С. Ковалів як автор краєзнавчих досліджень, спеціальних історичних, етнографічних і фольклорних праць. Особливості важкого культурно-освітнього й соціально-економічного становища на західноукраїнських землях в останній чверті ХІХ - на початку ХХ століття.

Аналіз історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст. та етапів їхнього розвитку. Розроблення схеми класифікації за тематичною ознакою. З'ясування оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення.

Комплексне висвітлення ідентифікації карпатського пограниччя в історико-культурному аспекті. Характеристика історії поселення русинів, лемків, верховинців, бойків, долинян від періоду Київської Русі до сьогодення. Зміни локальних особливостей регіонів.

Дослідження трансформації світоглядного простору Г. Сковороди в сучасних умовах, його вплив на навчання й виховання студентської молоді. Визначення категорій життя філософа як історико-культурної постаті, його внесок у культуру доби, духовність народу.

Географічне розташування регіону, його соціально-економічний розвиток та культурно-історичний спадок. Економічний потенціал регіону як складова туристичного дослідження. Традиції, народна творчість та масова культура в туристичній характеристиці регіону.

Досліджується можливість використання історико-культурної спадщини Львівщини для розвитку місцевого туризму. Пріоритетні історико-культурні ресурси, що можуть зацікавити туристів. Архітектурний комплекс баронів Бруніцьких. Перший дендрарій у Галичині.

Систематизація досвіду музеєфікації нерухомих пам’яток. Аналіз використання об’єктів національного значення в культурно-пізнавальному туризмі. Вивчення особливостей функціонування інфраструктури. Дослідження сприйняття туристами історичної інформації.

Обґрунтування необхідності створення у м. Вінниця закладу вищої медичної освіти, тим самим забезпечити регіон висококваліфікованими медичними кадрами. Розгляд історичних етапів формування закладу та створення університетських кафедр та лабораторій.

Необхідність комплексного й об’єктивного вивчення усіх аспектів процесу створення, формування та розвитку Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. Історичні етапи формування закладу та створення університетських кафедр.

Поштова марка як історичне зображальне джерело фіксації історичної, національної і культурної пам’яті народу. Передумови наукового маркознавства в галузі гуманітарного знання та репрезентації філософського, економчного та історико-культурного середовища.

Особливості історико-культурної складової рекреаційного комплексу Черкаської області, висвітлення значення і ролі в рекреаційному комплексі регіону. Характеристика таких рекреаційно-туристськіих ресурсів, як археологічні пам’ятки, пам’ятки архітектури.

Статтю присвячено розгляду театрально-декораційного мистецтва Закарпаття періоду 20--40-х років ХХ ст. Визначаються витоки та тенденції розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Зв'язок з новими концепціями сучасного візуального мистецтва.

Розгляд театрально-декораційного мистецтва Закарпаття є першою спробою здійснити узагальнення та ввести до наукового обігу це поняття, розкриваючи його ґенезу та зв’язок із художньо-культурними процесами та концепціями сучасного мистецтва на Закарпатті.

Дослідження витоків та тенденцій розвитку театрально-декораційного мистецтва Закарпаття. Ґенеза та зв'язок театрально-декораційного мистецтва із художньо-культурними процесами та новими концепціями сучасного візуального мистецтва на Закарпатті.

Необхідність урахування неформальних ознак як важливої умови для встановлення правильної етимології слова. Перехід від дослідження внутрішньо системних мовних зв’язків до вивчення мовних явищ у більш широкому розумінні. Аналіз семантики окремого слова.

Визначення ролі музики в естетичному та духовному вихованні ще в античні часи. Виховання підлітків у діяльності молодіжних товариств і об’єднань в західноукраїнських землях кінця ХІХ - початку ХХ ст. Створення атмосфери співпраці вихователя із вихованцем.

Дослідження закономірностей, особливостей та чинників розвитку археологічного пізнання на основі аналізу наукових праць з проблеми історико-культурного поділу пізнього палеоліту Східної Європи. Аналіз сучасного стану проблеми в працях археологів.

Туристичні ресурси: сутність та основні поняття. Характеристика історико-культурних ресурсів України. Створення привабливого туристичного іміджу регіону чи держави. Вивчення можливостей використання й оцінки природних, суспільно-історичних комплексів.

Характер матеріальної культури населення регіону, її специфічні та загальноруські риси. Соціально-економічні й етнічні процеси на теренах Сірето-Дністровського межиріччя. Некрополі та поховальний обряд місцевого населення, еволюція військової справи.

Аналіз деяких аспектів історико-культурного розвитку Святої землі другої половини І століття до Р.Х., зокрема в час царювання Ірода Першого. Соціально-економічний та політичний стан Іудеї, пам'ятки археології, які свідчать про будівничу діяльність царя.

Створення цiлiсної картини цивiлiзацiї Марi в контекстi розвитку всього месопотамського свiту. Характер взаємозв'язкiв культури Марi з цивiлiзацiями Древньої Сирiї i Дворiччя. Культурно-iсторичний портрет міста на фоні месопотамської цивілізації.

Характеристика археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. Дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури. Створення історико-культурного портрета держави, особливості технік будівництва.

Проведення історично-культурної розвідки шляхом педагогічної реконструкції особливостей підготовки гладіаторів як прикладу фізичної культури і професійного спорту античного Риму та вивчення можливостей застосування цього досвіду в Нової української школи.

Розгляд особняку для полтавського купця 2-ї гільдії С.О. Аршавського на розі Лютеранської та Банкової вулиць. Суть архітектурної спадщини Е. Брадтмана. Наповнення київських вулиць пам’ятними місцями. Формування єдиного стильового архітектурного обличчя.

Вивчення процесів становлення і розвитку книжкового друку в Україні як складової національної культури 20-х рр. ХХ століття. Вивчення та узагальнення архівних джерел. Історико-культурна реконструкція процесу розвитку української книговидавничої справи.

Фізико-географічна характеристика та природно-рекреаційний потенціал Львівської області. Історія краю, соціально-економічні умови та стан розвитку туризму. Пам’ятки і пам’ятні місця, музеї та музейні комплекси. Перспективи розвитку туризму у м. Львів.

Причини посилення значення історико-культурної спадщини на прикладі парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Їх роль у сучасних культурно-розбудовчих процесах України, використання в екскурсійній діяльності. Місія історичних постатей і пам’яток.

Вивчення історико-культурних передумов еволюції психологічної думки та становлення психологічної школи у Полтавському регіоні впродовж ХVІІІ – ХХ століть. Критерії сформованості й результативності діяльності в школі, та роль вченого у її становленні.

Туристичні ресурси як складова розвитку туризму, їх поняття та сутність. Динаміка розвитку туристичної галузі. Класифікація та характеристика туристичних ресурсів. Перспективи розвитку туризму Волинської області на основі історичних і культурних ресурсів.

Поняття історико-культурних ресурсів. Методика оцінки історико-культурної спадщини. Характеристика історико-культурного потенціалу Моравії (Чеська Республіка): археологічні та архітектурні пам’ятки, монументальне мистецтво, релігійно-культові споруди.