У поезіїі Олексія Довгого концепт НАРОД - один із найбільш яскраво представлених концептів. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно до негативно конотованих.

Вербалізація і семантичне наповнення концепту НАРОД, виявлення структурних складових і дискурсивної конфігурації концепту. Репрезентація складників у навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Національно-культурна специфіка концепту.

Комплексний аналіз особливостей лінгвальної експлікації концепту природа в мові поезії Довгого. Створення панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик.

Розгляд особливостей лінгвального вираження концепту "рідна земля" у поезії О. Довгого. Бачення ліричного героя, виражене в номінаціях на позначення елементів ландшафту, явищ та характеристик природи. Репрезентація дійсності мовця крізь призму культури.

Визначення наповнення лексико-семантичної групи сім’я, як засобу вираження відповідного етнокультурного концепту в українській мові. Розгляд особливостей мовного прояву інноваційної ідеї в художній літературі кінця XVIII – першій половині ХІХ століття.

Засоби вербалізації одного з базових концептів в індивідуально-авторській концептуальній картині світу М. Дочинця - концепту слово. Складники ядерної, приядерної та периферійної зон концептополя, що актуалізують компоненти в структурі концепту слово.

Вербалізація концепту тероризм із використанням методики вільного асоціативного експерименту, аналіз вербальних реакцій. Вивчення структури асоціативних полів слів-стимулів в українській мові, частотність реакцій, семантику слів-стимулів та слів-реакцій.

Зростання сучасного наукового інтересу в лінгвістиці до концепту Україна. Особливості політичного дискурсу, до якого належать президентські промови, запропонування визначення концепту з погляду лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного підходів.

Комплексна характеристика засобів мовної репрезентації концепту український народ у французькому медіадискурсі. Розгляд когнітивних структур моделювання сучасної української суспільно-політичної тематики і стереотипів її сприйняття французьким адресатом.

Аналіз характеру мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентованих в поезії "Ходімте в край, де ще живуть лелеки...". Відображення погляду ліричного героя на будову Всесвіту.

Дослідження емоційного концепту РАДІСТЬ, його структури та засобів вербалізації в українській лінгвокультурі на матеріалі текстів художньої прози другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. Створення когнітивної дефініції за методикою Єжи Бартмінського.

Наукове дослідження індивідуального стилю польського письменника Г. Сенкевича на основі концептуального аналізу вербалізації лексеми "людина" в мовному просторі роману. Особливості жанру історичного роману, специфіка побудови аналогічних художніх творів.

Огляд жанру історичного роману. Історико-політичні і суспільно-економічні події, описані в творі "Вогнем і мечем", що демонструють реалії відображеної епохи, ввібрали в себе ознаки романтизму й реалізму. Постать козацького гетьмана Б. Хмельницького.

Функціонування лексичного регулятиву Німеччина як домінувального елемента в системі етнічних стереотипів епістолярних текстів Лесі Українки. Словесні засоби актуалізації номінативного поля. Ядерні та периферійні одиниці, які створюють образ країни.

Гендерний параметр невербальної комунікації, омовлений в фольклорних жанрах. Моделювання відповідних смислів і актуалізація лінгвокреативної діяльності мовців у процесі комунікації. Формування комунікативної компетенції вишуканої мовної особистості.

Огляд вербалізованих у сучасній українській мові фемінних і маскулінних комунікативних стратегій і тактик, які виразно репрезентують гендерний параметр невербальної комунікації. Стереотипні уявлення про невербальні стилі поведінки чоловіка й жінки.

Стереотип як форма обробки інформації. Вербалізація маскулінних гендерних стереотипів на матеріалі китайських фразеологізмів. Гендерно нейтральні, забарвлені фразеологізми. Роль жінки у китайському суспільстві. Протиставлення "маскулінного" і "фемінного".

Концепт у сучасній лінгвістиці - певне комплексне утворення, до складу якого входять міфологема, стереотип та прецедентний феномен. Сад в якості невід’ємної частини українського національного пейзажу - важлива міфологема в поетичній мові О. Довгого.

Аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми. З'ясування поглядів лінгвістів на поняття "міф". Аналіз мовних виразників космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого, позначення солярних культів.

Причини використання червоного кольору в образах війн, перетворень і революцій. Аналіз символізму та сакрального локусу віршів О. Довгого. Використання поетом різних відтінків червоного у своїй творчості. Переосмислення автором українських міфів.

Застосування міфологічних і міфотворчих технологій у системі маркетингових комунікацій. Проблеми і методології взаємовідношень реальності й міфічності в іміджевих, соціально-психологічних технологіях сучасного часу, маркетингові стратегії маніпуляції.

Дослідження міфопоетичних картин різних письменників-символістів. Методики лінгвопоетичного аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті. Синтез історичного в поезії О. Олеся на матеріалі збірки "Княжа Україна".

Вивчення закономірностей утворення та лексики індустрії туризму в англійському мовознавстві. Особливості фахової термінології та використання галузевих термінів. Етимологічні характеристики, смислове навантаження та морфологічна деривація лексеми tourist.

Дослідження найменування особи віддієслівної похідності сучасної англійської мови та опис іменників з лексико-семантичної позиції, що включає в себе встановлення структури та співвідношення дериватів з їх мотиваторами. Семантична організація одиниць.

У науковій статті висвітлено художньо-творчий потенціал мовної особистості Івана Перепеляка. Розглянуто те, як він сприймається у різноманітному накопиченні ідей, образів, ситуативних сцен, емоцій тощо. Детально висвітлено ідіостиль художника слова.

Вивчення деяких виявів нової комунікативної поведінки, формування нової мовної особистості, що репрезентує налаштованість на конфліктну комунікацію, вербалізацію негативних емоцій, нові мовленнєві стандарти: грубу лексику, неприродні вигуки, тональність.

Огляд конструкцій з непрямою мовою в творах Л. Українки з погляду структури синтаксичних одиниць й семантики ввідних дієслівних лексем. Речення-мікротексти, побудовані за схемою "текст - слова автора - непряма мова", "слова автора - непряма мова - текст".

Розгляд мовних стереотипів як феномену культури. Визначення основних закономірностей їх мовної об’єктивації. Загальна характеристика системи образних стереотипів сприйняття часу в російському мовно-культурному просторі. Розробка їх класифікації.

Проблема творчих взаємин між лінгвістикою та літературою. Дослідження фігури ненадійного наратора на матеріалі короткого оповідання Е. По "The tell-tale heart". Розгляд різних форм лінгвістичної репрезентації на основі когнітивного підходу А. Нюнінга.

Розгляд образу свободи як провідного смислотворчого чинника у поетичній творчості Христі Алчевської. Виокремлення індивідуально-авторських засобів вербалізації образу: епітетних та метафоричних структур, народно-поетичної символіки, прийомів естетизації.