Сравнение положений герменевтики Аристотеля с фрагментами Протагора и Горгия. Онтологическая философия "от Парменида до Гегеля". Исследование сохранившихся фрагментов произведений Протагора в контексте учений других софистов. Диалогизм Аристотеля.

Исследование герменевтики Аристотеля и осмысление места модальной логики в структуре фундаментальной онтологической науки. Выявление особенностей, трудностей и противоречий, с которыми сталкивается интерпретация аристотелевской концепции логики сущего.

Формирование филологических контекстов толкования библейского Имени Бога (священного тетраграмматона), религиозные и философско-лингвистические объяснения его переводов в истории культуры. Богословская и религиозная проблематика русского имяславия.

Залежність герменевтичного процесу від таланту ерудиції та сумлінності перекладача, від його здатності ефективно діяти в обставинах культурного незнання. Специфіка, переваги герменевтики у сприйманні тексту, оперування фізичною та віртуальною реальністю.

Дослідження герменевтичного підходу до розуміння й інтерпретації художнього тексту. Практичне втілення образів на сцені. Аналіз можливості використання герменевтики у театральній практиці для глибшого розуміння п’єси в цілому та кожної ролі окремо.

Дослідження з виявлення змісту юридичної герменевтики та особливостей цивілістичної герменевтики. Застосування герменевтичного аналізу до дослідження цивільної реальності, системні проблеми у правотворчості та в організації практичної правової діяльності.

Герменевтический анализ укорененности вымысла в структурах жизненного мира. Содержание тройственной структуры "реальное-действительное-символическое". Исторические измерение "логики вымысла" через анализ мифологической, античной и современной культур.

Рассматриваются герменевтические исследования Г.Г. Шпета в контексте современных когнитивных разработок. Необходимость междисциплинарного подхода к исследованию процесса познания. Выделяется ряд методологических принципов, получивших развитие в работах.

Рассмотрение герменевтических исследований Г.Г. Шпета в контексте современных когнитивных разработок. Необходимость междисциплинарного подхода к исследованию процесса познания. Изучение методологических принципов, получивших развитие в работах Г. Шпета.

Соотношение аргументации и герменевтики как стилей философствования в неопрагматизме Р. Рорти, использовавшего герменевтику Г.-Г. Гадамера как противовеса аналитической традиции. Устранение аргументации в пользу риторики нового неопрагматизма философии.

Особливості модерну на Слобожанщині XVIIІ-XIX століть у взаємозв'язках із культурними впливами Заходу і Сходу як складової соціокультурного процесу на українських землях Австро-Угорської та Російської імперій. Герменевтика життєтворчості Г.С. Сковороди.

Совокупность социальных наук с точки зрения конфликта методов, местом рождения которого является теория текста. Герменевтика как теория операций понимания в их соотношении с интерпретацией текстов. Односторонняя зависимость интерпретации от понимания.

Толкования снов, гадания, шаманские предсказания как зачаточные элементы герменевтики. Разные подходы к толкованию права: грамматический, логический, исторический. Методологические возможности философско-правовой герменевтики в толковании законов.

Раскрытие специфических характеристик эстетики современного кинематографического искусства на примере философского анализа фильма Дэвида Линча "Малхолланд Драйв". Содержание герменевтики и трансгрессии как двух противоположных способов прочтения фильма.

Герменевтические принципы, восходящие к Клименту Александрийскому, и герменевтические формулировки Оригена, принятые всей последующей христианской традицией. Экзегеза свт. Иоанна Златоуста как вершина истолковательной деятельности Антиохийской школы.

Понятие и основные задачи герменевтики. Влияние протестантизма на развитие учения о методах интерпретации. Характеристика герменевтики как универсальной теории понимания и методологии гуманитарного познания в работах Гадамера, Шлейермахера и Дильтея.

Теоретические парадигмы образования в истории, психологии, педагогике, философии. Влияние государства и общества на образование. Образование как элемент общественных отношений, средство овладения культурой, источник интеллектуальной способности личности.

Основные черты герменевтики как философской теории понимания. Изучение теории интерпретации литературных текстов. Понимание религиозных, исторических и юридических источников науки. Научно-теоретический характер теологической и юридической герменевтики.

Диалог - инструмент, способствующий поиску равновесия и продуктивности в межличностных отношениях. Герменевтика - философский метод, направленный на обучение критическому подходу в работе с текстуальными источниками, научение эвристическому познанию.

Історія формування герменевтики як наукового напрямку філософії. Дослідження філософських передумов дослідження герменевтики кримінального закону, які хронологічно закінчуються серединою ХІХ століття. Філософське підґрунтя юридичної герменевтики.

Характеристика герменевтики як наукового напрямку філософії. Аналіз історії становлення юридичної герменевтики. Дослідження філософських передумов дослідження герменевтики кримінального закону, які хронологічно закінчуються серединою ХІХ століття.

Вивчення культурно-світоглядних основ критичних оцінок вітчизняного теоретичного знання в області герменевтики. Специфіка герменевтики в східнослов'янській філософській традиції. Огляд проблем розуміння й інтерпретації у вітчизняній філософії діалогу.

Изучение эстетических принципов авангардного словотворчества в свете идей русских религиозных мыслителей Серебряного века в рамках научного проекта "Русский литературный авангард и психоанализ в контексте интеллектуальной культуры Серебряного века".

Становление и развитие литературной герменевтики, ее коммуникативная направленность. Особенности данного направления в философии коммуникации. Анализ эвристической ценности герменевтики межличностной коммуникации для развития межличностных отношений.

Герменевтичний підхід до інтерпретації музичного твору, що сприяє доланню відчуженості духовного світу особистості митця від об’єкта пізнання, що скеровує до ціннісних аспектів музично-виконавської діяльності для досягнення ним професійної майстерності.

Пошуки ніцшеанських коренів у творчій спадщині Ернста Юнґера, простеження перетворення його ідей впродовж інтелектуального шляху. Герменевтичний конфлікт ніцшеанської філософії. Роль постаті Ернста Юнґера у формуванні засад консервативної революції.

Апокалиптический процесс "воцарения Христа в мире". Сущность диалогической "со-философии" романтизма. Интегрально-холистический синтез. Богодухновенный перевод Святого Писания на славянский язык. Полемика преподобных Иосифа Волоцкого и Нила Сорского.

Гуманізація законодавства України. Вдосконалення механізму реалізації прав і свобод людини. Забезпечення повного й неупередженого визначення обставин кримінального провадження. Комплексний аналіз юридичної герменевтики та справедливості судових рішень.

Використання герменевтичного методу із аналізом положень Кримінального процесуального кодексу України, у судових рішеннях у кримінальних провадженнях. Акт правосуддя та контролю, які формально виражені у судових рішеннях у кримінальному провадженні.

Дослідження проблеми нерелевантності судових рішень, яка розглядається як прояв кризи системи правосуддя. Вивчення механізмів формування судового розсуду й мотивації суду під час розгляду та вирішення справи. Застосування герменевтики пізнання суддею.