Теорія і методика фізичного виховання

1.2. Щоб не перераховувати велике розмаїття засобів розвитку витривалості до роботи помірної інтенсивності, дамо визначення витривалості взагалі: це здатність людини протидіяти втомі, що виникає при м'язовій роботі заданої інтенсивності.

Заданою інтенсивністю у даному випадку є робота на пульсі, що наближається до ПАНО, тобто до 160 уд/хв. І тут, беручи до уваги наведене визначення, підійдуть будь-які вправи, котрі відповідають одній умові: доведення виконавця до втоми з акцентом долання її якомога довше без зниження зовнішніх параметрів інтенсивності навантажень.

Використання всіх цих вправ можна організовувати основними трьома методами:

1. Рівномірним: тривалість роботи від 3-5 хв. до 30 хв. і більше, інтенсивність роботи - на пульсі у межах 145-160 уд/хв.

2. Змінним: тривалість роботи приблизно така ж, як і при роботі рівномірним методом; ЧСС під кінець інтенсивної порції роботи досягає 170-175 уд/хв, а під кінець малоінтенсивної порції становить 140-145 уд/хв.

3. Інтервальним: тривалість однієї порції роботи 1-2 хв. з установкою вийти на пульс 170-180 уд/хв., а під кінець паузи відпочинку пульс зменшується до 120-130 уд/хв.

Зрозуміло, що можуть використовуватись і такі методи, як ігровий і змагальний, та провідними є названі три.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Оскільки на цьому уроці передбачаються навантаження, спрямовані на підвищення витривалості до роботи помірної інтенсивності, то слід пам'ятати, що у роботі з молодшими школярами не можна організовувати їх інтервальним методом. Також треба не випускати із поля зору ще два моменти:

порогова тривалість роботи на пульсі 160 уд/хв становить для молодших школярів 3 хвилини. При меншій тривалості роботи не стимулюються достатньою мірою потрібні адаптивні реакції.

з молодшими школярами, розвиваючи витривалість до роботи помірної інтенсивності, більш прийнятною буде робота на ЧСС дещо нижчій тієї, що характерна для ПАНО.

2.2. На уроці повинно бути чітко видно керівну роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 5

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Дати визначення витривалості як фізичної якості людини. Схарактеризувати особливості переносу між різними проявами спеціальної витривалості залежно від того, які енергетичні потенції організму задіюються при цьому (аеробні, анаеробні лактатні, анаеробні алактатні).

1.2. Запропонувати методику підготовки юнаків і дівчат, що вирішили вступати на факультет фізичної культури, до виконання таких тестових завдань, як біг на 1000 і 500 м. Термін підготовки - 3 місяці.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект заняття легкоатлетичної секції загальноосвітнього навчального закладу. Склад секції - юнаки і дівчата старших класів.

Серед інших навантажень запланувати й такі, що спрямовані на підготовку до виконання тестових завдань з бігу на 1000 і 500 м.

Тривалість заняття - 60 хв.

2.2. Провести заняття секції легкої атлетики з учнями старших класів, дотримуючись завдань (освітніх, оздоровчих, виховних) і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 5

1.1. Витривалість - це здатність людини протидіяти втомі, що виникає при м'язовій роботі заданої інтенсивності.

У реальному житті є стільки видів витривалості, скільки існує видів діяльності, основаних на фізичній активності.

У фізкультурно-спортивній практиці все це розмаїття поділяють лише на два різновиди: загальна витривалість і спеціальна витривалість. Якщо бути до кінця послідовним, то термін «загальна витривалість» слід розглядати як нонсенс, недоречність, бо ж організм людини ніколи не адаптується взагалі, а завжди конкретно. На практиці ж він міцно прижився, тому що ним підкреслюються особливості переносу між різними видами витривалості, основаних на різних провідних механізмах проявлення.

Відомо, що алактатні анаеробні можливості розвиваються на основі лактатних, а ті, у свою чергу, - на основі аеробних. Звідси можна припустити, що найбільший позитивний перенос буде між тими видами витривалості, де провідними механізмами є аеробні, менший - між тими видами витривалості, де провідними механізмами є анаеробні лактатні і найменший - у випадку алактатних анаеробних механізмів.

1.2. Ураховуючи те, що витривалість до бігу на 500 і 1000 м забезпечується аеробно-анаеробними джерелами енергії, з перевагою гліколізу, це потребує створення певної загально-підготовчої бази з використанням рівномірного і змінного методів тренування. І тільки після цього можна використовувати спеціальні вправи в межах інтервального методу тренування. Конкретні ж методичні рекомендації залежать від рівня фізичного розвитку, підготовленості, стану здоров'я і здатності витримувати фізичні навантаження.

Для прикладу можна використати таку модель підготовки юнаків і дівчат до вступних іспитів. Протягом двох місяців три рази на тиждень займатися загальною фізичною підготовкою з акцентом на розвиток аеробної витривалості, використовуючи переважно біг у рівномірному темпі на 3-4 км і на пульсі 15010 уд/хв. Після цього можна починати спеціальну роботу, для чого пропонується розбити змагальну дистанцію на відрізки по 400-500 м для юнаків і 200-250 м для дівчат. Ці відрізки необхідно пробігати з заданою швидкістю, поступово скорочуючи інтервали відпочинку до тих пір, поки не буде подолана вся дистанція з цією швидкістю. Такі тренування доцільно проводити три рази на тиждень, організовуючи переважно роботу інтервальним методом на пульсі 18010 уд/хв.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Серед інших навантажень повинні бути заплановані й такі, що спрямовані на підготовку до виконання тестових завдань з бігу на 1000 і 500 м.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 6

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Дати загальну характеристику першого етапу багаторічного спортивного тренування (назва етапу, його тривалість, вікові межі етапу, зміст роботи з юними спортсменами на цьому етапі).

