Морально-психологічне забезпечення діяльності військ
Гуманітарне та соціальне забезпечення виховної роботи у Збройних Силах України. Планування виховної роботи та заходів соціального та гуманітарного забезпечення. Організація психологічної роботи. Профілактика відхильної поведінки у військовослужбовців.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | учебное пособие |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2017 |
| Размер файла | 517,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
рішення Колегії Міністерства оборони України, військових рад із проблем виховної роботи, зміцнення військової дисципліни та правопорядку;
вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи, завдання, поставлені старшими начальниками, та заходи, які ними проводяться;
завдання військової частини, підрозділу на навчальний рік, період навчання;
рішення командира військової частини щодо організації виховної роботи, МПЗ бойової, мобілізаційної готовності, бойової підготовки, бойового чергування, гарнізонної та вартової служби, специфічної діяльності.
Перспективне планування повинно бути розроблено так, щоб не тільки залишатися цілісним протягом тривалого періоду часу, але і бути достатньо гнучким, щоб при необхідності можна було здійснити його модифікацію і уточнення відповідно до нових завдань та обстановки.
У полках, окремих батальйонах (дивізіонах) та їм рівних частинах на період навчання складається план виховної роботи та зміцнення військової дисципліни, який має таку структуру:
заходи МПЗ бойової, мобілізаційної готовності, бойової підготовки та бойового чергування (служби);
заходи МПЗ військової дисципліни (соціально-психологічні та виховні заходи щодо профілактики правопорушень, зміцнення військової дисципліни, створення безпечних умов служби);
заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної та просвітницької роботи;
заходи щодо впровадження військових традицій та ритуалів видів (родів) військ (сил);
заходи морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу.
Поточне планування здійснюється на підставі визначених перспективним плануванням заходів. Воно є засобом реалізації перспективного планування та передбачає заходи на нетривалий період часу (як правило, місяць), спрямовані на вирішення конкретного комплексу завдань, які витікають із наказів і вказівок командирів (начальників), планів бойової та гуманітарної підготовки. Типові заходи виховної роботи на місяць у військовій частині представлені (додаток 1).
При опрацюванні поточного планування враховуються вимоги військових статутів, наказів та директив Міністра оборони, вказівки старших командирів (начальників), характер та обсяг завдань програми та плану бойової підготовки, МПС і стан військової дисципліни особового складу, оцінюється ступінь виконання попередніх заходів, їх оптимальність, ефективність впливу на вирішення завдань військової частини (підрозділу), робляться відповідні уточнення перспективного плану.
У полках, окремих батальйонах (дивізіонах) та їм рівних частинах складається план виховної роботи на місяць, в якому передбачаються такі заходи:
- робота у підрозділах;
- заходи МПЗ бойової й мобілізаційної готовності, бойової підготовки;
- заходи інформаційно-пропагандистської та культурно-виховної роботи;
- заходи щодо зміцнення військової дисципліни;
- заходи морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу.
У військових підрозділах здійснюється поточне планування. Воно оформлюється планами на місяць і окремо - планами на період виконання підрозділом конкретних завдань. Виховні заходи, сплановані в ротах та їм рівних підрозділах, включаються у розклад занять.
При плануванні враховуються типові заходи гуманітарного та соціального забезпечення, рекомендовані Головним управлінням Міністерства оборони України.
Цільове планування проводиться з метою організації виховної роботи та МПЗ окремих важливих, відповідальних та конкретних завдань, наприклад, підготовки та проведення тактичних навчань, бойових стрільб, святкування державних свят, визначних подій у державі, Збройних Силах, військовій частині тощо.
2.2 Методика планування та організації виконання запланованих заходів
Методика планування включає ряд етапів:
1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:
- стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;
- оцінка МПС особового складу та стану військової дисципліни;
- оцінка ефективності системи виховної роботи у минулому періоді;
- стан виховної роботи з різними категоріями військово-службовців;
- рівень задоволення духовних та соціальних потреб вій-ськовослужбовців;
- вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;
- завдання військових частин, підрозділів на наступний навчальний рік, період навчання;
- вказівки старших начальників;
- особливості навчального року, періоду навчання;
- заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та ін.
2. Визначення загальної мети та пріоритетних напрямів в організації виховної роботи на певний період, форм та методів виховної роботи, заходів, які доцільно провести з метою ефективного впливу на вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів, термінів проведення заходів та виконавців, ін.
3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:
- ознайомлення з планом усіх командирів підрозділів;
- доведення до виконавців завдань та обов'язків щодо проведення запланованих заходів;
- розпорядчу діяльність;
- методичну допомогу виконавцям у підготовці до проведення заходу;
- координацію, встановлення та підтримання взаємозв'язків між виконавцями щодо проведення запланованого заходу;
- облік та аналіз проведених заходів, оцінку їх ефективності та впливу на вирішення завдань, які стоять перед військовою частиною, підрозділом;
- контроль за організацією і проведенням виховних заходів і надання своєчасної допомоги;
- визначення заходів щодо усунення недоліків в організації виховної роботи, внесення змін та доповнень до плану виховної роботи.
2.3 Особливості планування МПЗ навчально-бойових завдань
При проведенні стрільб і водінні бойових машин, навчань підрозділів і військових частин розробляються плани МПЗ, які, як правило, складаються із трьох розділів, що відображають підготовчий період, хід заняття (динаміку навчань), підведення підсумків.
Зміст МПЗ у кожному конкретному випадку має відповідати темі, яка відпрацьовується, і завданням бойової підготовки.
