Серед зовнішніх факторів, які впливають на адаптацію молодого солдата в нових умов, можна назвати оволодіння технікою та озброєнням, навчання та бойове чергування, стиль керівництва та систему взаємовідносин у колективі.

Не всі молоді воїни успішно проходять адаптацію. У реальному житті ми зустрічаємось з молодими людьми, які приносять в армію психологію бездуховності, егоїзму, негативного відношення до виконання військового обов'язку. Виявляються проблеми у вихованні в сім'ї, на підприємстві та інші фактори. Таким людям важко доводиться у здорових військових колективах. Деякі вимушено пристосовуються до незвичних для них вимог. Інші, які використовують ситуацію перехідного періоду, низький рівень правопорядку та дисципліни, самовільно залишають свої військові частини.

9.1 Суть, основні напрямки та особливості адаптації молодих солдатів до військової служби

Адаптація - це процес пристосування особи до оточуючих умов, який проявляється у забезпеченні умов, що сприяють реалізації її потреб, бажань, життєвих цілей.

Адаптація воїна до армійських умов включає:

· придбання військово-технічних знань і навичок, оволодіння спеціальністю та пристосування до умов технічного обслуговування (воєнно-технічна адаптація);

· вивчення особистої зброї, формування навичок стрільби та озброєної боротьби із противником (бойова адаптація);

· входження у конкретний військовий колектив, встановлення взаємовідносин з командирами, старшими та рівними за посадою (соціальна адаптація);

· зміни психіки особистості під впливом нових факторів оточення та змін умов діяльності (психологічна адаптація).

На процес адаптації солдатів першого періоду служби впливають наступні чинники:

· якісні чинники особистості молодого солдата, його темперамент, життєві переконання, ціннісні орієнтації;

· чинники знань та вміння командирів і начальників управляти процесами життєдіяльності військових колективів;

· інтенсивність навчально-бойової діяльності, якість організації служби військ, побуту та дозвілля особового складу;

· ступінь володіння командирами педагогічними навичками, їх виховні здібності, рівень авторитету у колективі підрозділу;

· якість організації контролю за внутрішньоколективними відношеннями, своєчасне реагування офіцерів виховної роботи на процеси, що відбуваються у колективах, з метою своєчасного їх корегування.

Соціально-психологічна адаптація (СПА) більшості молодих солдатів до військової служби включає два відносно самостійних процеси входження їх спочатку до колективів навчальних підрозділів або підрозділів молодих солдатів у військових частинах (первинна СПА); у подальшому - до колективів штатних підрозділів (вторинна СПА).

Первинна СПА має ряд специфічних особливостей:

1. Процес первинної СПА відбувається в умовах відриву від звичного соціально-психологічного середовища, що викликає у молодих людей, особливо спочатку, відчуття самотності, туги.

2. Нова обстановка, нові вимоги, велика кількість нових людей викликає у багатьох розгубленість, психологічну напругу, стресові реакції, депресію.

3. Вимоги командирів викликають внутрішнє заперечення, небажання підкорятися, що у деяких психічно нестійких осіб іноді виливається у відкриті форми протесту, конфлікти.

Найбільш важливою сферою первинної СПА молодих солдатів є їх адаптація до вимог командирів.

Головним механізмом СПА молодих солдатів виступає наслідування командирів. Одночасно відбувається процес оцінки особистості кожного командира, підмічаються сильні та слабкі сторони. Багато тут залежить від першого враження, яке створює той чи інший командир на молодих солдатів.

Вторинна СПА молодих солдатів до умов військової служби починається з моменту прибуття у штатні підрозділи і характеризується:

1. Одночасним входженням і закріпленням новачків у колективі з виконанням ними конкретних навчально-бойових завдань.

2. Військовий колектив з несприятливим морально-психологічним кліматом сприймається як сильний стрес-фактор, що призводить до дезадаптації.

Психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців до умов військової служби - система організаційних, соціально-правових, психологічних, виховних заходів спрямованих на забезпечення безболісних змін психіки особистості під впливом нових факторів військової служби.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що процес адаптації молодих військовослужбовців до умов військової служби надзвичайно складний і на нього впливає багато факторів. Найголовнішим завданням виховного процесу є забезпечення соціально-психологічної адаптації усіх категорій військовослужбовців у відповідності до їх військової спеціальності, індивідуальних нервово-психологічних особливостей та умов служби.

9.2 Система морально-психологічного забезпечення адаптації молодого поповнення у військовій частині (підрозділі)

Завдання та алгоритм роботи посадових осіб військових частин, установ

З виданням Указу Президента України та Наказу Міністра оборони України “Про звільнення в запас військовослужбовців та черговий призов громадян на строкову військову службу” необхідно:

1) визначити конкретні завдання посадовим особам щодо організації морально-психологічного забезпечення виконання заходів звільнення військовослужбовців строкової служби та призову молодого поповнення, організувати підготовку навчально-матеріальної бази, наочної агітації, медичного, речового та продовольчого забезпечення молодих солдатів, організації навчального процесу;

2) відпрацювати “План основних заходів на період підготовки та проведення звільнення у запас військовослужбовців, прийому та адаптації молодого поповнення, випускників навчальних підрозділів”, в якому окремим розділом визначити заходи морально-психологічного забезпечення;

3) провести відбір посадових осіб до складу адміністрації зборів молодого поповнення, команд для отримання та супроводу молодого поповнення з військових комісаріатів до військових частин, комісії професійно-психологічного відбору, з виданням відповідного наказу командира частини. До складу адміністрації, команд включити найбільш підготовлених, вимогливих і бездоганних офіцерів, прапорщиків та сержантів, які мають досвід роботи з особовим складом. Підготувати та провести триденний методичний збір з адміністраціями молодого поповнення, інструктивно-методичні заняття зі складом команд;

4) визначити приміщення для молодого поповнення у з'єднаннях та частинах, привести їх у відповідність до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України. Народознавчі світлиці оформити з дотриманням вимог керівних документів;

5) із числа найбільш підготовлених та досвідчених командирів підрозділів, офіцерів штабів, начальників родів військ та служб, офіцерів органів із гуманітарних питань, фахівців із медичної служби створити комісію професійно-психологічного відбору з'єднання (частини) для здійснення розподілу молодого поповнення за підрозділами та спеціальностями, яка відпрацьовує та затверджує план проведення професійно-психологічного відбору.