1.2. Розкрити основні параметри тренувального процесу на першому етапі багаторічного спортивного тренування (тривалість окремого заняття, кількість занять на тиждень, спрямованість занять, навантаження в заняттях, змагальна практика).

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект тренувального заняття з юними спортсменами групи початкової підготовки ДЮСШ.

Спрямованість заняття - комплексна.

Навантаження на занятті - середнє.

Тривалість заняття - 50 хв.

Передбачити формулювання всіх завдань: освітніх, оздоровчих, виховних.

Вид спорту -залежно від спортивної спеціалізації виконавця ККЗ.

2.2. Провести тренувальне заняття з юними спортсменами у групі початкової підготовки ДЮСШ, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 6

1.1. Цей етап має назву етапу початкової підготовки. Тривалість етапу 1-3 роки і залежить вона від того, у якому віці розпочинаються заняття спортом. Якщо, наприклад, дитина приступила до занять плаванням у 6-7 років, тривалість цього етапу складає, як правило, не менше трьох років. А якщо ж у 10-11 років, то його можна скоротити до одного-півтора років.

Вікові межі етапу початкової підготовки для всієї сукупності найбільш популярних видів спорту коливаються у межах 7-15 років (хлопці) і 7-13 років (дівчата).

Підготовка спортсменів-початківців характеризується великою різноманітністю засобів, широким використанням елементів різних видів спорту і, перш за все, рухливих і спортивних ігор. Гра є не тільки прекрасним засобом розвитку фізичних якостей, створення фундаменту фізичної освіти, але і засобом створенням стійкого інтересу до занять спортом.

Доречно з цього приводу згадати слова С.М.Войцехівського (1983): „Пам'ятайте - основа всього гра. Якщо, до речі, тренер вміє побудувати тренування як гру, йому не загрожує небезпека, що хтось із його учнів перетренується чи втратить інтерес до спорту”.

1.2. Основні параметри тренувального процесу на першому етапі багаторічної підготовки такі:

тривалість окремого заняття 30-60 хв.;

кількість занять на тиждень - 3-4;

сумарний об'єм річної роботи - 150-200 годин ( у видах спорту, пов'язаних з координацією рухів до 300-350 годин).

Головна особливість планування змісту окремих тренувальних занять - їх комплексність. Ці заняття більш емоційні, різнобічно впливають на функціональну і психічну сферу юного спортсмена.

Сумарне навантаження мікроциклів невелике: 1-2 занять з малим навантаженням і 1-2 - з середнім.

Річне тренування на цьому етапі являє собою суцільний підготовчий період. Дуже важливою особливістю річного тренування є тривалі періоди відпочинку. Є дані про те, що багато найсильніших вітчизняних і зарубіжних спортсменів відпочивали по 2-3 місяці протягом перших років тренування.

Що стосується змагальної практики, то вона повинна пов'язуватись з вирішенням завдань етапу, тобто у змаганнях перш за все повинен виявлятись рівень загальної підготовки, а у програму їх слід включати нормативи ЗФП, експертну оцінку техніки виконання окремих спеціально-підготовчих вправ, змагання з рухливих і спортивних ігор. Практика, коли юний спортсмен буквально з першого року занять змагається лише в окремих дисциплінах виду спорту, до якого він виявляє найбільшу схильність, є фатальною помилкою.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

Спрямованість заняття повинна бути комплексною, а навантаження на занятті - середнім.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 7

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Дати загальну характеристику другого етапу багаторічного спортивного тренування (назва етапу; його тривалість, вікові межі етапу; особливості змісту роботи з юними спортсменами, враховуючи, що у більшості видів спорту цей етап збігається з пубертатним періодом; урахування спеціального принципу циклічності в побудові тренувального процесу).

1.2. Розкрити основні параметри тренувального процесу на другому етапі багаторічного спортивного тренування (тривалість окремого заняття, кількість занять на тиждень, навантаження в заняттях, змагальна практика).

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект тренувального заняття з юними спортсменами навчально-тренувальної групи ДЮСШ.

Спрямованість заняття - комплексна.

Навантаження на занятті - значне.

Тривалість заняття - 120 хв.

Передбачити формулювання всіх завдань: освітніх, оздоровчих, виховних.

Вид спорту - залежно від спортивної спеціалізації виконавця ККЗ.

2.2. Провести тренувальне заняття з юними спортсменами навчально-тренувальної групи ДЮСШ, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 7

1.1. Назва етапу: етап попередньої базової підготовки. Тривалість етапу у середньому 2-3 роки, а вікові його межі для сукупності найбільш популярних видів спорту знаходяться в межах 11-18 років (хлопці) і 10-17 років (дівчата).

Отже, для більшості видів спорту вікові межі збігаються з підлітковим віком і саме через це цей етап нерідко стає каменем спотикання, коли не враховується, що наслідки перетренування підлітків, організм яких і так переживає хронічний стрес через стрімкий розвиток і гормональну перебудову, особливо небезпечні. Цікаво у зв'язку з цим відзначити, що параметри тренувальної роботи найсильніших майстрів з різних видів спорту у період проходження етапу попередньої базової підготовки значно нижчі відповідних середніх показників, характерних для найсильніших у юному віці спортсменів, які «загубилися» на шляху до вищих досягнень.

