Дослідження постмодерністських експериментів англійського письменника Пітера Акройда. Виявлення нових інтерпретаційних підходів на рівні заголовчого комплексу, жанрової форми, сюжетної схеми. Введення канонічних текстів у актуальний літературний простір.

Характеристика основних підходів сучасного літературознавства до трактування пародії в постмодернізмі. Концепції вітчизняних та зарубіжних вчених, які займалися дослідженням пародії. Аналіз характеру відношень постмодерністської пародії до її претексту.

Розгляд феномену пара історичності та визначення її загальних ознак та авторських жанростворюючих стратегій. Визначення глибинного смислу інтересу сучасної української прози до подій Першої та Другої світових воєн. Використання у романі анахронізмів.

Сутність жанрового змісту, аналіз стильових домінант та специфіка мотивів постмодерністських тенденцій в дитячій прозі. Характеристика індивідуального стилю Роальда Дала у межах літературної традиції. Жанрово-стильові особливості творчості письменника.

Постмортальная биохимия - новое направление в судебной медицине, изучающей метаболизм в тканях после смерти. Использование показателей углеводного обмена стекловидного тела глаза для оценки встречаемости гипогликемической комы в структуре причин смерти.

Постмультикультурализм как этап развития мультикультуральной идеологии, направленной на деэссенциализацию этничности и преодоление культурной дискриминации. Способы концептуализации новой социокультурной реальности, миграционной мозаики общества.

Вивчення топографії та макроструктури клоакальної сумки курей. Дослідження клітинного складу паренхіми. Визначення віку, до якого відбувається ріст КС і його інтенсивності. Цитохімічні дослідження лімфоїдних клітин паренхіми в постнатальному періоді.

Дослідження топографії та макроструктури тимуса, мікроструктура цього органа. Строки закінчення росту тимуса і формування його морфофункціональних одиниць, популяції клітин паренхіми. Цитохімічні дослідження лімфоїдних клітин, їх структура та елементи.

Постнатальный гистогенез area centralis сетчатки глаза домашней кошки. Степень зрелости структур и развитие цитоархитектоники на разных этапах. Сроки окончания дифференцировки нервных клеток. Макро-микроскопическое исследование сетчатки глаза котят.

История открытия стволовых клеток. Флуоресцентная микроскопия в генетике. Концепция кроветворного и лимфоидного микроокружения. Постнатальные стволовые клетки в медицине. Использование аутогенного материала, эффективность и безопасность лечения.

Соотношение социального прогресса и развития производительных сил в условиях становления глобальной социальной и экономической среды и развития глобального ресурсно-демографического (системного) кризиса. Трансформация государства-нации в современный тип.

Формування постнекласичної економічної науки. Причини переходу до постнекласичної економічної науки. Духовно-культурні чинники формування антикризового світогляду. Постулати постнекласичної людиномірної науки, що створюють новий формат світобачення.

Синергетика як опис поведінки самоорганізованих складних систем, що знаходяться не в рівновазі і інтенсивно обмінюються енергією з навколишнім середовищем. Концепція Вернадського про біосферу. Парадигма цілісності як основа постнекласичної науки.

Знайомство з основними етапами формування постнекласичної раціональності у науці. Загальна характеристика методологічних принципів соціально-гуманітарного пізнання. Аналіз основних філософсько-методологічних вимог сучасної герменевтики, розгляд проблем.

Філософський аналіз постнекласичної фізики в контексті культури, який дозволяє розглянути її як явище соціальне, інституційне. Соціокультурна обумовленість наукового пізнання. Некласичний тип наукової раціональності. Відмінні риси постнекласичної науки.

Філософське дослідження духовності у контексті розвитку постнекласичної освіти. Антропологічно-духовне розуміння процесу пізнання. Духовна інтерпретація свідомості, ідентичності, ментальності, самопізнання. Змістовно-ціннісна багатовимірність людини.

Визначення концептуальних відмінностей між полі-, між-, транс- та метадисциплінарними підходами до вивчення й аналізу проектів сучасної науки. з’ясування наявності механізмів трансформації класичної дисциплінарності в некласичні та постнекласичні форми.

Еволюційно-синергетичні принципи розвитку соціально-комунікаційної системи. Концептуальні показники, що експлікують синергетичне осягнення розвитку світу, людини та культури як макроскопічних систем. Соціальна структура як носій функцій комуніканта.

Системний аналіз соціально-комунікаційних технологій за допомогою категоріального апарату та методологічних принципів синергетики. Статус соціоінженерної діяльності у сфері комунікаційних технологій як креативних проектів трансформації суспільства.

Суть постнекласичного типу раціональності. Використання синергетики, антропології, герменевтики, аксіології, перспектив тріангуляції та поліпарадигмальності в юриспруденції. Забезпечення евристичності результатів дослідження за допомогою тріангуляції.

Рассмотрение понятия самоорганизации (нелинейности, сложности) в естествознании и в социогуманитарной сфере сквозь призму историко-философского анализа постнеклассической эволюции научных представлений о самоорганизующихся сложных средах и системах.

Приложение современных классических, неклассических и постнеклассических философских концепций, позволяющих различать типы научной рациональности, к психологии. Теоретико-методологические принципы функционирования и развития клинической психологии.

Общая характеристика постнеклассической модели самореализации ученого-медика. Рассмотрение фундаментальных факторов, объясняющих специфику самоорганизации личности исследователя. Анализ особенностей диссипативных процессов самоорганизации бытия.

Проблема взаимоотношений постмодернизма и исторической науки. Типы научной рациональности, соответствующие этапам развития науки. Тенденция развития представлений об идеалах и нормах научного познания. Процесс конструирования междисциплинарных объектов.

Развитие постнеклассического типа научной рациональности. Художественное творчество У. Эко как искусство постмодернизма. Особенность ориентации классической философии на идеал гносеологического оптимизма в сфере моделирования когнитивных процедур.

Понятие и признаки постнеклассической науки. Основные тенденции к переплетению социо-гуманитарного и естественнонаучного знания. Этапы развития культурной матрицы техногенного развития. Диаметрально противоположные установки сциентизма и антисциентизма.

Понятие постнеклассической социологии, количественные и качественные подходы к её исследованию. Сущность и предназначение "теоретической чувствительности". Составление социологических отчетов в нарративном ключе, значение высокого профессионализма.

Роль постмодернистских идей в формировании постнеклассической социологии. Особое значение ценностного оправдания демассификации и дестандартизации производства и самой жизни, фиксация плюралистичности общества. Осознанная нарративность интерпретаций.

Изучение постнеклассических аспектов познания человека в условиях технологической цивилизации. Проблема соотношения мышления, языка, ментальности и способностей человека. Разработка новых соотношений человека и мира с учетом технологической революции.

Розгляд концепцій "об'єднаного уряду" та "цілісного уряду", взятих за основу в ході здіснення сучасних адміністративних реформ на Заході. Суть реформування державного апарату у дусі НПУ. Аналіз двох підходів до теорії демократії: входу та виходу.