У день прибуття молоді до частини необхідно:

1) провести зустріч молодого поповнення на вокзалі та перевезення його у частину;

2) організувати урочисту зустріч молоді особовим складом частини;

3) розмістити поповнення у приміщеннях, відведених для зборів та ізольованих від інших підрозділів, організувати харчування та відпочинок;

4) здійснити санітарну обробку та переодягнення молоді у військову форму (якщо не переодягнені). Навчити молодих солдатів правилам догляду за обмундируванням та взуттям, прасуванню, користуванню онучами, розповісти про основні правила гігієни;

5) визначити кожному солдату його місце в казармі, їдальні, строю, клубі;

6) розповісти про основи військової ввічливості, порядок звернення військовослужбовців один до одного, основні заходи безпеки;

7) довести до молодого поповнення порядок відправки поштової кореспонденції, поштову адресу, телефон частини з міжміським кодом;

8) особисті речі надіслати за вказаними новачками адресами;

9) забезпечити молоде поповнення періодичними виданнями та технічними засобами виховання;

10) направити до медичного пункту призовників, які заявили скарги на стан здоров'я.

На другий день перебування у частині необхідно:

1) організувати заходи первинного вивчення молоді:

- індивідуальні бесіди про ставлення до військової служби, настрої, плани (психолог, заступник командира частини з гуманітарних питань, інші офіцери органу із гуманітарних питань за його дорученням);

- аналіз документів, що надійшли з призовниками;

2) організувати зустріч молодого поповнення з начальниками служб частини;

3) провести відвідування кімнати історії частини. Ознайомити молоде поповнення з командирами, історією, бойовим шляхом, традиціями та розташуванням частини;

4) довести молодим солдатам під розпис вимоги законодавства України про відповідальність за скоєння військових та загальнокримінальних злочинів, роз'яснити їм основні вимоги статутів Збройних Сил, заходи безпеки у всіх видах життєдіяльності військ, порядок подальших дій, основи проходження військової служби.

З перших днів перебування у частині до дня прийняття Військової присяги - період найважливіший і найвідповідальніший у роботі щодо формування статутних відносин між військовослужбовцями, профілактики нестатутних взаємин. Головне завдання - забезпечити безболісне входження молодих воїнів у військове середовище.

1. З метою удосконалення початкової військової підготовки молодого поповнення організувати заняття з гуманітарної, стройової, фізичної, вогневої підготовки, статутів, вивчення вимог законів України з військових питань, у т.ч. за участю керівного складу, начальників служб частини.

2. Провести поглиблене медичне обстеження, щеплення. Визначити військовослужбовців із фізичними вадами, прийняти їх на динамічне спостереження фахівцями медичної служби.

Всі військовослужбовці, які висловили скарги на стан здоров'я, проходять консультацію у лікарів - спеціалістів, а при необхідності направляються на стаціонарне лікування в медичні заклади для прийняття експертного рішення.

3. Вивчити розпорядок дня, загальні обов'язки військово-службовців, текст Військової присяги.

4. Провести стрільби зі стрілецької зброї.

5. Організувати фотографування та заведення “Особових справ” на кожного молодого солдата.

6. Організувати навчання практиці виконання обов'язків днювального роти.

7. Роз'яснити порядок поведінки військовослужбовця у випадку приниження його честі та гідності.

8. Організувати всебічне вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей молодих солдатів. Його проводити з використанням наступних методів та методик психологічного вивчення:

- індивідуальна ознайомлювальна бесіда з уточненням соціально-демографічних відомостей;

- психологічний аналіз (вивчення) документів, що характеризують особистість;

- спостереження;

- тестування за методиками “Прогноз” (особливу увагу звернути на відповіді на запитання №№ 27, 41, 45, 51, 65, 69, 73), Методикою визначення ризику суїциду, СЗЧ- 3;

- узагальнення незалежних характеристик.

Результати вивчення довести до командира частини та командирів підрозділів, занести в “Особову справу військовослужбовця”.

9. Визначити військовослужбовців "групи ризику", підготувати рекомендації командирам підрозділів з організації індивідуальної профілактичної роботи з ними.

10. Підготувати рекомендації командирам (начальникам), штабам щодо розподілу молоді за спеціальністю та підрозділами, допуску до несення вартової служби.

11. Провести розподіл молодого поповнення за підрозділами та спеціальностями з урахуванням рівня освіти, фаху до призову, стану здоров'я, психологічних якостей. Скласти якісну характеристику молодого поповнення.

12. Організувати листування з рідними та близькими молодих солдатів.

Підготовка та приведення молодого поповнення

до Військової присяги

1. У підготовчий період:

- роз'яснити значення Військової присяги, обов'язки, які вона накладає на військовослужбовця;

- перевірити знання молоддю Військової присяги, роз'яснити порядок проведення ритуалу;

- запросити на урочисту церемонію батьків, представників державних та громадських організацій;

- провести опитування молодих солдатів з метою виявлення тих, хто з різних причин не може або висловлює небажання прийняти Військову присягу, по кожному випадку ретельно розібратись з причинами, організувати роботу щодо роз'яснення законодавства України з цих питань.

