Изучение феномена мгновенного жизненного обзора и разработка перспективной программы его изучения. Суть языковых средств перекодирования образа памяти в ретроспективное описание. Применение методологии культурно-исторического подхода Л.С. Выготского.

Состояние теоретических исследований журналистики и средств массовой информации. Проблема медианасилия как предмет теории массовых коммуникаций. Состояние медиаканалов и их философское осмысление с позиций науки. Проблема насилия в религиозном сознании.

Уровень развития социальных подсистем территориальных общественных систем. Использование феномена международного выездного туризма для характеристики территориальной общности людей. Соотношение показателей международного туризма экономическим показателям.

Характеристика аттракции в социальной психологии и психологически деловом общении. Основные законы и механизм формирования привязанности у человека. Проведение исследования факторов межличностного процесса взаимного тяготения людей друг к другу.

Зведення мережевої війни до форми ведення конфліктів, коли їх учасники застосовують мережеві форми організації, що пристосовані до розвитку інформаційного суспільства. Взаємозв’язок мережевих війн з інформаційними та інформаційно-психологічними війнами.

Ключові аспекти мережевих війн як війн нового покоління, якісно нового рівня міждержавного протиборства та воєнного мистецтва, форми геополітичного насильства з залученням великої кількості суб’єктів у комплекс різних мереж, передусім інформаційних.

Вивчення питання тлумачення поняття жанру у сфері музичної творчості. Дослідження практики жанрових метаморфоз у добу Модернізму та Постмодерну, унікальних авторських модифікацій усталених жанрів музичної творчості, що породжують явище "метажанровості".

Метамодернізм представлено як реакцію на постмодернізм та протиставлено окремим аспектам модернізму і постмодернізму; визначаються теоретики культурної концепції та постулати, що маніфестують виникнення нової філософської, естетичної, культурної течії.

Анализ стадий изучения метафоры: начиная с традиционно-риторического подхода до признания ее междисциплинарного статуса как одной из универсалий языка и мышления. Перспективы лингвометафорологии как самостоятельного направления современной науки о языке.

Виявлення основних ознак методологічного плюралізму як теоретичного концепту та обґрунтування його ефективності в історичній науці ХХІ ст. Продуктивність використання сучасних міждисциплінарних підходів у вивченні процесів, які мали місце в минулому.

Понимание милосердия с позиций трех мировых религий. Выявление религиозных аспектов феномена милосердия как фундаментального условия человеческого бытия. Уточнение философских аспектов милосердия как способа осмысления людьми своего предназначения в мире.

Определение понятий "мироздание" и "проблемы мироздания" как результата метаэмпирического обобщения известного культурно-исторического и научно-теоретического материала. Исследование основных проблем построения современной научной концепции мироздания.

Дослідження "змішаних" жанрів в українській камерно-інструментальній музиці ХХ - ХХІ століть. Стрімкість семіотичної модифікації жанрових структур під дією процесів внутрішньо-жанрової інтерференції, в основі якої лежить суміщення органології двох.

Особливості сприйняття публічного простору різними категоріями жителів міста. Розв’язання проблеми наданням відкритим громадським просторам статусу своєрідного форуму, де люди різного віку, походження, доходів мали б можливість взаємодіяти між собою.

Дослідження етносу - почесна місія та громадянський обов’язок української інтелігенції у другій половині ХІХ століття. Результати аналізу прадавніх міфологічних сюжетів І.С. Нечуєм-Левицьким на матеріалах українського календарно-обрядового фольклору.

Порівняльне зіставлення індуської легенди І.С. Нечуя-Левицького "Скривджені й нескривджені" та його етнографічно-фольклористичної розвідки "Світогляд українського народу. Ескіз української міфології". Характеристика основних образів-персонажів.

Раскрытие проблемы отсутствия единого понимания термина многодетность и многодетная семья и в теоретических источниках, и в нормативно-правовых документах. Оценка происходящих изменений феномена многодетности в России на основе социологического анализа.

Модель комунікативної раціональності. Аналіз на основі аналізу габермасівської концепції комунікативної соціальної дії феномену множинної ідентичності особистості в контексті парадигмального повороту від інструментальної до комунікативної раціональності.

Мова ворожнечі - інструмент маніпулятивних технологій утвердження негативних стереотипів, покликаних виправдати дискримінаційні вияви. Напівофіційні сторінки в соцмережах - трибуна для виголошення ключових меседжів стратегії політичної діяльності.

Значущість мови як інструменту міжособистісної взаємодії і суспільної комунікації. Значні розбіжності в концептуальних підходах щодо генеалогії мови, ієрархії її змістовних пріоритетів, соціокультурного покликання і функціонального діапазону мови.

Роль мовного партнерства і соціокультурних факторів в стабілізації суспільства. Етнокультурна форма суспільного розвитку поліетнічного регіону Півдня. Потреба цілісної концепції етнонаціонального розвитку України через мову, культурну сферу життя нації.

Розглянуто проблему мовних аномалій крізь призму внутрішнього сприйняття текстового полотна вторинним комунікантом, що виявляє себе своєрідним маркером культурного світовідчуття. Окреслені погляди дослідників на тлумачення поняття "мовна аномалія".

Опис феномену мовної ідентичності особистості як предмету соціально-філософської рефлексії. Встановлення зв’язку між мовою та соціальною ідентичністю особистості у контексті багатогранності, різноманіття її проявів. Специфіка мультимодального середовища.

Суть явища міжмовної інтерференції на рідній, на першій та другій іноземних мовах та на різних рівнях мовленнєвої системи. Вплив лінгвістичних структур на вивчення іноземної мови. Роль рідної та першої іноземної мови у формуванні помилок інтерференції.

Мода як історико-культурне явище, виявлення її характерних рис і особливостей функціонування в контексті соціокультурних процесів ХХ ст. Соціокультурні передумови становлення моди. Феномен моди в руслі основних художніх практик та мистецьких течій ХХ ст.

Місце, роль і значення феномена моди в соціокультурних процесах ХХ ст. Природа, характерні особливості і функції моди. Одяг і костюм як історичні форми буття моди. Вплив ідеології і політики на розвиток моди; її сучасний стан і тенденції розвитку.

Онтологічні та філософсько-антропологічні засади феномену моди. Аналіз факторів, що сприяють виникненню зразків моди. Сутність еволюційного підходу до аналізу феномену моди, як найбільш прийнятного із врахуванням особливостей моди в різні культурні епохи.

Классификация молодежных субкультур. Субкультура потребителей наркотиков. Связь масскульта со средствами массовой коммуникации. Массовая культура как феномен индустриально развитых обществ и ее нацеленность на молодежь. Динамика молодежной субкультуры.

Представление авторской типологии российских молодежных субкультур. Выделение их совокупности в крупные направления. Отношение студентов российских вузов к этим субкультурам. Символика, модели поведения, жизненный стиль, внешняя атрибутика групп молодёжи.

Вивчення сучасної культури, її різноманітних форм і підсистем. Найважливіші аспекти психології неформальних рухів серед молоді. Характеристика регіональних, етнолінгвістичних та релігійних субкультур. Хіпі та растамани як культурне явище суспільства.