- 9061. Етномузичні репрезентації в українській прозі порубіжжя ХІХ – ХХ століть: дискурс емінентності
Мета – висвітлення особливостей художньо-прозових інтерпретацій народно-музичних сцен із творів І. Франка, Л. Українки та М. Яцківа крізь призму категорії емінентного тексту. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні міждисциплінарного підходу.
Вивчення особливостей соціальних витоків, інституціоналізації, еволюції та специфіки "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології. Соціально-політична сутність та основні фактори розвитку "російського проекту" етнонаціоналістичної ідеології.
Проведення ретроспективного аналізу аспектів етно- і націогенетичної фаз соціоцивілізаційної еволюції людини. Визначення головних особливостей ентонаціональної ідентифікації українців на шляху до їх національного самовизначення і самоутвердження.
Ознайомлення з етапами формування етнонаціонального складу Донбасу. Характеристика особливостей Донбасу на шляху капіталістичної модернізації. Вивчення історії заселення та господарського освоєння території. Дослідження процесу колонізаії Донбасу.
Дослідження умов, за яких етнонаціональна політика призводить до нестабільності. Пошук найбільш ефективних механізмів попередження й врегулювання міжетнічних суспільних протиріч. Умови, за якими етнонаціональна політика стимулює нестабільність соціуму.
Мета і завдання вітчизняної етнонаціональної політики. Зміст, принципи і суб'єкти етнонаціонального розвитку. Етнонаціональні виміри і механізм вдосконалення українського суспільства. Суверенізація особистості, втілення в життя національних прав людини.
Аналіз проблем та перспектив етнонаціональної політики України, регулювання сфери етнонаціональних відносин. Консолідація суспільства, забезпечення територіальної цілісності та стабільності держави. Задоволення потреб суб’єктів етнонаціональних відносин.
Етнічна специфіка південного регіону України і рівень її врахування при формуванні національної політики. Шляхи вдосконалення механізму міжетнічного спілкування. Напрямки культурно-освітньої роботи в середовищі української нації та етнічних меншин.
Дослідження та характеристика міжвоєнного періоду, який посідає центральне місце в етнонаціональній історії Донбасу. Аналіз процесу маргіналізації нащадків змішаних шлюбів, що була органічним явищем у поліетнічних за своїм складом промислових містах.
Теоретико-методологічні засади дослідження етнонаціональних процесів і державного управління. Адміністративна реформа в Україні: системний підхід і синергетична парадигма. Національно-державний устрій незалежної України та її етнонаціональна політика.
Розробка теоретичної моделі взаємозв'язку процесів етнонаціонального розвитку і розбудови нової системи врядування в Україні в контексті становлення громадянського суспільства. Аналіз процесів адміністративної реформи і етнонаціонального відродження.
Обґрунтування доцільності виокремлення Українського Північного Приазов’я як регіону. Етнонаціональний аспект політичних відносин в територіальних громадах. Політична участь територіальних громад як засіб реалізації державної етнонаціональної політики.
Дослідження причин виникнення польсько-литовського конфлікту через становище польської національної меншини і навпаки. Розгляд суспільно-політичних дій обох держав по відношенню один до одної, що зумовили наростання напруженості двосторонніх відносин.
Вплив етнонаціонального чинника на безпеку та соціальну стабільність сучасного перехідного суспільства. Взаємозв'язок суспільного процесу з явищами, що відбуваються в етнонаціональній структурі держав з різними рівнями соціально-економічного розвитку.
Вивчення механізму впливу етнонаціонального чинника в процесі побудови й функціонування системи безпеки. Аналіз сутності безпеки на різних етапах розвитку суспільства. Характеристика особливостей формування системи безпеки українського суспільства.
Передумови зародження націоналізму в Країні Басків й виокремлення основних чинників його радикалізації. Вплив європейської інтеграції на розвиток баскського націоналізму. Основні політико-правові механізми й окреслення перспектив врегулювання конфлікту.
Закономірності, тенденції, особливості самовизначення особи, нації та держави як факторної передумови суспільного поступу, трансформації у контексті сучасних цивілізаційних процесів. Визначення етнополітичного аспекту громадянського становлення людини.
Обґрунтування сутності етнополітичних механізмів реалізації стратегії діяльності російського націоналізму в Криму, що залишалася незмінною упродовж 1991-2014 рр. та зводиться до втримання напруги у відносинах між росіянами, татарами та українцями.
Формування грошових та матеріальних ресурсів громадських об’єднань за етнонаціональною ознакою, прагнення етногруп до самоорганізації. Місцеві бюджети як головне джерело бюджетних асигнувань на етнонаціональні потреби територіальних громад в Україні.
Внесок істориків у вивчення етнонаціонального розвитку Правобережної України в 1795-1858 роках. Аналіз документів Державного архіву Хмельницької області, Центрального історичного архіву. Розбудова незалежної Української держави та національне відродження.
- 9081. Етнонаціональний чинник безпеки сучасного поліетнічного суспільства (соціально-філософський аналіз)
Феномен безпеки як соціальної системи та місце етнонаціонального чинника в ній. Елементи системи національної безпеки, економічні, соціально-політичні, культурні процеси, стабілізуюча та дестабілізуюча роль етнонаціонального чинника в суспільстві.
- 9082. Етнонаціональний чинник становлення громадянського суспільства (соціально-філософський аспект)
Властивості етнічності та їх значення для буття людської спільноти. Принципи громадянського суспільства і їх вплив на формування національних спільнот країн Заходу. Взаємозв’язок між формування міжетнічної взаємодії, консолідації української нації.
Визначено сутність етнонаціональної політики. Проаналізовано нормативно-правову базу, щодо впровадження державної етнонаціональної політики в процес формування об’єднаних територіальних громад у місцях компактного проживання національних меншин.
Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація. Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів. Вироблення системи ціннісних орієнтацій суспільства. Відносини між центральними органами та республіками. Проблеми національних груп.
Суспільно-політичне життя та особливості етнонаціональних відносин у Катеринославській губернії. Діяльність громадсько-політичних сил євреїв, німців, поляків. Ставлення до військовополонених німців із боку населення. Роль чехів під час військових дій.
Зміст та особливості етнонаціональної політики як центрального напряму державного управління міжнаціональними відносинами, стан етнополітичних трансформаційних процесів, управління якими зумовлено державотворенням. Оптимізація міжнаціональних відносин.
Етнонаціональні аспекти функціонування й розвитку шкільництва в Правобережній Україні в умовах інституційних трансформацій і поглинення її в російський імперський суспільний організм. Позиції російського Православ’я з нерівноправною поліконфесійністю.
Аналіз етнонаціональних процесів в Україні у 90-х рр. XX ст., відродження її етнічних меншин, узагальнення теоретичних положень, змісту і засад етнонаціональної політики української держави. Мовне питання в державі в 90-х рр., його регіональний аспект.
Відсутність концептуальних засад взаєморозвитку титульної нації як причина появи конфліктних ситуацій, спрямованих на збереження самоідентичності в Україні на початку ХХІ ст. Місце релігійного чинника в розвитку соціально-політичної напруги в Криму.
Виявлення політичних, соціально-економічних, міжнародних чинників, які впливали на етнонаціональні процеси в Криму на початку ХХІ ст. Характеристика досягнень і стратегічних прорахунків органів влади в царині відродження кримськотатарського народу.