2. У день складання Військової присяги:

- організувати зустріч командира частини та його заступників з батьками молодих солдатів, розповісти їм про особливості служби, оголосити під запис адресу частини і телефони командира та його заступника з гуманітарних питань;

- ритуал складання Військової присяги провести у святковий, урочистій обстановці;

- сфотографувати кожного солдата, в подальшому вручити йому це пам'ятне фото;

- організувати святковий обід;

- надати звільнення за межі частини усім солдатам, до яких приїхали родичі, а решті організувати екскурсії, відвідування театру, кіно, історичних місць;

- оформити запис про прийняття Військової присяги у військових квитках.

На початковому етапі служби молодих солдатів: з першого дня перебування у штатному підрозділі до кінця першого місяця:

1. Організувати урочистий прийом молодого поповнення у штатні підрозділи, спланувати і провести тематичний вечір “Відрекомендовуюсь колективу”.

2. Довести до молодих солдатів завдання, які стоять перед підрозділом.

3. Визначити кожному солдату його місце у відповідності до штату у строю, спальному приміщенні, їдальні, клубі.

4. Написати батькам новачків листи про їхнє прибуття та перші дні служби у підрозділі.

5. Надати допомогу молодим солдатам у прийомі техніки та озброєння, закріпити за молоддю найбільш підготовлених та авторитетних співслужбовців.

6. Організувати вивчення посадових обов'язків кожним сол-датом.

7. Забезпечити рівномірність розподілу нарядів, робіт, дотримання графіку прибирання приміщень та території.

8. Організувати проведення індивідуальних бесід офіцерами і прапорщиками підрозділів з кожним молодим солдатом, спостереження за їх поведінкою з метою виявлення адаптаційних проблем, у разі необхідності здійснити заходи психологічної допомоги.

9. Проводити заходи індивідуальної профілактичної роботи з військовослужбовцями "групи ризику".

10. Організувати індивідуальне психологічне вивчення кожного солдата посадовими особами підрозділу, оформлення "Особової справи".

11. Провести опитування молодих військовослужбовців за опитувальником “Адаптація”, вивчити хід адаптації молоді до умов військової служби у складі штатних підрозділів. Всі результати опитувань та підсумки вивчення з відповідними рекомендаціями доводити до командирів підрозділів, відображати в “Особових справах” молодих солдатів.

На етапі активного оволодіння бойовою спеціальністю та зміцнення внутрішньоколективних зв'язків (перший період служби):

1. Командирам підрозділів, їх заступникам з гуманітарних питань проводити індивідуальні бесіди з кожним молодим солдатом про хід адаптації, настрої, труднощі та проблеми (щомісяця).

2. Проаналізувати особисту дисциплінованість молодих солдатів.

3. Проводити подальше вивчення молоді у відповідності до "Особової справи".

4. За підсумками періоду навчання відпрацювати службову характеристику на кожного солдата.

5. Скласти на кожного з них психологічну характеристику (характеристику особистості).

6. Провести соціометричне вивчення внутрішньо-колективних зв'язків та стосунків у підрозділах, за його результатами вжити організаційних та психокорегуючих заходів.

7. Провести опитування за анкетою “Адаптація та самовільне залишення частини” (СЗЧ-3).

8. Узагальнити результати спостережень, дисциплінарної практики, листування з батьками молодих солдатів, висновки про хід адаптації молоді до армійських умов та моральну атмосферу в її середовищі. При необхідності вжити корегуючих заходів.

9. За результатами контролю за ходом адаптації молодого поповнення підготувати доповідь і пропозиції командиру частини, методичні рекомендації командирам підрозділів.

Важливим напрямком роботи є подолання конфліктів у процесі адаптації молодих військовослужбовців.

Організувати постійний контроль за військово-службовцями, яким властива підвищена конфліктність (за результатом спостережень, проведенням індивідуальних бесід).

Аналізувати звернення військовослужбовців до командира частини, його заступника з гуманітарних питань "телефоном довіри", "поштою командира", під час проведення вечорів запитань та відповідей, інформацію, отриману від батьків при відвідуванні частини, інші скарги та заяви, що надійшли від особового складу.

У разі виявлення конфлікту вивчити його сутність.

Провести заняття з молодими солдатами про шляхи виходу із конфлікту.

Визначити порядок інформування керівного складу частини про реальний стан справ у підрозділах.

Індивідуальна профілактична робота з кожним військово-службовцем доповнюється комплексом заходів виховного характеру. В підрозділі проводяться збори військовослужбовців, тематичні вечори, присвячені найкращим воїнам, зустрічі з працівниками прокуратури, військового суду, диспути, доводиться відповідальність військовослужбовців за скоєння військових злочинів.

Яка інформація і кому надається про хід адаптації молодого поповнення?

За підсумками вивчення молодого поповнення у частинах (установах) проводиться аналіз його соціально-психологічних якостей, який у письмовому вигляді подається на розгляд відповідним командирам (начальникам) і з висновками і вказівками доводиться до підпорядкованих військ.

