Відродження українських жіночих організацій у Східній Галичині. Заснування Товариства Руських жінок у Станіславі у 1894 р. і часопису "Жіноча доля". Роль товариства у культурно-освітньому й суспільно-політичному житті Східної Галичини та Речі Посполитої.

Історіографічній огляд проблем культурно-просвітницької діяльності бібліотек Півдня України (друга половина XIX - перше десятиліття XXI ст.). Історія розвитку культури, виникнення архівів. Сучасні форми просвітницької діяльності бібліотечних установ.

Аналіз сільських культурно-освітніх закладів із організації дозвілля сутність, характер і форми їх роботи. Їх роль та місце у системі ідеологічного впливу на суспільно-громадське життя та культурно-освітні процеси в українському селі повоєнного часу.

Висвітлення процесу становлення й розвитку особистості українського академіка Івана Крип'якевича, його педагогічної та культурно-просвітницької діяльності (період активної творчої діяльності 1905-1946 рр.). Внесок педагога у популяризацію історії України.

Розгляд періоду діяльності Й. Сліпого, який спрямований на підняття науково-освітнього рівня греко-католицького духовенства. Основні засади культурно-просвітницької діяльності Й. Сліпого протягом 1922-1945 р., відтворення паломницьких подорожей у записах.

Аналіз діяльності М. Грушевського, спрямованої на розбудову національно-культурних установ, Наукового товариства у Львові, а згодом УНТ в Києві. Розгляд організації видання часописів, співпраці вченого з іншими українськими установами на зламі ХІХ-ХХ ст.

Мета наукової статті полягає у з’ясуванні особливостей культурно-просвітницької діяльності Товариства руських ремісників і промисловців "Зоря". Виявлено, що вже у планах творців "Зорі" було поширення її організаційного досвіду на галицьку провінцію.

Основні напрямки культурно-просвітницької діяльності українських студентських товариств у Галичині наприкінці XIX ст. Їх роль у процесі формування української інтелігенції та вплив на зростання національної свідомості українського населення краю.

Основні напрями культурно-просвітницької діяльності білоруських національних організацій у Києві та Одесі. Головні засоби популяризації білоруської культури серед українців. Значення просвітницької роботи в білоруському державотворчому процесі.

Систематизація та дослідження публікації газети "Киевлянин", найпоширенішої на всій території Південно-Західного краю Російської імперії в другій половині ХІХ- на початку ХХ ст. Особливості процесу систематизації інформації про Уманське земство.

Дослідження напрямів та особливостей культурно-просвітницької та бібліотечної діяльності народних домів комітетів піклування про народну тверезість в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Вивчення специфіки організації роботи бібліотек-читалень.

Основні напрями та особливості культурно-просвітницької та бібліотечної діяльності народних домів комітетів піклування про народну тверезість в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Специфіка організації роботи бібліотек-читалень народних домів.

Проведення соціально-виховної і психологічної роботи із засудженими. Організація безкоштовних і платних музичних, театральних вистав як в самих установах виконання покарань. Характеристика складових культурно-просвітницької, виховної роботи з в’язнями.

Історичні праці Г. Розанова, напрямки його релігійно-культурницької діяльності. Роль Розанова у спорудженні церков й монастирів і організації їхнього внутрішнього управління та виданні богословських праць. Внесок архієпископа в поширенні православ’я.

Анализ данных археологических раскопок поселения Шеломок III, расположенного в Томском Приобье. Конечный этап проживания населения томского локального варианта кулайской культурно-исторической общности. Взаимодействие кулайской и шеломокской культур.

Археологические данные раскопок поселения Шеломок III в Томском Приобье. Керамический комплекс - свидетельство быта населения томского локального варианта кулайской культурно-исторической общности, сложившейся при взаимодействии пришлой и местной культур

Материалы исследования Березовогривско-Алексеевского III поселения, расположенного в Нижнем Прикамье. Наиболее ранние находки данного поселения связаны с камской неолитической культурой. Комплекс находок, связанный с гаринской энеолитической культурой.

Характеристика керамических и кремневых комплексов неолитического населения Поволжья. Физико-географическая характеристика территории Нижнего Поволжья. Влияние на природно-климатическую обстановку эпохи дагестанской фазы новокаспийской трансгрессии.

Взаимодействие городского населения Байкальской Сибири в условиях российско-китайского трансграничья. Развитие этих территорий в ходе торговых контактов и формировании Чайного пути. Использование китайских предметов быта в повседневной жизни горожан.

Организация досуга советской молодежи в период "оттепели". Дискуссии ленинградских комсомольцев об угрозах западной культуры. Оценка практики использования танцплощадок и молодёжных кафе в Ленинграде в 1950-1960-е годы. Социальный контроль форм поведения.

Исследование истории территориальной культуры. Анализ роли наследия декабристов на развитие Забайкалья. Повышение туристической привлекательности региона. Рассмотрение литературных произведений декабристов. Влияние их быта на культурный уровень Бурятии.

Исследование роли музеев-заповедников в культурном и социально-экономическом развитии регионов. Художественные памятники малого исторического города Мышкин Ярославской области. Использование культурного наследия города и его комплекса музейного развития.

Номадическая культура гуннов. Мифы и религиозные верования. Прототюркий период в развитии номадической культуры. Энкида – славный герой прототюрков. Мистерии, танцевальное искусство, музыка усуней и канглы. Древнетюркская цивилизация и ее особенности.

Исследование малоизученных аспектов культурной деятельности дальневосточной эмиграции – становления музейного дела в Харбине в 20-х гг. ХХ в. Анализ роли представителей российской эмиграции в научном изучении Маньчжурии и просвещении населения края.

Культурное наследие статистических учреждений Западной Сибири во второй половине XIX-начале XX века, представленное формированием библиотечных и музейных фондов. Вклад учреждений в изучение и сохранение культурного наследия в дореволюционной России.

Роль города в России в XIX столетии в культурно-интеграционных и центробежных процессах, общественно-культурной жизни страны в целом. Становление и развитие культурного пространства города как одного из аспектов национального культурного наследия.

В данной статье охарактеризованы этнокультурные представления о смерти народов Северного Кавказа. Проанализировано народное отношение к проблеме самоубийства, освещены традиционные способы сдерживания суицида на гендерно-дифференцированном материале.

Историческая оценка культурного потенциала Вятской губернии накануне Февральской и Октябрьской революций: уклад жизни, уровень образования и культуры населения. Развитие вятского региона в 1917-1920 гг. Анализ культурной политики земства после революции.

Процесс формирования, развитие и взаимовлияние традиционных материальной и духовной культур населения Обдорского Севера. Специфика этнических процессов региона, создавших благоприятные условия для сближения, ассимиляции и внутриэтнической консолидации.

Анализ архивных материалов Курганской и Свердловской областей. Противоречивый характер культурного развития села 1960-1970-х годов. Неравномерность развития культуры города и села: широкое строительство учреждений культуры, недостатки сроков выполнения.