Фінанси

3) купівля іноземної валюти з метою збільшення курсу національної валюти;

4) регулювання грошової маси в обігу за допомогою облікової ставки;

5) знецінення курсу національної валюти.

8. Валютні обмеження - це:

1) зменшення можливості обміну валюти однієї країни на валюти інших країн;

2) регулювання експорту та імпорту через встановлення митних тарифів;

3) купівля стійких та продаж нестійких валют;

4) дії спрямовані на обмеження валютних операцій;

5) купівля та продаж іноземної валюти з метою регулювання валютного курсу.

9. Кредитна політика в галузі міжнародних фінансів включає:

1) сукупність принципів регулювання процесу прямого іноземного інвестування;

2) сукупність дій контролю за вкладенням іноземних ресурсів у країну;

3) сукупність дій спрямованих на регулювання процесу отримання міжнародних кредитів;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

10. Основними чинниками розвитку міжнародних фінансів є:

1) активізація імпортних операцій;

2) активізація виробничого процесу вітчизняними підприємствамии;

3) дефіцит бюджету;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

11. У період золотого стандарту:

1) усі внутрішні та міжнародні розрахунки проводилися лише золотом;

2) золото вільно обмінювалося на будь-яку валюту;

3) тільки американські долари вільно обмінювалися на золото;

4) усі валюти мали золотий вміст, через який встановлювалися обмінні курси;

5) тільки золото виконувало функцію міжнародних грошей.

12. Співвідношення "$35 за унцію золота" було встановлено внаслідок затвердження:

1) золотодевізного стандарту;

2) золотозливкового стандарту;

3) Бреттон-Вудської системи;

4) Ямайської системи;

5) Паризької валютної системи.

13. Єдина європейська валюта -- євро -- введена в безготівкові розрахунки:

1) 1 січня 1996 року;

2) 1 січня 1998 року;

3) 1 січня 1999 року;

4) 1 січня 2002 року;

5) 1 січня 2000 року.

14. Міжнародний валютний фонд був створений у період:

1) золотозливкового стандарту;

2) золотодевізного стандарту;

3) Бреттон-Вудської системи;

4) Ямайської системи;

5) Європейської валютної системи.

15. Ямайська валютна система формально затверджувала:

1) стандарт СДР;

2) $35 за унцію золота;

3) стандарт ЕКЮ;

4) перехід європейських країн на євро;

5) резервною валютою євро

16. Зараз золото виконує функції:

1) міри цінності;

2) резерву в офіційних операціях;

3) резерву в приватних операціях;

4) засобу платежу в офіційних операціях;

5) засобу платежу в приватних операціях.

17. Золотий стандарт існував:

1) y XVII-XVIII cт.;

2) у кінці XIX та на початку XX ст.;

3) у період між Першою та Другою світовими війнами;

4) у 1945-1976 - х pp.;

5) з 1978 року до сьогодні.

18. Бреттон-Вудська система існувала:

1) y XVII-XVIII cт.;

2) кінець XIX - початок XX ст.;

3) у період між Першою та Другою світовими війнами;

4) у 1945-1976 - х pp.;

5) з 1978 року до сьогодні.

19. Ямайська валютна система існувала:

1) y XVII-XVIII ст.;

2) кінецьі XIX - початок XX ст.;

3) у період між Першою та Другою світовими війнами;

4) у 1945-1976 - х pp.;

5) з 1978 року до сьогодні.

11. Стандарт СДР був затверджений у рамках:

1) золотодевізного стандарту;

2) золотозливкового стандарту;

3) Бреттон-Вудської системи;

4) Ямайської системи;

5) Вашингтонської угоди.

12. В економічній літературі розрізняють валютні системи:

1) світову, регіональну;

2) національну та світову;

3) внутрішню та зовнішню;

4) національну, світову, міжнародну;

5) міжнаціональну, регіональну.

13. Функціями будь-якої валютної системи є:

1) активізація зовнішньоїдіяльності;

2) сприяння розвитку товарообміних операцій;

3) паритет національної та світової валют;

4) створення сприятливих умов для міжнародного поділу праці;

5) міждержавне регулювання валютних обмежень.

14. Валюта в залежності від емітента поділяється на:

1) слабку та сильну;

2) резервну та звичайну;

3) внутрішню, зовнішню та змішану;

4) національну, іноземну та регіональну;

5) немає правильної відповіді.

15. В залежності від принципу побудови валюта поділяється на:

1) конвертовану, неконвертовану;

2) сильну, слабку;

3) звичайну, кошикового типу;

4) національну, іноземну;

5) валюту платежу, валюту клірингу, валюту векселя.

16. Внутрішня конвертованість - це:

1) право резидендів проводити операції як резидендами, так із нерезидентами в країні та за її межами із національною валютою;

2) відсутність будь-яких обмежень щодо поточних та капітальних операцій з національною валютою як всередині країни, так і за її межами;

3) здатність резидендів здійснювати операції з національною валютою в середині країни;

4) відсутність обмежень на платежі та трансферти з поточними міжнародними операціями;

5) відсутність обмежень по операціях, пов'язаних із капіталовкладенням в національній валюті.

17. Які із факторів впливають на валютний курс:

1) темп інфляції;

2) продуктивність праці в країні;

3) роль і місце країни у світовій торгівлі;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

18. Плаваючий валютний курс - це:

1) офіційно встановлене співвідношення між національними валютами;

2) курс, встановлений під впливом ринкових механізмів;

3) номінальний ефективний валютний курс, скорегований на зміну рівня цін або інших показників;

4) валютний курс, що вільно коливається під впливом попиту та пропозиції;

5) валютний курс, скорегований на рівень цін в країні.

19. Реальний ефективний валютний курс - це:

1) валютний курс розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зважених відповідно до питомої ваги цих країн у валютних операціях даної країни;

2) різновид валютного курсу, що коливається та вимагає використання ринкового механізму валютного регулювання;

3) номінальний валютний курс, скорегований на зміну рівня цін чи інших витрат виробництва, що показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют країн основних торгівельних партнерів;

4) номінальний валютний курс, скоригований на відносний рівень цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта;

5) офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначених у законодавчому порядку валютних паритетах.

