Особливості ситуативного використання та розкриття символічного образу ворона в романі "Залишенець" В. Шкляра. Ворон як свідок всіх подій, мудрий птах, який дає свою оцінку побаченим подіям, багатофункціональний образ, який бере свій початок з міфології.

Становлення традиції як процесу творення, збереження та передавання відомостей. Виникнення мотиву братовбивства, його збереження, передавання та втілення в художніх творах. Основні передумови зародження та початки трансформації міфологеми Каїна.

Аналіз становлення традиції як процесу творення, збереження та передавання відомостей на прикладі розгляду процесу виникнення мотиву братовбивства. Виявлення співвідношення традиційного й оригінально-авторського у творах українських письменників.

Аналіз експлікації міфологеми митця на тематичному та наративному рівнях прози письменника Дона Деліло, встановлення співвідношення вказаної міфологеми з міфологемою Дедала, яка символізує амбівалентне ставлення творця до продукту своєї творчості.

Дослідження міфологічного фактора поезії представника українського модернізму С. Черкасенка. Особливості інтерпретації митцем образу ночі в руслі міфологічного символу. Визначення ролі цього образу для розвитку індивідуально-авторської міфотворчості.

Міфопоетичний аналіз романів "Зачаровані музикант" Галини Пагутяк та "Єдиноріг" Айріс Мердок. З’ясування специфіки втілення кельтської міфологеми фейрі у творах обох авторів, а також виявлення типологічних паралелей у художній прозі цих письменниць.

Художнє втілення вогняної та солярної символіки у художній літературі в її динамічному розвитку від найдавніших часів до сучасності як ідентифікація українських світоглядних принципів. Закономірності функціонування міфологем у системі цінностей людини.

Характеристика понять "міф", "міфологема", "архетипний образ", "символ" та з’ясування їх зв’язків. Аналіз ацентрично-поліфонічної художньої моделі "сонячнокларнетної" лірики П. Тичини. Дослідження шляхів художньої трансформації міфологем різної етіології.

Вільям Б. Єйтс як один із ключових представників неоміфологічного мистецтва ХХ століття, роль міфу в творчості письменника. Специфіка міфологеми стихій у ліриці Вільяма Б. Єйтса. Сутність та особливості синкретизму, розвиток семіотики в ХХ столітті.

Аналіз особливостей авторської рецепції, художньої реалізації та поетичної інтерпретації міфологічних мотивів і сюжетів у трагедії Г. фон Клейста "Пентесілея". Теоретичне підґрунтя та огляд практичного використання міфем та міфологем у драматичній п'єсі.

Особливості міфологізації постаті давньоримського поета П.О. Назона в текстах різних літератур ХХ ст. Національні домінанти міфотворення образу митця. Взаємозв’язок естетики та принципів її втілення в авторських візіях постаті славетного антика.

Аналіз роману Орхана Памука "Біла фортеця" з погляду міфологізації автором образу міста. Реалізація автором "європейської" оптики оповідача-венеціанця у його сприйнятті міста Сходу. Перетворення реально-історичного образу міста на місто-міф в романі.

Дослідження особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Науковий інтерес до вияву міфологічного підґрунтя в англійській літературі різних епох є однією із значущих проблем сучасного літературознавства.

Аналіз особливостей міфологізму в англійської літературі на матеріалі творів В. Скотта та С. Колріджа. Дуалістичний характер художньої образності, особливості формування поетики творів під впливом народних традицій в англійській літературі різних епох.

Аналіз проблеми тілесності в творах письменників-модерністів. Дослідження образної концептуалізації еротизованого тіла в романі Д.Г. Лоуренса. Семантико-когнітивний аналіз застосування міфологічних образів в якості метафоричних корелятів тіла людини.

Міфопоетичне начало у творчості поета як основний код і розкриття міфологізма мислення, властивий Марині Цвєтаєвій. Диференціювання міфів книжних та індивідуальних, простеження їх контамінації. Основний, інваріантний міф поета та його образні домінанти.

Теоретичне обґрунтування понять "міф" та "міфологізм". З’ясування особливості міфологічного мислення письменника-митця у літературному процесі ХХ ст. Міф – переказ: оповідання про богів, духів, надприродні сили, про першопредків, героїв всесвіту.

Використання демонологічних образів, народних вірувань та магічних ритуалів у новелах та повістях Федора Потушняка. Вплив народних вірувань українців Закарпаття на моделювання художньої дійсності творів. Психологічне підґрунтя образів-характерів новел.

Дослідження фольклорно-міфологічної традиції гоголівських творів. Характеристика міфологізму повісті М. Гоголя "Страшна помста", його різноаспектності та архаїчності. Дослідження системи образів та персонажів, концепту душі і медіального простору.

Спільні риси у сонеті Джона Мільтона, присвяченому його покійній дружині, та вірша української письменниці у Бразилії Віри Вовк "Альцеста". Вічний образ, персонаж античної міфології Альцеста (Алкеста). Аналіз образу Альцести в інтермедіальному аспекті.

Аналіз п’єси Олени Клименко у контексті міфологічної парадигми. Використання принципу неоміфологічного моделювання тексту із застосуванням концепції Р. Барта про три рівні міфологізації. Теоретичне осмислення міфології в культурі і літературознавстві.

Закономірності та форми побутування міфології в мистецтві слова на фольклорній та літературній стадіях його розвитку. Аспекти міфу як універсальної форми світовідчуття у наскрізному зв'язку з художньою літературою. Співвідношення міфічного та історичного.

Осмислення сюжету та міфологічного коду поеми "Мазепа" Дж.Г. Байрона. Вираження шляху дорослішання та внутрішнього становлення головного героя твору в хронотопі дороги. Подолання Мазепою викликів долі та перехід на новий етап свого екзистенційного буття.

Аналіз міфологічних образів роману "Нікуб. Кров кажана" В. Шкляра. Дослідження особливостей інтерпретації міфологічних образів у творчості В. Шкляра. Особливості часткового проникнення до сучасної масової української літератури традицій елітарної.

Аналіз розвитку міфологічної критики, вплив на неї концепції Макса Мюллера. Поновлення релігійних і міфологічних легенд у фольклорних пам’ятках. Процес трансформації міфу в різноманітні поетичні сюжети і жанри античної літератури й сучасного роману.

Аналіз міфологічного дискурсу творів М. Астуріаса та огляд запозичень з міфології майя. Вплив іспанського бароко на стиль та художньо-естетичну концепцію письменника. Еволюція у сприйнятті М. Астуріасом мультикультуральної гватемальської ідентичності.

Аналіз просторової організації тексту роману Сергія Жадана "Інтернат", твору про війну на сході країни. Роль просторової вертикалі та хронотопічної моделі роману в процесі художньої реалізації трагічної теми. Інфертильність простору роману С. Жадана.

Розгляд міфологічного тла повісті-казки про Сонячних Зайчиків В. Нестайка, її образна структура, співвідношення реального й казкового світів. Аналіз специфіки походження і функціонування літературної казки з точки зору зв'язку з міфологічними символами.

Дослідження своєрідності взаємодії міфологічного та культурно-історичного інтертекстів у повісті Г. Пагутяк "Гірчичне зерно". Визначення етапного значення повісті "Гірчичне зерно" у процесі формування неоміфологічної домінанти в художній прозі Пагутяк.

Розгляд ґенези й динаміки змін основних видів фольклоризму, його загальних тенденцій та стадій еволюції в українській словесній традиції. Обґрунтування тези неперервності зв’язку української писемності з фольклором упродовж усього їхнього існування.