Сущность и содержание основных групп целей, мотивов деятельности фальсификаторов истории. Значение исследования конструирования национальной истории для определения путей развития общества, манипуляция в области фальсификации исторических событий.

Понятие конечной или неизменной истины. Определение относительной и абсолютной истины. Проявления связи познания и практики. Раскрытие рационального аспекта практики. Оценка суждений с точки зрения соотношения объективности и ее зависимости от субъекта.

Характеристика сущности истины в трудах философов Античности и Средневековья. Анализ основных концепций, понятия объективной, абсолютной и относительной истины. Объективная истина как содержание наших знаний, которое не зависит от субъекта по содержанию.

Проблема истины в философии, классические и неклассические концепции истины. Отличие заблуждения от лжи. Определение человека, данное Аристотелем, его природа и сущность. Соотношение биологических и социальных факторов в индивидуальном развитии человека.

Истина и познание в философии. Совпадение между сознанием и миром. Признание объективной истины. Зависимость истины от условий. Относительная и абсолютная истина. Выбор путей познания. Стремление к реализации замыслов в ситуации неполной информации.

Проблема истины и познания в философии идеализма, материализма и догматизма, её содержание, формы и основные критерии. Понятие абсолютной и относительной истины. Причины заблуждений в процессе научного познания. Соотношение истины и заблуждения.

Характеристика проблемы истины как центральной проблемы теории познания, материалистическая и идеалистическая философия о понятии "истина". Классификация различных форм истины: по объектам отображения, по специфике видов познавательной деятельности.

Концепции истины в научном познании и диалектико-материалистической философии, её сущность и формы. Основные идеи индетерминистов, религиозной мистики и французских материалистов. Методы определения источника знания и способы его проверки в гносеологии.

Феномен и проблема истины в материалистической философии и философии идеализма. Формы истины по характеру отражаемого (познаваемого) объекта, по видам предметной реальности и по степени освоения объекта. Логический и практический критерии истины.

Характеристика понятия истины в философских учениях. Изучение понятия объективной, субъективной истины. Анализ диалектики и сущности абсолютной и относительной истины. Описание соотношения практики и истины, диалектики теории познания и практики.

Обоснование интереса философов к определению критериев истины, законов и форм мышления. Характеристика гармонии между истиной и красотой в размышлениях древних мудрецов. Изучение ценностных ориентиров главной цели познания, как процесса мышления.

Истина как важнейшее понятие в общей системе мировоззренческих проблем. Соотношение абсолютного и относительного соответствия знаний действительности. Анализ заблуждения и его отношения к правде. Отвержение теологического тезиса о свободе воли Спинозой.

Истолкование аксиом теории множеств в философском проекте А. Бадью. Концептуализация математических структур в рамках метаонтологии. Осмысление различия между природными и событийными (историческими) множествами. Поиск связи между бытием и мышлением.

Проблема истины в философии и науке. Классическая концепция истины, принцип соответствия знания действительности. Сущность неклассических когерентной и конвенциональной теорий, современные взгляды на истинное знание. Основополагающие критерии истины.

Рассмотрение проблем классической концепции истины. Понятие научной методологии, ее философский и специально-научный уровни. Общенаучные методы теоретического подуровня. Моделирование как метод исследования путем переноса знаний с оригинала на модель.

Классическая концепция истины как соответствие знаний действительности. Субъект и объект, познание и предметная деятельность. Основные проблемы, с которыми сталкивается классическая концепция, их связь с классической и неклассической рациональностью.

Соотношение общественных и исторических закономерностей. Конкретная историческая закономерность – закономерность данной социальной системы или структуры. Метафизический разрыв между социологическим законом и исторической закономерностью, общий анализ.

Историческая идентичность, память и забвение в концепции Ф. Анкерсмита. Соотношение между понятиями "историческая идентичность" и "социокультурная идентичность". Место концепции "возвышенного исторического опыта" в постметафизической историософии.

Дослідження суті, характерних рис та життєтворчості ідеалу у філософській спадщині Івана Франка та розкриття його дії у суспільному житті. Трактування письменником функцій ідеалу в суспільно політичному та національно духовному житті українського народу.

Дослідження духовної спадщини Каменяра. Висвітлення поглядів Франка на проблему націотворення українського народу. Трактування мислителем мови як форми вираження духу нації. Розкриття ідеалу провідника і свободи нації на основі аналізу поеми “Мойсей”.

Матеріалістична концепція ідеального в контексті критики концепції свідомості у трансгуманізмі, що обумовлена стрибкоподібним розвитком КВІС-технологій та наслідками їх впровадження. Розширення філософської концепції ідеального, людської свідомості.

Аналіз явища іморталізму крізь спектр релігійного світогляду та їх нерозривний взаємозв’язок. Дихотомія проблеми "життя-смерть" як фундаментальна у філософському дискурсі. Комбінування іморталізму релігійного світогляду та сучасної наукової картини.

Знайомство з процесом становлення інноваційної проблематики в контексті інтелектуальної власності. Інновація як соціокультурний феномен, актуалізація якого зумовлена специфікою соціокультурного середовища. Аналіз передумов цивілізаційного розвитку.

Акцентовано увагу на єдності та суперечливості процесів інтеграції та дезінтеграції. Аналіз понять інтеграції та дезінтеграції, розроблено систематизацію їх ознак. Аналіз інтеграційно-дезінтеграційних процесів у контексті матеріалістичної діалектики.

Поняття екзистенціальної філософії Ясперса (екзистенція, трансценденція, комунікація). Модуси існування людини, що направляють нас до виявлення унікальної людської самості, розуміння своєї сутності, через прихований зміст екзистенціалів людського буття.

Вивчення істини в сучасній філософії. Дослідження смислового поля культури. Розгляд семіотики як науки про знакові ситуації, виникаючі у соціальній реальності. Набуття істинних смислів життя. Можливості розкодування символів в соціальній реальності.

Розгляд проблеми історичної компетентності особи у контексті етики норм і національно-культурних цінностей. Соціальна актуальність ідей просвітників Канта і Сковороди, які сприяють утвердженню в суспільстві гуманістичного виміру історичної компетентності.

Цілі культуроутворюючої діяльності. Філософські погляди І. Канта на сутність і зміст культури. Оцінка буття людини як моральної істоти. Поглиблення розуміння зв’язку фізичного та метафізичного начал, зовнішньої природи та внутрішнього почуття особистості.

Значение и созерцание в феноменологическом анализе восприятия. Феноменологическая идея истины. Феноменологическое обоснование категориального созерцания как акта восприятия. Ведущая ценность идеи категориальной интуиции для фундаментальной онтологии.

Характеристика основных эвристических возможностей нередуктивного натурализма. Квалиа как свойства психических состояний, которые составляют сознательный опыт в целом. Реализм и антиреализм, взаимосвязь онтологических и эпистемологических посылок.