Дослідження феномену відчуження в політичній та економічній сферах суспільного життя, та обґрунтування шляхів їх подолання в сучасній Україні. Оцінка значення порушення вихідної природної та соціальної цілісності людини в суспільному способі життя.

Поняття соціальної свободи як способу здійснення загальної природи свободи, специфічні форми її прояву, етапи становлення і розвитку. Процес соціалізації індивідів як спосіб розгортання соціальної свободи, критерії та головні фактори його оптимізації.

Дослідження питання онтологічної основи соціальної свободи, її змісту та суперечливої структури, особливостей розгортання рефлексивних ресурсів в рамках теоретико-методологічної моделі діалектичних категорій загального, одиничного та особливого.

Розкриття соціально-філософської сутності категорії справедливості як чільного регулятора людських взаємин на політичному, правовому, морально-етичному та повсякденному рівнях. Роль справедливості як одного із чинників реалізації суспільних орієнтирів.

Выявление специфики построения и презентации феномена страха и смерти в рамках пространства и сюжета видеоигр, определение особенностей внутреннего содержания данных феноменов. Видеоигры как механизм борьбы с различными фобиями различного характера.

Огляд підходів до вивчення старості та основних причин виникнення страху старості. Окреслення семантичного поля поняття "страх старості". Філософський аналіз страху старості як соціокультурного феномена. Дослідження психічного стану людей похилого віку.

Наукові, гуманітарні і релігійні концепції страху. Тлумачення страху в західній думці. Особливості парадигм страху на різних етапах розвитку культури й у залежності від антропологічних уявлень. Зміст екзистенціального страху і механізми його подолання.

Аналіз концептуальних суїцидологічних положень, що сформували основу західноєвропейської філософії суїциду. Дослідження витоків формування екзистенціально-психоаналітичного підходу до вивчення феномена суїциду у західноєвропейській філософії XIX ст.

Категоріально-дефінітивне осмислення поняття "творчість" в історико-філософській перспективі. Зміст феномену творчості як іманентно-духовного виміру людського буття, світоглядні детермінанти прояву та значення у самоздійсненні й самоствердженні особи.

Повышение ценности человеческой индивидуальности. Изучение значимости сексуального поведения и культуры в условиях современной цивилизации. Формирование философских представлений человека о своем теле. Основные положения метода философской антропологии.

Телесность как способ сохранения "человека социального" и средство самоидентификации личности в эпоху киберкультуры. Феномен телесности как вопрос социально-философского дискурса. Телесность как атрибут человекоморфности и целостности антропобытия.

Характеристика и сравнительный анализ понятия телесности в современной философии, религии и психологии. Исследование феноменологии телесности на материале эпической поэмы Гомера "Одиссея" и некоторых текстов Библии с позиций христианской антропологии.

Сутність, природа, умови та форми прояву тероризму як виду соціального конфлікту в умовах глобалізації. Види тероризму та їх класифікація. Фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності, її зв'язок з новими інформаційними технологіями.

Тероризм у змістовному полі насильства. Глобалізація як сукупність умов, детермінант і факторів активізації тероризму. Етнонаціональні, релігійні конфлікти: сутність та принципи існування. Концептуальні засади побудови системи антитерористичної боротьби.

Важливість технокультури в контексті сучасних філософських та соціокультурних напрямків. Технологічний детермінізм в сучасних течіях гуманізму та його аргументація через дефініцію технокультури. Біологічні та когнітивні характеристики трансгуманізму.

Исследование модели взаимоотношения фундаментальных наук и технологий. Изучение утверждений об исчезновении различий между чистыми и прикладными исследованиями. Анализ изучения взаимоотношений чистых и прикладных наук по сравнению с линейной моделью.

Дослідження сенсу тілесного стайлінгу, як концепту, що описує одну з граней існування індивіда в сучасному соціальному просторі, дає тілу позбавлення від ознак хвороби та старості, проте має елементи штучності, провокує перенасиченність життям та апатію.

Генезис концептуалізації тілесності в історії західної філософії. Логіка її тяглості та основні етапи. Теоретична демаркація та синтез основних парадигм філософського розуміння цього антропологічного феномену. Категоризація тілесності у культурі.

Дослідження соціально-політичної дієвості перформативних актів є перспективним, проте недостатньо вивченим дослідницьким напрямом. У зв’язку із цим розглянуто у межах перформативного підходу феномен тілесності як нову практику політичного самовираження.

Аналіз походження терміну "толерантність". Роль мови у визначенні поняття. Обґрунтування толерантності як головної умови плідного діалогу, який є основним способом успішної взаємодії людини в соціумі. Повага - невід’ємна складова феномену толерантності.

Типологія толерантності, запропонована М. Уолцером та специфіка її функціонування у сучасному світі. П’ять типів толерантності: толерантність як покірність, байдужість, стоїцизм, зацікавлення й ентузіазм. Найсучасніший тип толерантності, його риси.

Дослідження сутності феномену трансгресії у сучасному філософському дискурсі. Постнекласична філософія, яка вибудовується навколо деконструкції попередніх ідей, культурних процесів та явищ, для означення яких вже не вистачає усталеної термінології.

Загальна характеристика теорії раціональності М. Вебера і Франкфуртської школи, знайомство з основними особливостями. Принцип усякої цивілізації як жертвування тілесністю, заперечення природного в людині заради панування над природою й іншими людьми.

Поняття сутності та головний зміст трансгресій модерну в контексті концепції розвитку, їх прояв в суб’єктивній сфері суспільства. Характер основних соціальних інститутів і процесів: держави, транснаціональних корпорацій, глобалізму, модернізації.

Явления, связанные с удвоением периода. Понимание процессов, происходящих в системах. Рассмотрение изменений как процесса перехода от хаотической организации к упорядоченной. Исследование кратности ритмов биоэлектрических потенциалов мозга в физиологии.

Социально-философский анализ сущности, природы и закономерностей развития управления обществом на основе концепций классической и современной философии. Характеристика исторического процесса с использованием формационного и цивилизационного подходов.

Определение понятия фантастики, как особой формы мышления, иносказательно выражающей определенные аспекты действительности в образах, не свойственных этой действительности. Для чего писатели и художники прибегают к использованию фантастического метода.

Основное содержание и отличительные особенности китайской философии. Возникновение философских школ: конфуцианство, даосизм, моизм, легизм, школа натурфилософов и школа имен. Мировоззрение китайцев, которое определило характер развития философии.

Теоцентризм философии средневековья в Западной Европе. Аврелий Августин и Фома Аквинский как видные представители патристики и схоластики. Спор о природе универсалий. Основные направления арабской философии средневековья, ее яркие представители.

Социально-философский анализ проблемы формирования самосознания народа. Исследование роли глобализации, глокализации, миграций, этнической мозаичности и других факторов трансформации самосознания народа, эксплицирующегося в трансформации идентичности.