Лексичний склад психологічних новел В. Фолкнера та М. Хвильового як одного із засобів втілення психологізму. Виявлення типологічних збігів та індивідуально-авторських особливостей у психопоетиці письменників. Репродукція внутрішнього світу людини ХХ ст.

Дослідження дискурсу дебатів Європейського парламенту з огляду на його мультикультурний склад. Основні лексичні засоби модерації, що використовуються для збільшення смислової невизначеності висловлювань. Роль евфемізмів у політичному дискурсі і в тексті.

Концепт fashion у когнітивній лінгвістиці. Суть понять "концепт", "об'єктивація", "ядро концепту", "периферія", "концептуальний аналіз", "мода", "лексика сфери моди". Системний опис лексики на позначення моди в романі Вайсбергер "The devil wears Prada".

Особливості вербалізації емоції страху в німецькій мові XXI століття. Формування лексичних засобів об’єктивації емоції страху у процесі емпіричного пізнання навколишнього світу когнітивною системою, універсальність якої зумовлена природою людини.

Дослідження основних способів перекладу лексичних засобів створення страху на матеріалі роману "Воно" та оповідання збірки "Коли впаде темрява" Стівена Кінга. Характеристика найбільш вдалих трансформацій для перекладу лексики літератури жанру жахів.

Особливості формування імпліцитних значень лексичними засобами та розкриття їх функцій у драматургічних текстах початку ХХ ст. Ознаки імпліцитності як мовної категорії. Функції лексичних засобів формування імпліцитних значень у драматургічних текстах.

Формування імпліцитних значень лексичними засобами, розкриття їх функціонального навантаження у текстах української драми початку ХХ століття. Основні функції конотованих лексем, оказіоналізмів, займенників, внутрішньої форми слова, вигуків та часток.

Особливості фемінізації назв професій в іспанській мові на тлі соціальних змін у сучасному іспаномовному суспільстві. Вплив гендерних відносин в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів на поведінку особистості, на процеси її мовної соціалізації.

Дослідження лексичних і контекстуальних синонімів у поетичних дискурсах митців "Молодої Музи". Історія синонімії як явища прямої і вторинної номінації у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Аналіз з ономасіологічного погляду лексичних синонімів.

З’ясування особливостей виникнення та функціонування лексичних інновацій англійської мови в Інтернет-середовищі. Дослідження найпопулярніших неологізмів 2017 року, за версіями авторитетних видань англійської мови. Аналіз різних способів словотворення.

Використання деривації, префіксації та суфіксації для створення нових слів у світі музики. Поєднання різних видів для утворення нових слів. Дослідження можливостей переходу лексичної одиниці в іншу сферу та набуття нового значення шляхом переносу.

Визначення поняття "лексичні інновації". Аналіз факторів, що спричиняють виникнення лексичних інновацій у воєнно-політичному дискурсі. Етапи становлення лексичної інновації. Роль воєнних конфліктів та терористичних актів у створенні лексичних інновацій.

Статтю присвячено проблемі перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові ЗМІ. Визначено, що процеси утворення нових слів у сучасній українській і німецькій мовах пов’язані з появою нових реалій, мовних процесів.

Дослідження проблеми перекладу нових лексичних одиниць української та німецької мови, що функціонують у мові засобів масової інформації. Поява нових реалій, мовних процесів і проникнення іншомовних елементів. Поповнення лексикона масмедійного дискурсу.

Обґрунтування процесів лексичного запозичення на прикладі матеріалів мови ЗМІ у ХХ-ХХІ ст. Аналіз новітньої іншомовної лексики у розвитку сучасної російської мови. Розгляд складу іншомовних запозичень. Дослідження лексичного і словотвірного рівнів.

Вплив сучасного соціального контексту, пов’язаного з пандемією Covid-19, на лінгвістичну ситуацію - появу нових елементів форми, змісту, функціонування у французькому медійному дискурсі. Граматичні форми, ознаки та характеристики мовних нововведень.

Вивчення поняття "неологізму" як лінгвальної інновації у медійному оточенні. Антропоцентрична сутність цього явища та його обумовленість реаліями сучасності. Способи утворення лексичних інновацій та їх характеристики в межах англомовного медіадискурсу.

Розгляд поняття "неологізму" як лінгвальної інновації у медійному оточенні, визначення антропоцентричної сутності цього явища. Способи утворення лексичних інновацій та їх стилістично-функціональні характеристики в межах англомовного медіадискурсу.

Лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що зумовлюють інноваційні процеси в лексико-семантичній структурі англійської мови. Історичні чинники формування неологічних одиниць. Процеси словотворення лексичних інновацій сфери комп’ютерних технологій.

Аналіз процесів лексикологічного конотування на прикладах найуживаніших лексем української мови. Причини та умови вживання конотованих дієслів та іменників у мові сучасної української публіцистики (УП). Основні експресивні лексеми в мові сучасної УП.

Аналіз процесів лексикологічного конотування на прикладах найуживаніших лексем української мови. Причини та умови вживання конотованих дієслів та іменників у мові сучасної української публіцистики (УП). Основні експресивні лексеми в мові сучасної УП.

Причини, що зумовлюють появу в мові нових слів, що проявляється у динаміці її лексичного складу. Встановлення груп нової лексики пандемії, що з різними семантичними відтінками передає назви понять, явищ, осіб тощо. Джерела поширення COVID-неологізмів.

Розгляд лексичних новотворів, що виникли в мовній картині світу українців у майданний і постмайданний періоди. Особливу увагу зосереджено на новітніх лексичних одиницях, які створюють комічний ефект і функціонують у рамках гумористичного інтрадискурсу.

Лексико-семантична система мови, її відмінності від інших мовних систем. Співвідношення понять "семантичні переосмислення", "лексичні новоутворення", "запозичення", які становлять основу інноваційних явищ лексико-семантичної системи української мови.

Лінгвістичний статус лексичних фольклоризмів. Народнотворча мотивація назв рослин. Семантика фітонімів у фольклорних текстах та їх парадигматичні й синтагматичні зв’язки. Аналіз фольклоризмів осика, дуб та калина у текстах українського фольклору.

Семантичні функції антонімічних лексем у віршованих творах: характеристика поведінки й характеру індивідуума, психічного стану, емоцій, дій та стосунків з іншими людьми, номінування явищ й процесів об'єктивної дійсності. Поетичний словник Руденка.

Вживання опозиції день ніч для протиставлення прогресивного і реакційного періодів у житті суспільства - одна з рис ідіостилю В. Сосюри. Характеристика специфічних особливостей використання Сосюрою оксиморонних синтагм у своїй поетичній творчості.

Аналіз функціонально-семантичних груп антонімічних пар в мовотворчості В. Сосюри. Вживання антонімічних лексем й оксиморонних синтагм для контрастних характеристик персонажів та предметів навколишнього світу, передавання полярних емоцій і почуттів героя.

Розгляд проблеми сучасної лінгвостилістики - дослідження семантично протиставлюваних лексем. Аналіз антонімічних пар, антонімічно-синонімічних парадигм й оксиморонних синтагм, зафіксованих в поетичному словнику С. Жадана. Стилістичні функції антитез.

Комплексне дослідження семантично протиставлюваних лексем. Аналіз антонімічних пар, антонімічно-синонімічних парадигм й оксиморонних синтагм, зафіксованих в поетичному словнику С. Жадана. Метафоричні перенесення з семантично протиставлюваними лексемами.