб показує, що їх автори намагалися, головним чином, пристосувати підходи, що були вже напрацьовані для навчання теоретичному матеріалу, не враховуючи, як слід, найважливіших закономірностей функціонування моторики людини. А головне - того, що навчання теоретичному матеріалу пов'язане з формуванням понять і забезпечується роботою інтелекту, а навчання руховим діям - з формуванням нервово-м'язових уявлень про визначальні їх фрази і забезпечується роботою фізичного розуму. А тому запропоновані схеми алгоритмізації процесу навчання руховим актам надмірно заформалізовані і спеціалісту-практику досить важко скористатися ними.

Можна, відштовхуючись від закономірностей функціонування моторики людини представити схему складання запропонувань алгоритмічного типу значно простіше. Вона могла б мати такий вигляд:

Забезпечити необхідний для оволодіння вибраними вправами рівень розвитку рухових якостей.

Зробити аналіз техніки виконання конкретних, обраних для вивчення вправ, вичленовуючи при цьому провідні фази (основні опорні точки - ООТ), м'язові відчуття, які треба буде обов'язково усвідомити і в результаті сформувати відповідні рухові уявлення.

Виходячи з виділених ООТ і необхідності їх усвідомлення, підібрати відповідні підвідні вправи, або ж продумати створення штучних умов виконання, або те і друге у комплексі, і розмістити у логічній послідовності, яка повинна завершитися самостійним виконанням вправи в цілому.

Перевірити підібрану послідовність завдань на практиці і, якщо необхідно, внести потрібні корективи, тобто налагодити програму.

Використовувати налагоджену програму на практиці.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю й обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Серед освітніх завдань повинно бути передбачене навчання лазінню по канату способом у три прийоми методом алгоритмічних запропонувань. Складаючи алгоритмізовану програму навчання названій руховій дії, мати на увазі, що в ній є дві ООТ, про які треба формувати нервово-м'язові уявлення.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

Оцінка результатів виконання ККЗ здійснюється так само, як і стосовно результатів співбесіди (див. вище).

Слід зауважити також наступне. Тільки що ми розглядали комплексні контрольні завдання як інструмент контролю якості оволодіння студентами знаннями з теорії і методики фізичного виховання. Але їх можна використовувати і як інструмент самоконтролю. Найкращим самоконтроль буде тоді, коли зацікавленою у вивченні ТМФВ особою буде зроблено спробу виконати всі 25 ККЗ. Максимальний бал за виконання кожного окремого ККЗ слід зробити рівним 4-ом, а підсумковий максимальний результат буде складати тоді 100 балів, що дасть змогу використати шкалу оцінювання згідно з ECTS, наведеної на початку розділу.

...