Так, наприклад, під час підготовки до водіння серед заходів МПЗ значне місце повинно відводитися роз'яснюванню вимог наказів Міністра оборони, статутів, курсів і інструкцій щодо організації та практики водіння і експлуатації машин, умов і правил виконання вправ, особливостей водіння вдень і вночі. Під час відпрацювання завдань із захисту від ЗМУ особливу увагу доцільно приділити глибокому вивченню воїнами їх бойових характеристик і уразливих факторів евентуального противника, роз'ясненню заходів захисту від них, а також вихованню в особового складу твердої впевненості у можливість успішного ведення бойових дій в умовах застосування противником сучасних засобів збройної боротьби та ін.
При підготовці до занять з офіцерами, сержантами і солдатами доцільно вивчати вимоги бойових статутів і настанов, зміст і порядок відпрацювання навчальних завдань. Також доцільне проведення індивідуальних і групових бесід з воїнами різних спеціальностей про цілі занять, характер дій конкретних фахівців у бою.
Найбільш широко повинні застосовуватися такі форми впливу на особовий склад, як індивідуальна робота з військово-службовцями, особистий приклад командира і активістів підрозділу, регулярний випуск бойових листів, листів-блискавок, інформування, пропаганда дій військовослужбовців, які відзначилися на заняттях.
Заходи МПЗ мають сприяти вирішенню завдань якісної підготовки, наприклад, до тактичного навчання. Це досягається шляхом:
- мобілізації особового складу на оптимальне скорочення термінів приведення підрозділів і військових частин у бойову готовність;
- роз'яснення вимог статутів, директив і наказів Міністра оборони України, конкретних завдань запланованого навчання; забезпечення глибокого засвоєння своїх обов'язків кожним учасником навчання;
- всебічної підготовки особового складу і бойової техніки, удосконалення військово-технічних знань, навичок і вмінь солдатів, сержантів і офіцерів;
- навчання командирів, офіцерів виховних структур, активу практиці проведення заходів МПЗ на навчаннях;
- широкої пропаганди бойових традицій Збройних сил України, своєї військової частини, передового досвіду дій особового складу і підрозділів на навчаннях, які проходили раніше.
Особлива увага повинна приділятися військовослужбовцям, які вперше беруть участь у навчаннях.
У період підготовки до виходу в поле на заняттях із гуманітарної підготовки, під час інформування військовослужбовців, на зборах особового складу і службових нарадах, під час групових та індивідуальних бесід роз'яснюються вимоги Президента України, Міністра оборони України до бойової готовності Збройних Сил України, положення статутів, настанов і курсів щодо польового вишколу військ, зміст і завдання бойової підготовки.
Командири, заступники з гуманітарних питань повинні проявляти максимальну турботу про всебічну підготовку офіцерів, які нещодавно закінчили ВВНЗ або призначені на посаду. Особлива увага приділяється підвищенню їх педагогічної майстерності, навчанню практиці МПЗ.
Перед виходом на тактичне навчання обов'язково вивчаються особливості району навчань, організовується широка пропаганда передового досвіду.
З метою чіткої організації МПЗ заступники з гуманітарних питань з'єднань, військових частин і підрозділів приділяють увагу підвищенню військово-технічної і професійної підготовки офіцерів виховних структур, активу підрозділів, їх навчанню практиці організації заходів МПЗ польових занять та навчань.
У підготовчий період офіцери виховних структур приділяють увагу вихованню у воїнів любові і дбайливого відношення до зброї і техніки, державного майна, беруть участь у роз'ясненні заходів безпеки.
У той же період активізується санітарно-просвітницька робота. Наприклад, при проведенні польових занять у зимових умовах воїнам роз'яснюються заходи щодо попередження обмороження, простудних захворювань та отруєння газами, які з'являються при роботі двигунів. У літніх умовах, особливо під час спеки, військовослужбовцям доводять порядок дотримання питного режиму, заходи попередження перегріву організму.
Важлива роль на польових заняттях і навчаннях належить водіям. Тому напередодні занять (навчань) організовується їх спеціальна підготовка, вивчаються правила водіння транспортних і бойових машин, експлуатації техніки в польових умовах, роз'яснюються особливості району навчань, заходи безпеки. При цьому особлива увага приділяється підготовці молодих водіїв. Широко використовуються такі форми військово-технічної пропаганди, як лекції, доповіді, повідомлення, бесіди, технічні вечори, конференції, вікторини, змагання на кращого фахівця, випуск бюлетенів та пам'яток.
У підготовчий період офіцери з гуманітарних питань готують до занять у полі комплекти наочної агітації. Організовується підбір суспільно-політичної, військово-технічної та художньої літератури. Військові частини і підрозділи забезпечуються бланками грамот, бойових листів, листів-блискавок, листів подяк, виготовляються друковані рекомендації і пам'ятки, готуються до роботи в полі ТЗВ, культурно-просвітницьке майно.
Серед багатьох форм заохочення кращих військовослужбовців під час навчань використовується вручення перехідних вимпелів, письмових подяк воїнам від командирів підрозділів, похвальних листів і грамот, розміщення матеріалів у фотогазеті та листівці, висловлення подяки у листах на батьківщину кращих військовослужбовців, підготовка кореспондентських повідомлень у військові друковані органи.
Після навчання ступінь моральної і фізичної напруги в особового складу знижується, що може призвести до збільшення випадків порушення військової дисципліни. Тому основні зусилля МПЗ у цей період необхідно спрямовувати на підтримання дисципліни, правопорядку й організованості.
Висновки
Отже, планування заходів соціального та гуманітарного забезпечення - це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів і форм щодо реалізації цілей виховної роботи, прийняття конкретних, адресних, обґрунтованих рішень, що стосуються реалізації заходів гуманітарного та соціального забезпечення, їх термінів та виконавців.
Контрольні питання
1. Особливості планування заходів морально - психологічного забезпечення.
2. Методика планування виховної роботи.