В аналізі соціально-психологічних якостей молодого поповнення (донесенні про підсумки вивчення соціально-психологічних якостей молодого поповнення) відображаються:

· соціальні дані молодого поповнення та тенденції їх змін;

· стан здоров'я, загальна фізична підготовленість та підсумки психологічних та медичних обстежень молоді фахівцями військово-медичних закладів;

· освітній рівень молодого поповнення та його вплив на засвоєння програми бойової підготовки, причини перерваної чи незакінченої освіти;

· наявність молоді, яка до призову порушувала закон, підпадала під санкції судів, органів МВС України (при наявності засуджених умовно вказувати прізвище, ініціали, коли скоєно правопорушення, статті КК України, термін засудження);

· ставлення молодого поповнення до військової служби, нестатутних взаємин, основні причини незадоволеності умовами служби;

· факти призову на військову службу з порушенням чинного законодавства (вказати прізвища, ім'я, по батькові, яким військкоматом призваний, з порушенням якого закону (статті, пункту) призваний);

· якість відпрацювання супроводжуючих документів;

· хід адаптації молоді до умов служби, участь командирів штатних підрозділів у вивченні молодого поповнення, правопорушення, які були скоєні молодими солдатами;

· проблемні питання, які виникли у зв'язку із проведенням призову, та пропозиції щодо їх вирішення.

За результатами аналізу ходу адаптації молодих солдатів:

- заступник командира підрозділу з гуманітарних питань подає рапорт на ім'я старших начальників;

- заступник командира частини з гуманітарних питань узагальнює дані, отримані з підрозділів, готує відповідні пропозиції командиру частини, методичні рекомендації підлеглим.

За підсумками першого періоду служби:

- заступник командира частини з гуманітарних питань проводить поглиблений аналіз ходу адаптації молодого поповнення, результати якого з пропозиціями і рекомендаціями подає командиру частини;

- командир частини визначає завдання заступникам, начальникам служб, командирам підрозділів щодо попередження недоліків у роботі посадових осіб з молоддю чергового призову.

Як організовується проведення психологічного супроводження та інших заходів забезпечення адаптації молодого поповнення?

Психологічне супроводження повинно включати в себе наступні заходи:

- вивчення біографічних особливостей. Особлива увага при цьому звертається на сімейний стан (виховання в неповній сім'ї, наявність дружини, дітей, відносини в родині, матеріальний рівень родини, наявність важкохворих родичів), освітній рівень, причини перерваної чи незакінченої освіти, фаховий рівень - наявність спорідненого з військовим фаху, відсутність кваліфікації, досвіду праці в колективі, наявність досвіду асоціального життя у вигляді приводів у міліцію, перебування на обліку в дитячій кімнаті міліції, притягнення до кримінальної відповідальності незалежно від виду покарання, епізодичне вживання наркотичних речовин чи зловживання алкогольними напоями, наявність спроб суїциду, відношення до служби у ЗС України, національні та соціальні особливості, особливості релігійних переконань, активність у суспільному житті - в перші дві доби перебування у частині;

- вивчення стану здоров'я за результатами військово-лікарської комісії та на підставі персонального опитування - у перший тиждень перебування у частині;

- вивчення фізичного стану щодо наявності чи відсутності спортивних розрядів, фізичних можливостей щодо виконання нормативів (біг на 1000 метрів, кількість підтягувань) та загально-фізичної підготовленості - протягом першого тижня перебування у частині;

- вивчення психічних особливостей із застосуванням тесту “Прогноз”, результатів тестування на ризик суїциду, СЗЧ-3 - протягом другого-третього тижня перебування у частині;

- вивчення комунікативних особливостей та моделі поведінки у конфліктній ситуації - перший-другий місяць служби;

- вивчення ходу адаптації військовослужбовця до умов військової служби - другий місяць служби; до умов штатних підрозділів - за підсумками І періоду служби;

- дослідження соціометричного статусу особи в групі - за підсумками І періоду служби.

Особливості інтерпретації отриманих матеріалів полягають у наступному:

- опитування особового складу проводиться офіцерами з гуманітарних питань, інтерпретація психологічних методик - лише особами, що мають відповідну підготовку та певний досвід такої роботи. Інформація щодо психологічних особливостей особового складу не повинна поширюватись за межі потрібного. Ключі до опитувальників, опитувальники зберігаються як документи для службового користування. Обов'язково враховується, що в період адаптації молодого поповнення на його поведінку впливають не стільки особливості психіки, скільки досвід попереднього життя, тому отримані психологічні показники відіграють допоміжну роль, головне - спрямованість особи та попередній досвід;

- відхильна поведінка найбільш вірогідна за умов поєднання кількох факторів ризику, наприклад, недостатня освіта + досвід соціального життя до призову + високі показники за шкалою нейротизму + акцентуація особи.

У першу чергу, доцільним є поглиблене вивчення осіб із порушеннями адаптації. З метою активного виявлення таких осіб необхідно особливу увагу звернути на особовий склад, який часто звертається до медичного пункту або при зверненні до лікаря не отримує лікарської допомоги через відсутність наявної хвороби.

Це дає можливість припустити наявність проблем у психологічній сфері.

Перші два місяці після призову психологам частин доцільно вести свої прийоми в медичних пунктах разом із лікарями, що дозволить своєчасно та оперативно вирішувати питання психологічної допомоги особовому складу.

Забороняється призначити до варти особовий склад, який прибув на поповнення раніше:

- двох місяців після проходження програми молодого солдата і прийняття Військової присяги;

- одного місяця після прибуття з навчальних підрозділів;

- одного тижня після повернення з відпустки, лікувальних закладів та відряджень;

- який не пройшов комісію на допуск до несення вартової служби.