Таким чином, підготовка юних спортсменів на цьому етапі повинна бути особливо бережливою. Якихось рекомендацій щодо конкретної міри бережливості дати не можна. У кожному конкретному випадку це вирішує спортивний наставник, покладаючись на свої знання, досвід та інтуїцію.

Структура річного тренування певною мірою наближається до класичної схеми, тобто уже з'являються риси окремих періодів макроциклу і планування роботи починає підпорядковуватись принципу циклічності.

1.2. Щодо основних параметрів у побудові тренувального процесу на другому етапі можна зробити певні висновки на підставі таких настанов:

1. При плануванні окремих занять головне місце, як і на попередньому етапі, надають заняттям комплексної спрямованості.

2. Заняття вибіркової спрямованості складають лише 20-25 % від загальної кількості занять.

3. Більшість занять планується із середніми і значними навантаженнями і загальна їх кількість у межах тижня складає у середньому 4-5, а тривалість окремих занять досягає двох годин.

4. Заняття з великими навантаженнями повинні проводитись не частіше одного разу на тиждень, що забезпечує невелике сумарне навантаження.

5. Зміст мікроциклів передбачає використання різноманітних засобів і методів, що підвищують рівень усіх різновидів підготовленості.

6. На цьому етапі, як і на попередньому, немає необхідності планувати різні типи мікроциклів, хіба що виділяти на короткому змагальному періоді 1-2 нежорстко регламентованих змагальних мікроциклів.

Із останньої настанови випливає, що на другому етапі юні спортсмени уже змагаються в обраних ними спортивних дисциплінах, а також у суміжних дисциплінах. Останнє особливо бажане, бо сприяє різнобічній підготовці і дозволяє краще визначити діапазон спортивного обдарування.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

Спрямованість заняття повинна бути комплексною, а навантаження на занятті - значним.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 8

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Дати загальну характеристику третього етапу багаторічного спортивного тренування (назва етапу; його тривалість, вікові границі етапу; особливості змісту роботи зі спортсменами, враховуючи, що на даному етапі, з одного боку, треба створити умови для здатності переносити виключно напружені тренування на етапі підготовки до найвищих досягнень, а з другого - залишити значні резерви ускладнення тренувального процесу і змагальної практики); урахування спеціального принципу циклічності в побудові тренувального процесу.

1.2. Розкрити основні параметри тренувального процесу на третьому етапі багаторічного спортивного тренування (тривалість окремого заняття, кількість занять на тиждень, навантаження в заняттях, співвідношення занять комплексної і вибіркової спрямованості, змагальна практика).

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект тренувального заняття зі спортсменами групи спортивного удосконалення ДЮСШ.

Спрямованість заняття - вибіркова.

Навантаження на занятті - значне.

Тривалість заняття - 2,5 год.

Передбачити формулювання всіх завдань: освітніх, оздоровчих, виховних.

Вид спорту -залежно від спортивної спеціалізації виконавця ККЗ.

2.2. Провести тренувальне заняття зі спортсменами групи спортивного удосконалення ДЮСШ, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 8

1.1. Назва етапу: етап спеціалізованої базової підготовки. Тривалість етапу коливається у межах 2-4 років, а вік спортсменів у найбільш популярних видах спорту, взятих загалом, для хлопців складає 14-20 років, а для дівчат - 13-19 років.

У теорії спорту стверджується, що на третьому етапі слід підбирати таку міру тренувальних і змагальних навантажень, щоб, з одного боку, створити умови для здатності переносити виключно напружені тренування на наступному етапі підготовки до найвищих досягнень, а з другого - залишити значні резерви ускладнення тренувального процесу і змагальної практики. Вважається, що характеристики об'єму тренувального процесу на третьому етапі не повинні перевищувати 80-90% тих, що притаманні четвертому етапу, а характеристики інтенсивності - 60-70 %.

Та реалізувати таку вимогу на практиці дуже не просто. По-перше, та міра навантажень, яка буде доступною спортсмену на етапі максимальної реалізації можливостей, є фактично гіпотетичною, і по-друге, навантаження на четвертому етапі є строго індивідуальними і тому орієнтація на параметри навантажень, характерні для видатних спортсменів, є досить умовною.

Отже, і у цьому випадку визначальну роль відіграють знання, досвід та інтуїція спортивного наставника. І останнє. На цьому етапі при побудові тренувального процесу уже повністю враховується спеціальний принцип циклічності.

1.2. У тренувальному процесі на цьому етапі значно збільшується кількість занять взагалі (до 6-12 на тиждень) і кількість занять вибіркової спрямованості зокрема. Заняття комплексної спрямованості широко застосовуються лише на загальнопідготовчих етапах підготовчих періодів макроциклів. Середнє процентне співвідношення занять комплексної і вибіркової спрямованості - приблизно 40:60.

Зростає і тривалість окремих занять ( дві години і більше).

Значно зростає і навантаження в окремих заняттях. Частка занять з великими і значними навантаженнями сягає 50-60% від їх загальної кількості. На них часто використовується станційний та індивідуальний методи організації роботи.

Плануються уже всі типи мікроциклів. Але ударні, що характеризуються найбільшим навантаженням, застосовуються значно рідше. Збільшення в мікроциклах занять з великими навантаженнями вимагає при плануванні кожного наступного заняття враховувати особливості післядії попереднього.

