Репрезентація досвіду минулої культури у вигляді міфологічних, сакральних, фольклорних кодів-образів, символів, цитат, алюзій і ремінісценцій у постмодерністському мистецтві. Використання відомих назв у мистецькій практиці (Шекспір, Орфей, Еврідіка тощо).

Завдання та значення емоцій у живописі: вираження і передача почуттів, комунікація та зв'язок, вплив та формування враження, розуміння історії та усвідомлення досвіду, лікування і психоемоційна корекція тощо. Емоційний характер батального живопису.

Аналіз процесу формування візуальних джерел з історії та етнографії Криму, створеного під час експедиції П. Палласа художником Х. Гейслером. Дослідження авторства унікальних малюнків з Державного історичного музею, які приписувались П. Свіньїну.

Аналіз одного із найбагатших на алегорії твір єпископа "Слово на Вербну неділю", у якому творчо інтерпретується в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Образ церкви як один з важливих семантичних складових середньовічної культури. Алегорична інтерпретація оповіді.

Традиції виготовлення та декорування косівської мальованої кераміки XX-XXI століття. Унікальні та універсальні стильові ознаки кольорової гами та технік ритування, гравіювання. Аналіз художніх особливостей ідей і пошуків творчості косівських майстрів.

Художні тенденції баянного виконавства у контексті розвитку музичної культури. Виконавська творчість баяністів 50-60-х рр. ХХ ст., їх наближення до практики класичного інструменталізму. Вплив оригінальної музики для баяна на еволюцію баянного виконавства.

Стаття присвячена ціннісно-смисловим, комунікативним та культуротворчим аспектам художнього ярмарку, який визначено як простір актуалізації доробків сучасних митців та обміну ідеями й смислами. Звернено увагу на передумови становлення цього феномену.

Розкрито особливості тілесно-пластичної природи мистецтва. Увагу зосереджено на її вияві у процесі образотворення в скульптурі, графіці, музиці, архітектурі, літературі, танці. Окреслено основні характеристики пластичного образу в художній діяльності.

Загальна естетизуюча роль металевої скульптурної та декоративно-вжиткової пластики в паркових зонах. Вплив народного мистецтва в архітектурному металі. Розвиток художнього ковальства в сучасній архітектурній та урбаністичній ситуації українських міст.

Дослідження тенденцій розвитку художнього металу Львова, передовсім металевої скульптурної пластики початку ХХІ ст. Визначення ролі у цьому процесі творів талановитого скульптора, випускника Львівської національної академії мистецтв В. Цісарика.

Розкриття поняття "художній образ", особливостей його сприйняття. Визначення градацій виразності образу. Розгляд розвитку теорії художнього образу в західній і вітчизняній естетиці. Аналіз наукових напрямів, що вплинули на розвиток і осмислення теорії.

Порівняльний аналіз сутнісних особливостей, інтонаційних та пластичних умов прояву художнього образу в музиці та хореографії. Психологічне, семантичне та емоційно-афективне резонування образного змісту з нашим емоційним, естетичним суб’єктивним досвідом.

Аналіз художнього образу в естетичних, мистецтвознавчих концепціях та мистецьких практиках постмодернізму. Абсолютний релятивізм, нігілізм, заперечення істини як метафізичної хибної цінності. Виявлення філософсько-естетичних основ постмодернізму.

Виявлення філософсько-естетичних основ постмодернізму, його співвідношення з модернізмом, авангардом, неоавангардом та масовою культурою. Дослідження художнього образу в естетичних, мистецтвознавчих концепціях та мистецьких практиках постмодернізму.

Дослідження художнього образу в українському народно-сценічному танці. Природа й ознаки художнього образу як категорії естетики, специфіка образу в танцювальному мистецтві. Ґенеза й типологія української народної хореографії, фольклорного синкретизму.

Поняття художнього образу як невід’ємної складової твору мистецтва. Розгляд художнього образу у мистецтві погляду філософії та естетики. Характеристика автологічних й металогічних груп образів. Смислове співвідношення між чуттєвим образом та його ідеєю.

Художній образ як формотворчий елемент утілення ідейного задуму постановника в конкретно-чуттєвій формі, хореографічній виставі. Аспекти, через які відбувається відчуття образу та принципи створення мистецького твору через систему виразних засобів.

Застосування наукового принципу об’єктивності, історичності, аналітичного, культурологічного та компаративного методів при аналізі фактологічного матеріалу з проблем художнього образу. Формування образного мислення нового покоління театральної режисури.

Історичні витоки художньої культури Китаю. Основний вплив релігій на формування музичних традицій Піднебесної. Аспекти діалогу культур у сфері китайської народної опери. Основне місце китайської народної опери в етнокультурному діалозі "Схід–Захід".

Творчий шлях різьбяра по дереву П.М. Ходанича. Формування художньо-образної мови в контексті становлення українського декоративно-прикладного мистецтва. Аналіз творів митця, створених в галузі скульптури, дерев'яної пластики та сакрального мистецтва.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників (прерафаелітів). Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря", "Міра за міру". Взаємовпливи письменників і художників імпресіоністів.

Руйнування хронотопу класичного мистецтва. Осмислення та пошук нових зображувальних засобів часо-простору в художній практиці. Інтуїтивне осягнення часу в творах А. Тарковського та О. Довженка. Вивчення естетичного та онтологічного аспектів їх творчості.

Емоційно-стильовий контекст художньо-виконавської діяльності вчителів музичного мистецтва та хореографії. Спрямованість емоцій на пізнання та здобуття інформації, на здійснення естетичної оцінки музичних явищ. Функції художньо-виконавської діяльності.

Визначення художньо-виставкової діяльності у Харкові 1917–1934 років як соціокультурного феномену. Дослідження механізмів фінансування харківських виставок, ролі музейних установ у їх проведенні. Аналіз провідних напрямів образотворчого мистецтва.

Вплив глобалізації та інформатизації на формування художньо-естетичних цінностей сучасної людини. Ключові характеристики естетичної культури особистості ХХІ ст. Поширення ідеологій гедонізму та нарцисизму. Знецінення художнього твору у медіа-середовищі.

Феноменологія художньо-естетичної культури як науково-термінологічного виміру та професійно-педагогічної якості. Визначення місця понять "естетика", "мораль", "моральність" та "образне мислення" у наративізації культури художньо-естетичного педагога.

Художньо-естетичний розвиток вокальної культури є результатом попередньої художньо-творчої діяльності і початком професійної діяльності. Висвітлюються контекстуальні зв'язки художньо-естетичного розвитку з традиціями національної вокальної школи.

Аналіз методики роботи режисера-постановника шоу, специфіки створення загальносценічного художнього образу шоу за допомогою інноваційних технологій. Висвітлення ілюстративно-образних методів для втілення сценарної концепції й режисерського задуму шоу.

Аналіз типології явища маски й виділення у якості найважливішої її складової частини образу-маски як візуально-вербального вираження театралізованої дійсності. Отримання рельєфно виражених характерологічних та психоемоційних рис реально існуючої істоти.

Характеристика діяльності "празької школи" як одного з провідних центрів підготовки професійних музичних кадрів в Європі ХІХ-ХХ століття. Аналіз специфіки новаторського експериментаторства у творчості українських композиторів Галичини празького періоду.