20. Міжнародна валютна ліквідність визначається як співвідношення:

1) іноземної валюти, що перебуває у руках резидендів, до суми боргу даної країни світовому співтовариству;

2) золотовалютних резервів центральних банків до суми експорту товарів, робіт та послу;

3) золотовалютних резервів центорального банку до загальної суми річного імпорту товарів та послуг;

4) боргу даної країни за імпортними операціями до суми коштів, що надійшли за експортними операціями;

5) відношення зовнішнього боргу до золотовалютних резервів країни.

21. Що є об'єктивними умовами для здобуття статусу резервної валюти:

1) високий рівень розвитку ринку капіталів у країні-емітенті;

2) незначна частка заборгованності країни у світовій спільноті;

3) входження країни до СОТ;

4) велика частка країни у світовому виробництві;

5) стабільність валютного законодавства.

22. Резервна валюта - це:

1) валюта, що накопичується центральними банками;

2) національна валюта провідних країн світу;

3) валюта, що утворює резерв коштів для покриття майбутніх витрат та здійснення міжнародних розрахунків;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

23. Світовий фінансовий ринок - це:

1) простір, де відбувається купівля і продаж фінансових зобов'язань;

2) система відносин попиту і пропозицію фінансових рескрсів;

3) простір, де грошові ресурси рухаються на принципах поверненності, терміновості, платності і гарантованості;

4) система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що обертається в міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів;

5) система відносин щодо обслуговування міжнародного платіжного обігу.

24. Основна відмінність кредитного та ринку цінних паперів полягає у:

1) різниці термінів поверненості;

2) отриманні доходів;

3) формах вкладення капіталу;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

25. За характером участі в операціях на фінансовому ринку суб'єктів поділяють на:

1) хеджерів та спекулянтів;

2) трейдерів та арбітражерів;

3) прямих та непрямих;

4) внутрішніх та зовнішніх;

5) хедерів та трейдерів.

26. Хеджери - це:

1) учасники міжнародного фінансового ринку, які не є біржовими членами і звертаються до послуг неопосередкованих учасників;

2) суб'єкти, що укладають угоди з метою заробити на сприятливому валютному курсі;

3) особи, що здійснюють страхування валютних ризиків за допомогою інструментів ринку деривативів;

4) особи, що купують контракти за нижчою ціною, щоб пізніше продати за вищою;

5) особи, що здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, купуючи контракти на одному із регіональних ринків та продаючи їх на інших регіональних фінансових ринках.

27. Трейдери - це особи, що:

1) купують контракти на одних регіональних ринках і продають на інших;

2) купують і продають контракти у різних часових межах;

3) страхують валютні ризики за допомогою ф'ючерсних та форвардних контрактів;

4) купують контракти, коли очікується підвищення їх ціни з метою наступного перепродажу;

5) діють на фінансовому ринку прямо неопосередковано.

28. Суб'єктів світового фінансового ринку за типами емітентів поділяють на:

1) міжнародні агентства, національні уряди;

2) муніципалітети, корпорації, банки;

3) регіональні уряди, міжнаціональні агентства;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

29. Джерелами фінансових ресурсів світу є:

1) доходи фізичних осіб;

2) доходи компаній;

3) золотовалютні резерви приватних осіб, компаній, урядів;

4) кошти, сформовані під час здійснення зовнішньоекономічних операцій;

5) всі відповіді вірні.

30. За видами економічної діяльності валютні фінансові потоки поділяють на:

1) приватні, офіційні;

2) капітальні, спекулятивні, балансуючі;

3) розрахунки за товари, розрахунки за послуги,

4) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

5) зовнішньоторговельні та капітальні.

31. Приватні джерела валютно-фінансових потоків включають:

1) кошти Світового банку;

2) кошти урядів іноземних держав;

3) чистий прибуток польської корпорації;

4) кошти Світового банку реконструкції та розвитку;

5) ресурси СОТ.

32. До капітальних валютно-фінансових потоків відносять:

1) купівлю та продаж валютних цінностей, з метою отримання прибутку;

2) рух коштів у процесі експортно-імпортних операцій;

3) надходження коштів з метою покриття дефіциту бюджету;

4) вкладення капіталу з метою розширеного відтворення промислових підприємств у приймаючій країні;

5) надходження за послуги надані резидентами.

33. До спекулятивних валютно-фінансових потоків відносять:

1) продаж євро резидентами Польщі на валютних ринках Німеччини;

2) надходження прямих іноземних інвестицій в Україну;

3) надходження кредитів від МВФ;

4) надходження за експорт промислової продукції;

5_ надходження капіталу у формі портфельних інвестицій

34. Світовий валютний ринок - це:

1) система стійких економічних відносин, що пов'язанні із купівлею продажем цінних паперів;

2) система стійких економічних відносин, що пов'язанні із купівлею продажем іноземних та платіжних документів в іноземній валюті;

3) ринок, що поєднує операції з капіталом, що надходить в країну на умовах платності, поверненності, терміновості та гарантійності;

4) система відносин, пов'язаних із експортно-імпортними операціями;

5) всі відповіді вірні.

35. Функція світового валютного ринку, що полягає у диверсифікації валютних резервів банків має на меті забезпечити:

1) доходи учасникам валютного ринку;

2) зменшення валютних ризиків учасників валютного ринку за рахунок похідних фінансових інструментів;

3) надходження вільних грошових коштів у ті країни, що відчувають їх нестачу;

4) прискорити розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності;

5) зменшити валютний ризик за рахунок купівлі стійких та продажу нестійких валют.

36. За суб'єктами, що здійснюють операції, валютні ринки поділяються на:

1) вільні та обмеженні;

2) глобальні, регіональні та внутрішні;

3) спот ринок, форвардний ринок та ринок своп;

4) біржовий, клієнтський та міжбанківський;

5) ті, що обслуговують міжнародну торгівлю, та ті, що обслуговують ринки капіталу.

