Суть военной темы в литературе, интерес к истории и характер национальной традиции. Поэзия фронтовиков, переживших войну на собственном опыте. Отказ от изображения парадной стороны войны и утверждение самых высоких идеалов: верность другу и Родине.

Этапы развития литературы о Великой Отечественной войне. Тема войны в произведениях русских писателей. Памятник русскому солдату в поэме "Василий Тёркин". Аналитический дух "Севастопольских рассказов". Отклик на трагические события в жизни страны.

Отражение эпохи разлагающейся морали, блистательного джаза и "королей контрабандного алкоголя" в романе Ф.С. Фицджеральда "Великий Гэтсби". История о невозможной любви, вечных мечтаниях и человеческой трагедии как отражении современных времен и нравов.

Аналіз різних джерел, які стосуються взаємовідносин і співпраці Лесі Українки та Михайла Грушевського, що засвідчує товариські взаємовідносини між велетнями української культури. Життя і творча спадщина цих видатних діячів національної культури.

Стихотворный роман А.С. Пушкина "Евгений Онегин" как энциклопедия русской жизни первой четверти XIX века. Фильм "Онегин". Актерская работа Ральфа Файнса. Главные музыкальные произведения, прозвучавшие в фильме. Опера, анализ ссоры Онегина и Ленского.

Содержание концепции Велимира Хлебникова о повторяемости исторических событий в стихотворении "Дуб Персии", которая в некоторой степени соответствует убеждениям маздаяснийцев о циклическом взгляде на историю. Цель и задачи стихотворения "Дуб Персии".

"Повесть временных лет" - уникальный памятник мировой литературы, в который древнерусские книжники в течение многих десятилетий собирали исторические сведения от сотворения мира по летам. Общественная, политическая и культурная жизнь вплоть до Петра I.

Анализ проблем соотношения вымышленных и реальных событий, описываемых в старинных летописях. Анализ работы летописца, сосредоточенного не в фактологичности изложения, а на размышлениях о значимом событии "обновленья житья", его последствий для поколений.

Венецианский текст русской литературы, исследование стихотворений Иосифа Бродского, посвященные Венеции. Роль Венеции в биографии поэта, характеристика и особенности связи венецианских стихотворений Бродского с венецианским текстом русской литературы.

Образ Венеции в поэзии Серебряного века. Как на протяжении XIX-XX вв. менялось восприятие города. Анализ венецианских текстов А. Блока, Н. Гумилева, С. Городецкого, О. Мандельштама. Оксюморонно сочетающиеся вечность и хрупкость города, его "дряхлость".

Изучение некоторых ключевых проблем, которые были раскрыты в современном литературоведении, занимающемся изучением венецианского текста Бродского. Выявление и описание характера взаимодействия венецианского и петербургского локусов в творчестве поэта.

Анализ стихотворений современных итальянских поэтов, посвященные Венеции. Встреча с городом, получающая завершение в стихотворных строчках, в межтекстовых взаимодействиях с другими произведениями, составляющими "венецианский текст" итальянской лирики.

Венеция как особое пространство, в котором человек через чувственное соприкосновение с красотой города постигает новый смысл жизни, открывает скрытую истину. Город как событие истины и красоты для русских поэтов, возможность увидеть действительность.

Проблема целостного мировоззрения, духовных исканий Л.Н. Толстого, обретения им новой веры. Анализ художественных и религиозно-философских произведений писателя. "Исповедь" (1882) как "необычайно важный документ эпохи, литературы и биографии писателя".

Внешние и психологические характеристики романтического героя, а также лексические средства их отображения в "Восточных повестях" английского поэта-романтика Байрона. Понятие "байронический герой", его доминирующие черты и идейно-художественная ценность.

Исследование лексических средств вербализации концепта "love" на материале произведений американских писателей О. Генри и Э. Сигала. Построение сводных таблиц, репрезентирующих лексические средства вербализации концепта в художественных текстах авторов.

Сущность понятий "эмоция", "чувство" и их дифференциация. Место эмоции страха в системе человеческих эмоций. Способы вербализации эмоции страха в художественном тексте. Средства вербализации эмоции страха в романах "Мистер Мерседес" и "Сияние" С. Кинга.

Особенности вербализации концепта-архетипа EARTH в прозе Голдинга. Структура и характеристики вербализованного концепта с точки зрения его архетипической природы. Качественно-количественный анализ номинативных единиц, вербализующих концепт-архетип EARTH.

Дослідження особливостей становлення видатного українського майстра слова другої половини ХХ століття Ю.М. Мушкетика. Розгляд фреймів, які формують архетипний концепт тінь у його творі, окреслення лінгвопоетичних засобів, що становлять ці фрейми.

Висвітлення майстерності мовотворчості українського поета останньої третини ХХ століття – П.М. Мовчана. Дослідження лінгвопоетичних особливостей вираження концепту ВОДА як одного з важливих структурних елементів поетичного ідіостилю майстра слова.

Декодування художнього тексту на предмет виявлення у ньому індивідуального психологічного змісту. Відображення емотивної і афектино-екзальтованої акцентуації творів Шевченка у високій частотності емотивів сльози, плач та повторюваності словесних формул.

Використання одиниць лексичного й синтаксичного рівнів мови для створення емоційного впливу на читача та виклику в нього емоційних переживань. Комплексний аналіз особливостей вербалізації емоції "збентеження" в тексті роману К. Вудінга "Отрута".

Здійснення лексико-семантичний аналіз мовних одиниць, позначення релігійності з урахуванням позитивної і негативної конотації. Характеристика психічних основ українців в романі О. Ільченка. Мовностильові засоби вираження національного характеру українців.

Розгляд творчості М. Вороного, вивчення творів збірки "В сяйві мрій". Аналіз засобів вербалізації жіночих персонажів, розгляд їх як частини загального мовного образу жінки в поетиці М. Вороного. Опис основних типологічних особливостей фемінних образів.

Специфіка гендерної вербалізації ольфакторної інформації на матеріалі української прози. Засоби опису ольфакторія українськими письменниками та письменницями. Порівняння жіночого та чоловічого опису категорії запаху як вербалізації об’єктивної реальності.

Дослідження геральдичної поезії, надрукованої в українських стародруках. Засоби художнього книжкового декору церковних кириличних видань. Розгляд змістових та формальних ознак дескриптивного вірша. Аналіз змісту графічних іконописних образів, епіграм.

Опис трьох рівнів вербалізації константи німецької культури в одному з ключових художніх текстів "Смерть у Венеції". Застосування методу семантичної ротації, який є доцільним для аналізу вербалізації індивідуально-авторської концептосфери письменника.

Аналіз вербального компоненту контекстуальної експресивності мовної картини світу авторки. Фемінна вербальна картина твору. Лексико-семантичні експресиви, які виступають стилетвірними складниками художніх текстів, допомагають у формуванні змісту.

Результати дослідження вербалізації релігійних концептів в епістолярії Т. Шевченка. Аналіз лексики листів з точки зору ключових релігійних концептів як своєрідного засобу розкриття внутрішнього письменницького "я" як релігійної мовної особистості.

Роль вивчення концептів при дослідженні специфіки авторського світосприйняття. Визначення поняття "концепт" та основні актуалізатори концептів. Аналіз найчастотніших мовних засобів репрезентації концепту "fear" ("страх") та можливих додаткових значень.