Як правило, на третьому етапі багаторічного удосконалення остаточно визначається предмет майбутньої спеціалізації, до якої спортсмени часто приходять через тренування у суміжних дисциплінах. Це свідчить про те, що на цьому етапі змагальна практика набуває не тільки яскраво вираженого спеціалізованого характеру, але й стає обов'язковою складовою повсякденного тренувального процесу (як головний чинник виконання завдань інтегральної підготовки).

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

Спрямованість заняття повинна бути вибірковою, а навантаження на занятті - значним.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 9

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Схарактеризувати, спираючись на знання біологічних дисциплін, особливості перебігу у дітей і підлітків стартового стану, впрацьовування втоми і відновлення.

1.2. Показати, які практично-методичні висновки можна зробити із особливостей перебігу у дітей і підлітків стартового стану, впрацьовування, втоми і відновлення.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект заняття гуртка фізичної культури, що складається із учнів 2-3 класів загальноосвітнього навчального закладу.

Кількісний склад гуртка - 15-20 осіб із приблизно рівним співвідношенням хлопчиків і дівчаток.

Тривалість заняття - 45 хвилин.

Передбачити формування всіх завдань: освітніх, оздоровчих, виховних.

2.2. Провести заняття гуртка фізичної культури з учнями 2-3 класів, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 9

1.1. Якщо прийняти до уваги, що стартові реакції організовуються центральною нервовою системою, яка у дітей знаходиться у стані морфологічного і функціонального становлення, то можна припустити, що вони у них або будуть відсутні зовсім, або ж будуть значно меншими. Як показали спостереження, так воно і є насправді.

Аналогічна картина спостерігається і стосовно такого стану, як впрацьовування. Особливості впрацьовування дітей досліджувались на моделі впрацьовування серця. Виявилось, що по ЧСС серце у дітей впрацьовується швидше, ніж у дорослих. Але перебудова і синхронізація механічних і електричних процесів міокарду шлуночків серця у них затягуються на більш тривалий час. А в цілому діти впрацьовуються повільніше, ніж дорослі. До того ж у дітей збільшення хвилинного об'єму крові досягається за рахунок частоти серцевих скорочень (хронотропна реакція), тоді як у дорослих - і за рахунок сили серцевих скорочень (інотропна реакція).

Що стосується втоми, то достатньо навести лише один факт, із якого зрозуміло, що процеси втоми у дітей наростають швидше й інтенсивніше, ніж у дорослих. Так, відомо, що діти на одну порцію навантаження витрачають у порівнянні з дорослими у півтора рази більше кисню. Це значить, що виконувана робота коштує їхньому організму набагато дорожче, що коефіцієнт корисної дії їх організму набагато нижчий, ніж у дорослих.

Існує універсальна закономірність - саморегулююча система, яка при значних навантаженнях менш економно витрачає свої ресурси, менш економно їх і відновлює, тобто тривалість відновлення у неї буде більшою. Це означає, що після значних і великих фізичних навантажень діти і підлітки повинні відновлюватись довше, ніж дорослі. Так воно і є насправді.

1.2. Відповідь можна подати у вигляді таблиці:

Функціональні особливості	Врахування у тренувальному процесі
Уповільнене впрацювання на фоні менш раціо-нальних стартових реакцій	Збільшення тривалості підготовчої частини заняття (розминки).
Малий резерв збільшення систолічного викиду крові серцем.	Орієнтування наван-таження за частотою.
Низький коефіцієнт корисної дії організму.	Обмеження об'єму виконуваної роботи і впровадження інтервалів відпочинку.
Більш тривале відновлення.	Збільшення заключної частини заняття і відпочинку після нього.
Мала економізація функцій при тренуванні.	Більш уповільнене наростання тренувальних навантажень.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

Складаючи конспект, ураховувати особливості перебігу стартового стану впрацювання втоми і відновлення.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах. Реалізуючи стимулюючий аспект, не забуваючи приказку: «Там, де хвалять, панує атмосфера доброзичливості і зацікавленості».

ЗАВДАННЯ 10

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Назвати і коротко обґрунтувати основні вимоги до тренування юних спортсменів.

1.2. У графічному вигляді виконати фрагмент плану роботи секції загальної фізичної підготовки для середніх школярів, виходячи із того, що заняття проводяться два рази на тиждень, а означений фрагмент охоплює часовий проміжок строком в один місяць, рахуючи від початку занять.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект 6-го заняття секції загальної фізичної підготовки для середніх школярів, розписуючи матеріал, викладений у складеному виконавцем ККЗ фрагменті плану роботи секції.

Кількісний склад секції - 15-20 осіб з приблизно рівним співвідношенням хлопців і дівчат.

Тривалість заняття - 60 хвилин.

Передбачити вирішення всіх завдань: освітніх, оздоровчих, виховних.

2.2. Провести заняття секції загальної фізичної підготовки з середніми школярами загальноосвітнього навчального закладу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 10

1.1. Коли у свій час захопилися ранньою спортивною спеціалізацією, то через деякий час помітили, що у великому спорті заявили про себе якраз ті, кого в 10-12 років вважали посередніми, але у спортшколах і центрах підготовки їх терпіли за наполегливість і працелюбство. Сприятливі зміни наставали десь у 17-18 років, коли організм завершував свій розвиток і тепер добре витримував великі навантаження, які три чи чотири роки тому були не під силу для молодого спортсмена. Так, по суті, після багатьох гірких розчарувань прийшли до визнання кардинальної вимоги щодо тренування дітей і підлітків - різнобічна фізична підготовка.