37. За об'ємом і характером валютних операцій валютні ринки поділяються на:

1) ринки, що обслуговують експортно-імпортні операції, та ринки, що обслуговують процеси міжнародного інвестування;

2) вільні та обмежені;

3) світові, міжнародні та національні;

4) своп, спот та форвардний;

5) міжбанківський, клієнтський та біржовий.

38. Маркет-мейкери - це:

1) суб'єкти валютного ринку, що працюють виключно з метою отримання прибутку на валютних курсах;

2) дрібні банки, що виконують свою діяльність на валютному ринку з метою забезпечення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності кредитними ресурсами;

3) банківські інститути, що виконують операції з великим об'ємом валютних коштів і впливають на встановлення поточних курсів іноземних валют;

4) приватні особи, що здійснюють неторгові операції;

5) компанії, що виключно здійснюють вкладення фінансових ресурсів у закордонні фірми.

39. До інструментів валютного ринку відносять:

1) форварди;

2) факторинг;

3) лізинг;

4) опціонни;

5) немає правильної відповіді.

40. До конверсійних валютних операцій відносять:

1) нарахування процентів по залишках на рахунках;

2) купівлю та продаж іноземної валюти;

3) інкасо іноземної валюти та платіжних документів;

4) угоди типу "swop";

5) відкриття банком рахунків для проведення міжнародних розрахунків з іноземними банками.

41. До неторгових валютних операцій відносять:

1) кредитні операції;

2) лізингові операції;

3) випуск та обслуговування пластикових карток;

4) валютний арбітраж;

5) надання овердрафтів.

42. До операцій із залученням та розміщенням валютних коштів відносять:

1) угоди "spot";

2) встановлення прямих кореспондентських відносин між банками;

3) відкриття валютних рахунків;

4) купівлю дорожніх чеків;

5) лізингові операції.

43. Спот ринок - це:

1) ринок, на якому здійснюється купівля та продаж валюти;

2) ринок, на якому поставки валюти здійснюються протягом двох робочих днів;

3) ринок, що поєднує операції з купівлі валюти на умовах негайної поставки та її продажу на термін;

4) ринок, що поєднує операції з продажу валюти протягом двох робочих днів та її купівлі на термін;

5) ринок, на якому відбувається купівля-продаж термінових контрактів.

44. Найліквіднішим є ринок:

1) спот;

2) своп;

3) форвард;

4) опціоннів;

5) ф'ючерсів.

45. Основними ознаками ринку спот є:

1) здійснення операцій протягом 3-ох робочих днів;

2) велика кількість учасників;

3) можливість швидко купувати та продавати валюту;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

46. Валютний арбітраж - це:

1) операції, пов'язані із страхуванням валютних ризиків;

2) операції, пов'язанні із купівлею та продажем валюти з метою отримання прибутку в різниці курсів;

3) операції, що проводяться виключно на біржах;

4) операції, пов'язані із наданням валютних кредитів в одній валюті та повернення в іншій;

5) операції, що мають на меті забезпечити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності валютними цінностями для здійснення міжнародних розрахунків.

47. Складний арбітраж полягає:

1) у здійсненнів операцій на валютних ринках багатьох країн;

2) у купівлі іноземної валюти у момент зниження її курсу та продажу у момент росту;

3) у купівлі однієї валюти за іншу та її продаж за третю валюту;

4) в отриманні прибутку на різниці валютних курсів у часі;

5) купівлі (продажу) іноземної валюти за національну.

48. Довга позиція відкривається:

1) з метою отримання прибутку, в умовах росту курсу валют у майбутньому;

2) з метою отримання прибутку, в умовах зниження курсу валюти в майбутньому;

3) з метою страхування валютного ризику;

4) з метою продажу валютних цінностей на термін;

5) з метою купівлі валюти на другий робочий день за курсом зафіксованих у день укладення угоди.

49. Форвардні валютні курси розраховуються на основі:

1) курсу національної валюти до резервних валют;

2) рівня інфляції в країні, що є емітентом валюти, щодо якої здійснюється розрахунок;

3) процентних ставок за кредитами та депозитами в країні;

4) курсу спот;

5) рівня облікової ставки ЦБ.

50. Посередниками при укладенні ф'ючерсних контрактів є:

1) арбітражери;

2) спекулянти;

3) хеджери;

4) брокери;

5) дилери.

51. При форвардних контрактах комісійні:

1) сплачуються;

2) не сплачуються;

3) сплачуються лише при великих сумах контракту;

4) залежить від умов укладення контракту;

5) немає правильної відповіді.

52. Гарантійний внесок - це:

1) ціна, що сплачується при купівлі опціонну;

2) різниця між доходами та витратами при укладенні ф'ючерсних контрактів;

3) початковий внесок при укладенні форвардних угод;

4) сума, що вноситься на рахунок покупця чи продавця ф'ючерсних контрактів;

5) сума коштів, що сплачується біржовим брокерам при укладанні ф'ючерсних контрактів.

53. Ф'ючерсні контракти:

1) реалізуються на міжбанківському ринку;

2) укладаються на суму базового активу за домовленістю сторін;

3) мають чітко встановлені терміни розрахунку;

4) укладаються без посередників;

5) не передбачають сплати комісійних при їх укладанні.

54 В умовах росту цін біржові учасники, що зайняли довгу позицію, отримують:

1) збитки;

2) прибутки;

3) прибутки в залежності від суми контракту;

4) збитки в залежності від суми контракту;

5) різницю між сумою прибутку та комісійними витратами.

55. Опціон пут передбачає:

1) право покупця продати визначену у контракті суму базових активів;

2) право продавця продати визначену у контракті суму базового активу;

3) право покупця купити визначену у контракті суму базових активів;

4) право продавця купити визначену у контракті суму базового активу;

5) зобов'язанння покупця продати визначену у контракті суму базового активу.

56. Опціон колл передбачає:

1) право покупця продати визначену у контракті суму базових активів;

2) право продавця продати визначену у контракті суму базового активу;

3) право покупця купити визначену у контракті суму базових активів;

4) право продавця купити визначену у контракті суму базового активу;

5) зобов'язанння покупця продати визначену у контракті суму базового активу.