3. Що таке перспективне планування?
4. Особливості поточного планування.
5. Цільове планування заходів МПЗ.
Список використаної літератури
1. Конституція України.
2. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Затверджена Указом Президента України від 4 вересня 1998 року № 981.
3. Наказ Міністра оборони України №142 від 5.05.1999 року «Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України».
4. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Указ Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004.
5. «Положення про органи з гуманітарних питань у Збройних Силах України». Затверджене Наказом Міністра оборони України від 05.07.2005р. № 377.
6. Бородій А. Сучасні погляди на організацію та зміст морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил) //Народна Армія. - 2004. - 12 трав.
7. Збірник методичних матеріалів офіцерам щодо організації виховання особового складу та зміцнення військової дисципліни. Частина 1. Управління виховної роботи Західного ОК, 2002 р.
8. Процепко О.Г. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з'єднань, військових частин і підрозділів Збройних Сил України: Методичний посібник. - К.: Національна академія оборони України, 2000. - 30 с.
Тема 3. Організація військово-соціальної роботи у Збройних Силах України
План
3.1 Військово-соціальна робота у ЗС України.
3.2 Правовий і соціальний захист підлеглих як пріоритетний напрямок роботи посадових осіб військового управління.
3.3 Військово-соціальна робота під час підготовки та проведення навчань.
Українська держава перебуває сьогодні у складній ситуації, в першу чергу економічній. Прийнята Конституція України гарантує право громадян на соціальний захист. Але до реального забезпечення цього права ще далеко. Соціального захисту потребують всі верстви населення. В тому числі і військовослужбовці та члени їхніх сімей. Обороноздатність нашої держави, як і будь-якої іншої, залежить значною мірою від того, яке становище в ній займає професійний захисник Батьківщини. Саме в силу специфічності військової діяльності необхідна турбота держави про соціальний і правовий захист цієї категорії громадян. Військова людина несе сувору юридичну відповідальність за виконання своїх детально регламентованих обов'язків. Тому у блоці військових питань одним із головних завдань повинно бути поліпшення всієї системи соціального захисту військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей. У цей складний період виникає необхідність з'ясувати соціальний статус військово-службовців Збройних Сил України, членів їхніх сімей та допомогти їм знайти правильні шляхи, засоби та методи реального захисту своїх законних прав та інтересів.
У відповідності до статті 4 Конституції України “громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом”.
Дана стаття проголошує і вказує гарантії права на соціальний захист всіх громадян, у тому числі і військовослужбовців. Крім цього, в Конституції України окремо наголошено на тому, що “Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей” (ст.17).
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення і деталізовані в законодавстві про соціальне та правове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, яке передбачає пільги, пенсії і допомогу військовослужбовцям та їхнім сім'ям.
3.1 Військово-соціальна робота у ЗС України
Розвиток Збройних Сил України, який, зокрема, передбачає скорочення їх чисельності, в даний час висуває на перший план питання забезпечення соціальної захищеності військовослужбовців, які стали сьогодні однією із найбільш соціально незахищених суспільних груп. Питання житла і працевлаштування тих, хто звільняється із Збройних Сил, захист їх громадянських прав -- питання складне. Та й ті, котрі залишаються в армії, не почувають себе комфортно. Наприклад, при сьогоднішніх темпах будівництва житла для військовослужбовців лейтенант реально може отримати квартиру через 25--30 років, тобто він прирікає себе і сім'ю на невлаштованість.
На воїнів строкової служби негативно впливають такі фактори суспільної дійсності, як фактичне безробіття їх батьків і рідних, невиконання Закону про загальний військовий обов'язок, внаслідок чого в армію потрапляють найбільш незахищені в соціальному відношенні молоді люди, неможливість працевлаштуватись після закінчення служби, різке соціальне розшарування громадян, невщухаюча політична боротьба за владу, кризові явища у суспільстві і державі.
Безумовно, в таких складних умовах сьогодення питання про соціальний захист військовослужбовців, членів їх сімей та цивільного персоналу набирає особливої гостроти. Розглянемо головні чинники, які визначають суть, зміст та основні напрямки військово-соціальної роботи.
Військово-соціальна робота у Збройних Силах України є складовою діяльності держави з питань задоволення соціально-економічних і духовних потреб громадян, створення у військових і трудових колективах Збройних Сил України соціальних умов і гарантій, які забезпечили б їх нормальну життєдіяльність, сумлінне та високоякісне виконання військовослужбовцями і цивільним персоналом покладених на них функціональних та службових обов'язків, і являє собою систему соціально-правових і організаційних заходів щодо реалізації встановлених законами та іншими правовими актами прав, пільг та відповідних компенсацій за складні умови служби військовослужбовців, роботу працівників ЗС України, членів їх сімей.
Метою військово-соціальної роботи є створення у військових та трудових колективах соціальних умов і гарантій, які забезпечували б їх нормальну життєдіяльність, добросовісне і якісне виконання військовослужбовцями і цивільним персоналом покладених посадових обов'язків.
Предметом військово-соціальної роботи є соціальні процеси, явища та соціальні відносини у межах Збройних Сил України, які несуть у собі певні протиріччя, породжують конфліктні ситуації та певною мірою впливають на стан їх боєготовності.
До таких протиріч можуть бути віднесені:
-- протиріччя між декларованими Конституцією України правами та свободами і визначеними чинним законодавством їх обмеженнями певним категоріям громадян;
-- протиріччя між гарантованими законами правами і обов'язками військовослужбовців та соціально-економічними можливостями держави щодо їх реалізації;
-- протиріччя між декларованими компенсаціями військовослужбовцям за обмеження, викликані особливими умовами служби, побуту та практичною їх реалізацією.
