Теоретичні позиції провідних вітчизняних учених і театральних критиків, які доводять вплив українського перформансу на розвиток європейського театру. Характеристики сучасної вистави на прикладі режисерських експериментів А. Мая, В. Троїцького, К. Кот.

Характеристика прояву соціальної ролі мистецтва за допомогою знакової системи символів. Дослідження мистецтва як виду суспільної діяльності, що створює модель, яка породжує дійсність, а не просто як виробництво якісно нового художнього продукту.

Вивчення поглядів М.Грушевського щодо історії розвитку української культури XIX століття, висловлені ним у науково-популярних і публіцистичних працях. Дослідження основних процесів національного відродження, що охопили недержавні народи Східної Європи.

Напрями дослідження "вторинних" міфів, що сформувалися в культурологічній, релігієзнавчій літературі. Загальне й особливе в соціокультурній детермінації відтворення архаїчних засад. Соціокультурні детермінанти пожвавлення "вторинної" міфотворчості.

Місце культурології в системі гуманітарного знання. Особливості американської антропологічної школи. Структура культурологічного знання. Формально-функціональний тип культурного процесу. Методи культурологічних досліджень. Методи дослідження культури.

Інформаційно-семіотична структура культури. Толерантність і емпатія як риси комунікативних процесів міжкультурного дискурсу. Культурний і життєвий сценарії особистості. Види мистецтва, їх диференціація та інтеграція. Феномен української культури.

Розгляд культурології як системного знання про культуру, що є інтегративним феноменом, виявлення основних тенденцій сучасних культурологічних досліджень. Розширення наукових уявлень про місце і роль культурології в загальній системі філософського знання.

Обґрунтування тенденцій сучасних культурологічних досліджень. Сутність концепції культури, яка зв’язує теоретичні і практичні уявлення про всі сфери життєдіяльності людини. Умови комфортного існування людини в модернізовано-технологічному світі.

Видання Національною музичною академією України ім. П.І. Чайковського власного "Часопису" як наукового альманаху, у якому сконцентровані новітні досягнення музикознавства та культурології в Україні. Шляхи інтеграції в європейський культурний простір.

Аналіз умов та шляхів формування культуротворчої діяльності політичної еліти від Київської Русі до сьогодення. Огляд підходів та концепцій розуміння сутності феномену політичної еліти. Тенденції становлення нової культурної політики в незалежній Україні.

Суть феномену штучного інтелекту та його вплив на формування нової науково-технічної парадигми та цілого пласту культурних явищ. Морально-етичні колізії, що зумовлюють до переосмислення людини і її ролі в потенційному трансгуманістичному майбутньому.

Дослідження культуротворчих особливостей архаїзації візуальності в контексті сучасного образотворення, що обумовлює появу нових естетичних практик і режимів бачення. Пізнавальні можливості нового суб’єкта культури, звільненого від будь-яких обмежень.

Дослідження можливостей та значення герменевтичної логіки у формуванні та розвитку культурних феноменів. Вплив інтерпретації текстів та символів на культурну самосвідомість і суспільні цінності. Застосування герменевтики в культурологічному аналізі.

Аналіз креативного потенціалу імпровізаційного майданового театру Німеччини та його осмислення у теоретичній спадщині Г.Е. Лессінга і Й.В. Гете. Виявлення комічної зухвалості блазнівських персонажів. Характеристика імпровізаційної буфонади Німеччини.

Аналіз філософсько-культурологічних ідей рубежу років. Зміст проблеми стильового синтезу на матеріалі музичної культури ХХ століття. Культуротворча діяльність С. Танєєва та М. Метнера під кутом зору її безпосереднього зв'язку з естетикою "срібного віку".

Аналіз культуротворчих аспектів архаїчного досвіду, а також їх значення в формуванні новітніх візуальних практик та їх світоглядних засад. Використання в візуальних дослідженнях соціо-комунікаційних концепцій системного дослідження архаїчного досвіду.

Дослідження та висвітлення культуротворчих інтенцій деконструкції Ж. Дерріда. Аналіз граматологічної та філософсько-етичної стратегій виявлення змісту концепції. Комплексне вивчення ідей деконструкції, виявлення її наукових та культурних пріоритетів.

Визначальна роль культури в добу потужних націєконсолідаційних процесів. Формування власного культурного простору. Вплив на збереження цілісності українства. Активізація державотворчого потенціалу та зміцнення позицій держави у світовому співтоваристві.

Аналіз корінного етносу, представників інонаціональних громад. Основні види, форми функціонування, представників музичного середовища міста в сукупності різножанрової вокальної, хорової, інструментальної, хореографічної культуротворчості в Україні.

Роль та значення мережі Інернет в соціокультурних реаліях в наш час. Осмислення культури і творчості як способів розгортання альтернативних варіантів майбутнього. Визначення змістовної площини входження поняття культуротворчість у соціальну психологію.

Культура качества жизни, понимаемая как культурное наследие нации, в которое входят элементы духовной и материальной сфер культуры, в совокупности образующие интегральное культуроцентристское единство. Качество жизни в контексте культуроцентризма.

Изучение проблем перехода к новым моделям международного культурного сотрудничества. Выявление ограниченности результатов высокотехнологичных методов совершенствования человека. Анализ преимуществ культурно-ориентированных средств саморазвития личности.

Критичний аналіз кластерної теорії та її основних параметрів. Особливості переходу сучасного суспільства до наступного витку розвитку - постмодерну. Створення нового художнього кластеру на ідеях глобальної культури. Аналіз дискурсу культуртрегерів.

У гуманітарній думці поняття "кластер" та "культуртрегер" вкладаються у більш широкий концепт "альтермодерн", що зароджується у середовищі мистецьких просторів. Термін "альтермодерн", широко застосований у кураторських стратегіях і "практиках нульових".

Идеи гуманизма - духовная основа расцвета искусства эпохи Возрождения. Описания новых веяний в изобразительном искусстве и скульптуре Италии. Изучение особенностей церковной архитектуры и гражданского строительства. Анализ памятников культуры Возрождения.

Рассмотрение особенностей и значения культов Юпитера и Геркулеса в идеологии римского императора Траяна (98–117 гг.), способы их пропаганды, степень новаторства либо традиционализма Траяна в этих вопросах. Религиозно-идеологическая политика Траяна.

Етимологія лексем кум і кума підтверджує інформацію про те, що більшість обрядів сімейного циклу були суто жіночими. Етнографічні матеріали свідчать про важливість і необхідність наявності кумів у ритуалі хрестин. Традиції кумування в різних ритуалах.

Обзор возникновения и развития первого общедоступного музея в Российской империи – кунсткамеры. Историческое значение и влияние музеев на российскую культуру. Просветительские идеи Музея антропологии и этнографии имени Петра Великого.

Причины доминантной роли архитектуры в системе культуры вообще и в масштабах провинциального города в частности. Этапы развития во времени застройки Саратова конца XVIII - начала XX вв. Локализации купеческой застройки и их роль в культурном пространстве.

Типы и формы репрезентирования, сформировавшиеся в современном петербургском искусстве за последние 30 лет. Влияние института независимого кураторства на данный процесс. Социальный статус куратора как человека, выполняющего роль свободного агента.