Цілеспрямована політика керівництва Радянського Союзу на створення штучного голоду в Україні з метою знищення його національної гідності. Насильницькі методи колективізації та масове розкуркулення селянства. Наслідки голодомору для українського народу.

Природные катаклизмы, невиданная за 50 лет засуха, нашествие саранчи и проливные дожди 1922 года, как возможные причины крымской катастрофы. Просьба в президиум Московского губернского комитета. Кризис голода марта 1922 г.: эпидемия тифа и людоедство.

Социально-экономические эксперименты тоталитарного режима над крестьянами Украины. Массовые репрессии против интеллигенции. Депортации этничных украинцев из Украины в Концлагеря Сибири. Паспортизация: подушная чистка крестьян. Деятельность торгсинов.

Поширення з літа 1930 року практики твердих завдань щодо здачі всіх "лишків" державі. Причини голодомору, його штучний характер, походження, тобто свідомо організований тодішнім політичним керівництвом. Сталінські оцінки чисельності радянського населення.

Масовий, навмисно організований радянською владою голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території УСРР. Мета масової колективізації, "закон про п'ять колосків". Прямі втрати населення України від голоду 1932 р.

Радянсько-більшовицький геноцид проти українського народу. Повідомлення про пряму загрозу голодної смерті. Спроби населення вижити у надскрутних умовах. Діяльність "буксирних бригад" з числа радянських активістів. Система знищення українського селянства.

Факт голодомору в Україні 1932-33 років в дослідженнях Д. Мейса та Р. Конквеста. Політика тоталітарного сталінського режиму. Огляд голодомору з точки зору геноцида українського народу. Дослідження та опублікування фактів про голодомор, його наслідки.

Проаналізовано яким чином Радянський Союз намагався протидіяти поширенню інформації та які кроки робив задля недопущення розголосу трагічної ситуації в Україні в 1932-1933 роках. Реакція західного суспільства на звістки про жахливі події в Україні.

Створення командної економіки та включення сільського господарства до її складу шляхом суцільної колективізації селянства в Радянській Україні. Діяльність Міжнародної комісії з розслідування голодомору в Україні. Наслідки голодомору 1932-1933 років.

Дослідження рецензованого збірника діалектних текстів "Палає пам’яті свіча". Особливість подання творів фонетичною транскрипцією. Характеристика свідчень українського народу про голодомор. Розширення загального українського діалектного текстофонду.

Дослідження життєвого шляху Джеймса Мейса - американського історика, політолога, завдяки якому світ дізнався про Голодомор в Україні. Комісія з розслідування українського Голодомору в конгресі США. Публіцистика Джеймса Мейса на сторінках газети "День".

Проведено дослідження фактів пригадування голоду 1932-1933 рр. українцями, залученими до "Проекту Гарвардського університету про радянську соціальну систему" (1950-1953 рр.), що проводився з ініціативи та за організаційної й фінансової підтримки ЦРУ.

Характеристика сюжету телеграми Сталіна щодо розкрадання урожаю 1932 року. Вилучення всієї їжі в селянських садибах під прикриттям натуральних штрафів за "борги" по хлібозаготівлях. Кампанія по "викриттю контрреволюційного підпілля", її діяльність.

Вилучення всієї їжі в селянських садибах під прикриттям натуральних штрафів за "борги" по хлібозаготівлях. Сюжетні лінії, які повторюються у спогадах і частіше за все не зафіксовані в офіційних документах. Розбудова мережі політвідділів в Україні.

Романи У. Самчука "Марія" і В. Барки "Жовтий князь" як яскравий опис чорних крил голодомору 1932–1933 рр., реальних події, які були занотовані з вуст людей, які помирали з голоду, подій, які записувалися, дивлячись на трупи українців, опухлих від голоду.

Висвітлення подій, що відбувались на сході України у 1932-1933 рр. Відображення голодомору в романі С. Талан "Розколоте небо". Трансформація історичної правди в художню. Вивчення ролі творчого домислу та вимислу в творі сучасної української письменниці.

Об'єктивне висвітлення причин та наслідків Голодомору. Дослідження боротьби на законодавчому рівні за утвердження в правовому полі сучасного тлумачення поняття "Голодомор-геноцид". Політичні погляди та судження стосовно оцінки Голодомору 1932-1933 років.

Дослідження гострої боротьби на законодавчому рівні за утвердження в правовому полі сучасного тлумачення поняття "Голодомор-геноцид". Об’єктивне висвітлення причин та наслідків Голодомору. Підведення законодавчої бази щодо правової оцінки Голодомору.

Комплексний аналіз ситуації зі станом вивчення демографічних наслідків Голодомору. Методики, застосовувані науковцями при підрахунках. Значні кількісні відмінності в оцінці жертв Голодомору між різними дослідниками та професійними групами дослідників.

Огляд механізмів притягнення до відповідальності за злочини, вчинені тоталітарним режимом під час Голодомору-геноциду та ведення російсько-української війни в сучасних умовах. Роль неурядових правозахисних організацій у допомозі правоохоронним органам.

Харчова функціональність зерна голозерного ячменю. Поліпшення кормової цінності зерна за антиоксидантними характеристиками, вмістом вітамінів і мінералів. Підвищення вмісту у зерні розчинної дієтичної клітковини та створення безглютенового ячменю.

Птицеводство - наиболее наукоемкая и динамичная отрасль агропромышленного комплекса. Использование ячменя голозёрных сортов в составе комбикормов для гусят-бройлеров - фактор, который способствует увеличению трансформации протеина в пищевой белок.

Історія реалізації нацистами на окупованих територіях Півдня України програми зі знищення єврейського населення сільськогосподарських колоній. Досліджено методи і прийоми, які застосовували окупанти при втіленні в життя програми масових вбивств євреїв.

Вирішення "єврейського питання" в нацистській Німеччині. Здійснення проекту "аріїзації" Європи. Проведення антисемітської політики в Словацькій республіці, позбавлення євреїв прав і статусу громадян, їх депортація зі Словаччини до концентраційних таборів.

Популярність теми Голокосту у літературі. Тема Голокосту є основною у романі К. Хігер і Д. Пейснера "Дівчинка у зеленому светрі: життя у мороці Голокосту". У творі йдеться про виживання Кристини Хігер і її родини під час Другої світової війни і Голокосту.

Аналіз зрізу регіональної історіографії Голокосту на Кіровоградщині, розгляд подій нацистського геноциду на її теренах. Вивчення даного питання з позицій парадигми аналізу людської поведінки за схемою причетності до цих подій: кати – жертви - правденики.

Історіографічний огляд Голокосту на Кіровоградщині у 1941-1943 рр. Порівняння поведінки різних національних груп населення краю під час антиєврейських погромів 1919 р. Аналіз подій в Калі Траш. Підрахунок кількості жертв геноциду в Кіровоградській обл.

Аналіз історіографії проблематики Голокосту на території Кіровоградської області упродовж 1941-1943 років. Дослідження компаративного аналізу, порівнюючи поведінку національних груп населення краю під час погромів 1919 року та Голокосту 1941-1943 років.

Взаємовідносини німецького та єврейського народів протягом століть та зародження антисемітизму. Прихід до влади націонал-соціалістичної партії. Антисемітизм як офіційна політична лінія уряду Німмеччини. Створення гетто та концентраційних таборів смерті.

Перебіг геноциду євреїв в адміністративній одиниці на окупованих територіях - генерал-комісаріаті "Волинь-Поділля". Тенденції Голокосту на цих територіях. Винищення жертв як складова нацистського варіанту "остаточного розв’язання єврейського питання".