Аналіз українізмів в тканині російського тексту поеми Т. Г. Шевченка "Слепая". Опис прикладів вдалого використання лексики іншої мови для створення ефекту національного забарвлення. Роль українізмів у створенні українського національного колориту.

Проблематика впливу російської мови на українську, її запозичувальний потенціал. Дослідження особливостей функціонування українізмів в російській мові. Аналіз особливості функціонування лексико-семантичних українізмів у творах малої прози М. Старицького.

Аналіз особливостей функціонування лексико-семантичних українізмів у творах малої прози Михайла Старицького. Роль мови-донора в межах силового поля російської мови. Характеристика домінантного доказу впливової потужності й синергетики української мови.

Характеристика комунікативно-прагматичних особливостей українізмів-фразеологізмів. Особливості представлення українізмів-фразеологізмів у масмедійних текстах України новітнього часу російською. Лінгвістичні ознаки фразеологізмів як мовних одиниць.

Теоретичні засади дослідження медійного дискурсу. Лінгвопрагматичний аспект висвітлення української суспільно-політичної тематики у дискурсі французької преси. Аналіз особливостей вербалізації українських суспільно-політичних подій у французькій пресі.

Внесок професора Ю.О. Жлуктенка в розвиток української філологічної науки в широкому розумінні цього терміна. Здобутки науковця в перекладознавстві, методиці викладання української мови як іноземної, контрастивній лінгвістиці та соціолінгвістиці.

Висвітлення та характеристика історії заснування і становлення спеціальності, створення Центру дослідження України в Шанхайському університеті іноземних мов. Розгляд змісту і структури навчального плану спеціальності "Українська мова та література".

Розгляд україністичного аспекту, його розвитку у конфесійному середовищі церкви Адвентистів сьомого дня. Аналіз ситуації національної приналежності керівного та пасторського складу, основними із яких були особи німецької та польської національності.

Зацікавлення М. Довнар-Запольського українською тематикою, зокрема історією Великого князівства Литовського. Листування М. Довнар-Запольського з відомими українськими вченими, реконструкція фактів і подій, пов’язаних з його науковим становленням.

Дослідження ролі української жінки в розвитку науки і культури Канади. Аналіз матеріалів преси (зокрема журналу "Жіночий світ" як центру емігрантського життя) щодо ролі жінки в культурному і науковому процесі країн постійного проживання емігрантів.

Відносини Україна-США за президентства Дж. Буша-старшого. Перші кроки адміністрації Б. Клінтона. Визнання України "стратегічним партнером" (1994-1997 рр.). Основні проблеми україно-американських відносин на сучасному етапі (кінець 2000-2002 рр.).

Політична активність Болгарії на міжнародній арені, активізація двосторонніх зв'язків із сусідніми країнами. Характеристика болгарсько-українських відносин, договір про співробітництво. Опис та специфіка міжрегіональних та культурно-гуманітарних зв’язків.

Зміст і особливості україно-норвезьких відносин у сфері вищої освіти, що сприяють максимальному набуттю професійних компетентностей через усесторонню роботу над професійним становленням майбутнього фахівця. Умови міжнародного обміну здобувачів освіти.

Гетьман України Іван Мазепа: освіта та політичний злет, особисте життя. Північна війна та початок зміни зовнішньополітичного курсу. Криза українсько-московських відносин, плани під час війни. Переорієнтація гетьмана, співробітництво зі шведським королем.

Дослідження питання про роль національно-інтелектуальної еліти, що реально здійснює вплив на суспільно-політичну думку, на прикладі життя та наукових праць Павла Чубинського, як визначного носія національно-культурних ідей та цінностей українців.

Визначення ролі українознавства у процесі виховання національно свідомих українців, збереження своєї ідентичності в умовах асиміляційної політики, боротьби за національні й політичні свободи. Дослідження освітньої політики Другої Речі Посполитої.

Чітка реалізація тріади основних рушійних сил системи національної безпеки. Недостатній рівень консолідації українського суспільства. Розмитість загальнонаціональної ідентичності. Розвиток українознавства як вагомий чинник державної політики в Україні.

Аналіз інформаційної складової української стратегії "розумної сили", як ключової передумови Перемоги України в російсько-українській війні. Розгляд ролі українознавчої компетентності у контексті подолання деструктивних наслідків інформаційної війни.

Вивчення українознавчої тематики у шкільній географії: природничий та етнічний підходи. Формування географічних основ національної свідомості в молоді. Розширення знань про територію України, її кордони, розміщення населення та його економічну діяльність.

Висвітлення українознавчого змісту навчально-методичних комплексів, які реалізується в початковій школі та мають за мету виховання в учнях патріотичних почуттів, залучення до вищих цінностей. Розгляд сутності і програми проекту "Інтелект України".

Чинники формування українознавчого світогляду й наукового методу О. Бодянського. Місце О. Бодянського в колі української і російської творчої та наукової еліти. Внесок ученого у справу українських видань та збагачення джерельної бази українознавства.

Розгляд особливостей втілення української ідентичності в драматургії Івана Огієнка. Визначення філософських алюзій у літературних творах та їх важливих ролей, що свідчать про неоднозначність проблем, визначених у драматичних творах письменника.

Проведення об’єктивного аналізу наукової спадщини, суспільно-політичної та громадської діяльності П. Рябкова. Процес формування наукового світогляду П. Рябкова і методології його досліджень, еволюція політичних переконань та їх вплив на діяльність.

Висвітлення тридцятирічних здобутків україністики в Інституті слов’янської філології Люблінського католицького університету крізь призму науково-дослідницької та освітньої діяльності. Українознавчі дослідження питань еміграційної літератури слов’ян.

Вивчення наукового доробку дослідників генеалогії та геральдики, які протягом зазначеного періоду опублікували дослідження українських магнатських та шляхетських родів, історію гербових спільнот та геральдичних символів, сфрагістикі і міської геральдики.

Праці членів Польського Геральдичного Товариства з історії магнатських та шляхетських родів західноукраїнських земель та Правобережжя України. Публікації з історії на сторінках часописів "Miesiеcznik Heraldyczny" i "Rocznik Towarzystwa Heraldycznego".

Огляд українознавчих досліджень у системі наукових організацій української діаспори другої половини ХХ ст. - - Української Вільної Академії наук та Українського Історичного Товариства. Аналіз наукової діяльності провідних українських вчених-емігрантів.

Розгляд питань вагомості українознавчих досліджень І. Огієнка як представника української інтелектуальної еліти в еміграції. Роль збереження національної ідентичності, духовних цінностей, патріотизму видатного вченого, педагога, мовознавця, культуролога.

Історичний екскурс у період офіційного академічного становлення українознавства. Українознавчі інституції в структурі академії наук. Розробка концепції інституалізації українознавства як галузі наукових знань на етапі становлення української освіти.

Науково-філософські підходи щодо аналізу українознавчих проблем педагогічної думки. Вплив українізації різних етапів на розвиток українознавчої педагогічної думки. Впровадження українознавства в життєдіяльність середньої загальноосвітньої школи.