Рассмотрение некоторых характеристик инновационных качеств человека. Инновации как важный индекс трансформаций, изменений в культуре. Знакомство с основными особенностями влияние инновационной культуры на деятельность человека и модификацию образования.
Интеллектуальное как одно из самых сложных, многогранных и противоречивых философско-культурологических понятий. Рациональность как система замкнутых и самодостаточных правил, норм и эталонов, принятых в рамках социума и предикат интеллектуального.
Изучение и анализ феномена интуиции в историко-философской традиции и в условиях современного плюрализма мнений. Выявление антропологической специфики, характеристика значительной эвристичности и плодотворности дальнейших научных исследований интуиции.
Анализ феномена истины в докритической и критической философии И. Канта. Категории, применяемые Кантом в докритический и критический периоды своей философии для определения сущности феномена истины. Специфика феномена истины в кантианской философии.
Роль інформації у постіндустріальному суспільстві. Інформація у контексті кібернетики та управління організаційними системами. Атрибутивний і функціональний підходи до трактування інформації. Інформація і свідомість, свідомий інформаційний процес.
Інформаційно-комунікаційні технології як сукупність інструментів і ресурсів, що формують цифрове суспільство. ІКТ у соціально-філософській ретроспективі та перспективі. Вплив інформаційних технологій на соціальні і культурні перетворення в суспільстві.
Роль феномену іншування і його структурних складових як механізму виникнення ворожості у філософському осмисленні ситуації війни. Структурні елементи феномену віншування: хибні шляхи абстрагування, символізація, онтологічна деструкція, об’єктивація.
Соціально-філософський аналіз історичної правди як соціально-духовного феномена, з’ясування її природи, сутності та змісту, пошук чинників її оптимізації в умовах сучасного українського суспільства. Моделі формування суб’єктивного образу минулого.
Історичні витоки, причини, передумови, наслідки постмодерної трансформації спорту як соціального інституту, перетворення його на комерціалізоване видовище, індустрію, шоу-бізнес, розважальну практику дозвілля. Проникнення сміхової стихії у спорт.
Ключевые принципы образовательного стандарта Платона: его обоснованность исходя из понимания сущности человека; последовательное проведение триединства исследовательской, образовательной и воспитательной составляющих; принцип приоритетности знания.
Знакомство с основными способами художественной репрезентации квир-стратегии, актуальной для женской рок-культуры 1990-х годов. Общая характеристика поэтических текстов Дианы Арбениной и Светланы Сургановой. Особенности моделирования квир-имиджа.
Альтернативные модусы мышления о человеке. Молчание как жест, языковое действие или особого рода знаковое состояние. Исихастское понимание молчания. Общая особенность размышлений о природе кинематографа. Распространение языковой системы мышления.
Дослідження та особливості феномену кохання як базової умови становлення концепції щастя сучасної особистості. Процес зіставлення феномену кохання та концепції щастя в одну площину. Мотиваційний компонент соціалізації та самоактуалізації особистості.
Создание материальных, интеллектуальных ценностей нетрадиционными способами - ключевой результат креативного процесса. Отчуждение - несовпадение результатов деятельности человека с ее мотивами, когда смысл труда не отвечает объективному значению.
Обнаружение и исследование кризиса культуры, кризиса философии, историко-политического кризиса в философских работах О. Шпенглера. Исследование методологического аспекта феномена кризиса. Рассмотрение форм и сущности "великого кризиса современности".
Філософський аналіз культури, що має теоретичне і практичне значення. Інтерес до феномена культури визначається в багатьма обставинами. Сучасна цивілізація стрімко змінює навколишній світ, соціальні інститути, побутовий уклад. Внутрішні резерви культури.
Научная статья посвящена анализу использования понятия "культурный разрыв" и близких по содержанию и значению понятий и терминов в научном дискурсе. Целью является систематизация контекстов и аспектов их употребления в социально-гуманитарных науках.
Етапи становлення і особливості проблеми ідентичності в контексті життєвого світу. Культурна ідентифікація як сутнісний вимір людського буття. Соціолінгвістичні аспекти і нові контексти ідентифікації в умовах техногенно-комп’ютерної цивілізації ХХІ ст.
Обращение к темпоральному контексту социокультурного анализа культурной самоидентичности. Осмысление влияния культурно-исторической динамики на процессы формирования социума и народа. Феминизм как проявление борьбы за обретение индивидуального "Я".
Философское осмысление феноменальности таких понятий как человек, личность, образование с точки зрения методологических основ построения современной системы образования. Методологические идеи, на которых должна базироваться концепция современной школы.
Аналіз поняття "лідерство" у соціально-філософському дискурсі. Філософська ретроспектива становлення поняття "лідерство" як соціально-філософського феномену та його системний аналіз. Зміст лідерства у динаміці соціально-політичних процесів сьогодення.
Необхідність відтворення філософської ретроспективи становлення поняття "лідерства" як соціально-філософського феномену. Концептуальний зміст феномену у динаміці політичних процесів. Різновид влади, носієм якої виступає одна людина або група осіб.
Платон - видатний давньогрецький філософ, що розвивав сократівське "шукаюче мислення". Крах Західної Римської імперії - одна з історичних передумов початку епохи Середньовіччя. Характеристика внеску Нестора Літописця у розвиток проблем лідерства.
Аналіз поглядів російських філософів на феномен любові у період Срібної доби. Розгляд даного явища у творчості В. Соловйова і М. Бердяєва. Образ Софії (Софії Премудрості Божої) у творчості тогочасних мислителів. Філософське переосмислення природи любові.
Висвітлення проблеми реконструкції процесу розвитку концепту людство, особливостей його функціонування в суспільній свідомості. Характеристика сучасного стану феномена людства, яке поруч з родиною і нацією, стає домінуючою одиницею виживання землян.
Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
Соціальні та гносеологічні корені маніпуляції свідомістю, її структура та механізми, раціональні та ірраціональні чинники. Можливі шляхи протистояння спекулятивним технологіям маніпулятивного впливу на особистість, соціальні групи і соціум в цілому.
Негативное следствие "генерализованного ускорения перемен". Выработка хронической нерешительности и распространение стрессов в условиях сложности и неоднозначности положения индивида. Характеристика принадлежности части системы предельному состоянию.
Особливості маргіналізаційних процесів у суспільстві. Основні тенденції і параметри організації суспільного цілого в концепції сітьового суспільства. Можливі прояви маргінального в генезисі сітьової архітектури соціального устрою нового суспільства.
Идеи, связанные с толкованием феномена массы, понятий "толпа", "публика" (близких к феномену), их отражение в трудах ученых. Анализ философского содержания феномена массы и аналогичного ему феномена аномии как проявлений переходного состояния общества.