До конфліктних ситуацій, у вирішенні яких беруть участь органи військово-соціальної роботи, відносяться:
-- конфлікти між військовослужбовцями, які ґрунтуються на порушеннях моральних норм взаємостосунків;
-- конфлікти між військовослужбовцями (фізичними особами) та органами військового управління (юридичними особами), які виникають при вирішенні службових питань і проблем соціального забезпечення;
-- конфлікти між військовослужбовцями та органами державного управління, які виникають при вирішенні соціально-побутових проблем.
Об'єктом військово-соціальної роботи є:
-- громадяни України на етапі припису до Збройних Сил, військовослужбовці строкової служби на етапі їх соціально-професійної адаптації;
-- особи офіцерського складу, прапорщики та військово-службовці служби за контрактом на завершальному етапі їх служби (за 2 роки до звільнення);
-- військовослужбовці всіх категорій та члени їх сімей, які мають особливі пільги і компенсації у зв'язку з їх статусом, а також ті, що зазнали певних ущемлень їх честі та особистої гідності, гарантованих законами прав, свобод, пільг і компенсацій;
-- військовослужбовці запасу, у відставці та члени їх сімей.
Напрями військово-соціальної роботи:
Функціонально військово-соціальна робота включає в себе вирішення наступних проблем:
1) соціального забезпечення - як сукупності соціальних норм і гарантій, що задовольняють ті чи інші соціально-економічні та духовні потреби військовослужбовців;
2) соціально-правової роботи -- як комплексу організаційно-методичних і правових заходів, спрямованих на доведення до військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України визначених законами соціальних прав, пільг і допомоги;
3) соціально-професійної адаптації військовослужбовців до умов військової служби на етапі підготовки до неї, як процесу активного їх пристосування до умов і характеру служби, міжособистісних стосунків, умов побуту, дозвілля;
4) соціальної адаптації звільнених у запас військово-службовців та членів їх сімей до нових умов і характеру праці;
5) проектування, організація впровадження цільових комплексних програм соціального розвитку Збройних Сил, системи планування та керування соціальними процесами і явищами в них;
6) соціального захисту -- реалізації соціально-економічних і правових заходів, що призвані забезпечити гарантований прибуток тим, хто не може заробити на засоби існування, а також надання можливості безкоштовного отримання житла, охорони здоров'я, освіти, в основі яких лежать суспільні фонди споживання.
Перш ніж повести розмову про соціальний захист громадян України, військовослужбовців і членів їхніх сімей, необхідно визначитись у поняттях.
Категоріальний апарат зазначеної проблеми включає в себе такі терміни:
- соціальна норма - це рівень забезпечення встановлених соціальних стандартів, який визначається з урахуванням економічних можливостей країни і затверджується щорічно одночасно із Законом про Державний бюджет України;
- соціальні гарантії - система соціально-економічних і правових засобів, які забезпечують умови життєдіяльності членів суспільства, реалізацію їхніх інтересів тощо;
- соціальний захист - це система гарантованих Конституцією України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення громадянам, які потрапили у складні життєві обставини, умов для подолання цих обставин та можливості рівної участі у житті суспільства. Соціальний захист надається через системи обов'язкового соціального страхування та додаткової соціальної допомоги;
- соціальна допомога - це сукупність заходів із забезпечення соціального захисту громадян шляхом надання додаткових до соціального страхування послуг у вигляді матеріальної допомоги, соціального обслуговування та пільг громадянам, які знаходяться у складних життєвих обставинах;
- соціальне обслуговування - це надання спеціальними службами та кваліфікованими спеціалістами різних видів послуг, необхідних соціально незахищеним особам для адаптації до навколишніх умов та повноцінного життя в суспільстві;
- матеріальна допомога - це виплати в грошовій (готівковій чи безготівковій), або натуральній формі, що надаються соціально незахищеним громадянам;
- пільги - це повне або часткове звільнення осіб від виконання обов'язків, покладених на них чинним законодавством, або надання цим особам додаткових прав, які можуть мати і матеріальний або нематеріальний характер;
- субсидія - це цільова, адресна, безготівкова матеріальна допомога для відшкодування витрат на оплату послуг чи придбання життєво необхідних споживчих товарів у визначених законодавством обсягах;
- загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених Законом;
- малозабезпечені сім'ї (самотні особи), середньомісячний сукупний доход на одну особу яких менше величини прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України.
Згідно з чинним законодавством існують види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
- страхування на випадок безробіття;
- інші види страхування, передбачені законами України.
Через систему загальнообов'язкового державного соціального страхування надаються відповідні види соціального забезпечення.
Згідно з чинним законодавством можуть надаватись такі види соціальних допомог:
- непрацездатним громадянам;
- по догляду;
- малозабезпеченим громадянам;
- сім'ям із дітьми;
- соціальне обслуговування;
- військовослужбовцям і членам їхніх сімей;
- особам, які постраждали від стихійного лиха;
- біженцям;
- на поховання (як додаткова за рахунок місцевих бюджетів).
Окремим видом соціальних допомог є визначені чинним законодавством пільги, які надаються військовослужбовцям і членам їхніх сімей. Вони можуть бути матеріального і нематеріального характеру.
При цьому надання соціальної допомоги ґрунтується на відповідних принципах, до яких належать адресність, гуманність при визначенні критеріїв надання, доступність і добровільність отримання, безповоротність, пріоритетність у наданні допомоги неповнолітнім, сім'ям із дітьми, непрацездатним, цільове використання коштів.
Отже, соціальний захист - це система гарантованих Конституцією України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення громадянам, які потрапили у складні життєві обставини, умов для їх подолання та можливості рівної участі у житті суспільства.
В основі діяльності органів державного і військового управління лежать відповідні закони України, підзаконні акти та інші нормативно-правові документи, які регламентують розв'язання завдань соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.