57. Операції своп - це:

1) угоди, що укладаються на біржовому ринку;

2) угоди, що поєднують дві протилежні конверсійні операції;

3) операції, пов'язані із купівлею валюти за курсом зафіксованим на момент укладення угоди та її поставки на термін;

4) операції, пов'язані із продажем валютних цінностей за курсом спот, через певний проміжок часу у майбутньому;

5) операції, що пов'язані із стахуванням ризику при інвестуванні у зарубіжні фірми.

58. Короткі свопи - це свопи, термін виконання яких складає:

1) не більше двох місяців;

2) не більше трьох місяців;

3) не більше одного року;

4) не більше одного місяця;

5) не більше двох років.

59. Репорт - це:

1) купівля валюти сьогодні і продаж її на термін;

2) продаж валюти сьогодні і купівля її на термін;

3) операції, пов'язанні зі сплатою процентів за позиками у різних валютах у визначенні дати протягом терміну дії угоди;

4) термінові операції, що можуть бути реалізовані в будь-який момент до закінчення терміну контракту;

5) термінові операції, що можуть бути реалізовані лише у встановлений термін у майбутньому.

60. Операції своп використовуються для:

1) отримання доходів;

2) страхування кредитних ризиків;

3) страхування ризиків експортно-імпортних операцій;

4) купівлі валюти за нижчою ціною сьогодні та її продажу за вищою у майбутньому;

5) продажу нестійких та купівлі стійких валют.

61. Німецька компанія через місяць отримає UAH1 млн. Вона хоче прохеджувати свій ризик на ринку короткострокового капіталу. Місячна ставка за кредитами у гривнях -- 10 %,за депозитами -- 8 %. Що їй потрібно зробити:

1) покласти UAH925 925 на депозит на 1 місяць;

2) взяти UAH925 925 у кредит на 1 місяць;

3) покласти UAH909 091 на депозит на 1 місяць;

4) взяти UAH909 091 у кредит на 1 місяць;

5) покласти UAH80 000 на депозит на 1 місяць. Е. Взяти UAH80 000 у кредит на 1 місяць.

62. Визначити крос-курси купівлі та продажу валют CHF/UAH, якщо USD/UAH = 5,2800-5,4900 та USD/CHF = 1,9635-1,9955:

1) 10,3673-10,9553;

2) 2,6460-2,7960;

3) 2,6891-2,7512;

4) 3,3165-3,4945;

5) 2,6493-2,7816.

63. Інвестиції за джерелами надходження поділяються на:

1) прямі і портфельні;

2) підприємницькі і позичкові;

3) кредитні та інвестиційні;

4) коротко-, та довгострокові;

5.) офіційні та приватні.

64. Іноземні облігації - це:

1) облігації, випущені національними суб'єктами і номіновані в національній валюті;

2) облігації, випущені національними суб'єктами, але номіновані в іноземній валюті;

3) облігації, що випускаються іноземними позичальниками, проте номіновані в національній валюті;

4) облігації, що обертаються на декількох іноземних ринках;

5) немає правильної відповіді.

65. Облігація з глибоким дисконтом - це облігація, що:

1) випускається з фіксованою процентною ставкою без права довгострокового погашення;

2) не вимагає оплати відсотків за боргом, проте випускається з дисконтом до номіналу;

3) випускається з купоном, який може бути змінений у будь-який момент часу;

4) може бути конвертована в акції;

5) випускається з купоном, проте на вторинному ринку продається з дисконтом.

66. До членів біржі відносять:

1) хеджерів;

2) трейдерів;

3) спекулянтів;

4) дилерів;

5) комісіонерів.

67. За принципом організації біржі поділяються на:

1) приватні та державні;

2) державні та колективні;

3) відкриті акціонерні та закриті акціонерні;

4) публічні та приватні;

5) змішані, приватні та державні.

68. Відкрита біржа - це:

1) біржі, де з паокупцями та продавцями участь в торгах беруть брокери та дилери;

2) біржа, де покупців та продавців не зобов'язують користуватись послугами посередників;

3) біржа, де участь можуть брати покупці, продавці, брокери, дилери та інші учасники;

4) біржа, де власниками є велика кількість осіб, що можуть продавати свою частку власності на вторинному ринку;

5) біржа, де учасниками біржової торгівлі виступають лише брокери та дилери.

69. Основними елементами біржової торгівлі є:

1) способи проникнення до біржових торгів;

2) види угод, що укладаються на біржі;

3) встановлення цін;

4) формування складу посередників;

5) механізм реалізації біржової торгівлі.

70. Під час біржової торгівлі розрізняють такі форми замовлень:

1) "державне";

2) "гарантоване";

3) "ринкове";

4) "приватне";

5) "помірне".

71. Буферне замовлення - це:

1) виконання замовлення, коли буде задоволено попит на певну кількість цінних паперів;

2) виконання замовлення, коли ціна буде рівна ринковій;

3) виконання замовлення, коли ціна буде задовольняти потреби контрагента;

4) виконання замовлення тоді, коли і ціна, і кількість базового активу будуть відповідати потребам контрагента;

5) виконання замовлення, коли ціни будуть зменшуватись чи збільшуватись відносно тих, що задовольняють контрагента.

72. Фіксингове котирування - це:

1) встановлення цін на фондовій біржі, в залежності від попиту та пропозиції;

2) встановлення ціни базових активів, відносно тих активів, що займають найбільшу частку в обороті біржі;

3) встановлення курсу ЦП більше одного разу в день відносно попиту та пропозиції;

4) встановлення курсу ЦП відносно цін аналогічних ЦП, що обертаються поза біржою;

5) немає правильної відповіді.

73. Міжнародні облігації включають:

1) іноземні облігації;

2) внутрішні облігації;

3) єврооблігації;

4) привілейовані облігації;

5) глобальні облігації.

74. Бульдожі облігації -- це:

1) єврооблігації;

2) іноземні облігації, деноміновані в англійських фунтах;

3) іноземні облігації, деноміновані в євро;

4) іноземні облігації, деноміновані в японських ієнах;

5) іноземні облігації, деноміновані у швейцарських франках.

