Языковые средства вербализации эмоции страха. Понимание внутреннего мира Ф.Г. Раневской. Слово, служащее для фиксации (номинации), хранения, трансляции и воспроизведения эмоции в процессах бытовой и научной коммуникации. Анализ текста дневника Раневской.

Сущность понятий "эмоция", "чувство" и их дифференциация. Место эмоции страха в системе человеческих эмоций. Способы вербализации эмоции страха в художественном тексте. Средства вербализации эмоции страха в романах "Мистер Мерседес" и "Сияние" С. Кинга.

Особенности вербализации концепта-архетипа EARTH в прозе Голдинга. Структура и характеристики вербализованного концепта с точки зрения его архетипической природы. Качественно-количественный анализ номинативных единиц, вербализующих концепт-архетип EARTH.

Рассмотрение концепта "познание" через призму когнитивной лингвистики. Язык как механизм познания, средство доступа к мыслительным процессам. Взаимосвязь между языком и мышлением. Влияние языка на чувственное и логическое познание сущностных свойств мира.

Спектр і семантична диференційованість вербалізаторів концепту frau в художньому творі письменниці Франк. Характерологічні та соціально-етичні атрибути створених авторкою жіночих образів, що постулюють головні іпостасі жінки, долю якої занапастила війна.

Стилістико-функційний опис мовних репрезентантів авторської інтенційності засобами експресивного синтаксису в ракурсі їх системної організації й функційно-прагматичної мовленнєвої актуалізації в художньому тексті. Розглянуто проблему незакінчених речень.

Стилістико-функційний опис мовних репрезентантів авторської інтенційності засобами експресивного синтаксису в ракурсі їх системної організації, функційно-прагматичної мовленнєвої актуалізації в художньому тексті. Приклади використання незакінчених речень.

Аналіз оказіоналізмів як репрезентантів вербальної агресії у мережевому дискурсі, характеристика виявлених маркерів. Виявлення тенденції до кодування інвективів або їхніх елементів за допомогою равлика, астериска, крапок. З’ясування джерел інтернет-мемів.

Розробка компонентної моделі опису структури концептів, яка інтегрує в собі поняттєвий, образний і смисловий компоненти. Напрямки та роль вивчення метафоричних образів, що віддзеркалюють образне втілення архетипних концептів fire /вогонь і water /вода.

Висвітлення майстерності мовотворчості українського поета останньої третини ХХ століття – П.М. Мовчана. Дослідження лінгвопоетичних особливостей вираження концепту ВОДА як одного з важливих структурних елементів поетичного ідіостилю майстра слова.

Співвідношення бажальності та спонукальності як двох самостійних типів ірреальної модальності. Характеристика системи засобів експлікації бажального значення. Особливості впливу оптативного модального модифікатора на значення основного предиката речення.

Виявлення вербалізаторів риторичних стратегій та тактик, якими послуговується Володимир Зеленський для досягнення комунікативної мети. Взаємодія таких постулатів риторики, як пафос, етос та логос, що допомагає президенту донести свої ідеї до реципієнтів.

Дослідження стереотипотвірного потенціалу гендерно-маркованих вільних атрибутивних словосполучень жіночої референції у сучасному британському газетному дискурсі. Визначення семантичних, ідеографічних й когнітивних характеристик, фемінінні гендерні ролі.

Семантична характеристика англійськомовних фразеологічних одиниць з гендерним компонентом, їх класифікація на фразеотематичні групи, на позначення сфер людської діяльності. Гендерні стереотипи в англійськомовній картині світу у фразеологічному корпусі.

Аналіз вербалізації гендерно-маркованих цінностей лінгвокультурного простору США інноваціями англійської мови. Активізація процесу перейменування назв, що вказують на статеву приналежність. Аналіз лексем, що співвідносяться з проблемою сексизму.

Дослідження етапів розвитку ґендерної та феміністської лінгвістики. Визначення понять "стать" і "ґендер". Аналіз факторів впливу на схему жіночої вербальної ідентифікації і характер мовленнєвої поведінки жінок у рамках англомовного он-лайн інтерв’ю.

Вивчення мовних знаків англомовного та шведськомовного сучасних пісенних дискурсів, що вербалізують давньоскандинавські міфологеми. Класифікації мовних знаків на позначення концептів-міфологем. Міфологема як носій важливого загальнолюдського досвіду.

Дослідження мотиву смерті в поезіях В. Свідзінського. Особливості використання письменником для образного змалювання природи, позбавленої життя, плину часу синтаксичних елементів, які ускладнюють речення, а також присудків і порівняльних зворотів.

Доведення положення, що для образного змалювання природи, позбавленої життя автор використовує синтаксичні елементи, які ускладнюють речення, але надає перевагу однорідним членам (присудкам, відокремленим обставинам) вираженим порівняльними зворотами.

Аналіз ролі гіпертекстів, які тематизують аспекти екобезпеки та особливості їхнього перекладу на основі перекладацьких прийомів та проблем їхнього застосування. Розвиток онлайн-просування брендів у Німеччині, застосовування авторами прийомів копірайтингу.

Аналіз гіпертекстів німецькомовних сайтів косметичних брендів і перекладацьких прийомів, застосованих в україномовних версіях сайтів задля аналізу перекладу щодо дотримання перекладачем перекладацьких норм зі збереженням смислового наповнення оригіналу.

Аналіз гендерного аспекту експресивного компоненту емоції, що репрезентується невербальними засобами комунікації, омовленими фразеологічними одиницями та іншими мовними елементами. Аналіз емоційного компоненту в процесі формування апостеріорних смислів.

Дослідження взаємозалежностей між лінгвістичними категоріями тексту та психологією мовної особистості. Аналіз психологічних особистісних рис автора, закодованих у його текстах. Визначення видів акцентуації, притаманних мовній особистості Т. Шевченка.

Декодування художнього тексту на предмет виявлення у ньому індивідуального психологічного змісту. Відображення емотивної і афектино-екзальтованої акцентуації творів Шевченка у високій частотності емотивів сльози, плач та повторюваності словесних формул.

Використання одиниць лексичного й синтаксичного рівнів мови для створення емоційного впливу на читача та виклику в нього емоційних переживань. Комплексний аналіз особливостей вербалізації емоції "збентеження" в тексті роману К. Вудінга "Отрута".

Окреслено емоцію страху у біблійному дискурсі у профанному вияві на основі методу словникової дефініції, етимологічного, контекстуального та концептуального аналізів, комплексного підходу, а також із урахуванням психологічних характеристик емоції страху.

Пояснення емоційного стану відрази крізь призму феноменів смаку, запаху, зору, слуху й дотику. Формування гедоністичної оцінки запаху, визначення його впливу на людину. Вербалізація пізнавально-перцептивної діяльності людині в художній літературі.

Дослідження змісту поняття етнічного стереотипу. Аналіз лексичних засобів його вираження для відображення стереотипних рис індійців у комедійних шоу. Огляд стратегій, що використовуються у шоу Расселом Пітерзом для вербалізації стереотипних рис індійців.

Здійснення лексико-семантичний аналіз мовних одиниць, позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. Характеристика психічних основ українців в романі О. Ільченка. Мовностильові засоби вираження національного характеру українців.

Розгляд творчості М. Вороного, вивчення творів збірки "В сяйві мрій". Аналіз засобів вербалізації жіночих персонажів, розгляд їх як частини загального мовного образу жінки в поетиці М. Вороного. Опис основних типологічних особливостей фемінних образів.