Основною умовою розв'язання проблем соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей є відповідність визначених соціальних допомог, пільг, компенсацій тощо рівню економічного розвитку держави.
3.2 Правовий і соціальний захист підлеглих як пріоритетний напрямок роботи посадових осіб військового управління
Гострота соціальної ситуації у країні, у Збройних Силах вимагає від органів військового управління, посадових осіб вживання адекватних заходів щодо пом'якшення і запобігання впливу негативних соціальних факторів на соціально-правовий статус військовослужбовців. Здійснення соціального і правового захисту захисників Батьківщини -- необхідна умова підтримки на належному рівні бойової готовності і боєздатності військ, важливий фактор виховання особового складу.
Перш ніж вимагати від людей сумлінного виконання своїх обов'язків, необхідно забезпечити їх усім необхідним для життя і служби, відгородити від свавілля та беззаконня. Саме ця ідея визначає суть і зміст військово-соціальної роботи.
З метою забезпечення соціального захисту військовослужбовців у нашій країні за останні роки розроблена і прийнята значна кількість нормативно-правових актів щодо соціального забезпечення, прав та пільг військовослужбовців.
Створена правова база відкриває перед людиною у військовій формі більш широкі можливості в реалізації і захисті своїх прав.
Визначальну роль в організації і проведенні військово-соціальної роботи безпосередньо в частинах і підрозділах відіграють відповідні командири (начальники).
Основні напрямки діяльності командирів (начальників) щодо забезпечення правового та соціального захисту підлеглих полягають в організації правової підготовки особового складу; забезпеченні заощадження та правильного використання фінансових та інших матеріальних засобів, їх дбайливих витрат в інтересах соціального захисту військовослужбовців; організації роботи з розгляду скарг і заяв військовослужбовців; здійсненні контролю за виконанням законодавства щодо соціального захисту.
Спектр юридичних повноважень командирів і начальників в області військово-соціальної роботи широкий і різноманітний. Як єдиноначальники, вони несуть особисту відповідальність за всі сторони життя довірених їм частин і підрозділів, за матеріальне, медичне, фінансове, соціально-правове та побутове забезпечення. Вони зобов'язані вживати заходів щодо вирішення побутових питань і забезпечення правового і соціального захисту підлеглих, створювати умови для їх культурного росту та відпочинку, зміцнення здоров'я і фізичного розвитку, при необхідності клопотати за них перед начальниками.
Значна роль в організації військово-соціальної роботи безпосередньо у військах належить командиру полку. Користуючись наданими йому правами і виконуючи покладені на нього обов'язку, командир частини видає накази й інші акти військового управління, за допомогою яких він здійснює реалізацію законодавства щодо соціального захисту військовослужбовців. З цією метою командир у виданих їм наказах вказує конкретних виконавців, а також визначає терміни виконання поставлених завдань і інші правила поведінки підлеглих під час їх виконання.
Важливе місце у забезпеченні соціального захисту підлеглих займають щоденні накази по стройовій частині. Саме цими наказами реалізується багато прав та пільг військовослужбовців: надання відпусток, додаткових грошових виплат, скерування на навчання, на лікування тощо.
Обов'язки щодо забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців покладаються і на інших посадових осіб.
Так, начальник штабу полку відповідно до статутних обов'язків повинен складати графік відпусток військовослужбовців полку і контролювати його виконання, постійно знати наявність людей, наявність і стан матеріальних засобів, повсякденно керувати їх обліком у полку, організовувати і не рідше двох разів на рік проводити перевірку наявності матеріальних засобів, а також їх збереження безпосередньо в підрозділах.
Заступник командира полку з гуманітарних питань відповідає за дієвість роботи із соціально-правового захисту військовослужбовців, за соціально-правове забезпечення. На зазначену посадову особу покладається обов'язок організовувати і проводити роботу із забезпечення соціальної справедливості у відношенні військовослужбовців, членів їх родин, цивільного персоналу, знати їх запити, вживати заходів щодо своєчасного вирішення обґрунтованих скарг і заяв, а також відновлення порушених прав. З метою вирішення соціальних проблем особового складу заступник командира з виховної роботи зобов'язаний підтримувати зв'язки з органами державної влади і місцевого самоврядування, суспільними об'єднаннями.
Широке коло обов'язків щодо реалізації соціально-економічних прав військовослужбовців покладається на заступника командира полку з тилу. Дана посадова особа відповідає за торгово-побутове забезпечення особового складу, за стан казармено-житлового фонду. Він зобов'язаний: організовувати своєчасне забезпечення матеріальними засобами і якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм матеріальних засобів до кожного військовослужбовця; організовувати правильну експлуатацію і своєчасний ремонт усіх житлових і нежилих будинків; піклуватись про зовнішній вигляд особового складу, організовувати своєчасну видачу обмундирування, його припасування і ремонт; організовувати банно-пральне обслуговування підрозділів полку.
На командира роти покладається обов'язок вчасно забезпечувати військовослужбовців роти відповідно до встановлених норм постачання, піклуватись про побут своїх підлеглих і вникати в їх запити, стежити за дотриманням ними правил особистої гігієни.
Командир взводу відповідно до статуту зобов'язаний піклуватися про побут підлеглих і вникати в їх запити.
За неналежне виконання цих обов'язків передбачена юридична відповідальність. Командири (начальники), винні в невиконанні обов'язків щодо реалізації прав і законних інтересів військовослужбовців, несуть установлену законом відповідальність.