75. Самурайські облігації -- це:

1) єврооблігації;

2) іноземні облігації, деноміновані в англійських фунтах;

3) іноземні облігації, деноміновані в євро;

4) іноземні облігації, деноміновані в японських ієнах;

5) не має правильної відповіді.

76. Янкі-бони - це:

1) єврооблігації;

2) іноземні облігації, деноміновані в англійських фунтах;

3) іноземні облігації, деноміновані в євро;

4) іноземні облігації, деноміновані в канадських доларах;

5) іноземні облігації, деноміновані в американських доларах;

6) іноземні облігації, деноміновані у швейцарських франках.

1) кредит, що надається кількома банками у великому розмірі;

2) кредит, що надається експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття у грошовій формі;

3) кредит, що надається для будівництва окремих об'єктів;

4) кредит, що не має цільового спрямування;

5) кредит, що надається банком, у формі забезпечення оплати переказного векселя.

77. Комерційні кредити у міжнародній діяльності включають:

1) вексельний кредит;

2) акцептний кредит;

3) бланковий кредит;

4) фінансовий кредит;

5) ексортний кредит.

78. Основна відмінність факторингу від форфейтингу полягає у:

1) сумі боргу, що викуповується в експортерів;

2) забезпеченні боргу;

3) наявності ризиків як для експортера, так і компанії, що викупляє борг;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

79. Міжнародний лізинг поділяється на:

1) імпортний та експортний;

2) товарний та валютний;

3) експортний, транзитний та імпортний;

4) імпортний та транзитний;

5) немає правильної відповіді.

80. До переваг лізингу для лізингоодержувача відносять:

1) існування амортизаційних та податкових пільг;

2) включення лізингових платежів у собівартість;

3) зменшується ризик несплати;

4) зменшується валютний ризик;

5) існування гарантійних угод щодо обслуговування об'єкта лізингу.

81. Основна перевага лізингу відносно валютного кредиту полягає у:

1) вартості;

2) обсязі угоди;

3) терміні сплати боргу;

4) віднесенні витрат по обслуговуванні боргу на собівартість;

5) немає правильної відповіді.

82. Опціон:

1) зобов'язує свого власника продати або купити валюту в майбутньому;

2) надає право своєму власнику купити або продати валюту в майбутньому;

3) надає право своєму власнику купити або продати валюту у даний момент часу;

4) зобов'язує свого власника купити валюту в майбутньому;

5) надає своєму власнику гарантію майбутньої поставки фінансового активу.

83. Ф'ючерс:

1) зобов'язує свого власника продати або купити валюту в майбутньому;

2) надає право своєму власнику купити або продати валюту в майбутньому;

3) надає право своєму власнику купити або продати валюту;

4) зобов'язує свого власника купити валюту в майбутньому;

5) надає своєму власнику гарантію майбутньої поставки фінансового активу.

84. Ф'ючерс - це:

1) стандартизований форвард;

2) стандартизований опціон;

3) стандартизований своп;

4) стандартизована облігація;

5) конвертована акція.

85. Опціон, який може бути реалізований у будь-який день до дня закінчення дії контракту, називають:

1) кол-опціоном;

2) пут-опціоном;

3) європейським опціоном.

4) американським опціоном.

5) лондонським опціонном.

86. Опціон, який може бути реалізований тільки в день закінчення дії контракту, називають:

1) кол-опціоном;

2) пут-опціоном;

3) європейським опціоном;

4) американським опціоном;

5) лондонським опціонном

87. Для визначення форвардного курсу своп-ставки необхідно:

1) додати до поточного курсу;

2) відняти від поточного курсу;

3) помножити на поточний курс;

4) поділити на поточний курс;

5) додати або відняти від поточного курсу.

88. Скільки відсотків укладених ф'ючерсних контрактів "доживають" до дати валютування:

1) 95%;

2) 85 %;

3) 25 %;

4) 50 %;

5) 75 %;

89. Якщо клієнт на ф'ючерсній біржі займає строкову позицію, що утворилася за гри на підвищення, і курс даної валюти підвищується, то він:

1) виграє;

2) програє;

3) нічого не втрачає, але й не виграє;

4) виграє, за умови, що ріст курсу склав не менше 10%;

5) виграє, коли укладає офсетну угоду.

90. Біржа вимагає від клієнтів сплачувати нормативну маржу для того, щоб:

1) контролювати кількість проданих ф'ючерсів;

2) мати великі прибутки;

3) акумулювати валютні кошти;

4) запобігти ризику несплати клієнтом за його зобов'язаннями;

5) немає правильної відповіді.

91. Транснаціональний банківський капітал виражає відносини між:

1) підприємствами та державою;

2) національними банками та іноземними підприємствами;

3) транснаціональними ьанками та державами;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

92. Принципом діяльності ТНБ, що характеризує наявність нових методів управління, контролю, планування та прогнозування, є:

1) якісне виконання своїх функцій;

2) матеріальне стимулювання якості роботи;

3) науковий менеджмент;

4) соціальна відповідальність за свої справи;

5) чітко виражена організаційна структура.

93. Згідно Базульської угоди з капіталу, передбачається, що власний капітал банків повинен складати не менше:

1) 50%;

2) 20%;

3) 5%;

4) 8%;

5) 21%.

94. Закордонне представництво банку - це:

1) територіально відокремлений структурний підрозділ;

2) об'єднання банків двох країн;

3) банки, що працюють за кордоном і здійснюють кредитування торгівлі;

4)форма міжнародного банківського менеджменту;

5) всі відповіді вірні.

95. Ностро-рахунок - це:

1) рахунок, відкритий іноземним банком в національному банку;

2) рахунок, відкритий національним банком в іноземному банку;

3) рахунок, відкритий в національному банку іноземним підприємством;

4) рахунок, відкритий в іноземному банку вітчизняним підприємством;

5) немає првильної відповіді.

