Специфіка магістратури як середовища, яке сприяє інтелектуальному розвитку та особистісно-професійному становленню майбутнього фахівця в галузі менеджменту. Вимоги до викладача як ключової постаті в формуванні інтелектуального середовища магістратури.

Характеристика ролі інтелектуального капіталу в світі, що глобалізується. Значення стійких індивідуальних рис особистості людини, сприятливих для зростання її інтелектуального капіталу. Збільшення інтелектуального капіталу людини в освітньому процесі.

Здійснено вивчення питань інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку у Китайській Народній Республіці. Наголошено на тому, що китайський уряд розробляє спеціальні програми, які найбільшою мірою впливають на інтелектуальний розвиток дошкільників.

Визначення необхідності створення єдиного інформаційно-освітнього простору в Україні. Характеристика важливих аспектів для системи освіти - оволодіння вчителями та учнями комп’ютерної грамотності, уміння користуватися новою комп’ютерною технікою.

Поняття інформаційно-освітнього простору. Аналіз передумов його формування, вплив інформаційного середовища, зокрема Інтернет-мережі, на інтелектуальний розвиток дитини. Механізм взаємодії в системі "дитина-машина", місце батьків і вчителів в цій системі.

Вивчення інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку як складника розумового розвитку. Пошук нових форм виховання і навчання, які б сприяли інтелектуальному розвитку дитини. Підготовка дитини до навчально-виховного процесу в межах школи.

Визначення теоретико-методологічних основ розв’язання проблеми інтелектуального розвитку особистості. Обґрунтування шляхів розвитку інтелекту у процесі вивчення природничих дисциплін в умовах основної і старшої школи. Вивчення інтелекту та його структури.

Ідеї компетентнісної освіти - фактор, який орієнтує педагогічну громадськість агротехнічних коледжів на підготовку професіоналів з розвинутими інтелектуальними здібностями. Навчально-пізнавальні уміння - запорука успішного оволодіння технологіями.

Поняття "здібність" у психолого-педагогічній літературі. Формування креативності майбутнього вчителя української мови й лінгвокреативності як феномена мовленнєвого спілкування. Інтроспективні усвідомлення людини про індивідуальні інтелектуальні ресурси.

Теоретичні основи розвитку інтелектуальних можливостей як різновиду інформаційної компетентності суб'єктів педагогічної взаємодії. Дослідження залежності рівня інформаційної компетентності від рівня розвитку інтелектуальних можливостей учителя і учнів.

Наукова портретистика професорів Київського, Харківського, Одеського університетів, які здійснювали науковий пошук на теренах України в галузі профілактичної медицини. Процес формування гігієнічної наукової школи. Інтелектуальний простір гігієністів.

Дослідження стратегічних форм організації наукової творчості здобувачів вищої освіти. Шляхи підвищення ефективності роботи організації інтелектуальних змагань студентів. Оцінку впливу змагань на систему пошуку та відбору обдарованої студентської молоді.

Розгляд поняття "готовність майбутніх рятувальників до самозбереження в екстремальних умовах професійної діяльності". Інтелектуальні якості майбутнього рятувальника, їх основні компоненти та значення у контексті формування готовності до самозбереження.

Аналіз становлення та розвитку жіночої освіти на Півдні України ІІ половини ХІХ-ХХ ст., можливості отримання професійної освіти. Шляхи вирішення проблеми надання регіонові освічених робітниць: професіоналізація початкової школи, навчання рукоділлю.

Створення інтелектуально-творчого освітнього середовища у процесі вивчення природничих дисциплін майбутніх учителів початкової школи у педагогічному коледжі. Встановлення взаємозв’язків між об’єктами природи і космосу, аналіз закономірностей природи.

Теоретичне обґрунтування необхідності створення інтенсивного курсу з української мови як іноземної для студентів-медиків англомовної форми навчання. Практичне оволодіння студентами мовою на рівні А1 / А2 та базовими поняттями професійного спілкування.

Стан інтенсивної педагогіки А. Макаренка, історія її виникнення. Основні методи навчання: навіювання; спостереження; педоцентрум; гра, як метод виховання дисципліни. Засоби та форми навчання. Завдання для директорських контрольних робіт з біології.

Значення терміну "аудіювання" та переваги використання технічних засобів навчання у процесі вивчення іноземної мови. Формування навичок слухання та засвоєння англійської мови на заняттях за допомогою прослуховування звукозаписів, перегляду кіно і відео.

Аналіз концептосфери ненормативної тілесності в соціальній, педагогічно-методичній, культурній, комунікативній і літературній площинах. Соціалізація дітей-інвалидів як основа інклюзивної освіти. Створення комфортних умов для навчання особливих дітей.

Аналіз питання комплексного використання інформаційних технологій як засобів прискорення навчального процесу у вищому навчальному закладі. Оцінка можливостей інформаційних технологій у процесі інтенсифікації навчального процесу в умовах вищої школи.

Необхідність інтенсифікації навчання у вищій школі та можливості інформаційних технологій для її реалізації. Розгляд навчального процесу як діяльності викладачів і студентів, їх взаємодії на лекціях, лабораторних і контрольних заняттях, консультаціях.

Методика проведення заняття, яка включає комп’ютерні озвучені анімаційні ефекти. Їх роль у поясненні навчального матеріалу, організації системи зворотного зв’язку "учень-комп’ютер-вчитель", забезпеченні оперативного фронтального контролю засвоєних знань.

Шляхи застосування деяких елементів інтенсивної методики для навчання іноземної мови в умовах ВНЗ. Новітні прийоми подання та закріплення лексики, форми організації навчального процесу для ефективного удосконалення навичок говоріння, читання та письма.

Вимоги до підручників для вищої школи, які зумовлені таким наслідком впровадження кредитно-модульної системи, як інтенсифікація навчання. Сутність інтенсифікації в теорії навчання вищої школи, стан розробки проблеми. Етапи засвоєння студентами матеріалу.

Розвиток поняття інтенсифікація навчання в сучасній вітчизняній дидактиці. Пропозиції щодо нових вимог до підручників в контексті організації самостійної роботи студентів та інтенсифікації навчання в умовах впровадження кредитно-модульної системи.

Теоретичні основи інтенсифікації навчання фізики в контексті використання нових інформаційних технологій. Організація та результати експериментального навчання фізики у старших класах загальноосвітньої школи з використанням нових комп’ютерних технологій.

Застосування online засобів та ресурсів для полегшення процесу навчання. Використання в освітній діяльності студентів ментальних карт, інтерактивних плакатів, тестів та сервісів Google. Переваги online засобів навчання по відношенню до традиційних.

Інтенсифікація процесу вивчення студентами педагогічних вищих навчальних закладів методики української літератури. Трансформування наукового фактажу у методичні настанови. Пізнавальна діяльність школярів на уроках рідного письменства емоційним змістом.

Використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Вплив мультимедіа на ефективність засвоєння матеріалу. Значення інформатизації на основні фактори інтенсифікації процесу навчання іноземних мов.

Використання ІКТ із застосуванням різних форм і методів організації навчальної діяльності у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Ефективність мовної підготовки та інтенсифікації процесу формування професійної компетентності перекладача.