Психологічні заходи щодо поліпшення умов адаптації молодого поповнення до служби та терміни їх проведення:

- вивчення психофізіологічних особливостей молодого поповнення - у перший тиждень перебування (психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту);

- психологічні тестування - у 1-ий - 4-ий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- вивчення соціометричного статусу особи в групі - за підсумками І періоду служби (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- визначення соціально-психологічного клімату в підрозділах у 4-ий - 9-ий четвертий-дев'ятий тижні (психологом, заступником командира частини з гуманітарних питань);

- планування індивідуальних співбесід та їх проведення - з першого дня перебування (заступником командира з гуманітарних питань роти, батальйону, частини, психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту, а також командирами підрозділів та відповідними начальниками родів військ та служб, в які планується направити поповнення);

- поглиблена індивідуальна співбесіда - у 1-ий - 2-ий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- медичний огляд та планування індивідуальних профілактичних заходів - у 1-ий тиждень (начальником медичної служби);

- загальна бесіда з усім молодим поповненням - у 1-ий місяць (командиром частини особисто);

- вивчення фізичного стану - у 1-ий місяць (особисто начальником фізичної підготовки та спорту). В перші 3 тижні виключаються надмірні фізичні навантаження, марш-кидки, кроси;

- планування індивідуального фізичного виховання для осіб з низьким та нижче середнього рівнем фізичного здоров'я - 1-ий місяць (начальником фізичної підготовки та спорту, лікарем частини).

У кожній частині плануються заходи психологічного супроводу ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби, якими передбачається:

- дослідження з проблем вивчення самовільного залишення частин - у 1-ий місяць перебування у частині та в кінці І періоду;

- вивчення рівня нервово-психологічної стійкості - у 1-ий місяць перебування у частині та кожний квартал;

- вивчення ризику суїциду - у 1-ий - 4-ий місяці перебування у частині;

- дослідження проблем адаптації молодого поповнення до служби у ЗС України - у 2-ий місяць перебування молодих військовослужбовців у частині та в кінці І періоду служби;

- соціометричне вивчення внутрішньоколективних взаємовідносин - за підсумками І періоду служби у частині;

- вивчення морально-психологічного клімату військових колективів - у 3-ий - 4-ий місяць перебування у частині;

- дослідження з проблем нестатутних взаємовідносин - у 1-ий - 2-ий місяць перебування молодих військовослужбовців у частині;

- вивчення проблем несення вартової служби та загальне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців - водіїв автотранспорту - щомісячно.

Заступник командира частини з гуманітарних питань відповідає за якісне і своєчасне проведення досліджень та повноту розробки рекомендацій з визначених проблем. Командир частини зобов'язаний за підсумками кожного дослідження прийняти рішення щодо впровадження рекомендацій у життєдіяльність частини.

Висновки

Підбиваючи підсумки лекції, можна зробити висновок, що чітке функціонування єдиної системи морально-психологічного забезпечення, поглибленого вивчення військовослужбовців сприяє створенню здорових умов служби у військових колективах та поліпшенню процесу адаптації військовослужбовців до служби у Збройних Силах України.

Контрольні питання та завдання

1. Що таке адаптація?

2. Що включає у себе адаптація військовослужбовця до умов військової служби?

3. Що таке психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців до умов військової служби?

4. Алгоритм роботи посадових осіб щодо забезпечення адаптації військовослужбовців до умов служби.

Список використаної літератури

1. Атаманчук М.О. Індивідуалізація виховання військово-службовців (Основи теорії, методика і організація): Навч. посібник. - К., КВГІ, 1996.

2. Бабенко М., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень. - К., ВГІ НАОУ, 2000.

3. Бойко О.В., Голик М.М., Романишин А.М. Інноваційні форми та методи навчання військовослужбовців. Навчально-методичний посібник - Львів: ЛВІ, 2006. - 67 с.

4. Варій М.Й., Букреєв В.О. Соціально-психологічний аспект взаємовідносин у військовому підрозділі. - Львів, ВІ ДУ “ЛП”, 1997.

5. Варій М.Й.,Зачепа А.М., Яковенко В.Л. Соціальні відхилення у військовому підрозділі. Наук.-метод. посібник. - Львів: ЛВІ НУ “ЛП”, 2001.

6. Виховна робота в Збройних Силах України. Вип. 1. Виховна робота в бойових обставинах. - Львів, ДУ ”ЛП”, 1996.

7. Виховна робота в Збройних Силах України. Вип. 2. Навч.-метод. посібник - Львів: ВІ ДУ “ЛП”, 1999.

8. Державна Програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки.

9. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 // Народна армія. - 2004. - 4 лютого.

10. Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України. Затверджена Наказом Міністра оборони України від 5.05.1999 р., № 142.

11. Методичні рекомендації командирам військових частин (підрозділів) щодо організації профілактики порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. - К.: ГУВР, 2003.

12. Організація виховної роботи в підрозділах (Методичні рекомендації випускникові). - Харків, ХВУ, 1998.

13. Попович О.І., Петрович В.І., Стасюк В.В. Виховна робота в підрозділі. Навч.-метод. посібник. - К.: КВГІ, 2000.

14. Практичні рекомендації посадовим особам курсантських підрозділів щодо вивчення індивідуально-психологічних якостей курсантів - першокурсників та полегшення процесу адаптації до умов військової служби. - Львів: ВІ НУ “ЛП”, 2002.

15. Про додаткові заходи щодо поліпшення дисципліни у Збройних Силах України та інших військових формуваннях: Директива Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.10.2002 р., № 1-1/1384.

16. Про зміцнення військової дисципліни у Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 19.04.1997р., № 11.

17. Про удосконалення діяльності органів військового управління щодо попередження пияцтва та впровадження здорового способу життя в Збройних Силах України: Директива Міністра оборони України від 29.07.1999 р., № 17.

18. Про організацію правової підготовки у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 24 лютого 2006 року № 117.