96. Банківський консорціум створюється:

1) об'єднанням ресурсів банку та підприємства з метою забезпечення діяльності останнього;

2) об'єднанням ресурсів банків різних країн для створення одного банку;

3) об'єднанням ресурсів національного та іноземного банків з метою спільного кредитування діяльності вітчизняних підприємств;

4) об'єднанням ресурсів вітчизняного та іноземного банків з метою здійснення спільної інвестиційної діяльності;

5) об'єднанням ресурсів вітчизняного та іноземного банків з метою ведення спільної бази даних позичальників;

97. Ностро-рахунок відкривається з метою:

1) отримання іноземних кредитів;

2) виконання платежів клієнтами банку;

3) проведення форексних операцій;

4) всі відповіді вірні;

5) немає правильної відповіді.

98. Акредитив, при якому банк лише авізує бенефіціару відкриття акредитиву, називається:

1) револьверний;

2) безвідзивний;

3) безвідзивний непідтверджений;

4) безвідзивний підтверджений;

5) відзивний.

99. Акредитиви, при відкритті яких банк-емітент надає в розпорядження банку експортера валютні кошти у сумі акредитиву на термін дії зобов'язань, називається:

1) акредитивом з оплатою проти документів;

2) покритим;

3) переказним;

4) револьверним;

5) безвідзивним підтвердженим.

100. Основною перевагою інкасо для експортера є:

1) надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів;

2) швидкість отримання платежу;

3) існує зобов'язання банку оплатити;

4) зберігається право розпорядження товарами до оплати імпортером;

5) відсутність ризику з відмовою від платежу.

обігу.

16.7 Практичні задачі

1. Банк у Харкові встановив таке котирування долара США до гривні: купівля - 5,95, продаж 6,02. Визначити, скільки гривень буде отримано при обміні 100 дол. США та скільки доларів при обміні 1000 грн.

2. Банк у Києві встановив таке котирування японської єни: купівля 4,31 грн за 100 єн, продаж - 4,38 грн за 100 єн. Скільки гривень буде отримано при обміні 10000 єн. Скільки єн буде отримано при обміні 1000 гривень.

3. Курс долара до фунта стерлінгів у лондонському банку становить : купівля - 1,6310, продаж - 1,6280. Скільки фунтів стерлінгів можна отримати при обміні 100 дол. США. Скільки доларів одержимо при обміні 1000 фунтів стерлінгів.

4. На основі наведених нижче даних визначити крос-курс між валютами угорський форинт/гривня. Відомі наступні дані:

	Купівля	Продаж
Долар США/угорський форинт	180	190
Долар США/гривня	5,95	6,02

5. Визначити крос-курс фунта стерлінгів до гривні, коли відомі наступні дані:

	Купівля	Продаж
Фунт стерлінгів/долар США	1,6280	1,6310
Долар США/гривня	5,95	6,02

6. Банк у Лондоні встановив наступний курс долара США: продаж - 2,2510 дол. США за фунт стерлінгів, покупка - 2,2520 долю США за фунт стерлінгів. Скільки фунтів стерлінгів можна отримати за 1000 дол. США. Скільки доларів можна купити за 1000 фунтів стерлінгів.

7. Необхідно обміняти американські долари на українські гривні. Припустимо, що обмінний банківський курс долара - 5,4 грн за долар. Але можна обміняти долари на гривні через іншу валюту, наприклад, євро. Курс долара в євро - 0,9658 євро за 1 дол, а євро обмінюється на 5,88 грн. Визначити крос-курс долара до гривні. Скільки доходу отримає арбітражер, купуючи за обмінним курсом банку долари за 5,4 грн і негайно продаючи їх за крос-курсом. Який результат отримав би арбітражер, купуючи за крос-курсом і продаючи за обмінним, якби обмінний курс перевищував крос-курс.

8. Український інвестор хоче продати банку отримані від іноземних інвестицій долари США через 5 місяців в обмін на гривні. Курс долара до гривні на валютному ринку становить 5,95-6,07. Ставки на грошовому ринку складають: гривня- 25-35%; долар - 10-18%. Визначити форвардний курс долара до гривні та оцінити ефективність здійснення форвардної операції.

9. Український інвестор хоче купити 300 тис.доларів США в обмін на гривні. Курс долара до гривні на міжбанківському ринку складає 5,8-6,0. Ставки на грошовому ринку складають: гривня- 25-35%; долар - 10-18%. Визначити форвардний курс долара до гривні, форвардну маржу та прибутковість форвардної операції.

10. Інвестор займає строкову позицію гри на підвищення 2 січня за двома брезневими ф'ючерсними контрактами на японські єни (стандартна партія 12500000 єн) за ціною 0,0110 долара за одну єну. Гарантійний внесок 6000 доларів. Додаткове забезпечення 5600 доларів. Скільки грошей залишиться на рахунку інвестора 5 січня вранці, якщо останній єновий контракт відбувся 2 січня за ціною 0,0115 долара за одну єну; 3 січня за ціною 0,0135 долара за єну; 4 січня за ціною 0,009 долара за єну.

11. Необхідно знайти справжню вартість опціонів: американського на купівлю, американського на продаж, європейського на купівлю і європейського на продаж. Поточний курс доллар/єна -- 1,3500; шестимісячний форвардний курс доллар/єна -- 1,50; ціна виконання шестимісячного опціону доллар/єна -- 1,40.

12 Українське підприємство „Хемосвіт” 1.01.2008 року реалізувало продукцію на суму 60000 гривень. На 01.01.2008 року курс долара до гривні на валютному ринку складав 6,05 гривень за один долар.Після відвантаження продукції було повідомлено, що іноземний покупець розрахується з вітчизняним продавцем через 5 місяців. З метою уникнення валютних ризиків український виробник вирішив купити опціон на 50% суми контракту та на решту укласти форвардну угоду. Премія за опціон складає 0,02 гривні за 1 дола. Ціна виконання опціонну 5,95. Форвардний курс складає 6,00 грн за долар. Визначити прибутки чи збитки українського виробника на момент реалізації опціонної та форвардної угод, якщо через 5 місяців валютний курс долара до гривні складатиме 5,99 грн за один долар.