Розвиток Збройних Сил України об'єктивно обумовлює необхідність удосконалення діяльності командування у сфері військово-соціальної роботи. Першочерговими завданнями при цьому є:
- підвищення відповідальності командирів і начальників усіх рівнів за дієвість роботи щодо реалізації встановлених законодавством прав і пільг військовослужбовців і членів їх родин;
- посилення соціальної спрямованості діяльності військових керівників, які би посадові обов'язки вони не виконували; осмислення суті соціальної політики держави і специфічних напрямків її реалізації у Збройних Силах за допомогою військово-соціальної роботи й ін.
Сучасний командир зобов'язаний поєднувати професійну компетентність і соціальну спрямованість своєї діяльності, особисту дисципліну і високу вимогливість до підлеглих, бути прикладом для них у сфері соціальних відносин, мати відповідну соціально-педагогічну підготовку. Він повинен добре розуміти сутність військово-соціальної роботи, її мету і завдання, уміти реалізовувати ці знання в практичній діяльності в підрозділі, частині, з'єднанні, доводити до кожного військовослужбовця і його родини, знати основні її сфери і напрямки, виявляти наполегливість і такт у спілкуванні з людьми, піклуватися про якісну підготовку підлеглих офіцерів не тільки як військових фахівців, але і як соціальних працівників.
Найважливішим засобом забезпечення правового і соціального захисту військовослужбовців є їх правове виховання, удосконалення правової підготовки. Загальнодоступність правових норм і поінформованість військовослужбовців про них, як гарантія їх соціальної захищеності, мають два аспекти. З одного боку, добре знаючи свої права, військовослужбовці впевненіше себе почувають при відстоюванні своїх інтересів, мають можливість вимагати дотримання своїх прав і пільг від відповідних органів і посадових осіб. З іншого боку, знання права посадовими особами, на яких покладена реалізація цього законодавства, також значною мірою підвищує гарантії соціальної захищеності військовослужбовців. Не секрет, що дуже часто саме в недостатній правовій підготовці відповідних командирів і начальників, а також їх підлеглих криються причини багатьох соціальних проблем військовослужбовців. Командир (начальник), яку б посаду він не займав, повинний виступати професійним виконавцем законодавства про соціальний захист військовослужбовців, спеціалістом, який знає прийоми і правила реалізації законних прав підлеглих, має відповідні навички виконання нормативних актів із цих питань.
Знання права не зводиться до простої поінформованості про ті чи інші правові норми. Воно обов'язково припускає їх осмислення, розуміння не тільки букви, але і духу закону, його сутності, значення для правильної організації військової служби.
Не всі порушують закон через його незнання або відсутність досить міцних навичок його правильного застосування. Не менш широко поширені випадки навмисного порушення закону, дій в обхід його, виходячи з розумінь так званої доцільності. Це явище характерне як для нашого суспільства в цілому, так і для Збройних Сил зокрема.
Все це підтверджує винятково важливе значення діяльності командирів (начальників) щодо здійснення правового виховання підлеглих, а також щодо підвищення власних правових знань і навичок діяльності у сфері соціального захисту підлеглих.
3.3 Військово - соціальна робота під час підготовки та проведення навчань
У повсякденній діяльності командири, штаби, органи з гуманітарних питань постійно мають справу з вирішенням службових, побутових, житлових та інших проблем. Це звичайний ритм військового життя, повсякденна робота відповідних посадових осіб. І це не дивно, тому що мають вони справу з людьми, права і обов'язки яких визначені законами, певними нормативними документами, а спільна службова діяльність обумовлена специфічними особистісними та колективними взаємовідносинами.
Завдання, які виконують командири, органи з гуманітарних питань у ході підготовки та проведення навчань, є складовою системи військово-соціальної роботи в частині (підрозділі). Специфіка її полягає, перш за все, у тому, що умови проведення навчань вимагають більш наполегливої уваги до службових, соціально-побутових, релігійних та інших проблем особового складу. Є також певні труднощі у способах вирішення проблем, які, перш за все, пов'язані з виконанням навчально-бойових завдань.
Планування та здійснення заходів військово-соціальної роботи організуються в загальній схемі морально-психологічного забезпечення. Військово-соціальна робота проводиться командирами, штабами, органами з гуманітарних питань, начальниками родів військ та служб як у період підготовки до навчання, так і у ході його проведення.
Вона проводиться з метою:
- вивчення та прогнозування динаміки соціальних процесів у військових колективах, виявлення і розв'язання соціальних проблем, створення та підтримання позитивної соціально-психологічної обстановки під час підготовки та проведення навчання;
- забезпечення соціального захисту всіх категорій військовослужбовців;
- всебічного забезпечення військовослужбовців необхідними нормами постачання;
- підтримання у військових колективах високої дисципліни та організованості, безумовного виконання наказів командирів;
- виховання у військовослужбовців поваги до законів України;
- стимулювання активної та ефективної навчально-бойової діяльності, оцінки кожного військовослужбовця, заохочення тих, які виявили старання, винахідливість у ході проведення навчання;
- роз'яснення особовому складу норм міжнародного гуманітарного права, формування навичок та умінь щодо його дотримання.
Як правило, у підготовчий до навчань період командири, штаби, органи з гуманітарних питань планують та проводять ряд організаційних та виховних заходів військово-соціального характеру.
У системі гуманітарної підготовки розглядається тематика, пов'язана з нормами міжнародного гуманітарного права. В загальній системі суспільно-політичного, правового інформування особливу увагу приділяють доведенню до особового складу законів та правових актів. У всіх категорій військовослужбовців формується відповідальність за збереження військового та державного майна, дбайливе відношення до військової техніки та озброєння.
У ході таких занять в особового складу доцільно сформувати шанобливе ставлення до цивільного населення, повагу до державної та особистої власності, до природи. Організуються виступи перед військовослужбовцями військових юристів. Як правило, комплекс проведених роз'яснювально-виховних заходів завершується перевіркою усвідомленого матеріалу.
