Аналіз художньої специфіки іронічно забарвленого образу блазня Брехтоля у п’єсі Ежена Йонеско "Спрага та голод", прототипом якого став німецький драматург Бертольт Брехт. Виявлення спадкоємності театральних систем упроваджених Е. Йонеско та Б.Брехтом.

Стратегія і тактика втілення іронічного етосу у німецькомовних інтернет-новинах. Використання присудків з семантикою схвалення, основні тактики. Ознаки поділення тактичних прийомів на ідентифікаційно-характеристичні та характеристично-ідентифікаційні.

Аналіз іронічного підтексту роману "Усе для людожерів" французького письменника кінця ХХ ст. Іронічний стиль Д. Пеннака, який дає можливість дослідити й викрити абсурдність суспільства споживання. Роль художнього дослідження європейського суспільства.

Дослідження ключових особливостей творення іронії в поемі Байрона та аналіз способів їхньої передачі в українських перекладах. Основні мовні засоби, які Байрон використовує для створення комічного ефекту, перекладацькі рішення при відтворенні іронії.

Визначення прихованої іронії в жанрі любовного роману. Аналіз засобів комічного (окарикатурення, перебільшення, применшення, дотепність), які драматичним ситуаціям надають іронічного характеру, а також формують індивідуальний авторський стиль письма.

З’ясування жанрової специфіки роману "Вальдшнепи" у контексті тогочасної антиутопічної літератури. Еротичний мотив у творі. Модель стосунків невпевненого у прагненнях чоловіка і вольової жінки, яка духовною силою намагається спрямувати його думки, вчинки.

Дослідження функції іронії, її особливостей у інтертекстовому наративі, який відображає життя та світогляд молоді, нащадків корінної ідентичності сучасного міста на матеріалі новели "Ліга адвоката". Підходи до інтерпретації текстів новел письменника.

Дослідження категорії іронії як актуальної естетичної проблеми суспільства. Протиріччя між розумінням сутності іронії. Відповідальність митця за свою творчість. Формування менталітету людини засобами іронії. Конструктивне вирішення естетичних проблем.

Суголосність позицій І. Огієнка та І. Багряного щодо почуття меншовартості. Тематика публіцистичних статей Івана Багряного, особливості та головні риси іронічного дискурсу. Оскарження шовіністичної політики Росії у публіцистичних виступах письменника.

Відстеження світоглядної функції іронії в сучасній українській та російській новелі. Демонстрація неузгоджених та нелогічних елементів і процесів навколишньої дійсності, які важко пояснити логікою і певними закономірностями в аналізованих новелах.

Політичне маніпулювання як комплекс психологічних, ідеологічних та організаційних дій, спрямованих на приховане корегування масової свідомості. Загальна характеристика головних проблем та особливостей лінгвістичної репрезентації маніпулятивних стратегій.

Сутність і відмінні особливості іронії як засобу політичної маніпуляції. Дослідження функціонування іронії у сфері політичної комунікації, а також необхідність врахування в даному процесі екстралінгвістичних, прагматичних і соціокультурних чинників.

Дослідження іронії як мовного засобу створення комічного ефекту на матеріалі єврейських агломовних жартів. Філософсько-естетичний та лінгвістичний аспекти вивчення іронії. Мовні засоби вираження категорії комічного: гіпербола, каламбур, пародія, парадокс.

Статтю присвячено дослідженню іронії як важливого засобу створення комічного ефекту в єврейських англомовних жартах. Єврейський гумор є дуже своєрідним, аналіз жартів та анекдотів допомагає виявити особливості її функціонування та глибокі імплікації.

Вивчення особливостей художньої картини світу сучасного німецького письменника-сатирика Дітера Нура. Характеристика поняття іронії, як засобу реалізації суб'єктивно-оцінної модальності та становить собою художню форму авторської оцінної позиції.

У роботі розглядаються особливості іронії як системної мовленнєвої дії, що базується на певній сукупності знань про іронічний тип спілкування. Висловлюється думка про те, що порушення прагматичних правил є єдиним постійним маркером іронічного наміру.

Особливості іронії як системної мовленнєвої дії, що базується на певній сукупності знань про іронічний тип спілкування. Порушення прагматичних правил як єдиний постійний маркер іронічного наміру. Виникнення різних типів іронічних невдач або збоїв.

Значення раціоналістичної та екзистенціальної критики для подальшого становлення філософського змісту культурної універсалії. Обґрунтування закономірності виникнення модерністського іронізму у процесі заперечення класичного ідеалу раціональності.

Суть мовленнєвого акту іронії як складної мовленнєвої дії, що є результатом взаємодії іронічного наміру мовця з іллокутивною силою акту, що лежить в основі іронічного висловлення. Контроверсійні підходи до визначення поняття непрямого мовленнєвого акту.

Трансформація традиційного поняття авторства і руйнування іронічної установки. Іронічна трансформація структур текстів з риторичною домінантою. Фабульний рівень іронічної трансформації: колізія краху імперії, її топонімічний та портретний рівень.

З’ясування специфіки вияву в прозі В. Дрозда іронії як невід’ємної складової художнього стилю. Художня реалізація іронічних установок через образи головних героїв. Розгляд творів як таких, що репрезентують характерні риси авторського світобачення.

Дослідження позасвідомого й ірраціоналістичного в мистецтві, семіотики та мімезису в контексті опозиції Порядок-Хаос. Критика розуму та понятійного мислення в інтуїтивізмі А. Бергсона та в раціовіталізмі X. Гассета. Принцип стохастичності у культурі.

Ірраціоналізм С. Керкегора і його критика раціоналізму. Концепція моралі Керкегора і її рівні. Волюнтаризм (залежність від долі) А. Шопенгауера. Виникнення нового типу відношення особи і суспільства (індивідуалізму). "Філософія життя" від Ніцше і Фрейда.

Аналіз основних ірраціональних філософсько-правових течій: волюнтаризм, філософія життя, інтуїтивізм, феноменологія, екзистенціалізм. Різниця у трактуванні феномена волі у філософії А. Шопенгауера й Ф. Ніцше. Основні етапи становлення філософії життя.

Метафізичні системи ірраціонального пізнання надприродного. Процес пізнання із погляду православних теологів. Синтез багатогранності навколишньої дійсності з Богом через божественне одкровення. Концепція пізнання православної церкви, дослідження релігії.

Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.

Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.

Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.

Аналіз філософських підходів до осмислення місця ірраціонального в організаційній культурі. Природа і генезис організаційної культури як інтегративного поля у функціонуванні фірми. Взаємозв’язок раціонального та ірраціонального в організаційній культурі.

Дослідження ґенези ірраціонального досвіду в українській філософській думці XVI-XIX ст. Актуалізація тем про значущість духовної сутності людини та пошуки шляхів наближення до Бога в загальному контексті творів І. Вишенського, П. Могили, К. Саковича.