Друга кардинальна вимога звучить так: питома вага фізичного навчання повинна бути набагато більшою, ніж у тренуванні дорослих. Вона випливає з того, що надійний фундамент фізичної освіти сприяє оптимальній реалізації моторного мислення, що обов'язково виявляється у позитивному переносі на спортивний результат.

Третя вимога не потребує аргументації. Це така вимога: дозування фізичних і психічних навантажень повинно відповідати віковим можливостям юних спортсменів.

Четверта вимога: систематичний і об'єктивний контроль за реакцією організму юних спортсменів на фізичні навантаження. Вона є актуальною в роботі зі спортсменами будь-якого віку, а з юними спортсменами, - особливо. Ігнорування її або несерйозне ставлення до неї може призвести до перетренування, наслідки якого для дітей та підлітків вкрай небезпечні.

1.2. Фрагмент плану роботи секції загальної фізичної підготовки можна оформити у такому вигляді:

№ п/п	Зміст роботи	№ занять
		1	2	3	4	5	6	7	8
I	Теоретичні відомості: 1. 2..	Певними позначками, які вибирає виконавець ККЗ на свій розсуд, позначити, на якому із занять буде опрацьовуватись кожна одиниця навчального матеріалу.
II	Практичний матеріал:
	Стройові і порядкові вправи: 1.1. 1.2.
	Загальнорозвиваючі вправи 2.1. 2.2.
	Вправи для розвитку фізичних якостей: 3.1. 3.2.
	Вправи для вивчення, закріплення, вдосконалення: 4.1. 4.2.

2.1. підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне й кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 11

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Пояснити, що таке “кінезофілія”, а також коли і чому дія її припиняється. Схарактеризувати завдання (освітні, оздоровчі і виховні) фізичного виховання дітей дошкільного віку.

1.2. Розкрити особливості методики навчання дошкільнят руховим діям взагалі і основним (ходьба, біг, метання, стрибки: з місця, у довжину і висоту з розбігу) руховим діям зокрема. Окреслити фізичні можливості дошкільнят, вказавши, на яку відстань вони можуть стрибати (у довжину з місця, у довжину і висоту з розбігу); яку дистанцію можуть долати з максимальною швидкістю і як довго здатні працювати в аеробному режимі; яке доступне для них дозування загальнорозвиваючих вправ; яка тривалість відпочинку після вправ різної інтенсивності; скільки нових вправ вони здатні вивчити на одному занятті.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект заняття (по типу уроку) з дошкільнятами, що належать до підготовчої групи дошкільного закладу, передбачивши у ньому вирішення освітніх, оздоровчих, виховних завдань з урахуванням їх анатомо-психофізіологічних особливостей.

Тривалість заняття - 35 хвилин.

2.3. Провести заняття з дітьми підготовчої групи дошкільного закладу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 11

1.1. Знаємо, що для розвитку людини (і особливо дітей раннього і дошкільного віку) дуже важлива рухова активність. Але мала дитина не в змозі забезпечити її самотужки, бо ще не здатна на необхідні для цього вольові зусилля і має ще недостатньо розвинений інтелект для розуміння смислу цієї важливої для організму потреби. Зважаючи на це, природа забезпечила дію спеціального нейрофізіологічного механізму, який підсвідомо примушує дитину рухатись. У науковій літературі він отримав назву кінезофілії. Термін створений поєднанням двох грецьких слів: kinema - рух і philia- любов і означає „любов до рухів”. У даному випадку - підсвідому любов до рухів.

У підлітковому віці дитина вже здатна на досить актуальні вольові зусилля і в неї інтенсивно розвивається інтелект. А тому з початком підліткового віку природа припиняє дію кінезофілії з тим, щоб людина надалі уже свідомо і самостійно забезпечувала потребу у рухах, цим самим розвиваючи свій розум і волю.

Освітні задачі фізичного виховання дошкільнят:

Формувати рухові уміння і навики стосовно основних життєво важливих рухових дій (ходьба, біг, стрибки, метання, плавання і т.д.).

Формувати уміння і навики особистої та громадської гігієни.

Озброювати первинними знаннями, що стосуються занять фізичними вправами.

Оздоровчі задачі:

Підвищувати опірність організму до впливів зовнішнього середовища.

Сприяти розвитку кісткової системи, суглобів, становленню правильної форми хребта, а також зміцненню і пропорційному розвитку всіх груп м'язів.

Сприяти розвитку серцево-судинної, дихальної, нервової систем та покращенню процесів обміну речовин.

Виховні завдання:

Розвивати психічні якості: увагу, пам'ять, сприйняття та здатність відтворювати у рухах бачене і почуте.

Привчати до самообслуговування під час гігієнічних процедур і на заняттях фізичними вправами.

Привчати до дисципліни, ввічливості, чесності, до дотримання правил поведінки у колективі, у спілкуванні з ровесниками і старшими.

Сприяти розвитку витримки, працьовитості.

Навчати бачити красиве у рухах, у вчинках, в оточуючому середовищі, у природі.

1.2. Для дитини, яка ще не здатна осмислювати те, що вона робить, а лише наслідує наведені зразки виконання і покладається при цьому на м'язові відчуття, роль термінової пропріоцептивної інформації важко переоцінити. Виходячи з цього, навчання її новим вправам повинне організовуватись так, щоб рухові завдання були максимально конкретними з точки зору їх просторових, часових і просторово-часових характеристик. З цією метою використовуються різні прийоми та пристосування термінової інформації.

