Характерні етнографічні моменти, використані М. Гоголем у процесі роботи над своїми творами. Використання М. Гоголем українських народних пісень, казок, легенд, опис звичаїв та обрядів у своїх творах. Причини інтересу автора інтерес до народного побуту.
Літературний твір М. Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" - народні оповідання, в яких розповідається про особливості життя українського селянства. Оцінка місця, яке займає історія українського національного костюма в творчості цього письменника.
Дослідження використання іронії як мовностилістичного засобу в французькому епістолярному романі XVIII-XX століть. Пояснення прикладів іронії з позицій теорії поліфонії О. Дюкро. Іронія як феномен дискурсу, який містить у собі лінгвістичний контекст.
Аналіз вираження категорії мультимодальності в графічному романі К. Кібуішу та її використання для зображення вторинної реальності в жанрі фентезі. Використання невербальних текстових компонентів разом з вербальними, тобто мультимодального тексту.
Визначення сутнісних основ компаративізму. Обґрунтування доцільності його використання в естетичному дослідженні на прикладі вивчення естетичної спадщини Пантелеймона Куліша. Постановка проблеми розуміння прекрасного у всій творчості П. Куліша.
Основний зміст еволюції Гоголя як письменника. Характеристика особливостей використання епітетів з релігійною семантикою у "Роздумах про Божественну літургію" Миколи Гоголя, їх стилістичне навантаження. Основна функція епітетів у текстах молитов.
Відтворення складності і плинності людського характеру, найглибших процесів, станів підсвідомості, мисленнєвих актів, спроектованих в психологічний епіцентр людської душі у романі Т. Капоте "З холодним серцем". Художня обробка образу головного героя.
- 3308. Використання образу чоловічого дому в "казці про мертву царівну і сімох богатирів" О.С. Пушкіна
Дослідження "Казки про мертву царівну і сімох богатирів" О.С. Пушкіна, як художньо-інформаційного джерела про особливий спосіб життя казкових дійових осіб. Аналіз ролі і функції специфічного лісового співтовариства як архаїчного соціального інституту.
Історія становлення прозових жанрів в українській літературі 17-18 століть. Дослідження та характеристика творчості українських барокових письменників 18 століття, які використовували оповідний матеріал у проповідях (на прикладі творів Івана Леванди).
Розгляд епістолярної спадщини І.С. Тургенєва, яка дає уявлення про письменника як про учасника тогочасного суспільно-політичного життя. Пародійність використання випадків звернення Тургенєва до пародії у його листуванні 50-60-х років XIX століття.
Тенденція до переосмислення минулого шляхом реконструктивного зіставлення його з сучасністю. Обґрунтування терміну "літературна реконструкція" і його використання як прийому та авторському творчому методу у романі "Клеркенвельські оповіді" П. Акройда.
Досліджено теоретичну категорію маніпуляції, маніпулятивної гри та типи маніпуляторів за теорією Еверетт Шостром. На прикладі героїв роману Джорджа Мартіна "Пісня льоду і полум’я" ("Гра престолів"), проаналізовано "чисті" та "змішані" типи маніпуляторів.
Дослідження стилістичного прийому каламбуру та проблеми його перекладу в казці Л. Керолла "Аліса в країні чудес". Аналіз поєднання декількох стилістичних прийомів: гри слів, ситуації нонсенсу, іронії. Вивчення використання ідентичності мовних одиниць.
Дослідження особливостей техніки монтажу як письмової техніки у літературі. Аналіз використання техніки монтажу, яка проявилась у романах Д. Коупленда "Покоління Х" та В. Пелевіна "Покоління П". Специфіка художньо-структурної організації оповідей.
Розгляд використання технічних термінів, найбільш уживаних у мові української наукової фантастики. Вживання технічних термінів у номінативній функції і в образно-переносному значенні. Термінологічні одиниці, які виступають джерелом метафоризації.