19. Робота командира підрозділу щодо зміцнення військової дисципліни (Методичні рекомендації). - Харків: ХВУ, 1998.

20. Ротань М.П.,Стасюк В.В. Методика індивідуальної виховної роботи. Навч.-метод.посібник. - К.: КВГІ, 1999.

Тема 10. Система морально-психологічного забезпечення військової дисципліни в частині та підрозділі

План

1. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна.

2. Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень.

3. Система роботи командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни.

В усі часи і в усіх арміях, як свідчить історія, надавалось велике значення військовій дисципліні. Наполеон Бонапарт, Олександр Суворов, Михайло Драгомиров у високому моральному дусі, дисциплінованості солдатів вбачали важливий чинник перемоги над ворогом.

На думку Михайла Драгомирова, дисципліна має бути релігією військ. Система дисципліни, яка заснована на страху, дуже зручна, але така дисципліна, застерігав він, не міцна навіть в мирний час, а на війні вона зовсім нічого не варта.

Повна єдність, злагодженість і ефективність бойової діяльності особового складу підрозділу (частини) в екстремальних умовах досягаються, як відомо, високою військовою дисципліною.

У зв'язку з цим нас військова дисципліна як психологічне явище цікавить своїм змістом, психічними механізмами нормативної поведінки військовослужбовців та з'ясуванням умов, в яких вона ефективно функціонує, розвивається і зміцнюється.

10.1 Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна

Усвідомлення командирами (начальниками) сутності військової дисципліни, її основних показників і критеріїв оцінки є суттєвою передумовою формування дисциплінованості у військовослужбовців. Кожен офіцер має собі чітко уявити своє місце і роль у практичній діяльності щодо зміцнення військової дисципліни, досконало оволодіти методикою аналізу дисциплінарної практики і стану військової дисципліни у підрозділі.

Дуже зросло значення військової дисципліни у наш час, необхідність якої обумовлена низькою таких причин:

§ впливом стану військової дисципліни на авторитет ЗС України у державі, формування позитивної громадської думки щодо їх відповідності своєму прямому призначенню;

§ суттєвими змінами у духовній сфері молоді, що призивається сьогодні до лав Збройних Сил, та падінням серед неї мотивації військової служби у зв'язку з наявністю фактів порушень військової дисципліни і правил статутних взаємин між військовослужбовцями;

§ рішучим впливом дисципліни на морально-психологічний стан (МПС) особового складу, який є головним критерієм оцінки ефективності всього виховного процесу як в мирний, так і воєнний час;

§ особливостями організаційно-штатної структури військових підрозділів (частин) та поступовим переходом Збройних Сил України на контрактну основу функціонування;

§ характером бойових, навчально-бойових та інших завдань, які будуть виконуватися особовим складом у сучасній війні;

§ необхідністю жорсткої регламентованості умов повсякденної життєдіяльності військовослужбовців;

§ залежністю ефективної військово-професійної діяльності особового складу, у тому числі підтримання постійної бойової готовності підрозділів і частин, несення бойового чергування і вартової служби, від стану військової дисципліни у підрозділі (частині) та дисциплінованості кожного окремого військовослужбовця та ін.

Спочатку проаналізуємо поняття “дисципліна”, оскільки воно за своїм змістом багатогранне, віддзеркалює складну систему громадських стосунків, а тому дати однозначне визначення не можна. Поняття „дисципліна”, на думку А.С. Макаренка, має декілька значень. Одні під дисципліною розуміють правила поведінки, наголошував він, інші - звички, які вже склались і виховались у людини, треті вбачають у дисципліні покірність. Всі ці окремі погляди більшою або меншою мірою наближаються до істини, але для правильної роботи вихователя необхідно мати більш чітке уявлення про саме поняття “дисципліна”.

Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншими законодавчими актами України. Вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежність та територіальну цілісність України, на їх вірності Військовій присязі.

Дисциплінованість - це комплексна якість особистості воїна, роль якої полягає в самоорганізації і саморегуляції її поведінки у відповідності із статутними нормами, правилами, вимогами, свідомому дотриманні норм і правил воїнського етикету.

Вона віддзеркалює глибину свідомого сприйняття воїном норм і правил статутів, воїнського етикету, загальноприйнятих правил поведінки. У ній знаходить відбиття суб'єктивний бік військової дисципліни (об'єктивний бік - сукупність правил і норм поведінки особового складу, що визначені статутами, Військовою присягою, наказами і розпорядженнями командирів (начальників), воїнським етикетом, загальнолюдськими правилами поведінки).

Оцінку стану індивідуальної дисциплінованості військово-службовця рекомендується здійснити на основі отримання відповідей на наступні питання:

Ш За який проміжок часу здійснюється оцінка?

Ш В яких умовах діяльності і поведінки оцінюється дисципліна (бойова підготовка, вартова служба, дозвілля тощо)?

Ш Які вимоги ставилися: із якими правилами поведінки, посадовими і загальновійськовими обов'язками, розпорядженнями і інструкціями була пов'язана діяльність?

Ш В яких умовах знаходився військовослужбовець: простих чи складних? Наскільки великим було дисциплінарне навантаження?

Ш Чи піддавався негативним впливам з боку інших осіб, що перешкоджали вихованій поведінці (поганий приклад, непрямий або прямий тиск недисциплінованих товаришів по службі)?

Ш Знаходився в режимі автономного поводження або був на очах у начальника і товаришів по службі, працював під керівництвом командира?

Ш Як справився з дисциплінарним навантаженням, які допустив помилки і порушення правил, норм, вимог?

Ш Як ці порушення співвідносяться із загальним обсягом дисциплінарного навантаження?