Окреслимо фізичні можливості дошкільнят.

Стрибок у довжину з місця. Діти трьох років стрибають на відстань від 10-15 до 25 см; чотирьох років - 40-60 см; п'яти років - 60-70 см; шести-семи років - 70-80 см.

Стрибок у довжину з розбігу способом «зігнувши ноги». Цьому стрибку, як і стрибку з розбігу, починають навчати з п'яти років. Дальність стрибка не набагато перевершує результати стрибків з місця, дається взнаки складність координації. Оптимальна довжина розбігу - 10-12 м.

Стрибок у висоту з розбігу способом «зігнувши ноги». Діти п'яти років можуть стрибати у висоту з розбігу на (10-15)-(30-35) см; шести років - 40-45 см, довжина розбігу 6-8 м; семи років - 50-55 см, довжина розбігу 3-10 м.

Дистанція, яку діти можуть долати з максимальною швидкістю: три роки - 15м; чотири роки - 20 м; п'ять років - 25 м; шість років - 30 м; сім років - 35-40 м.

В аеробному режимі, пересуваючись у темпі 70-80 кроків за хвилину, дошкільнята здатні працювати протягом такого часу: п'ятирічні - 8 хв., шестирічні - 10 хв., семирічні - 12 хв.

Дозування загальнорозвиваючих вправ: для дітей 3-4-років - 4-6 разів; п'яти років - 5-10 разів; шести-семи років - 8-12 разів.

Інтервали відпочинку. Після вправ низької та середньої інтенсивності - 30-40 с. Після вправ високої інтенсивності (стрибки у довжину і висоту з розбігу, лазіння по гімнастичній стінці, біг, естафети) - 1,5-3,0 хв.

З дітьми 5-7 років можна вивчати на одному занятті до п'яти подібних за структурою рухових дій. Та все ж оптимальним вважається навчання 2-3 елементам. Оптимальна кількість повторень при розучуванні кожної вправи коливається у межах 5-8-ми. При збільшенні кількості повторень різко падає інтерес до роботи.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. При проведенні заняття пам'ятати, що всі вказівки стосовно неуспішних спроб виконання повинні здійснюватись на позитивному емоційному фоні (спочатку треба знайти, за що дитину похвалити, а потім тактовно вказати на недолік, підкресливши, що при його усуненні справа піде ще краще). На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 12

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Показати, як здійснюється розподіл школярів за медичними групами та схарактеризувати основи методики комплектування груп.

1.2. Зміст і форма організації занять з учнями, що мають відхилення у стані здоров'я.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 5-7 класів загальноосвітнього навчального закладу, що належать до спеціальної медичної групи. А саме з тими із них, що мають ослаблене здоров'я і нестійкі порушення постави, і в яких можна прогнозувати порівняно швидке одужання. Для роботи з цими учнями не потрібні специфічні умови медичного закладу.

Кількісний склад групи - 12-15 осіб із приблизно рівним співвідношенням п'яти-, шести- і семикласників.

На уроці передбачити вирішення освітніх, оздоровчих, виховних завдань.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями 5-7 класів загальноосвітнього навчального закладу, що віднесені до спеціальної медичної групи, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 12

1.1. Відомо, що на початку кожного навчального року ( у першій чверті) в усіх загальноосвітніх навчальних закладах повинно проводитись поглиблене медичне обстеження учнів. Під час такого обстеження, аналізуючи результати вивчення стану серцево-судинної, нервової, дихальної, опорно-рухової й інших систем, лікарі розподіляють школярів на три медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну. Для школярів, що віднесені до спеціальної медичної групи, слід не рідше одного разу в чотири місяці, а також у кінці навчального року організовувати додаткові поглиблені медичні обстеження.

Основна медична група. Вона найбільша за кількісним складом і включає всіх практично здорових учнів, у яких при щорічних медичних обстеженнях не було виявлено відхилень у стані здоров'я й у фізичному розвитку. Ці учні можуть і зобов'язані оволодівати в певному обсязі програмним навчальним матеріалом.

Підготовча медична група. До неї зараховуються учні, у стані здоров'я і фізичному розвитку яких немає суттєвих відхилень від норми, а спостерігаються лише незначні порушення переважно функціонального характеру. Наприклад, нечисті тони чи неорганічні шуми у серці, невеликі хрипи у легенях. У цю групу, як правило, потрапляють діти, у яких спостерігається схильність до надмірної ваги через, наприклад, ожиріння, яке ще не стало хворобою. Потрапляють сюди також і діти з дуже низькою фізичною працездатністю.

Навчальний матеріал вивчається цими дітьми у загальному строю і нарівні з учнями основної групи, але з певними обмеженнями, продиктованими специфікою функціональних відхилень.

Спеціальна медична група. Сюди належать діти із суттєвими відхиленнями в стані здоров'я, тобто з явно вираженою патологією. В межах цієї групи діти (залежно від складності порушень у стані здоров'я) поділяються на дві підгрупи: А і Б.

Учні, віднесені шкільним лікарем до списоку підгрупи «А», стають одночасно і пацієнтами лікувально-профілактичного закладу (кабінету лікувальної фізкультури, поліклініки, лікарсько-фізкультурного диспансеру і т.д.). До підгрупи «Б» відносять в основному дітей, у яких можна прогнозувати відносно швидке одужання. Для роботи з цими учнями не потрібні специфічні умови медичного закладу. А тому заняття фізичними вправами з ними організуються безпосередньо у школі і проводить їх учитель фізичної культури, що має вищу освіту і спеціальну підготовку.