13. Іноземна фірма, що здійснює продаж будівельних матеріалів, реалізувала російській будівельній організації матеріали на суму 100000 $ США з відстрочкою платежу на три місяці. Російська компанія вирішила скористатись опціоним контрактом. Визначити тип опціонну, що використовується, розмір ціни опціону, якщо премія складає 15% від суми опціону. Визначити прибутки чи збитки російської компанії, якщо ціна виконання 10,6 рубля за 1 дола США, а на момент реалізації опціону відбулась девальвація рубля в розмірі 10 % від курсу, що існував на момент укладення угоди.

14. Визначити, яка з перелічених операцій є вигіднішою за умови, якщо інвестор хоче продати 1000 доларів на термін, ринкова ціна долара складає 5,95-6,0 грошових одиниць за долар, а на момент продажу (через три місяці) 6,00 грошових одиниць:

а) опціон (премія 0,05 грошових одиниць за долар, ціна виконання 6,01 грошових одиниць за долар);

б) опціон (премія 7% від суми контракту, ціна виконання 6,02 грошових одиниць за долар);

в) опціон (премія 0,09 грошових одиниць за долар, ціна виконання 6,08 грошових одиниць за долар;

г) форвардна операція (ставки на грошовому ринку: грошова одиниця - 20-31 % річних; долар - 11.18% річних.

15. Розрахувати форвардний курс через 3 місяці та 5 днів, якщо спот-курс USD/DEM дорівнює 1,5905--1,5915, своп-ставки на 3 місяці 170--165, на 4 місяці - 220--210.

16. Визначити внутрішню вартість опціону, якщо:

а) ціна виконання опціону на купівлю швейцарських франків $0,5507, а поточний курс CHF1 = $0,5527;

б) ціна виконання опціону на купівлю канадських доларів $0,5217, а поточний курс CAD1 = $0,5427;

в) ціна виконання опціону на продаж канадських доларів $0,5507, а поточний курс CAD1 = $0,5527;

г) ціна виконання опціону на купівлю англійських фунтів $1,5507, а поточний курс GBP1 = $1,5527;

д) ціна виконання опціону на продаж англійських фунтів $1,5507, а поточний курс GBP1 = $1,5527;

є) ціна виконання опціону на купівлю швейцарських франків $0,5547, а поточний курс CHF1 = $0,5527.

17. Інвестор займає строкову позицію гри на пониження 10 січня за одним березневим ф'ючерсним контрактом на швейцарські франки (стандартна партія 100 000 швейцарських франків) за ціною 0,6405 дол. за один франк. Гарантійний внесок 1800 дол., додаткове забезпечення -- 1400 дол. Скільки грошей залишиться на рахунку інвестора 13 січня вранці, якщо останній контракт на швейцарські франки відбувся 10 січня за ціною 0,6410 дол за франк, 11 січня - 0,6380 дол., а 12 січня - 0,6400 дол.

18. Інвестор займає строкову позицію гри на пониження 5 квітня за одним червневим ф'ючерсним контрактом на англійські фунти стерлінгів (стандартна партія 62 500 фунтів) за ціною 1,7045 дол за один фунт. Гарантійний внесок 1200 дол., додаткове забезпечення -- 900 дол. Скільки грошей залишиться на рахунку інвестора 8 квітня вранці, якщо останній фунтовий контракт відбувся 5 квітня за ціною 1,7100 дол. За фунт, 6 квітня - 1,7045 дол., а 7 квітня - 1,7005 дол.

19. Визначити внутрішню вартість опціону, якщо ціна його виконання на купівлю швейцарських франків становить CHF2,3255 - USD1, а поточний курс CHF2,3550 = USD1. Визначити прибутки або збитки держателя опціону від даного контракту, якщо він сплатив премію за його укладання розміром USD0,0040 за кожну одиницю швейцарського франка. Загальна сума контракту становить 50 тис. швейцарських франків.

20. Трейдер купує 500 єврооблігацій на вторинному ринку за ціною 89, кожна облігація має номінальну вартість 1000 дол. та 9-відсотковий купон. На день розрахунку за угодою з дня останньої виплати процентів минуло 186 днів. Яку суму заплатить трейдер за облігації?

21. Трейдер купує 100 єврооблігацій на вторинному ринку за ціною 95,5, кожна облігація має номінальну вартість 1000 дол. та 10-відсотковий купон. На день розрахунку за угодою з дня останньої виплати процентів минуло 148 днів. Яку суму заплатить трейдер за облігації?

22. Трейдер купує 400 єврооблігацій на вторинному ринку за ціною 109, кожна облігація має номінальну вартість 1000 дол. та 6-відсотковий купон. На день розрахунку за угодою з дня останньої виплати процентів минуло 115 днів. Яку суму заплатить трейдер за облігації?

23. 10 липня трейдер купує 300 єврооблігацій номіналом 1000 USD за ціною 105, облігації мають 7-відсотковий купон.Щорічна виплата процентів за даними єврооблігаціями здійснюється 15 січня. Визначити повні витрати треидера на придбання цих облігацій.

24. Визначити облікову вартість векселя, якщо його номінальна вартість становить 150 тис.доларів США, відсоток за кредитом - 12%, від моменту погашення залишилося 180 днів, кількість днів відстрочки за даним векселем становить 360 днів.

25. Обчислити приблизний прибуток за векселем номінальною вартістю 160 тис.грн та купівельною вартістю 135 тис.грн, якщо з моменту купівлі векселів до закінчення терміну погашення залишилося 150 днів, а кількість днів відстрочки становить 360.

26. Передбачений контрактом строк оплати відвантажених товарів становить 45 днів з моменту її надходження від клієнта. При здійсненні розрахунків протягом перших 15 днів після надходження товару знижка до базової ціни дорівнює 4 %. Розрахувати ефективну ставку процента за товарним кредитом, а також доцільність його використання, якщо ставка за аналогічним банківським кредитом - 40%.

27. Визначити номінальну вартість 4-х векселів, що підлягають форфетуванню, якщо вартість товару становить EUR 1 млн євро, щорічний відсоток за кредитом становить 12 %, а термін погашення -- 8 місяців. Векселі мають різну номінальну вартість.