Ш Які боки особистої дисциплінованості виявилися за аналізуємий час (самодисципліна, ретельність (виконавча дисципліна), позитивне ставлення до вимог служби, внутрішня організованість)?

Ш Який вплив зробив на дисциплінованість своїх товаришів по службі (дав позитивний приклад, допоміг командиру в наведенні порядку, виступив із критикою недоліків у дисципліні, вніс свої пропозиції, виявився дезорганізатором, головним дезорганізатором)?

Ш Аналіз допущених порушень дисципліни.

Загальні висновки:

— загальна оцінка поточного стану індивідуальної дисциплінованості воїна;

— динаміка стану його дисциплінованості: поліпшення, погіршення, стабільність, нестійкість;

— оцінка досягнутого рівня розвитку особистої дисциплінованості;

— має місце явна недисциплінованість;

— психічні механізми дисциплінованого поводження хиткі та ненадійні;

— мотивація службової діяльності.

На основі цих висновків можна визначити такі основні ознаки дисциплінованості воїна:

— усвідомлення воїном вимог, правил і норм статутів, Військової присяги, наказів і розпоряджень командирів (начальників), воїнського етикету, загальнолюдських правил поведінки з позицій суспільних потреб;

— розуміння особистої вагомості військової дисципліни;

— беззастережне сприйняття вимог, правил, норм і духу статутів, Військової присяги, наказів і розпоряджень командирів (начальників), воїнського етикету, загальнолюдських правил поведінки;

— стійка, самоорганізована й позитивно вмотивована поведінка, яка приведена до суворої відповідності загальнолюдській моралі, духу статутів, Військовій присязі, воїнському етикету.

На основі наявності вищезазначених ознак у поведінці військовослужбовця та виходячи з типів мотивованої поведінки, можна виділити такі рівні дисциплінованості: високий, середній і низький.

Високий рівень дисциплінованості викликаний соціально вагомими мотивами і характеризується високим рівнем розвитку навичок і умінь дисциплінованої поведінки, тобто це - свідома дисциплінованість.

Воїни, які мають середній рівень дисциплінованості, будують свою поведінку на основі мотивів наслідування товаришів по службі, командирів. Сталість їхньої поведінки значно нижча, вони зазнають тиску з боку недисциплінованих воїнів.

При низькому рівні дисциплінованості соціально вагомі мотиви у воїна розвинуті слабо, вони значною мірою не впливають на його поведінку.

Таким чином, ми бачимо, що встановлені законами і статутами правила і норми поведінки, звернені до військовослужбовців, передбачають з їхнього боку відповідне ставлення, тобто їх вивчення і свідоме сприйняття, практичне оволодіння і свідоме дотримання. Це означає, що військова дисципліна спирається на конкретні психологічні засади. Цими засадами є якості особистості воїна та групи військовослужбовців, завдяки яким здійснюється їх нормативна поведінка. Не можна очікувати свідомої дисципліни від особового складу, якщо ці засади не будуть створені його спільними зусиллями.

10.2 Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень

МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень серед усіх категорій військовослужбовців є важливим напрямом діяльності органів військового управління, командирів (начальників) усіх ступенів.

Пріоритетними напрямами роботи посадових осіб щодо зміцнення військової вважаються:

— практичне втілення в життя Указу Президента України “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України”;

— забезпечення особистої взірцевості та відповідальності офіцерського складу у зміцненні військової дисципліни і правопорядку;

— забезпечення оптимального морально-психологічного стану (МПС) в особового складу, спрямованого на підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності, якісного вирішення завдань бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку;

— створення оптимальних умов служби, які б забезпечували якісне виконання поставлених завдань, навчання та виховання особового складу, збереження життя та здоров'я військовослужбовців як під час виконання службових обов'язків, так і поза службою.

Робота щодо забезпечення високого рівня МПС та військової дисципліни військовослужбовців усіх категорій організується відповідно до вимог Конституції України, законів України, наказів та директив МО України, Начальника Генерального штабу ЗС України. У них організаційно-виховні заходи щодо зміцнення військової дисципліни рекомендується спрямовувати на досягнення такого рівня МПС та військової дисципліни особового складу, який забезпечуватиме своєчасне, повне та якісне вирішення поставлених завдань, формування здорової морально-психологічної атмосфери у військово-соціальному середовищі та почуття особистої безпеки кожного військовослужбовця у ньому, на боротьбу і викорінення негативних звичок і традицій серед військовослужбовців та затвердження позитивних.

Керівними документами передбачено конкретні форми і методи роботи керівного складу щодо МПЗ військової дисципліни. Наприклад, навчання та обмін досвідом роботи щодо практики зміцнення військової дисципліни рекомендується проводити з:

— сержантами - 2 рази на місяць;

— прапорщиками - щомісячно;

— офіцерами підрозділів - щомісячно;

— командним складом військових частин - щоквартально.

Підсумки стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення підбивати:

— у військових частинах - щомісячно;

— у ротах, батальйонах - щотижнево;

— у взводах, відділеннях - щоденно.

Підбивання підсумків стану військової дисципліни проводять:

— командири відділень із особовим складом по кожному солдату;

— командири взводів із особовим складом взводу і окремо з сержантами, командирами відділень, яким ставить завдання на наступну добу, з визначенням місця за рейтингом кожного відділення;

— командири рот із особовим складом роти на загальних зборах роти і окремо з командирами взводів із визначенням рейтингу відділеннь і взводів роти;

— командири батальйонів з особовим складом батальйону на загальних зборах і окремо з командирами рот з визначенням рейтингу рот і взводів;

— командири полків на зборах офіцерів і окремо з командирами батальйонів із визначенням рейтингу батальйонів і рот полку.

