Дослідження історії розвитку принципів бібліографічного опису. Вивчення загальної та спеціальної методики складання бібліографічного опису. Бібліографічний опис як результат наукової обробки документів. Міжнародні стандарти опису електронних документів.
Концепція та чинники бібліографічної культури в працях видатного вченого та громадського діяча М.С. Грушевського. Вплив поглядів вченого на розвиток вітчизняної бібліографії та бібліографознавства кінця ХІХ – початку ХХ ст., їх значення для сьогодення.
Вивчення наукової спадщини, подальший розвиток наукових ідей представників одеської криміналістичної школи, обговорення сучасних наукових досягнень в галузі права. Колектив кафедри криміналістики під керівництвом доктора юридичних наук В.В. Тіщенка.
Аналіз бібліографічних видань установ УАН–АН УРСР та діяльність учених-природознавців 1918-1941 років. Реконструктивна можливість та перспективи розвитку видань науково-природничої біобібліографії. Порівняльний аналіз архівної і опублікованої спадщини.
Принципи застосування бібліометричних методів для аналізу періодики бібліотекознавчого профілю. Аналіз публікацій, у яких висвітлено вплив журналу на основі імпакт-фактора та рівень просування професійних журналів у міжнародних комунікаціях, їх зміст.
Бібліографічне дослідження рукописних пам’яток слов’янського та грецького походження. Вклад М. Лілєєва у розвиток української археографії рукописної книги. Роль вихованців Інституту. Формування та поповнення бібліотечних фондів книжкової спадщини.
Бібліотека Майдану як громадська ініціатива, що виникла в стінах Українського дому під час Революції Ґідності, як "місце духу", де люди читали, думали, дискутували та духовно відновлювалися. Аналіз культурно-просвітницької ролі Книгозбірні на барикадах.
Традиції польської бібліотечної справи. Ідея публічної національної бібліотеки, розташованої у Варшаві. Створення польської Бібліотеки Народової, походження її традицій з епохи Просвітництва. Включення збірок з бібліотечного фонду братів Залуських.
Розгляд маловідомого аспекту життя видатного українського архітектора П. Альошина - його колекційної, бібліофільської діяльності, якій вчений приділяв велику увагу, починаючи з 1900-х року. Дослідження архівних матеріалів, які вводяться у науковий обіг.
Представлено склад особової книжкової колекції Вікентія Даниловича Герберського - лікаря, професора та викладача Віденського університету, яка зберігається у фондах Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Роль соціокультурної діяльності бібліотек у житті суспільства на початку ХХІ ст. Розвиток, трансформація та адаптація бібліотеки як культурно-цивілізаційного феномена. Універсальні компетенції суспільного інституту з популяризації досягнень культури.
Онлайн-засідання секції "Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект". Актуальність питання застосування сучасних інформаційних технологій у практиці бібліотечної діяльності. Реалізація означених напрямів розвитку справи.
Висвітлення загальних тенденцій та перспектив подальшого розвитку інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек закладів вищої освіти. Дослідження можливостей та деяких показників роботи бібліотек ЗВО на основі щорічних статистичних та письмових звітів.
Дослідження процесів становлення публічних бібліотек як центрів міжкультурних зв'язків і соціальної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Вплив публічних бібліотек на інтелектуальний, творчий потенціал особистості, на формування її світогляду.
Формування, склад, коло читачів книжкових зібрань церковних братств в Україні в XVI-XVIII століттях. Аналіз особливостей розвитку окремих бібліотек братств, зокрема Львівського братства, загальні тенденції та закономірності формування їх книжкових фондів.
Бібліотека як комунікативний центр та провідник державної політики у сучасному суспільстві. Напрями діяльності бібліотеки з інформаційно-правового обслуговування користувачів. Надання населенню та органам місцевої влади соціально-побутової інформації.
Розкривається поняття бібліотек як комунікативних центрів, які на сьогодні вже є не лише книгозбірнями. Вони надають доступ не лише до своїх фондів, а й до необхідної інформації незалежно від часу та місця знаходження як документа, так і користувача.
Використання цифрових технологій для підвищення юридичної грамотності громадян України. Гарантування освітніх потреб населення, забезпечення права на інформацію. Визначення ролі бібліотечних закладів у формуванні національної самосвідомості та духовності.
Обґрунтована можливість розглядати бібліотекознавство в комплексі наук, що становлять ноокомунікологію як комплекс наук про соціальні інформаційні комунікації. Подано характеристику бібліотекознавства як науки інформаційної та документо-комунікаційної.
Характеристика бібліотекознавства як науки, складника соціально-комунікаційного комплексу наук. Обґрунтована можливість розглядати бібліотекознавство в комплексі наук, що становлять ноокомунікологію як комплекс наук про соціальні інформаційні комунікації.
Дослідження питання розвитку бібліотекознавства як науки. Особливість становлення бібліотек. Внесок провідних бібліотекознавців в розвиток галузі. Формування інфраструктури бібліотекознавства, основними складовими якої є підготовка наукових кадрів.
Застосування бібліотерапії як одного із сучасних напрямів діяльності бібліотеки. Її роль у проведенні бібліотерапевтичних програм, вплив читання книг як компоненту бібліотерапевтичної складової на стан людини. Аналіз досвіду зарубіжних країн у цій царині.
Розвиток українського книговидання та бібліотечної справи в еміграції. Представники емігрантської бібліотечної справи. Концепція української читальні в еміграції. Наукові й освітні установи, що активно займалися бібліотечною діяльністю у Чехословаччині.
Традиційні уявлення про суверенітет. Перелік законодавчих актів про забезпечення інформаційного суверенітету. Розширене тлумачення суверенітету в інформаційній сфері. Контроль над інформаційними ресурсами. Роль бібліотек у забезпеченні суверенітету.
Визначення ролі бібліотек України як елементів культурної, наукової та освітньої інфраструктури держави. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації, впровадження інновацій. Підвищення професійної освіти бібліотечних працівників.
Аналіз еволюції і стану бібліотечної статистики, вдосконалення структури і системи статистичних показників у період розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Інформативність показників бібліотечної статистики про стан бібліотечної справи в Україні.
Інформативність показників статистики про стан бібліотечної справи в Україні у відповідних виданнях. Методичні аспекти зведення даних на основі інформаційної технології. Розробка інтегрованої автоматизованої системи та головні напрямки її оптимізації.
Роль бібліотечного мобільного обслуговування як новітнього етапу розвитку бібліотечного сервісу і комплексної сервісно-технологічної основи функціонування Бібліотеки 4.0, основними характеристиками якої виступають повсюдність, персоніфікація і залучення.
Історія розвитку та використання бібліотечного почерку в каталогізаційній практиці різних країн світу. Дефініція терміна "бібліотечний почерк", етапи його створення. Характеристика та особливості бібліотечного почерку як спеціального рукописного шрифту.
Приклади бібліотечних втрат, зумовлені стихійними лихами, пожежами, збройними конфліктами, крадіжками. Санітарно-гігієнічний аспект проблеми зберігання фондів. Основні заходи щодо запобігання небезпек. Захист документних фондів від біопошкоджень.
