Легитимность как особенность взаимоотношений правящей элиты и подвластных, которая выражается в добровольном признании ценности власти, в ее праве управлять. Легитимация политики - предмет постоянной озабоченности управляющих групп во все времена.

Власть как способность и возможность осуществлять свою волю, оказывать определяющее воздействие на деятельность, поведение людей с помощью какого-либо средства – авторитета, права, насилия. Виды власти: экономическая и политическая; светская и церковная.

Понятие и источники легитимности политической власти, существующие кризисы и способы их урегулирования. Исследование и оценка степени легитимности данной власти в России на сегодня, существующие проблемы и пути их разрешения, тенденции и перспективы.

Легитимность как политико-правовой принцип. Точки зрения на природу легитимности политической власти. Интеркурсивный характер политической власти в современных государствах. Практическое решение вопросов повышения эффективности государственной власти.

Понятие и сущность власти как государственного института. История возникновения и развития политического института легитимности официальной власти государства. Общая характеристика традиционного и харизматического типа легитимности политической власти.

Понятие легитимности власти, подходы к ее определению. Типы легитимности М. Вебера. Совершенствование правовых и политических механизмов, возникновение предпосылок для утверждения демократического типа легитимности в современном российском обществе.

Власть как одна из политологических категорий, неразрывно связанная с политикой. Субъект и объект власти. Неравномерное распределение ресурсов власти. Природа и основа политической власти. Три типа легитимного господства. Средства легитимации власти.

Понятие и условия легитимности политической власти как признания народом и политическими силами правомерности, законности политической власти, ее инструментов, механизмов деятельности, способов избрания. Ее разновидности и главные условия наступления.

Специфические свойства политической власти. Формы поддержки, оправдания правомерности применения власти и осуществления правления. Традиционная, рациональная, харизматическая легитимность. Источники и кризисы легитимности и способы их урегулирования.

Исследование понятия государственной власти в целом, отдельных ее институтов, процессов легитимации и легализации, национальной правовой системы от классовых или либеральных принципов и эвристических схем к различным культурологическим методологиям.

Применение неоинституционализма в анализе избирательных кампаний. Концепция легитимности в анализе политических процессов. Легитимность федеральной власти в России с точки зрения социологических опросов. Электоральное поведение на выборах глав регионов.

Легітимація є обґрунтуванням та виправданням владною верхівкою або елітою політичних рішень. Легітимаційний підхід до прийняття політичних рішень дозволяє формалізувати та алгоритмізувати ефективні дії забезпечення успішної реалізації політичного рішення.

Встановлення значення політичної маніпуляції як чинника легітимації сучасної політичної влади. Застосуванні вихідних положень системного і структурно-функціонального методологічних підходів. Розкриття значення демократичних умов політичної конкуренції.

Проблеми легітимації влади політико-комунікаційними засобами. Специфіка набуття політико-маніпуляційними інструментами виняткової ефективності. Засоби реалізації маніпуляційних легітимаційних стратегій для формування несуперечливого іміджу влади.

Можливості управління легітимністю на світовій арені через використання технологій легітимації як ефективних інструментів регулювання міжнародних відносин. Створення значущості в міжнародних відносинах влади, інститутів, принципів, рішень, символів.

Розгляд аспектів політичної легітимації неправомірних дій на міжнародній арені на прикладі офіційного дискурсу Кремля щодо виправдання агресії проти України. Дослідження дій російської влади з метою "нормалізації" своїх дій на міжнародній арені.

Аналіз прикладів механізмів реалізації деліберативної демократії. Місце і роль легітимації влади в сучасних теоріях демократії, сильні і слабкі її сторони. Діалог, досягнення консенсусу у суспільстві із владою як основа деліберативної моделі демократії.

Визначення сутності юридичного поняття "легітимність", основні чинники, які впливають на процес її формування, історичний розвиток та реалізація цього юридичного явища. Визначення легітимності державної влади як основної форми діалогу із суспільством.

Політичні реалії сучасної України. Механізми зміцнення довіри громадян. Дослідження шляхів і тенденцій суспільного розвитку. Процеси трансформації основ та принципів політичного управління. Необхідність легітимації влади в контексті міжнародних відносин.

Визначення та аналіз вимог чинного законодавства України щодо легітимації зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Шляхи удосконалення певних питань у відповідній сфері. Порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.

Актуалізація когнітивного компоненту в структурі історичної пам’яті. Цілеспрямована політика з переписування історії з метою використання її легітимаційного потенціалу. Лінгвістично-риторична трансформація історіології в сучасну постметафізичну добу.

Огляд прийомів та лінгвістичних засобів легітимації натуралізацією в текстах новин. Узагальнення дефініцій натуралізації, що характерні для наукових праць. Аналіз основних прийомів натуралізації в найбільш популярних за кількістю переглядів новинах.

Визначення найбільш вразливих до геополітичних викликів країн. Обґрунтування тенденцій до зменшення впливу демократичних інститутів на політику та зростання привабливості авторитаризму в очах населення. Особливості "гібридного" режиму в Україні.

Аналіз концептуалізації легітимації соціального порядку в працях Ч.Р. Мілза, А. Гоулднера та Р. Дарендорфа. Визначення влади, панування та соціального маніпулювання як основних ресурсів легітимації. Визначення змісту протиборства та придушення.

Розгляд питання легітимації та декласації шляхти Київської, Волинської, Подільської губерній Російської імперії, включення їх у систему регіонального управління. Визнання російською владою у дворянстві представників шляхти Речі Посполитої (Правобережжя).

Окреслення основних стратегічних пріоритетів у процесах сучасного українського державотворення. Дослідження процесів легітимації та делегітимації політичної влади в Україні. Оцінка ефективності розбудови інститутів демократії в пострадянських країнах.

Етапи становлення феноменологічної соціології, її початкові категоріально-поняттєві зв’язки і дефініції. Аналіз посткласичного етапу розвитку феноменологічної соціології (П. Бергер, Т. Лукман). Процес легітимації в онтологічному і гносеологічному вимірах.

Аналіз особливостей проведення легітимаційних заходів, які проводилися цивільною адміністрацією Райхскомісаріату "Україна" в 1941—1942 рр. Розгляд цих явищ і процесів у контексті особливостей реалізації мети та завдань гітлерівської окупаційної політики.

Розглянуто легітимізацію конституційного процесу доказами. Конституційний суд може вимагати від державної влади та органів державного управління всіх звітів і документів, які він вважає необхідними для вирішення проблем, що належать до його компетенції.

Визначення сутності політичних конфліктів та основних механізмів їх легітимізації в умовах демократичної політичної системи. Основний пошук дієвих механізмів вирішення конфліктних ситуацій, пом'якшення умов протікання колізії та її соціальних наслідків.