Аналіз феноменологічних стратегій аналітики психічно хворого суб'єкта. Онтологічні умови існування суб'єкта в клінічному дискурсі філософування ХХ століття і смисл його існування. Методологічні позиції феноменології Л. Бінсвангера, М. Босса та К. Ясперса.

Розгляд основних положень праці Е. Гуссерля "Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії". Поняття сутності, феноменології та інтенціональності. Вчення про природну установку та интенціональну структуру свідомості - ноезіс і Ноемі.

Визначення міри співвідношення біологічного і соціального в архетипі. Визначення основних сутнісних особливостей архетипів та їх значення для розгортання досвіду свідомості. Проведення детального аналізу спектру архетипічних презентацій у свідомості.

Порівняльно-історична характеристика поняття архетип. Принцип протилежностей у становленні свідомого методу освоєння несвідомого. Сутнісні особливості архетипів, їх значення у розгортанні досвіду свідомості. Індивідуаційний вимір цивілізації та культури.

Дослідження змісту феномену духовного зростання особистості шляхом обґрунтування сутнісно-функціональних особливостей організації людини та шляхом реалізації аналітичного підходу до категорій "дух" і "душа" у рамках психології, міфології та філософії.

Феноменологія і герменевтика як одні з найвпливовіших напрямів філософії ХХ століття, знайомство з особливостями. Розгляд основних методологічних орієнтирів Ч. Тейлора в роботі "Секулярна доба", а саме феноменологічний і герменевтичний елементи.

Зіставлення онтологічної установки Бергсона та гносеологічної Гуссерля щодо істини й шляхів її пізнання. Виявлення відмінностей у розумінні інтуїції. Дослідження шляхів переосмислення Є. Мінковським і Г. Марселем інтуїції та редукції як її умови.

Вивчення феноменології міфу як герменевтики духовних "повідомлень" міфологічної символіки. Засоби реалізації духовних можливостей культури. Християнська сакральна символіка в постмодерному дискурсі. Викладання в вузі міфологічно-релігійної філософії.

Аналіз містичної рефлексії мовлення у творі М. Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Позиція мовця в містичному дискурсі твору як суб'єкта містичного союзу, який завжди тримає феноменологічну дистанцію між власним "Я", оточуючим світом та Богом.

Актуальність естетичних ідей феноменолога Моріса Мерло-Понті у вивченні мови образотворчого мистецтва. Застосування феноменології М. Мерло-Понті як теоретичної основи у витлумаченні феномену тропосу в мистецтві. Концепції стилю та перцептивного смислу.

Дослідження протестної форми індивідуального умонастрою в умовах суспільної аномії. Вивчення філософських рефлексій античного кінізму, "критичної теорії суспільства", в основу яких покладені ідеї "Великої Відмови", досвід протестності українських реалій.

Аналіз феноменології релігійного туризму, враховуючи певні філософські традиції, започатковані у першій половині XX століття Едмундом Гуссерлем. Дослідження особливостей феноменологія релігійного туризму. Характеристика та специфіка типів феноменології.

Фактори, які можуть спричинити появу харизматичного лідера в Україні. Обґрунтування феноменологічного характеру становлення харизматичного лідера. Аналіз епістемологічного змісту формування світогляду харизматика у контексті філософської теорії пізнання.

Дослідження проблеми політичного лідерства у контексті філософської теорії пізнання. Роль внутрішнього монологу у процесі духовного становлення особистості. Визначення поняття та приклади використання солоквіуму у творчій спадщині Сенеки та Сковороди.

Розглянуті особливості художніх практик та специфіка існування творів мистецтва в цифровій парадигмі культури. Визначена потреба у відкритті нових смислів розвитку культури, що, у свою чергу, актуалізує культурфілософську рефлексію творчих практик.

Дослідження феноменології як виду ірраціоналізму у праві. Розгляд найбільш вагомих ідей Е. Гуссерля, які лягли в основу феноменологічного вчення, оскільки він започаткував низку нових тенденцій у філософії, які згодом були запозичені і філософією права.

Категории и методы феноменологии, особенности её экзистенционального варианта. Произведение искусства как работа истины. Отрицание трансцендентности в абстрактной живописи. Механизм формирования смыслов со стороны художника и их кодирования в живописи.

Наследие отечественного фольклориста, филолога, этнографа Проппа. Анализ его научных представлений о таких явлениях, как архаический миф, сопровождающие его ритуальные практики и восходящие к нему генетически произведения устного народного творчества.

Краткий анализ проблемы возможности формирования семиотической философии на материале наследия Ю.М. Лотмана. Семиотическая философия, разработка концептов границы и трансгрессии. Связать исследования Ю.М. Лотмана с перспективизмом и философией жизни.

Предметная природа феноменов культуры как основание идентичности. Связь феномена культуры (предметности) и духовного становления человека. Исследована проблема предметного и преодоления отчуждения человека в культуре. Деятельная способность человека.

Представление о феноменах ответственности человека за выбор между добром и злом в зороастризме. Онтологическое закрепление статуса изначальных божеств. Целостность убеждений как готовность следовать социально-экономическим нормам и нравственному выбору.

Абсолютизм как последняя форма феодального государства и государственного правления, возникшая в период разложения феодализма и зарождения капиталистических отношений в XVI-XVIII вв. Анализ особенностей развития философской мысли Феофана Прокоповича.

Систематика категорий бытия и сущности на основе логики полагания слоев мышления. Установление логических скреп диалектических категорий. Графическая интерпретация и образы преобразований в схематизме мышления. Фигурное расположение значений истинности.

Проблема наглядности познания в XVIII в. Создание Хр. Вольфом учения о фигурном и созерцающем познании. Рассмотрение И.Н. Тетенсом противоположности символического и созерцающего познания с точки зрения противоположности апостериорности и априорности.

Поиск причин явлений и процессов, логика протекания которых не укладывается в привычное восприятие и понимание. Исследование социальных псевдоролей и инструментов осуществления разных форм мимикрии в книге "Фигуры и маски в идеологических практиках".

Значение предпринятой ранним Хайдеггером феноменологической интерпретации Аристотеля для становления его подхода к осмыслению сущности языка. Деструкция модели сигнификации, возведенной философской традицией на фундаменте трактата "Об истолковании".

Мифологическая и религиозная составляющая мировой культуры. Коллективный опыт познания человеком самого себя и мира в донаучную эпоху. Механизм энергоинформационных связей мозга человека с его внешним окружением. Раскрытие ключа разумения символики мифа.

Историко-философская реконструкция парадигмальных стратегий физикализма. Развитие современных технологий, приводящее к качественному улучшению жизни человека и изменению социальности, ценностных ориентиров, а также природы и сущности самого человека.

Исследование основных принципов и конкретных путей моделирования функций нервной системы, в частности такой функции головного мозга, как мышление. Анализ контактов логики с нейрофизиологией. Описание проблемы соотношения физиологического и логического.

Логика становления физических картин мира (механистической, электромагнитной, квантово-релятивистской, нелинейной, вакуумной). Способы их функционирования в системе философских и физических знаний. Инфляционные сценарии развития Вселенной в космологии.