1.2. Зміст занять з дітьми підготовчої групи такий же, як і з дітьми основної групи і вивчається він у загальному строю нарівні з учнями основної групи. Певні обмеження стосуються, у першу чергу, об'єму та інтенсивності навантажень, а інколи і деяких вправ, виконання яких може продовжувати поглиблення тих чи інших відхилень у фізичному розвитку чи стані здоров'я.

Що ж стосується учнів спеціальної групи, то зміст роботи з ними далеко не тотожний змісту роботи з учнями перших двох груп, а тому визначається він спеціальною програмою. Із цієї програми повинні вилучатися вправи, пов'язані з натужуванням, тривалими статичними напруженнями, вправи, що викликають тривалу затримку дихання (вправи в упорах, лазіння по шесту і канату, самоопорах і взаємоопорах), а також вправи на бистроту і витривалість, якщо в останніх зачіпаються анаеробні джерела енергозабезпечення. А натомість у ній повинен значно збільшуватись об'єм вправ на формування постави і її корекцію, об'єм вправ на гнучкість і, особливо, об'єм дихальних вправ.

Основною формою організації роботи з дітьми як підготовчої, так і спеціальної медичної групи є, звичайно, урок фізичної культури. Поряд з ним використовуються і додаткові форми. Найчастіше такі з них: ранкова гімнастика, комплекси фізкультпауз у домашніх умовах, прогулянки на свіжому повітрі, ближній туризм у вигляді походів вихідного дня, розваги з використанням доступних елементів різних видів спорту: пересування на лижах, катання на ковзанах, санках, плавання і т.д., заняття у гуртках і секціях загальної фізичної підготовки (для дітей підготовчої групи).

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. На занятті повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 13

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Ґрунтуючись на міжпредметних зв'язках, які встановлює сам виконавець контрольного завдання, схарактеризувати вікові особливості дітей молодшого шкільного віку.

1.2. Сформулювати освітні задачі фізичного виховання молодших школярів і схарактеризувати особливості їх реалізації на практиці.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Використовуючи сюжетну побудову уроку (сюжет пропонує виконавець контрольного завдання), підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів перших класів загальноосвітнього навчального закладу.

При цьому виходити з того, що у класі за списком 25-30 учнів з приблизно рівним співвідношенням хлопчиків і дівчаток, рівень підготовленості яких можна оцінювати як хороший, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з першокласниками загальноосвітнього навчального закладу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 13

1.1. У цьому віці змінюються пропорції тіла: подовжуються ноги, зменшується грудний показник, тіло начебто видовжується. Продовжується формування хребта, поступово стабілізується його кривизна в сагітальній площині. До семи років встановлюється шийна і грудна кривизна, а до 12 - поперекова.

У дітей цієї вікової групи м'язи кінцівок розвинені слабше, ніж м'язи тулуба, та все ж відносна сила цих м'язів близька до показників дорослих людей. Звідси зрозуміло, що у роботі з молодшими школярами уже можна використовувати вправи з подоланням маси власного тіла, але в полегшених умовах.

У дітей молодшого шкільного віку переважають процеси збудження, що може призвести до швидкого виснаження клітин головного мозку і, як наслідок, до швидкої втоми. Але велика збудливість і реактивність нервової системи, а також висока її пластичність сприяють швидкому засвоєнню рухових навиків.

У молодшому шкільному віці спостерігаються інтенсивні прирости загальної (аеробної) витривалості і спритності. Помітно також збільшуються прудкість і сила, що зумовлено функціональним дозріванням рівня «С» побудови рухів. Отже, працюючи з молодшими школярами, основну увагу слід приділяти розвитку спритності і загальної витривалості. Та не слід розуміти це надто категорично. Мається на увазі лише певне зміщення акцентів, оскільки через значний позитивний перенос між фізичними якостями виконання більшості вправ у цьому віці сприяє розвитку фактично всіх рухових здібностей.

1.2. Освітні завдання такі: формувати рухові уміння і навики у такому обсязі, щоб створити надійний фундамент фізичної освіти; озброювати знаннями стосовно рухового режиму, особистої гігієни, загартовування, значення фізичних вправ для здоров'я людини.

Що стосується особливостей вирішення цих завдань, то доцільно зупинитися на вирішенні завдань фізичної освіти. Тут, як і у роботі з дошкільнятами, треба старатись записати на нейронах різних рухових структур ЦНС молодших школярів велику кількість автоматизмів різної координаційної складності, але робити це слід з акцентом на точність рухів як в їх просторових, часових, просторово-часових, так і в динамічних параметрах. Також треба постійно натреновувати верховний рівень «D» побудови рухів у конструюванні моментальних рухових відповідей у незвичайних, нестандартних умовах, використовуючи для цього широкий арсенал рухливих ігор.

Крім цього, оскільки у молодших школярів ще переважає наслідування в навчанні рухам, а не робота інтелекту, який розчленовує ціле з метою глибшого проникнення у його суть, то навчання руховим діям доцільно організовувати так, щоб перевага надавалась методу розучування у цілому.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 14

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Сформулювати оздоровчі задачі фізичного виховання молодших школярів і схарактеризувати особливості їх реалізації на практиці.