Аналіз міждисциплінарних досліджень як перспективних напрямів розвитку сучасної загальнотеоретичної юридичної освіти на прикладі використання художньої літератури як засобу культурологічної підготовки майбутніх юристів в умовах інформаційного суспільства.
- 3317. Виктор Гюго
Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Виктора Гюга - французского писателя, одного из главных фигур французского романтизма. Сборники лирических стихотворений Гюго. Произведения Гюго в других видах искусства. Его политическая деятельность.
- 3318. Виктор Мари Гюго
Жанровая разнообразность художественного творчества Гюго. Роман "Собор Парижской Богоматери" как наивысшее достижение французского исторического романа. Изгнание Гюго после февральской революции 1848 года. Монументальные изображения Виктора Гюго.
- 3319. Виктор Олегович Пелевин
Пелевин как русский писатель, лауреат многочисленных премий. Учеба в Литературном институте имени Горького. Главный мистификатором современной литературы. Первый сборник рассказов "Синий фонарь". Работа штатным корреспондентом в журнала "Face to Face".
- 3320. Виктор Олегович Пелевин
Виктор Пелевин – российский культовый писатель, автор романов "Омон Ра", "Чапаев и Пустота", которые, помимо европейских языков, переведены еще на японский и китайский. Краткие сведения о его жизненном пути и деятельности. Анализ творчества автора.
- 3321. Виктор Петрович Астафьев
Общее описание жизни и творчества известного советского писателя В.П. Астафьева, факторы формирования его стиля и формы изложения. Первые публикации автора и актуальность его произведений. Анализ распространенных тематик Астафьева, военной и деревенской.
Розгляд художньої автобіографії як постмодерністського твору з ознаками жанрового синкретизму, фрагментарності структури тексту, інтертекстуальності та застосування іронічного модусу. Акцентовано увагу на формуванні діаспорної свідомості героя / наратора.
Ознайомлення з діяльністю представників демократичного напряму православних полемістів. Аналіз основ української полемічно-публіцистичної прози XVI — початку XVII століття, що ввібрала в себе традиції передової публіцистичної літератури XVI століття.
Згасання поетики реалістично-побутової школи, її народницько-етнографічної тематики. Три найголовніші засоби у поетиці Винниченка. Постійне звернення до природи. Екзистенційна проблематика становлення людини. Персонажі у творах Володимира Винниченка.
Використання вина в англійській літературі для зображення характеру й походження персонажа, його соціального рівня. Дослідження вина як деталі в художніх текстах, що несе інформацію про історичний період, свідче про стан суспільства, гендерні аспекти.
Синтаксично-стилістичніа організація мови творів Іваничука. Аналіз виражальних можливостей різних видів речень у його художньому дискурсі. Системний аналіз текстів історичних творів прозаїка, виявлення в них різних видів речень, доцільність використання.
Експресіонізм як складова ідіостилю прози В. Стефаника. Взаємодія між реалістичною традицією та модерними пошуками письменника. Виражально-зображувальні засоби впливу на читача. Емотивна форма, словесно-емоційна гама текстуального наповнення творів.
Розглядається питання вираження експліцитної та імпліцитної оцінки у графічних романах Кібуішу. Проаналізовано вираження експліцитної та імпліцитної оцінки на різних рівнях мовної структури: лексичному, морфологічному, синтаксичному, фонетичному.
Дослідження світоглядних передумов вираження топосу душі через образи пустелі та безодні. Порівняння та аналіз вживання географічної топіки для вираження внутрішнього світу ліричного героя в поезії польського та українського раннього модернізму.
- 3330. Виразне читання
Складові компоненти мовно-виражальних засобів. Визначення понять мистецтво, література та інтерпретація. Трагікомічне світобачення Чапліна. Розпис партитури мімічних рухів. Літературознавчий аналіз тексту. Поетичні засоби творів Л. Костенко та О. Вишні.