Проблема формування методологічної бази для дослідження системи відтворення економічних відносин. Обґрунтовано переваги застосування діалектики як інструмента пізнання рушійних сил функціонування й розвитку цієї системи, а також її внутрішніх протиріч.

Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.

Дослідження проблеми діалектики творчості в поглядах різних мислителів (філософів) Києво-Могилянської Академії. Аналіз діалектики об’єкта та суб’єкта творчості, діалектики старого та нового, традицій і новаторства опираючись на принцип історизму.

Здійснення соціально-філософського аналізу феномену міжконфесійних відносин в контексті потреб суверенної України. Виявлення загальних закономірностей взаємозв'язку традицій і новаторства в історичному процесі розвитку міжконфесійних суспільних відносин.

Аспекти діалектичного поєднання фікціонального і реального планів в окремих тематичних сегментах двох американських постмодерністських романів. Декодування авторських стратегій та художніх домінант твору. Переосмислення біблійної дихотомії людей.

Суть професійних та етичних вимог до юристів під призмами національного та міжнародного законодавства та досвіду в цілому. Вплив релігії на формування моралі, поведінкових особливостей юриста у професійному житті, її місце для взаєморозуміння з клієнтами.

Критичний аналіз підходів до розуміння цивільно-військових відносин не лише як контрольного чинника, а й більш широкого соціального феномену. Діалектичні категорії змісту та форми, сутності і проявів, загального і окремого, єдності і відмінності.

Аналіз соціокультурного і філософсько-антропологічного підхду до цілісності як одного з адаптаційних механізмів у подоланні конфліктів, зовнішніх і внутрішніх у сучасному суспільстві ризику. Пріоритет цінностей зумовлюється світоглядною культурою людини.

Трактування терміну "діалектика" філософами різних часів, його значення та напрямки аналізу. Історія формування, етапи та головний зміст законів діалектики: єдності та боротьби протилежностей, взаємоперебігу кількісних та якісних змін, заперечення.

Теорія розвитку суперечності та її подальшого вирішення в синтезі органічного злиття онтологічного та гносеологічного моментів у гегелівській діалектиці. Вплив та вирішальна роль особистісного, суб'єктивного фактора на всю наступну філософську думку.

Аналіз проблем формування постіндустріальної економіки. Знайомство з системо утворюючими факторами формування та відтворення інноваційної зайнятості. Розгляд особливостей взаємодії сучасного інноваційного процесу та ринків праці в розвинутих країнах.

Міжнародні пакти про громадянські та політичні права. Методи реалізаії інформаційної свободи людини. Встановлення обмежень для охорони державної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку. Забезпечення авторитету правосуддя в Україні.

Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.

Специфіка процесу формування та розвитку системи смисложиттєвих орієнтацій особистості в період навчання у вузі. Діалектична природа системи смисложиттєвих орієнтацій особистості. Динамічні та змістовні зміни смислових і життєвих орієнтацій студентів.

Дослідження проблеми розуміння феномена акультурації в контексті діалектичного зв'язку з глобалізацією та інтеграцією. Проблеми акультурації та взаємозв’язку даного явища з іншими феноменами суспільного розвитку. Визначення ключових ознак глобалізації.

Ґрамші, Волошинов, Пазоліні: моделі тлумачення мови в її стосунку до культурної гегемонії. Спроба по-новому визначити проблему мови як засадничу для марксистської філософії практики. Інтелектуали як слуги гегемонії. Місце мови у філософії практики.

Поняття та ознаки договірної свободи в аспекті діалектичної рефлексії. Обмеження договірних відносин законодавством, звичаями ділового обігу, державним примусом. Розширення принципу свободи договору на господарські правовідносини з елементом публічності.

Тріада Гегеля як інструмент систематизації категорій. Класифікація мислення "доповнена трійка" методом з'єднування категорій діалектики парами. Співвідносна класифікація стихій, категорій фізики, психології методом з'єднування категорій діалектики парами.

Використання основних методологічних підходів у процесі проектування методичної системи навчання інженерно-графічних дисциплін учителів технологій. Характеристика законів діалектики, особливостей їх прояву в конкретних умовах навчального процесу.

Погляди на феномен естетичної творчості релігіями Заходу і Сходу, розкриття людини через її самовдосконалення, працю над своєю душею та свідомістю. Спроба діалектичного синтезу основних тлумачень проблеми творчості через поняття логічної "безмежності".

Роль і значення останнього періоду в творчості Брехта (1949–1956 рр.) для становлення теорії та практики діалектичного театру – нового етапу театру Бертольта Брехта. Єднання двох берегів драматичної спадщини "Lehrstiicke" і "dialektische Drama".

Сучасний підхід до розуміння безпеки як захисту інтересів людини і суспільства. Проблематика визначення поняття економічної безпеки та її вплив на розвиток держави. Гносеологія безпеки об'єкта незалежно від його сутності. Етапі процесу пізнання.

З'ясування адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про запобігання виникненню і поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Правова характеристика та розрізнення понять "відповідальність" та "покарання" за ОНІХ.

Розгляд умов формування посттравматичного стресового розладу на прикладі військовослужбовців, які постраждали під час окупації Криму. Завдання військових психологів у пункті прийому, реабілітації. Оцінка морально-психологічного стану військовослужбовців.

Обґрунтування положення про те, що діалектичний закон боротьби протилежностей рухає бухгалтерську професію в аграрному секторі в напрямку від комплексу слабко пов’язаних історично сформованих консервативних елементів до саморегульованого інституту.

Дослідження феномену модернізації тюркського ареалу, поширення етнокультурного і духовного потенціалу у становленні світових координат. Сутність світогляду та ідеології культури тюркської соціальності. Ідеологія пантюркізму як культурна парадигма.

Елементи діалектної іменникової лексики новел В. Стефаника, які вирізняються застосуванням рідної для письменника покутської говірки. Група лексем на позначення людини. Аналіз словникових дефініцій отриманих слів, розподіл їх за тематичним підгрупами.

Характеристика діалектизмів у поетичній творчості П. Скунця, яка з погляду лексико-словотвірного та морфологічного опису ще не ставала об’єктом дослідження. Лексико-семантичні групи діалектних іменників: назви осіб, локативні найменування, назви рослин.

Діалектна лексика в поетичних текстах П. Мідянки. Встановлено, що однією з характерних особливостей мови віршів поета є використання в ній лексичних діалектизмів. Водночас митець зовсім не послуговується фонетичними чи граматичними діалектними одиницями.

Запропоновано застосування корпусних та кількісних методів для вивчення певного прошарку лексики художнього твору як симбіоз кількісного та якісного підходів до вивчення мови літератури. У розвідці розглянуто діалектну лексику новел Василя Стефаника.