1.2. Ґрунтуючись на знаннях з педагогіки, теорії і методики фізичного виховання, розкрити, які з видів уроків фізичної культури найбільш доцільно застосовувати у роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 2 класу загальноосвітнього навчального закладу, будуючи його так, щоб з початку і до кінця уроку робота організовувалась фронтально.

Використовувати всі три варіанти фронтального методу: учні працюють одночасно, виконують завдання позмінно, виконують завдання поточно.

При цьому виходити з того, що у класі за списком 25-30 осіб із приблизно рівним співвідношенням добре підготовлених хлопчиків і дівчаток, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з учнями 2 класу загальноосвітнього навчального закладу, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті.

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 14

1.1. До оздоровчих задач фізичного виховання молодших школярів належать такі задачі: збільшувати енергетичні можливості організму шляхом розвитку таких фізичних якостей, як сила, витривалість, прудкість, гнучкість; сприяти підвищенню опірності організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища; формувати правильну поставу.

Працюючи з молодшими школярами, як і зі школярами інших вікових груп, слід зважати на те, що робота на пульсі нижче порогу аеробного обміну фактично майже не сприятиме вирішенню оздоровчих завдань. Отже, треба прагнути до того, щоб інтенсивність навантаження знаходилась на рівні означеного порогу або ж перевищувала його, що відповідає ЧСС 130 уд/хв. і більше. І з другого боку, інтенсивність навантажень не повинна виходити за межу, коли залежність між ЧСС і потужністю роботи змінюється з прямолінійної на криволінійну. Цій межі відповідає ЧСС у діапазоні 180-190 уд/хв. Така ЧСС може спостерігатись лише у короткотривалих фрагментах уроку. А взагалі, не зважаючи на те, що у цьому віці організм дитини потребує повноцінного кисневого постачання і дуже добре розвиваються саме аеробні можливості його, було б прекрасно, аби 15-20 хвилин уроку діти працювали на пульсі 145-150 уд/хв.

1.2. Як відомо, є два види уроків фізичної культури: спеціалізовані уроки (використовується одноманітний матеріал) і комбіновані уроки (використовується різноманітний матеріал).

У молодших класах, виходячи із фізіологічних і психологічних особливостей дітей, уроки за змістом навчального матеріалу носять узагальнений характер. Діти швидко стомлюються, якщо на уроці використовується одноманітний матеріал. Тому в молодших класах доцільно проводити уроки, які включають різні види навчального матеріалу. Це комбіновані уроки. Спеціалісти свідчать, що у молодших класах проводяться уроки, які включають одночасно від двох до чотирьох видів навчального матеріалу. Так, наприклад, на одному уроці може бути включений матеріал з гімнастики, рухливих ігор, легкої атлетики.

2.1. Правильно підготовленим слід вважати конспект, який відповідає таким ознакам:

наявність усього комплексу завдань (освітніх, оздоровчих, виховних);

якісне і кількісне визначення інвентарю і обладнання, що потрібні в процесі роботи;

виклад змісту роботи і навчально-виховних проявів, що будуть розгортатися по ходу заняття, за загальноприйнятою стандартною схемою:

Частини уроку і їх тривалість	Зміст роботи	Дозування навантажень	Організаційно-методичні вказівки

узгодженість змісту роботи на занятті з навчальним матеріалом програми з фізичної культури.

Повинні бути використані всі три варіанти фронтального методу: учні працюють одночасно, виконують завдання позмінно, виконують завдання поточно.

2.2. На уроці повинна чітко проглядатись керівна роль педагога у спрямовуючому, контролюючому і стимулюючому аспектах.

ЗАВДАННЯ 15

П е р ш а ч а с т и н а

1.1. Сформулювати виховні задачі фізичного виховання молодших школярів і схарактеризувати особливості їх реалізації на практиці.

1.2. Ґрунтуючись на знаннях з педагогіки, теорії і методики фізичного виховання, розкрити, які з видів уроків фізичної культури найбільш доцільно застосовувати у роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Д р у г а ч а с т и н а

2.1. Підготувати конспект уроку фізичної культури для учнів 3 класу загальноосвітнього навчального закладу, у побудові якого використати фронтальну і станційну організацію роботи.

При цьому виходити з того, що у класі за списком 25-30 осіб із приблизно рівним співвідношенням добре підготовлених хлопчиків і дівчаток, а матеріально-технічні умови проведення занять дозволяють успішно реалізувати навчальний матеріал програми.

На уроці вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання.

2.2. Провести урок фізичної культури з третьокласниками, дотримуючись завдань і змісту роботи, викладених у конспекті

Т И П О В Е Р І Ш Е Н Н Я З А В Д А Н Н Я 15

1.1. Виховні задачі молодших школярів такі: привчати до дисципліни, ввічливості, чесності, до дотримання правил поведінки у колективі, у спілкуванні з ровесниками і старшими; сприяти розвитку витримки, працьовитості; навчати бачити красиве у рухах, у вчинках, у оточуючому середовищі, у природі.

Відомо, що на фізкультурно-спортивних заняттях можна організувати широкий спектр ситуацій, що вимагають певного ризику, сміливості, що дозволяє ефективно впливати на вольову сферу школярів взагалі і молодших школярів зокрема і формувати у них такі вольові якості, як дисциплінованість, наполегливість, стриманість, рішучість і ін.

Фізкультурно-спортивні заняття також багаті ігровими та змагальними моментами, організованими за певними правилами, що відповідають етичним нормам. А це дає змогу формувати у молодших школярів гуманістичні стереотипи поведінки і знову ж таки розвивати вольові якості.

...