Оценка неклассического понимания опыта и правового опыта, представленного в феноменологии Гуссерля и феноменологии права Н. Алексеева. Новая феноменологическая интерпретация опыта в философии как опыта сознания, который дается нам через переживание.
- 16052. Феноменология в философии
Исследование понятия и направленности одного из главных направлений в философии XX века - науки феноменологии. Этапы развития и трансформации рассматриваемого учения об освобождении сознания от натуралистических установок. Сущность темпоральности.
Синтез эмоционального отношения ко времени повседневной жизнедеятельности с рациональными приемами определения категориального статуса времени. Особенности философской традиции феноменологического понимания времени, ее прагматическая направленность.
Постмодернистское понимание "текста жизни". Соотношения духовного, телесного в православной традиции. Изучение личностного опыта жизни человека. Понимания роли телесности в процессе богообщения. Чувственно-тактильное восприятие как воплощение жизненности.
Принципы феноменологической философии науки. Распространение философских интересов Гуссерля. Гносеологические, онтологические, этические, эстетические, социально-философские исследования тем философии. Критическая интерпретация феноменологии Гуссерля.
Сопоставление феноменологии с изоморфными стратегиями социокультурного описания (дискурсивный анализ, синергетика, инструментальный реализм), выработка стратегического консенсуса общественных наук в области стандартов объективного гуманитарного описания.
Феноменологическая установка - фактор, который требует от исследователя формулировать критерии качественных оценок явления, исходя из динамики самого объекта наблюдения. Этнофутуризм - актуальное, многогранное явление современной культурной среды.
Связь между философской теорией и практикой в исследовании изменённых состояний сознания. Исследование концепта изменённых состояний сознания с позиций феноменологической философии, феноменологического подхода в психологии, психотерапевтических техник.
Концепт как слово обыденного языка, взятое вместе с сопровождающими его значениями и представлениями, ассоциациями, образами и метафорами. Характеристика принципиального метафизического и методологического различий восточной и западной философии.
Исследование связи феноменологии с другими философскими проектами прошлого, характеризующимися наличием разрыва между философской рефлексией и повседневными практиками. Близость феноменологии к античному идеалу единства теоретического и практического.
Изучение метатеоретических вопросов, касающихся современного состояния и перспектив феноменологической философии. Тематическое и методологическое своеобразие феноменологии как философского проекта. Теория повседневности как истока научной объективации.
Исследование кризиса феноменологии. Анализ отсутствия какой-то одной доминирующей линии в "феноменологическом движении", давно утратившем былое влияние на европейской интеллектуальной сцене. Творческое освоение наследия феноменологической философии.
Недостатки и достоинства феноменологии как метода социально-гуманитарного познания. Феноменологические идеи Античности, Средневековья, Немецкой классической философии. Теория познания И. Канта в труде "Критика чистого разума", понятие чистого знания.
Взаимосвязь философии с образованием. Современная диалогизация коммуникации субъектов образовательной деятельности. Философия образования как диалогически междисциплинарная область. Роль и возможности феноменологии в современном образовательном процессе.
- 16065. Феноменология объективности
Цели, задачи и уникальность феноменологии в сравнении с другими количественными и качественными методами изучения жизненного мира. Проработка категории интерсубъективного в работах Гуссерля, Хайдеггера и Лукмана. Нравственная ценность философии Рассела.
- 16066. Феноменология познания Э. Гуссерля: проблема окончательного преодоления естественной установки
Подробное описание естественной установки познания, как она была обозначена основателем феноменологии Эдмундом Гуссерлем. Утверждение факта и причины "отклонения" феноменологического движения от ключевого методологического принципа его основателя.
Определение специфики репрезентации феномена свободы в сознании субъекта при его взаимодействии с предметами виртуальной реальности. Доказано, что человек при взаимодействии с виртуальной реальностью представляет свободу в качестве ценностной установки.
Формулирование феноменологического метода в работах В. Бибихина. Трактовка явление смерти в контексте проекта онтологической деструкции М. Хайдеггера. Разработка модели времени, соотношения настоящего, прошлого и будущего. Рассмотрение концепта амехании.
В статье предлагается к рассмотрению более широкий взгляд на явление социокультурных практик в цифровой ноосфере, предполагающий кросс-дисциплинарный подход к изучению киберсоциума вообще и, в частности, личности, которая формируется в нём последние годы.
Феноменологический анализ опыта телесности с последующим выходом на рассмотрение ключевых элементов шаманской идеологии и практики. Суть существования для себя в знаковой репрезентации как "сакральной" реальности, противопоставленной миру "профанному".
Переваги феноменологічної онтології тілесності з редукціоністськими та фізикалістськими філософськими течіями. Способи розв’язання психофізичної проблеми засобами феноменології. Можливість усунення певних теоретичних утруднень ґештальт-психології.
- 16072. Феноменологічна редукція - когнітивна провокація чи руйнація нормативу в творчості Жоржа Перека
Редукція, редукційний, когнітивний досвіт в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання, його трансцендентальні виміри. Творчість письменника Жоржа Перека, його фіксації. Тема редукції як антропологічної проблеми часу.
Зміна ролі соціальної філософії у процесі трансформації сучасного українського суспільства. Введення в гуманітарний дискурс нової картини людини. Проблеми соціального конструювання реальності. Пошук шляхів побудови нової онтології соціальної реальності.
Розкриття інтерсуб’єктивних та інтертекстуальних вимірів у філософській рефлексії. Аналіз духовно-моральної проблематики в умовах діаматівської парадигми. Дослідження світоглядно-антропологічних аспектів феноменів понять віри, надії, любові та досвіду.
- 16075. Феноменологічний огляд В. Ізером процесу читання в контексті його "літературної антропології"
Філософський аналіз процесу читання в контексті "літературної антропології" В. Ізера, обґрунтування активності реципієнта та ролі уяви в процесі читання та відтворення тексту. Значення реципієнта, який намагається зробити текст зрозумілим та перекладним.
- 16076. Феноменологічний огляд В. Ізером процесу читання в контексті його "Літературної антропології"
Філософський аналіз читання в контексті "Літературної антропології", де автор обґрунтовує активність реципієнта та роль уяви в процесі читання та відтворення тексту, оскільки значущість твору породжує реципієнт, який намагається зробити текст зрозумілим.
Екзистенціальна значимість і фундаментальність інтонації й мовчання, як модусів духовного досвіду людства. Опис деяких форм актуалізації інтонаційного мовчання в культурі, обґрунтування його екзистенційної значущості як специфічного виду комунікації.
- 16078. Феноменологічні імплікації в сучасному соціально-філософському дискурсі: досвід транспарентності
Системно-теоретичний аналіз феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі, виявлення досвіду транспарентності у соціальній філософії та в полі її рефлексії. Встановлення плідності феноменологічних імплікацій у площині соціальних наук.
Історико-філософський аспект формування і розвитку проблеми Іншого. Філософсько-антропологічний зміст концепцій Іншого шляхом звернення до проблеми тілесності, а також дослідження проблеми ідентифікації особистості в інтерсуб’єктивному просторі.
Аналіз філософсько-антропологічного виміру концепцій Іншого, який уможливлює відкриття прихованих вимірів людського існування, культурних форм буття. Специфіка феноменологічної філософії культури, ідентифікація особистості в інтерсуб’єктивному просторі.
