Сложившаяся к концу ХХ ст. парадигма лингвистического знания, ее разнообразные направления и теории. Процесс введения в научный обиход терминологических единиц. Зарождение концепций ментального лексикона в период трансформации лингвистических парадигм.

Аналіз феномену метадискурсу як форми сприйняття музичного твору, що залишається поза увагою сучасного музикознавства. Аналіз симфоній В. Антонюка, визначення закономірностей, що дають можливість розглядати симфонічну творчість як цілісне музичне полотно.

Функционирование элементов метадискурса в письменном академическом дискурсе. Выпускные квалификационные работы бакалавров. Рассмотрение классификации метадискурсивных средств. Примеры из текстов выпускных квалификационных работ студентов-бакалавров.

Проект реализации Метадиспетчера средствами метакомпьютерной системы Globus. Метадиспетчер как система управления заданиями в гетерогенной вычислительной Сети, объединяющей группы компьютеров под управлением систем управления пакетной обработкой.

Використання широкого спектру метадраматичних прийомів у п'єсі Людмили Старицької-Черняхівської "Милость Божа". Реалізація епістемологічного типу метадрами завдяки використанню античних та барокових елементів. Виокремлення різних локусів у площині драми.

Творчість Миколи Куліша у світлі теорії метадрами. Виявлення авторської рецепції театру, основою якої служить концепт блазня. П’єса "Вічний бунт", в якій поетика метадрами реалізується на кількох рівнях. Архетип блазня в образах персонажів й автора.

Лінгвістычныя асновы і сродкі навучання стварэнню вучнямі тэкстаў-апісанняў. Методыка навучання стварэнню вучнямі 5–9 класаў тэкстаў-апісанняў. Фарміраванне зместавых уменняў. Параўнанне тэкстаў, выяўленне ступені ўпарадкаванасці прымет у кожным з іх.

Литературоведческое исследование художественно-биографической и мемуарной литературы. Анализ украинских документальных произведений. Признаки, структура и жанры литературы воспоминаний. Жанровая характеристика, виды и классификация документалистики.

Оценка обилия, численности и видового состава "весеннего" микрометазоопланктона, сведения о котором отсутствуют. Оценка состава, обилия и пространственного распределения метазойного микрозоопланктона в крымском прибрежье Черного и Азовского морей.

Структура и задачи информатики как фундаментальной науки. Проблема объективации субъектов информационной деятельности и категорий информатики. Основные базисы метаинформатики и логико-математического языка, виды семантик интеллектуальных процессов.

Наративізація історичних подій у романі В. Богданової "Сезон отруєних плодів", у центрі уваги якого - історія "забороненого" кохання між двоюрідними братом та сестрою. Особистісні катастрофи у тексті роману. Вторгнення історичного у приватний світ героїв.

Визначення закономірностей метаісторичного буття культур, їх образного типу, інтенції та хронотопу. Принципи моделювання культурно-художніх явищ. Періодизація та систематизація виразових засобів музики. Основи гармонії, поліфонії та формоутворення.

Періодизація історії світової музики. Символічне, класичне, романтично-смислове, загальноромантичне, інтенціонально-смислове музичне мистецтво з відповідним буттям культур, їх образним типом і хронотопом у просторі останнього 5000-літнього метаперіоду.

Використання прийому метаїзації як способу конструювання художньої реальності у прозі для підлітків. Репрезентація широкого спектру металітературних прийомів у повісті Н. Ясіновської. Аналіз феномену читання (публічного, індивідуального, у колі сім’ї).

Анализ взаимосвязи метакогнитивной включенности с показателями самоорганизации деятельности и шкалами эмоционального интеллекта. Анализ шкальной структуры опросника "Метакогнитивная включенность в деятельность", параметров психической саморегуляции.

Анализ требований Федеральных государственных образовательных стандартов для военных вузов. Развитие метакогнитивной компетентности как способа повышения качества подготовки специалистов. Внедрения новых организационно-педагогических технологий в России.

Исследование самоорганизации и самообучения студентов, будущих инженеров, при изучении иностранного языка. Формирование компетенций иноязычного чтения, являющихся важнейшим компонентом формируемой у студентов иноязычной коммуникативной компетенции.

Рефлексия как важный критерий психической зрелости, ее формирование в процессе психотерапии – как развитие важнейшей способности, утраченной или несформированной в силу тех или иных неблагоприятных обстоятельств. Катамнестическое наблюдение пациента.

Проблема выделения и описания метакогнитивных состояний, процессов и операций, их роли в языке, коммуникации, познании. Систематизация и характеристика языковых средств, репрезентирующих метакогнитивные явления и определение их роли в коммуникации.

Значение изучения метакогнитивных способностей в контексте процесса образования. Согласование индивидуальных особенностей с условиями внешней среды как один из механизмов адаптации к профессиональной деятельности. Уровни метакогнитивных способностей.

Аналіз метакогнітивної активності з позицій суб’єктного підходу. Обґрунтування метакогнітивної активності як однієї із специфічних властивостей суб’єкта. Описання того, яким саме чином особистість є залученою до регуляції своїх когнітивних процесів.

Представлення результатів діагностики метакогнітивної компетентності майбутніх викладачів вищої школи. Вимоги вищої освіти до професійної компетентності студентів-магістрів. Визначення обізнаності індивіда уявленнями про власні інтелектуальні ресурси.

Результати теоретичного узагальнення проблематики метакогнітивної компетентності викладачів вищої школи. Зв'язок метакогнітивної активності, метаобізнаності та метакреативності (абнотивності) у структурі метакогнітивної компетентності викладача.

Зміст й особливості поняття "метакогнітивний моніторинг навчальної діяльності студентів". Види метакогнітивних стратегій у навчальній діяльності. Аналіз методологічних основ діагностування метакогнітивної діяльності студентів у психологічній науці.

Впровадження метакогнітивного підходу до організації навчання майбутніх учителів. Аналіз підходів до розуміння сутності мета пізнання. Підстави під метакогніціями майбутнього вчителя як складні, багаторівневі та системно-організовані психічні утворення.

Характеристика наукових підходів, що відображають проблему дослідження. Закономірності та умови метакогнітивного навчання. Аналіз і обґрунтування важливості використання метакогнітивного та компетентнісного підходів у навчанні лексичного матеріалу.

Дослідження метакогнітивних стратегій у мотивації навчальної діяльності студентів. Ознаки та принципи функціювання метакогнітивних та мотиваційних стратегій саморегульованого навчання. Взаємозв’язки між показниками метакогнітивних стратегій і мотивації.

Рассмотрение метакоммуникативной функции как разновидности прагматической функции в аспекте регуляции речи в процессе общения. Исследование проблемы ее определения и реализации. Выделение контактоустанавливающей и контакторегулирующей подфункций.

Метакоммуникативные элементы и их функции в научном дискурсе. Монолог и диалог в контексте научного текста. Риторический вопрос и комментарий как один из типов метакоммуникативных элементов. Коннекторы и оценочная лексика в контексте метакоммуникации.

Метакоммуникативные маркеры, репрезентирующие модусную категорию тональности в художественном дискурсе на материале современных англоязычных произведений Д. Брауна "Потерянный символ" и А. Голдена "Мемуары гейши". "Коммуникативная ситуация" в лингвистике.