Керівний склад частини бере участь у підбиванні підсумків у підрозділах, які відстають.

Навчання офіцерів, прапорщиків, сержантів системного підходу, сучасних форм і методів роботи з підлеглими, передового досвіду роботи щодо зміцнення військової дисципліни планується та проводиться не менше двох разів на місяць.

В усіх військових частинах та підрозділах рекомендується втілювати в практику визначення персональної оцінки військово-службовців з їх особистої дисциплінованості та відповідальності за збереження особистого життя і здоров'я.

Акцентується увага керівного складу на цілеспрямовану активну і комплексну роботу, з одного боку, щодо впровадження статутних норм і правил поведінки у військовому середовищі, а з іншого - щодо затвердження гуманних і демократичних взаємин між військовослужбовцями строкової служби, командирами (начальниками) і підлеглими. Зимовий період навчання рекомендується визначити як період викорінення порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. З цією метою слід охопити виховним впливом кожного військовослужбовця через особисту участь керівного складу військ у проведенні комплексу організаційних, виховних, психологічних та інших цільових заходів, спрямованих на затвердження у військових підрозділах (частинах) норм і правил військового етикету, найкращих традицій і звичаїв українського війська, профілактику порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями і своєчасного з'ясування їх детермінант та їх усунення, забезпечення оптимальної й ненасильницької адаптації молодого поповнення до умов військової служби, затвердження загальнолюдських, національних і воєнних цінностей у військовому середовищі. Активно для цього можна залучати офіцерські збори, жіночі ради, ради сержантів, представників релігійних конфесій та інших громадських організацій.

Відомо, що безпосередній вплив на військову дисципліну має МПС особового складу, який слід оптимізувати згідно з вимогами Конституції та законів України, статутів Збройних Сил, Військової присяги та наказів Міністра оборони. Для цього на:

§ командирських зборах і навчально-методичних заняттях під час підготовки до зимового і літнього періодів навчання плануються та проводяться заняття з командирами підрозділів (частин) з проблем організації служби військ, навчання, виховання і забезпечення побуту особового складу;

§ щомісячних семінарах з офіцерським складом аналізуються актуальні проблеми зміцнення МПС особового складу і військової дисципліни, визначаються оптимальні шляхи посилення ефективності їх управлінської діяльності щодо профілактики правопорушень та встановлення здорової морально-психологічної атмосфери у військових колективах;

§ заняттях з бойової, гуманітарної і правової підготовки організовується поглиблене вивчення всіма категоріями особового складу вимог статутів, законодавчих актів, що стосуються їх життєдіяльності.

Практична робота у підлеглих підрозділах планується і проводиться щомісячно:

· командирами бригад (полків) у двох-трьох ротах (батареях);

· командирами батальйонів (дивізіонів) у двох-трьох взводах.

Командири (начальники) особисто займаються навчанням безпосередньо підлеглих офіцерів, прапорщиків і сержантів сучасним гуманним принципам, ефективним методам і ненасильницьким формам роботи щодо зміцнення військової дисципліни, оптимального використання наданих їм дисциплінарних прав, творчому поєднанні у своїй діяльності методів переконання, заохочення, примусу та особистого прикладу.

Зусилля командирів підрозділів, офіцерів гуманітарних структур зосереджуються на індивідуальній роботі з військово-службовцями усіх категорій безпосередньо у підрозділах для визначення причин їх відхильної поведінки, надання їм своєчасної психологічної та інших видів допомоги, проведення сучасних профілактичних заходів. Вони організовують систематичне медичне спостереження військовослужбовців, що належать до “груп ризику”, проводять з ними постійну виховну роботу.

Вони про виявлених осіб з нервово-психічною нестійкістю, схильних до пияцтва, вживання наркотичних та токсичних речовин, а також тих, хто схильний до конфліктної поведінки у військовому середовищі на підґрунті порушення статутних правил взаємовідносин, своєчасно мають приймати оптимальні рішення, організовувати комплексні організаційні, соціально-психологічні, психологічні та інші заходи щодо їх профілактики, попередження, викорінення та затвердження здорового образу життя у військових колективах.

Закінчуючи розгляд навчального питання, ми можемо зробити висновок, що морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень - це складний психолого-педагогічний процес. А.С.Макаренко справедливо розглядав дисципліну як загальний результат всієї виховної роботи або як її продукт. Він наголошував, що поведінка є досить складний результат не однієї свідомості, але й знання, сили, звички, хватки, хоробрості, здоров'я і найголовніше - соціального досвіду.

10.3 Система роботи командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни

Насамперед слід зробити одне суттєве зауваження про те, що проблему зміцнення військової дисципліни у військовому середовищі тільки зусиллями одних командирів (начальників) та їх заступників не розв'язати, бо коріння цих порушень знаходяться не тільки у військовому середовищі. Одним із основних факторів їх появи є хронічні, загальносуспільні і загальноармійські проблеми, які формують, а інколи й провокують відхильний стиль поведінки молоді, сприяють негативному її ставленню до служби в лавах ЗС України, а часто і заохочують їх породження у військовому середовищі. Також нам відомо, що до лав ЗС України призивається, на жаль, не найкраща частина української молоді. У зв'язку з цим, поки духовно не “оздоровиться” саме українське суспільство, не зміниться ставлення суспільства до Збройних Сил, не буде сформована позитивна мотивація у всього суспільства до військової служби молоді, надзвичайно складно говорити про викорінення порушень військової дисципліни у конкретних військових підрозділах і частинах.

...