Рефлексивний компонент - ключовий елемент у процесі розуміння підлітком власної сутності, що вказує на статус сформованості ідентичності. Цілеспрямованість на формування професійних навичок - одна з найбільш характерних відмінностей підліткового віку.

Репрезентація концептів, що виражали смислові домінанти жіночого журналу "Жінка" в кінці ХХ – на початку ХХІ століття. Асоціативно-семантична структура визначених концептів. Загальнонаціональні маркери ціннісної картини світу сучасних українських жінок.

Складові "прагматичної компетентності майбутніх перекладачів" (іншомовно-мовленнєвий, перекладацько-дискурсивний, стратегічно-операціональний) та розуміння феномену. Кореляція критеріїв та показників "прагматичної компетентності майбутніх перекладачів".

Теоретичні основи педагогічної майстерності, цільові орієнтири і головні проблеми її формування. Обґрунтування впровадження педагогічних умов організації процесу самовдосконалення педагогічної майстерності викладачів вищих військових навчальних закладів.

Дослідження мотиваційно-ціннісного, когнітивно-операційного, регулятивно-рефлексивного та інформаційного компонентів розвитку інформаційно-комунікаційних умінь учителів. Аналіз формування знань теоретичних основ функціонування комп’ютерної техніки.

Компоненти педагогічної фасилітації в системі післядипломної освіти. Вибір показників і критеріїв оцінювання сформованості готовності військових фахівців до неї. Комунікативний, когнітивний, інтелектуальний та емоційно-вольовий компоненти готовності.

Проблема формування педагогічної фасилітації майбутніх офіцерів- прикордонників. Розробка системи критеріїв оцінювання рівнів сформованості педагогічної фасилітації. Вимірювання сформованості педагогічної фасилітації майбутніх офіцерів-прикордонників.

Аналіз змістовного наповнення категорій "компонент", "критерій", "показник" в контексті дослідження шляхом проведення екскурсу в тлумачення цих дефініцій в педагогічній науці. Сформованість екологічної компетентності майбутніх офіцерів цивільного флоту.

Визначення структури готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності за певними критеріями. Аналіз особливостей виявлення курсантами професійних умінь і навичок у процесі участі у змодельованих праксеологічних ситуаціях під час навчання у ВВНЗ.

Визначення поняття готовності майбутнього вчителя початкової школи в науковій літературі. Вивчення компонент, критеріїв, показників та рівнів готовності майбутнього педагога початкової школи до формування соціальної компетентності молодших школярів.

Характеристика структури патріотизму старшокласників, зміст якої обумовлено специфікою педагогічного дослідження. Роль розроблення структури патріотизму як невід’ємної складової частини педагогічного дослідження. Розгляд компонентних структур патріотизму.

Розгляд тлумачення терміну "готовність", як інтегрального прояву низки властивостей особистості зі спрямованістю на певний рід діяльності. Подано її складники, а саме: психологічний, теоретичний, практичний. Структура комунікативної готовності офіцера.

Проведення соціально-психологічної профілактичної роботи з дівчатами та обґрунтування її ефективності, про що свідчить позитивна зміна окремих показників та критеріїв. Визначення рівня сформованості відповідального ставлення дівчат до соціальних норм.

Основні компоненти (аксіологічний, гносеологічний, діяльнісний, особистісний) і рівні сформованості здоров’язберігаючої компетентності майбутніх лікарів як основа для діагностики її стану. Удосконалення навчання студентів. Розробка спеціальних методик.

Розкривається сутність розгортання когнітивного, емоційно-ціннісного компонентів як вирішальних у породженні емоції бажання в оволодінні певною об’єктивною духовною цінністю. Наголошується на необхідності долучення до цього процесу довільного імпульсу.

Опис компонентної моделі хмарно орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу, її склад та базові компоненти функціонування просторово-семантичного компонента. Особливості режимів, видів, рівнів і форм навчальної комунікації.

Виокремлення та наукове обґрунтування компонентної структури виконавських умінь музикантів-духовиків. Окреслення поняття виконавських умінь та виконавської техніки. Класифікація органів виконавського апарату музиканта залежно від виконуваної функції.

Висвітлено актуальну проблему формування вокально-виконавської компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Проаналізовано дослідження науковців з означеної проблеми. Ключові складники сформованості вокально-виконавської компетентності учителів.

Формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки. Природоохоронно-діяльнісне виховання та розвиток особистості студентів: когнітивний, аксіологічний, гуманістичний та діяльнісний компоненти.

Оцінка формування інформаційної системи управління якістю освіти майбутніх економістів. Аналіз змісту компонентів, що входять до її складу. Опис особистісно-орієнтованого, системного, професійно-компетентнісного та інформаційно-комунікативного підходів.

Формування інформаційної системи управління якістю освіти майбутніх економістів. Функції, що пов’язують між собою компоненти інформаційної системи. Розробка системи індикаторів для забезпечення їх функціонування. Основні програмні компоненти системи.

Розгляд мотиваційно-ціннісного, компетентнісно-орієнтаційного, рефлексивно-емпатійного, креативно-технологічного, проективно-діяльнісного компонентів інструментально-виконавської підготовки вчителя музики. Вивчення взаємозв’язку цих компонентів.

Особливості компонентної структури інструментально-виконавської підготовки вчителя музики. Взаємозв’язок мотиваційно-ціннісного, компетентнісно-орієнтаційного, рефлексивно-емпатійного, креативно-технологічного, проективно-діяльнісного компонентів.

Визначення компонентів (мотиваційний, когнітивний і діяльнісний) інформаційної компетентності майбутніх перекладачів. Рівні сформованості компетентності: низький (репродуктивний), середній (конструктивний); високий (продуктивний), досконалий (творчий).

Поняття та структура саморозвитку. Характеристика компонентів професійного саморозвитку: мотиваційного, когнітивно-діяльнісного, рефлексивного. Педагогічні умови, що забезпечуватимуть формування в кожного здобувача потреби максимально саморозвиватися.

Висвітлення наукових підходів до розуміння поняття "професіоналізм". Формування ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності. Критерії когнітивного компонента культурної грамотності майбутнього фахівця. Комунікативні тактики та стратегії.

Структура творчих якостей особистості майбутніх учителів музичного мистецтва. Сутність поняття "творчі якості особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва". Психолого-педагогічний, когнітивно-розвивальний, виконавсько-технологічний компонент.

Навчання на уроках музичного мистецтва, яке передбачає поетапність розвитку емоційно-чуттєвого досвіду, когнітивних і комунікативних якостей та творчої активності. Формування музично-ритмічної культури молодших школярів у початкових закладах освіти.

Розвиток професійних та особистісних якостей майбутнього вчителя - одне з найбільш важливих завдань української освіти. Формування навчальної мотивації – відповідальний етап діяльності педагога. Стимул – внутрішня активна спрямованість особистості.

Формування професійного інтересу майбутніх учителів хореографічного мистецтва на основі інтересу до професії вчителя, що пов'язано з розумінням суті педагогічної професії, з активною участю особистості. Поєднання емоційного і вольового компонентів.