Виявлення особливостей моделювання КН у сучасному американському мовленні, шляхом виявлення причин, що до них призводять. Висока варіативність розмовної мови, її переважне функціонування в усній формі. Мовленнєве спілкування, що проходить у формі діалогу.

Дослідження творчості російськомовного письменника польського походження С. Кржижановського, якого вважають "літературним феноменом" та "літературним відкриттям" ХХ століття. Моделювання безлічі взаємопроникнених світів у прозі С. Кржижановського.

Аналіз риси щоденника П. Куліша як жанру автобіографіки, аспекти вираження авторського "Я", виявлення цілі Куліша-автобіографа, створення позитивний образ гідного лідера нації після смерті Тараса Шевченка, людини високих морально-етичних принципів.

Розгляд особливостей образу Парижа у романі Г. Пахутяк "Біограф Леонтовича", який подається як символ особливих побажань героїв і створює конфлікт між реальним та ідеальним світом. Аналіз особистого сприйняття героїв про місто-мрію чи географічну область.

Причини, механізми та засоби моделювання радянської історії в українській соцреалістичній літературі. Ревізія функцій мови, ритуалізм, "затирання" історичної пам'яті та моделювання нової космогонії засобами літератури. Формування тоталітарної "новомови".

Огляд головних творів сучасного італійського письменника і журналіста С. Бенні. Зображення проблеми першого зіткнення дитини зі світом дорослих в романі "Маргарита Дольчевіта". Створення портрету підлітка початку ХХІ ст. в боротьбі з ворожим оточенням.

Аналіз проблеми моделювання світу дитинства у романі, коли відбувається перше зіткнення дитини/підлітка зі світом дорослих. Символізація простору дому через протиставлення з сучасним бездуховним світом-будинком сусідів. Мікродомінанти світу дитинства.

Розкриття специфіки творення і сприймання словесного образу закоханої жінки-персонажа в психологічній розвідці Марії Матіос "Щоденник страченої". Виявлення репертуару експресем ужитих в експресивно-стилістичній функції, що репрезентують кардоцентризм.

Аналіз способів та художніх форм репрезентації фікційної свідомості персонажа в драматичній сцені Лесі Українки "Іфігенія в Тавріді". Сукупність трансформаційних процесів, які відбулися у фікційній свідомості героїні під впливом внутрішніх переживань.

Дослідження способів засобів та художнього конструювання свідомості дійових осіб у п’єсі Я. Мамонтова. Аналіз параметрів моделювання фікційної свідомості персонажів як феномена, що видозмінюється під впливом зовнішніх обставин й внутрішніх переживань.

Вивчення структури, багатоплановості й стаєхронотопної організації текстів другого тому поеми М. Гоголя "Мертвые души." Сакралізація біблійних настанов і духовне відродження героїв у творі. Актуалізація письменником ставлення до громадянського обов’язку.

Співставлення біблійного сюжету з реальними історичними фактами на прикладі історичної поеми В.А. Моргуна "МАР. "Поема вольного"". Аналіз самобутності таланту письменника на прикладі його поетичної творчості. Авторська архітектоніка творів Моргуна.

Формирование модернизма в британской литературе и его основные представители. Биография писательницы и "поток сознания" в её романах. Формирование женского образа в произведениях В. Вулф. Анализ женских образов на сюжетном и персонажном уровнях в романах.

Качественное изменение американской литературы, модернистский подход. Преодоление пуританской ограниченности национальной культуры в поэзии Эзры Паунд и Т.С. Элиот. Художественный эксперимент и абстракции театральных форм Луиджи Пиранделло и Б. Брехта.

Модернизм как направление в европейской литературе XX века. Духовные, психические, патологические проявления человека в романах Пруста, Джойса, Кафки; анализ "потока сознания", изображение взаимоотношений сознательного и бессознательного в человеке.

Особенности и способы решения основных проблем "мироздания по акмеизму", "художественных принципов акмеизма". Рассмотрение в историко-литературном анализе Л.Г. Кихнея художественного наследия О. Мандельштама и А. Ахматовой в мифопоэтической парадигме.

Анализ поэтики романов австрийских писателей Д. Кельмана "Измерение мира" и К. Рансмайра "Летающая гора" как движущегося динамического феномена, в котором выражаются нарративные принципы и элементы различных парадигм. Повествовательные стратегии авторов.

Противопоставление художественных идей модернизма реалистической и романтической моделям. Рождение и развитие модернизма в литературе XX века. Влияние М. Пруста на литературный процесс ХХ века. Литературное творчество Франца Кафки и Джеймса Джойса.

Литературное направление как особый метод восприятия действительности и построения художественного образа. Основные предпосылки появления символизма. Символ как способ постижения мира. Философские идеи В.С. Соловьева. Изучение символистов ХХ века.

Объяснение цитатной плотности, характерной для поэзии русского модернизма. Осмысление цитатного мышления модернистских поэтов в категориях фольклористики в рамках модели эпического сказительства. Характерные черты сознания носителя фольклорной традиции.

Визначення жанрових особливостей п’єси. Аналіз ролі діалогу як домінантного фабульного компонента драматичного тексту. Посилення теми абсурдності людського буття зовнішнім чинником голодом. Використання драматургами діаспори релігійної міфопоетики.

Укоріненість творчості киян в українській поетичній традиції, творчі засвоєння досягнень західної модерної культури. Стильові тенденції в текстових полях поетів Київської школи та її оточення. Відгомін естетики киян у розвитку української модерної поезії.

Генез, характер розвитку українського модерного роману 20-х рр. Сюжетно-композиційна специфіка прози, жанрово-стильовий діапазон, художня техніка. Модерна романістика як цілісний художньо-естетичний феномен, що передбачає виявлення ознак жанрової моделі.

Місце Е.М. Форстера у літературній історії ХХ століття, жанрова приналежність його творів як проблема для літературознавців. Діалектичне співвідношення класичної та оновленої автором модерністичної системи поетики і семантики роману "Найдовша подорож".

Розбіжність модернізма і авангардизма як культурно-історичних й філософсько-естетичних феноменів. Рецепція і ставлення до революційної дійсності представниками літературних течій. Осмислення тенденцій духовного буття, самоцінності людини й мистецтва.

Аналіз особливостей дескрипції особистого простору жінки у модерному і постмодерному текстах. Розгляд літературно-теоретичних аспектів поняття "жіноче письмо" у співвідношенні з біологічними категоріями ген, генетика; феміністичний дискурс творів.

З’ясування семантичного та асоціативного потенціалу лінгвокультуреми сонце в художній літературі. Розгляд смислової структури тексту через проекцію цього образу на контекст. Спільне та відмінне в інтерпретації образу, розкриття його глибинного змісту.

Аналіз модерністської новели в українській і російській літературах. Визначення чинників, які спричинили типологічні збіги жанрового різновиду в обох літературах. Вияв спільних рис модерністської поетики в новелістичній творчості митців порубіжжя.

Аналіз модерністської новели в українській і російській літературах. Визначення чинників, які спричинили типологічні збіги цього жанрового різновиду в обох літературах. Приклади вияву спільних рис модерністської поетики в новелістичній творчості митців.

Світоглядні та естетичні засади модерністського мистецтва. Письменники-модерністи: Бодлер, Верлен, Рембо, Джойс, Кафка, Пруст, Рільке, Блок, Вороний, Олесь, Коцюбинський. М. Пруст - представник французької модерністської прози. Творчий метод письменника.