Состояние теоретических исследований журналистики и средств массовой информации. Проблема медианасилия как предмет теории массовых коммуникаций. Состояние медиаканалов и их философское осмысление с позиций науки. Проблема насилия в религиозном сознании.

Зведення мережевої війни до форми ведення конфліктів, коли їх учасники застосовують мережеві форми організації, що пристосовані до розвитку інформаційного суспільства. Взаємозв’язок мережевих війн з інформаційними та інформаційно-психологічними війнами.

Ключові аспекти мережевих війн як війн нового покоління, якісно нового рівня міждержавного протиборства та воєнного мистецтва, форми геополітичного насильства з залученням великої кількості суб’єктів у комплекс різних мереж, передусім інформаційних.

Понимание милосердия с позиций трех мировых религий. Выявление религиозных аспектов феномена милосердия как фундаментального условия человеческого бытия. Уточнение философских аспектов милосердия как способа осмысления людьми своего предназначения в мире.

Знайомство з відмінностями у розумінні милосердя крізь призму дихотомії "Захід-Схід". Загальна характеристика смислових антиномій Е. Тіхонова, що визначають розвиток культур Заходу та Сходу. Аналіз принципів зовнішньо-фізично пасивного існування людини.

Определение понятий "мироздание" и "проблемы мироздания" как результата метаэмпирического обобщения известного культурно-исторического и научно-теоретического материала. Исследование основных проблем построения современной научной концепции мироздания.

Виявлення гуманістичного спрямування міжнародного туризму, як філософсько-правового засобу формування пізнавально-туристичного способу життя людини. Аналіз соціокультурних детермінантів оптимізації розвитку виїзного міжнародного туризму в Україні.

Значущість мови як інструменту міжособистісної взаємодії і суспільної комунікації. Значні розбіжності в концептуальних підходах щодо генеалогії мови, ієрархії її змістовних пріоритетів, соціокультурного покликання і функціонального діапазону мови.

Опис феномену мовної ідентичності особистості як предмету соціально-філософської рефлексії. Встановлення зв’язку між мовою та соціальною ідентичністю особистості у контексті багатогранності, різноманіття її проявів. Специфіка мультимодального середовища.

Онтологічні та філософсько-антропологічні засади феномену моди. Аналіз факторів, що сприяють виникненню зразків моди. Сутність еволюційного підходу до аналізу феномену моди, як найбільш прийнятного із врахуванням особливостей моди в різні культурні епохи.

Реконструкция понимания молчания как антропологического феномена в трудах русского философа М.М. Бахтина. Содержание молчания через понятие диалога, поступка. Концепт полифонического романа, определившего существенную черту творчества Ф. Достоевского.

Аналіз сутності та структури моралі у світлі сучасного філософського дискурсу. Логіка виявлення показників сформованості індивідуальної моральної свідомості. Нерозвиненість рівня суспільної моралі як основна причина кризових явищ українського суспільства.

Создание и усовершенствование социальной среды благодаря мотивированной и целенаправленной активности человека. Активность как необходимый феномен для понимания сущности природных и социальных процессов. Вспомогательная роль мотива в достижении цели.

Раскрытие специфики нового типа философствования, введенного Р. Декартом. Рассмотрение процесса конституирования мысли философа в ее экзистенциальном измерении, в ее оригинальном и неповторимом выражении. Детерминанты и основания философии Декарта.

Анализ ряда предпосылок и условий рациональности мышления. Мышление как особый объект познания и организации. Специализированное мышление в свете идеала естественнонаучной рациональности. Характерные черты (особенности) рационального мышления человека.

Визначення модернізаційної парадигми у сучасній філософській думці. Соціально-філософське обґрунтування на її засадах феномена народної обрядовості як знаку суспільної свідомості української людини та вияву етнонаціональної ідентичності особистості.

Исследование концептуального аппарата исторического понимания в социально-гуманитарных науках и философии. Изучение соотношения исторического в рамках индивидуального человеческого бытия и в рамках общества. Различение физического и социального времени.

Характеристика феномену національного як соціально-філософської категорії. Дослідження особливостей буденного рівня національної свідомості. Аналіз взаємозв'язку релігії і феномена національного у буденній свідомості в умовах трансформації суспільства.

Рассмотрение и характеристика содержания особого духовного состояния, именуемого феноменом негативной религиозности. Исследование и анализ его основных духовно-нравственных и антропологических аспектов на материале лагерного опыта В.Т. Шаламова.

Історія дослідження феномена незадоволеності життям, його сутність і головні передумови. Особливості оцінки з точки зору соціальної філософії. Аналіз функціонального зв'язку між задоволеністю й задоволенням. Типи незадоволеності життям, їх порівняння.

Философское осмысление аспектов перехода к неклассической рациональности. Деятельностные характеристики сознания как основное условие рациональной деятельности и рационального отношения к действительности. Интерпретация неклассической рациональности.

Полемика о воздействии глобальной массовой культуры на все сферы общественного сознания как проблема современной гуманитаристики. Специфические особенности лингвофилософского понимания феномена синтезированного типа массово-информационной культуры.

Историко-философский анализ феномена отчуждения в системе взглядов представителей "философии жизни" - Ф. Ницше и Г. Зиммеля. Характеристика европейского культурно-исторического контекста XX в, определение ключевых черт концепций Ф. Ницше и Г. Зиммеля.

Основная тема философии П.Я. Чаадаева – историческая судьба России. Анализ философского наследия: "Апологии сумасшедшего" и "Философических писем". Общественно-политические взгяды. Отличие философии Чаадаева от мировоззрения славянофилов и западников.

Аналіз проблеми існування так званих паралельних світів, що можуть бути осередками інопланетних цивілізацій з їх феноменологічними характеристиками. Ідеї палеовізиту й палеоконтакту як засоби виявлення (підтвердження) факту існування паралельних світів.

Переговори як прояв соціальної взаємодії в теоретико-методологічній моделі дослідження. Міждисциплінарна парадигма інтерпретації переговорів як способу спілкування. Статус особистості в динаміці переговорного процесу, морально-етична імперативність.

Особливості філософського тлумачення поняття "переклад". Співвідношення герменевтики і перекладу. Погляд Ф. Шляєрмахера на концепцію перекладу. Концепт перекладу Г.Г. Гадамера. Авторський стиль і способи його відтворення з точки зору перекладознавства.

Умови формування планетарної свідомості та визначення напрямку її розвитку. Значення та роль планетарної свідомості в становленні сучасного філософського дискурсу, пов'язаного з трансформаційними процесами в суспільстві та шляхами розвитку особистості.

Соціально-філософський аналіз пограниччя як особливого феномену, який має в своєму розпорядженні свій спосіб існування, форму прояву і здійснення. Вплив пограниччя на формування соціальних і культурних якостей особи і суспільства прикордонного району.

Дослідження зміни внутрішніх почуттєво-розумових вірогідностей людини та її вірувальної налаштованості в процесі спілкування. Визначення внутрішнього простору моральнісної події та механізмів її самоздійснення. Уточнення поняття та форм "присутності".