Исследование онтологического и аксиологического способов обоснования персонализма с точки зрения решения проблемы межличностной коммуникации в европейском теизме и русской религиозной философии XIX-XX века. Анализ определения одного Я через другое Я.

Французский персонализм: основные представители и идеи. Проблема "кризиса человека" как основной вопрос персонализма. Роль труда в становлении человека. Тема межчеловеческого общения в персонализме. Проблема бессознательного и самосознания личности.

На примере творчества Н.О. Лосского анализ персонализма, разрабатывающий "новый" гуманизм. Сущность понятий "личность", "общество", "культура". Соловьёвское учение о всеединстве. Учение о личности Н.А. Бердяева. Краткий анализ позиции Н.О. Лосского.

Хамартиология Э. Бруннера как метафизический актуализм. Осмысление протестантской хамартиологии в его творчестве. Отражение, с одной стороны, антропологических установок Реформации, а с другой - диалектики межличностных отношений Бога и человека.

Дослідження в галузі філософських наук за часів незалежності України, які стосуються розвитку персоналізму в українській і світовій філософії. Аналіз польських наукових розвідок, пов’язаних із висвітленням філософсько-богословського доробку Ч.С. Бартніка.

Исследование семантической составляющей понятий, используемых Бахтиным для характеристики Поступающего. Проблемы персональности и интерсубъективности Проблемы персональности и интерсубъективности, возникновения самосознания личности, ее самоидентификации.

Формування антропологічного образу постнекласичної науки, її функціонування в умовах сучасної цивілізації. Аналіз дегуманістичної сутності сучасного наукового процесу за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів.

Философское осмысление онтологии "Я" индивидуума, горизонта самосознания и самополагания человека. Персонологическое обоснование познания как осмысление действительности носителем свободы, ответственности, источником культуры, каковым является личность.

Розгляд можливості міждисциплінарного розгляду кризи соціальності, зокрема дослідження на межі знань соціальної філософії, психології та системної психотерапії. Огляд питання соціального здоров'я, впливу "чистих відносин" на систему цінностей людини.

Построение научной картины мира в техногенной цивилизации на стадии ее глобализации. Выработка пограничных методологий, которые интегрируют проблемы конкретных дисциплин в некоторую общую картину с помощью междисциплинарных форм организации наук.

Дослідження поняття гуманізму, яке перегукується з духовністю, де збереження гуманних основ буття передбачає і формування соціальних і моральних якостей. Визначення та характеристика особливостей самоздійснення і віднайдення своєї соціальної ролі.

Гуманізм як світоглядний принцип, що передбачає принцип вільної волі, особливого місця людини у світі та її вільної творчої реалізації, розвиток особистих якостей. Сучасне трактування його ідеалів в контексті глобальних духовно-світоглядних викликів.

Філософський зміст понять "діалог", "спілкування", "комунікація" та їх реалізація. Презентація діалогу людини із світом через мистецтво, міфологію, релігію та науку. Теорія здійснення діалогу в етапах ототожнення та протиставлення із самовизначенням.

Дослідження проблематики прояву цінностей гуманізму в сучасній спортивній діяльності. Здійснено спробу формулювання шляхів гуманізації сучасного спорту на основі принципів "чесної гри" та ідеї самовираження людської особистості в гармонійній діяльності.

Дослідження проблеми перспектив єдності людства та її рішення у межах посттойнбіанської філософії історії, шляхом аналізу поглядів конкретних представників. Головні критерії єдності людства: біологічні, географічні, політичні, економічні та фінансові.

Перспективи застосування концепцій цифрократії та трансгуманізму в галузі публічного управління. Витоки виникнення концепцій цифрократії та трансгуманізму у сучасній науці. Роль концепції трансгуманізму у забезпеченні цивілізаційного розвитку суспільства.

Концепт метафізики - основний інструмент, який визначає сутнісне значення філософської науки в різні історичні періоди. Характеристика специфічних особливостей становлення аналітичної філософії у неореалістських концепціях Дж.Е. Мура і Б. Рассела.

Здійснення спроби проаналізувати феномен нанотехнології з позиції концепції трансгуманізму. Підходи українських науковців до філософського осмислення перспектив нанотехнологій. Напрями суспільного розвитку в спектрі подальшого науково-технічного прогресу.

Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Дослідження постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.

Характеристика перспектив подолання антропологічної кризи з позицій постнекласичного уявлення про цілісність людини як онтико-онтологічну дуальність. Аналіз постнекласичного розуміння сутності людини, її ідентичності, практичного відношення до світу.

Соціокультурні підстави й передумови для позитивістського погляду на правову ідеологію. Рівні впливу філософсько-правової доктрини позитивізму на неї. Розмежування ідей позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму і їх застосування в даний час.

Аналіз основних аспектів впливу глобалізації на духовну сферу. Розкриття історичної динаміки розвитку процесу глобалізації. Виокремлення чинників, що визначають та інтенсифікують глобалізаційні процеси. Роль глобалізації у розвитку різних цінностей.

Окреслення проблем сучасного права. Аналіз поглядів Б. Ніколеску, який обґрунтував суб'єкт-об'єктну єдність як особливість трансдисциплінарності. Роль трансдисциплінарного підходу для змін як в окремих галузях права, так і у характері взаємодії між ними.

Розгляд можливостей імплементації поняття контексту в формальну модель прагма-діалектичної критичної дискусії. Характеристика двох моделей формалізації критичної дискусії (авторства Еріка Краббе та Джекі Віссера), що проходять у вигляді діалогової гри.

Рассуждения Бхартрихари, индийского философа-грамматиста о природе языка. Концепция перспективизма в философии Бхартрихари. Характерные черты перспективизма, которые можно считать существенными и системообразующими для философской стратегии Бхартрихари.

Дослідження основних принципів перспективізму як нового підходу в сучасній англо-американській філософії мистецтва. Аналіз аргументів щодо варіативності дефініції мистецтва, запропонованих філософом Джеймсом О. Янґом в його праці "Art and Knowledge".

Розкриття основних принципів, проблем і переваг перспективізму як нового підходу в сучасній англо-американській філософії мистецтва. Аналіз аргументів щодо варіативності дефініції мистецтва, запропонованих Джеймсом О. Янґом. Проблемні моменти його теорії.

Особенности управленческого действия, нацеленного на достижение цели управления. Преобладание перспективных или событийных стратегий управлений и их зависимость от социокультурной ситуации, то есть от возможностей субъекта и свойств объекта управления.

Характеристика проблем цивилизационного самоопределения России по отношению к Западу и Востоку. Знакомство с перспективами духовного единения российского общества на принципах мультикультурализма. Анализ современных ценностных ориентиров молодежи.

Развитие классических когнитивных навыков. Исследование теории Фельденкрайза. Решение проблемы соотношения разума и тела. Принцип подобия телесных и умственных обучающих подходов. Изучение энактивизма как новой формы конструктивизма в эпистемологии.