Кожний військовослужбовець розписується у тому, що йому доведено про відповідальність за порушення певних законів та інших нормативних документів.
Не менш важливим для командування є організація цілеспрямованої військово-соціальної роботи з офіцерами, прапорщиками та членами їх сімей. У встановлений час, не пізніше, як за 2 тижні до навчань, командування проводить прийом з особистих питань для цієї категорії військовослужбовців. У ході прийому особлива увага приділяється вирішенню питань, пов'язаних із фінансовим, продовольчим, речовим забезпеченням учасників навчань та членів їх сімей. Якщо прийом з особистих питань не проводиться, то командуванням можуть організовуватись загальні збори офіцерів і прапорщиків та членів їх сімей. Основне завдання цих заходів - зняти соціальну напругу, створити для категорії офіцерів та прапорщиків такі умови роботи під час навчань, при яких вони не турбувалися б про соціальну захищеність своїх сімей.
У ході проведення культурно-виховної роботи плануються та проводяться заходи щодо підтримання єдиноначальності, забезпечення міцної військової дисципліни, безумовного виконання наказів командирів та начальників.
Офіцерами з гуманітарних питань проводиться соціально-психологічне вивчення військових колективів з метою виявлення та вирішення проблем військово-соціального характеру. Проводяться вечори запитань та відповідей, бесіди з окремими військовослужбовцями.
Командирами, штабами, органами з гуманітарних питань проводяться цілеспрямовані заходи щодо забезпечення учасників навчання усіма видами постачання. Особливої уваги ця робота потребує, якщо навчання проводяться у важких погодних умовах, взимку. Під час стройових оглядів перевіряється забезпеченість учасників навчання теплим одягом, взуттям, обладнання пунктів обігріву. Організується робота щодо забезпечення учасників навчань більш калорійними продуктами харчування. Перевіряється готовність до роботи у польових умовах пунктів прийому їжі, місць збереження продуктів, їх відповідність санітарним нормам.
Період підготовки до навчань характеризується певним напруженням, великою кількістю різноманітних завдань. Саме у цей період службове навантаження на особовий склад дуже зростає, через що для командира, заступника з гуманітарних питань дуже важливо не перегнути палицю, створити військовослужбовцям сприятливі умови як для роботи, так і для відпочинку.
До обов`язкових заходів військово-соціальної роботи, які проводяться до початку навчання, слід віднести встановлення взаємодії між командуванням та органами місцевої влади. Відділення з гуманітарних питань з'єднання (частини) спільно з радами народних депутатів, місцевою державною адміністрацією організує роз'яснювальну роботу з населенням району, на території якого буде проводитись навчання. Шляхом виступів у засобах масової інформації, виготовлення спеціальних листівок, плакатів до населення доводяться заборонені зони для збору грибів, ягід, випасу худоби, небезпечні шляхи пересування та інша інформація, метою якої є попередження нещасних випадків, загибелі та травмування місцевого населення, недопущення пошкодження або знищення державного, колективного та особистого майна.
Військово-соціальна робота під час навчань - це цілеспрямована діяльність органів військового управління щодо створення та забезпечення необхідних соціальних і правових умов виконання особовим складом навчально-бойових завдань, реалізації пільг та прав військовослужбовців, дотримання моральних принципів поведінки, норм міжнародного гуманітарного права, підтримання єдиноначальності, високої дисципліни, організованості та правопорядку.
У ході навчань заходи військово-соціальної роботи проводяться командирами, офіцерами з гуманітарних питань з особливою наполегливістю. Відділом (відділенням) з гуманітарних питань з'єднання (частини) постійно відслідковується соціально-психологічна обстановка у військових колективах. У цю роботу включаються начальники родів військ та служб, офіцери управління та штабу, які працюють в підпорядкованих частинах (підрозділах). Особлива увага звертається на підтримання у військових колективах стабільних, неконфліктних взаємовідносин. Забезпечується законність віддачі розпоряджень і вказівок командирами та начальниками. Організується нагляд за безумовним виконанням наказів.
Під особистим контролем командирів здійснюється розподіл службового навантаження між військовослужбовцями усіх категорій. У всьому дотримується принцип соціальної справедливості. Питання військово-соціальної роботи щоденно розглядаються на службових нарадах. Командирами з цих питань віддаються необхідні розпорядження. Постійно здійснюється контроль за дотриманням військовослужбовцями правил особистої гігієни. Медичне забезпечення організується з метою профілактики захворювань та травматизму, своєчасного надання допомоги кожному військовослужбовцю, який її потребує. У ході навчань командирами, штабами, органами з гуманітарних питань стимулюється активна та ефективна навчально-бойова діяльність підлеглих. Щоденно організовується підбиття підсумків навчання. Військовослужбовці, які відзначились, заохочуються командирами, їх досвід та заслуги пропагуються через листівки-блискавки, бойові листки, фото- та радіогазети, засоби масової інформації.
Командуванням, відділом (відділенням) із гуманітарних питань здійснюються й інші заходи, метою яких є вирішення соціальних проблем військовослужбовців.
Уміле проведення військово-соціальної роботи в частині під час підготовки та проведення навчання забезпечує підтримання у військових колективах здорової морально-психологічної атмосфери, створює сприятливі умови для успішного виконання навчально-бойових завдань.
Висновки
Закінчуючи розгляд навчальних питань, ми з вами бачимо, що у Державній програмі розвитку Збройних Сил України пріоритетним напрямком є заходи із забезпечення соціально-правового захисту військовослужбовців. Головний чинник будь-якої реформи -- конкретна людина. Без врахування її інтересів неможливо здійснювати радикальні перетворення. Адже Україна згідно з Конституцією є правовою соціальною державою.
