Реконструкція поглядів Г. С. Сковороди на цінність людської особистості та її смисло-життєві пріоритети. Дослідження питання місця й ролі аскетики в антропології та етиці українського мислителя. Паралелі між концепцією Сковороди і східними вченнями.

Обзор современных философских концепций познания сущего. Критический анализ понятия саморефлексивности, его значение для решения проблем эпистемологии. Критика картезианской парадигмы. Специфика подходов феноменологии и постмодернизма к самопознанию.

Характеристика проблемы памяти и самосознания человека, анализ их функций, состояния, структуры и свойств, их соотношения с деятельностью и личностью индивида, путей формирования и развития, связи с бытием. Предметность и рефлексивность самосознания.

Філософсько-антропологічний аналіз проблеми самотності, її зв’язок з світосприйняттям людини, станом душі, мотивацією вчинків, самосвідомістю. Форми самотності, підходи до проблеми в історії філософії, філософській антропології та соціальній філософії.

Исторические сведения о появлении суицида. Философское осмысление жизни и свободы выбора. Сущность понятия "невыносимость жизни". Самоубийство как психологическое явление. Активное творчество личности - выход из проблемной ситуации и душевных страданий.

Огляд питань політичних свобод, висвітлених в західноєвропейському Просвітництві. Аналіз теоретичних здобутків про свободу класиків ідеології Просвітництва в контексті практичних завдань українського державотворення. Філософсько-політичні погляди Локка.

Аналіз філософської позиції Флоренського щодо проблеми людської свободи. Розгляд концепції Софії, яка у філософа виступає необхідним енергетичним посередником між Богом і людиною. Позбавлення особи можливості безпосереднього прямого спілкування з Богом.

Аналіз деяких аспектів діалектичного взаємозв'язку свободи й відповідальності особистості в умовах розвитку інформаційного суспільства. Лібералістська модель досягнення взаєморозуміння. Розуміння сутності інформаційної культури в сучасних реаліях.

Аналіз актуальності проблеми вивчення свободи мислителями польського романтизму кінця ХУШ – початку ХІХ століть. Дослідження шляхів формування, теоретичних та культурно-історичних джерел вчення, аналіз його характерних особливостей на теренах Польщі.

Проблема свободы, фатализм и волюнтаризм, их понятие и виды. М. Лютер о рабстве воли. Учение Ж. Кальвина об "абсолютном предопределении". Религиозоподобный фатализм стоиков. Механистический фатализм П. Гольбаха. Марксистские представления о свободе.

Свобода как одна из универсальных характеристик человеческого бытия. Экзистенциализм как направление иррационалистической философии XX века. Основные регуляторы свободы, которые её ограничивают тем или иным способом. Проведение принципа детерминизма.

Немецкая религиозно-теологическая реформация. Трудности, связанные с пониманием Бёме, с пониманием его языка. Библейская мифология Ветхого и Нового Заветов. Подлинные мотивы создания учения Бёме о качествах. Понятие свободы как способности к добру и злу.

Раскрытие философского содержания феномена свободы. Проведение анализа взаимозависимости свободы и ответственности личности. Раскрытие сущности свободы воли как общественного феномена. Оценка современной проблематики социальных свобод и ответственности.

Анализ проблемы допустимости ограничения свободы правовыми средствами в философии И.А. Ильина и Б.А. Кистяковского. Оценивание свободы как ключевой правовой ценности и основания правосознания. Обоснование права человека на достаточный жизненный уровень.

Свобода как одно из ключевых понятий в осмыслении человеческой природы в средневековом теоцентризме. Признание справедливости возмездия за злодеяния и воздаяния за заслуги в зависимости от поступков человека - итог размышлений Боэция о свободе воли.

Анализ проблемы свободы воли в учении французского теолога, мистика, церковного и общественного деятеля ХІІ века св. Бернарда Клервоского. Свободный выбор как средство восстановления, спасения человека. Путь к пониманию свободы - единение с Божественным.

Анализ дефиниции "свобода" как многомерного семантического пространства. Интерпретация данного термина в трудах философов Древней Греции и Рима: рассмотрение свободы в соотношении с необходимостью или ее ассоциация с полным своеволием и произволом.

Свобода как возможность личности мыслить и поступать в соответствии со своими желаниями, а не вследствие принуждения. Исследование проблемы свободы и ответственности в философии, точки зрения разных мыслителей. Ее анализ как главного вопроса философии.

Рассмотрение вопроса о современной ситуации кризиса нравственных, культурных основ. Оригинальность мышления – основа творческого потенциала и свободы личности. Методика воспитания творческой личности, готовой к инновациям и нетривиальным решениям.

Проблема свободы личности на протяжении столетий. Особенности понимания свободы личности и ее места в самореализации человека в современном обществе. Рассмотрение подходов к пониманию свободы личности - как самоценности и как способа ее самореализации.

Философские взгляды на проблему свободы. Свобода как возможность выбора, органическое единство случайности и необходимости. Отрицание существования случайности и возможности выбора в практической деятельности. Представление о неограниченности свободы.

Философская категория "свобода". Три типичных механизма бегства от свободы, характерных для современного общества по Эриху Фромму. Спонтанная активность как свободная деятельность личности. Эмоциональная, интеллектуальная и чувственная жизнь человека.

Особливості переосмислення науково-технічних досягнень та аналізу інноваційних підходів у контексті процесів секуляризації та десекуляризації. Аналіз проблем секуляризації та десекуляризації у процесі формування та розвитку суспільних відносин.

Семиотическое мышление Вернадского. Ноосферное развитие как осознанно управляемое природосообразно ориентированное соразвитие Человека, Природы, Общества, при котором удовлетворение потребностей происходит без ущерба для Вселенной и последующих поколений.

Вплив філософсько-теологічних ідей патристики і схоластики на неотомістське розуміння людиною цілі свого життя, залежність тлумачення сенсу життя від світоглядної картини світу. Характерні особливості тлумачення філософами польського неотомізму поняття.

Філософські погляди представника американського трансценденталізму Генрі Торо щодо проблеми сенсу людського існування. Філософський експеримент усамітнення, як спроба радикального осмислення місця людини у світі, на лоні природи, вдалі від цивілізації.

Дослідження основних аспектів тлумачення символу О. Лосевим, що є ключовими у більшості філософських досліджень цієї проблеми. Її відображення в працях "Філософія імені", "Античний космос і сучасна наука", "Проблема символу і реалістичне мистецтво".

Методологічні інструменти, концепції та властивості постмодерну стосовно поняття гіперреальності. Аналіз трансформації концептуальності поняття "симулякр". Інструменти впливу гіперреальності на буття та аналіз постмодерністських світобудовних концепцій.

Анализ проблемы синхронистичности как актуальная для познания синергетического аспекта реальности. Проведение исследования антропного принципа, который можно рассматривать как фундаментальный синхронизм. Характеристика теории человека и общества.

Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.