28. Обчислити приблизний прибуток за набором із 5 векселів, кожен з яких номінальною вартістю USD 100 тис. та купівельною вартістю USD 92 тис, якщо середньозважений термін погашення векселів -- 2 роки.

РОЗДІЛ 17

ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ

17.1 Суть фінансової безпеки держави та її види.

17.2 Бюджетна та боргова безпека держави.

17.3 Безпека банківського, страхового та фондового ринку.

17.4 Необхідні умови підвищення фінансової безпеки України.

17.1 Суть фінансової безпеки держави та її види.

Актуальність дослідження суті фінансової безпеки пов'язана з економічними проблемами України на шляху побудови соціально-орієнтованого ринкового господарства розвитку, а саме: зростання зовнішнього та внутрішнього боргу країни, зростання рівня інфляції та рівня монетизації, зростання обсягів тіньової економіки.

Існує кілька визначень терміну «фінансова безпека».

Фінансова безпека - це стан фінансової сфери держави, який характеризується збалансованістю і якістю системної сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних чинників (загроз), здатністю цієї сфери забезпечувати захист національних фінансових інтересів, достатні обсяги фінансових ресурсів для всіх суб'єктів господарювання і населення і в цілому - ефективне функціонування національної економічної системи і соціальний розвиток.

Під фінансовою безпекою слід розуміти такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Фінансова безпека держави загалом поняття досить багатопланове в економічному контексті та надзвичайно актуальне в політичному, бо є результатом практичних заходів з боку законодавчої та виконавчої влад держави в сфері фінансів. Насамкінець вона визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу. До числа цих показників належать: величина внутрішнього й зовнішнього боргів; рівень інфляції; стійкість національної валюти; сальдо платіжного балансу.

Функціонування фінансової системи великою мірою залежить від гармонійного взаємозв'язку та розвитку всіх її складових. Фінансова система України ще не набула рис, притаманних ринковій економіці, і знаходиться в стадії формування. Нині фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ресурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї системи, що йде поряд з її криміналізацією створює значну загрозу економічній безпеці України і може призвести до вкрай негативних наслідків. Стабілізація економічної системи держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

До напрямів, що забезпечують фінансову безпеку країни належать: безпека грошового й кредитного сектору, безпека бюджетного сектору, безпека валютного сектору, безпека банківського й інвестиційного сектору, безпека фондового й страхового сектору та боргова безпека.

Основними загрозами фінансовій безпеці держави признаються : недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету; значні розміри державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговуванням; різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти; невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок по кредитах; неспроможність банків до акумулювання коштів і довгострокового кредитування; криміналізація та масштабний відплив капіталу у «тінь» і за кордон.

Згідно методики затвердженої міністерством економіки фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

- бюджетна безпека - це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

- валютна безпека - це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

- грошово-кредитна безпека - це такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;

- боргова безпека - це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

- безпека страхового ринку - це такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

- безпека фондового ринку - це оптимальний обсяг капіталізації ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.

17.2 Бюджетна та боргова безпека держави

Бюджетна безпека - це спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту; державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров'я; забезпечення національної безпеки і оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики.

Важливим інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів є Державний бюджет України. Саме розбалансованість Державного бюджету є головним дестабілізуючим чинником кризи державних фінансів.

Найважливішими критеріями формування та виконання державного і місцевого бюджетів відповідно до вимог економічної безпеки повинні стати наступні:

відповідність бюджетної політики національним інтересам, а не інтересам політичної кон'юнктури;

забезпечення суверенітету держави у здійсненні національної бюджетної політики;

зміцнення держави на основі забезпечення фінансовими ресурсами можливостей реалізації її функцій у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики;

реальність цілей бюджетної політики та створення умов для їхнього досягнення;

забезпечення самостійності та незалежності Державного бюджету і стабільності його доходів як засобу забезпечення самостійності і незалежності центральної влади від регіонів;

підтримка в бюджетній системі необхідного ступеня залежності регіонів від Державного бюджету;

забезпечення цілісності і єдності бюджетної системи як фінансової основи і передумови цілісності та єдності Української держави;

здатність бюджетної системи забезпечити єдність ринкового економічного простору, фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської та податкової систем;

узгодженість у бюджетному процесі річних і стратегічних завдань державної політики економічного розвитку.

Вкрай негативно позначається на забезпеченні національної безпеки України хибна практика щорічного несвоєчасного прийняття Державного бюджету. Тому важливо законодавчо чітко регламентувати процедуру підготовки та прийняття Державного бюджету і передбачити відповідальність посадових осіб за зрив бюджетного процесу.

Досягнення на вимогу міжнародних фінансових організацій низького рівня дефіциту бюджету, що здійснюється в основному за рахунок невиконання бюджетних зобов'язань (головним чином хронічних затримок з виплатою заробітної платні та інших соціальних виплат) є неприпустимо з точки зору вимог економічної безпеки. Зниження рівня інфляції досягається засобами жорсткої монетарної політики, органічно не пов'язаної з оздоровленням фінансів.

Криза платежів, яка поглиблюється бюджетною заборгованістю, обмеженістю кредитних ресурсів, перебуванням значної частини грошей у позабанківському обігу, бартеризацією обміну, знижує рівень економічної безпеки і посилює соціальну напруженість у суспільстві. До того ж криза платежів призводить до формування так званої боргової економіки, в якій головним боржником виступає держава.

Загалом міжнародна фінансова практика доводить, що внутрішні й зовнішні борги давно стали невід'ємною складовою фінансової системи більшості країн світу. Вони зумовлені наявністю дефіциту бюджету, тобто держава не завжди має змогу провести скорочення витрат відповідно до наявних доходів. Тоді виникає потреба в додаткових фінансових ресурсах, які можна одержати або завдяки емісії грошей, або запозиченням як всередині держави, так і ззовні. Покриття дефіциту бюджету через запозичення має низку переваг, до яких належать: керованість інфляційними процесами в державі; підвищення рівня касового виконання бюджету; зміцнення фінансового становища в державі тощо.

...