Збройні Сили -- гарант не тільки національної безпеки держави, але й стабільності у суспільстві. Армія виконує завдання, покладені на неї, тому особливо потребує соціального захисту з боку державу.
Контрольні питання
1. Планування та здійснення заходів військово-соціальної роботи.
2. Військово-соціальна робота під час підготовки та проведення навчань.
...Подобные документы
Підготовка найбільшого загону офіцерів виховної роботи в Академії внутрішніх військ МВС України - заступників командирів рот з виховної роботи. Порядок призначення на посаду заступника командира з виховної роботи. Складання плану прийому посади.
реферат [35,0 K], добавлен 02.03.2011Основні змістові компоненти виховної програми. Форми, методи та напрямки виховної роботи з учнями. Особливості роботи з учнями девіантної поведінки. Контроль та керівництво виховною роботою. Структурна схема організації учнівського самоврядування.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 17.12.2011Теоретичні основи організації позакласної виховної роботи та її значення в формуванні особистості молошдого школяра. Розвиток творчої особистості у позашкільній виховній діяльності. Рекомендації по оптимізації процесу позакласної виховної роботи.
курсовая работа [82,9 K], добавлен 04.02.2011Пріоритетність вирішення виховних завдань в системі освітньої діяльності, взаємозв'язок і взаємозалежність навчальної, наукової і виховної роботи. Концепція формування самосвідомості особистості студента, принципи виховної роботи в навчальному закладі.
творческая работа [54,6 K], добавлен 21.06.2010Основні завдання позакласної виховної роботи, її місце та роль в формуванні особистості школяра. Зміст, організація, форми та методи позакласної виховної роботи в Гімназії ім. В.Т. Сенатора. Загальні методи виховання і навчання школярів, їх види.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 22.04.2014Завдання громадських організацій. Напрямки роботи Зборів офіцерів. Основні напрямки діяльності органів громадського контролю. Організація ветеранів частини як добровільне громадське об'єднання військовослужбовців запасу Внутрішніх Військ МВС України.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 27.04.2011Завдання правильного підходу до процесу формування особистості у педагогіці. Методика виховної роботи з школярами в національній школі України. Адаптаційний період навчання першокласників у школі, позакласні заняття. Робота вчителя з батьками школярів.
научная работа [28,1 K], добавлен 15.07.2009Організаційні форми виховної роботи. Основні принципи національного виховання. Особливості методики викладання. Оптимальність позакласної та позашкільної виховної роботи. Програма факультативних занять з українського народознавства для 5-11 класів.
реферат [16,8 K], добавлен 30.01.2009Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи в школі. Особливості економічної підготовки школярів в умовах роботи технічних гуртків. Визначення форм та методів організації гурткових занять.
дипломная работа [101,1 K], добавлен 24.09.2010Організація навчально-виховного процесу в навчальному закладі. Кадровий склад викладачів. Індивідуальний план роботи студента. Організація і зміст методичної та виховної роботи в коледжі. Аналіз рівня застосування комп’ютерної техніки у коледжі.
отчет по практике [92,6 K], добавлен 06.04.2016Аналіз проблеми індивідуалізації навчально-виховної роботи. Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки. Теорія та практика індивідуалізації навчально-виховної взаємодії при роботі з обдарованими та творчими учнями.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 13.07.2009Дослідження біографія та діяльності О.А. Захаренка, його педагогічних ідей, реалізованих в Сахнівській школі. Огляд виховної діяльності в школі, учнівського самоврядування, організації учбового процесу. Характеристика матеріальної бази виховної роботи.
реферат [40,8 K], добавлен 05.02.2012Сутність позаурочної діяльності. Аналіз основних форм і методів позаурочної діяльності. Характеристика принципів позаурочної виховної роботи. Специфіка спільної роботи класного керівника та учнівського колективу щодо організації позаурочної діяльності.
курсовая работа [88,1 K], добавлен 14.10.2010Підготовка вчителя початкової школи до роботи з гіперактивними учнями як психолого-педагогічна проблема. Показники готовності вчителів початкової школи до організації особистісно-зорієнтованої навчально-виховної діяльності з гіперактивними учнями.
дипломная работа [264,0 K], добавлен 14.06.2014Загальна характеристика сім'ї як соціального інститут розвитку особи. Виявлення особливостей виховної роботи майстра виробничого навчання з сім'єю учня. Способи підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Методи роботи вчителя з батьками.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 01.06.2014Характеристика альтруїстичних, етичних та особистісних цінностей соціально-педагогічної діяльності. Ознайомлення із професійними обов'язками та вимогами до особистості працівника соціальної галузі. Розгляд змісту та структури соціально-виховної роботи.
реферат [21,2 K], добавлен 19.11.2010Історія становлення і розвитку в Україні інституту класних керівників. Вимоги до його особистості, функції і права педагогічної роботи. Погляди видатних педагогів минулого на діяльність класного керівника. Напрямки його навчальної і виховної діяльності.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.05.2015Особливості планування навчального процесу. Специфіка побудови і варіанти структури уроків у класах-комплектах. Організація виховної роботи в малокомплектній школі, її типові труднощі та основні проблеми. Пріоритетні аспекти розвитку малих сільських шкіл.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 13.10.2012Реформування пенітенціарної системи України. Основи процесу діяльності соціального педагога в установах пенітенціарної системи для неповнолітніх. Практичне втілення форм та методів соціальної роботи з неповнолітніми. Ефективність виправлення засудженого.
курсовая работа [107,8 K], добавлен 01.06.2009Організація самостійної роботи на уроках математики і в позаурочний час. Труднощі при проведенні самостійної роботи. Шляхи організації групової навчальної діяльності. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики. Вимоги до ігрової діяльності учнів.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 06.09.2012
