Авторські засоби мовного вияву психології героя як однієї з визначальних ознак індивідуального стилю Лесі Українки. Вербальні й невербальні інструменти розгортання письменницею світу почуттів та емоцій персонажа в поемі Лесі Українки "На полі крові".

Засоби мовного вияву психології героя як ознаки індивідуального стилю Л. Українки. Вербалізація почуттів та емоцій персонажа у ремарках і мовленні на лексичному й морфологічному рівнях, синтаксичні й стилістичні прийоми висвітлення мотивів його поведінки.

Моделювання концептуальних метафор як засобів реалізації очудненого сприйняття непредметних сутностей. Лінгвокогнітивні механізми створення художньої дійсності. Осмислення поняття "смерть" творчості Р. Бредбері. Зміна архетипних уявлень про кохання.

Дослідження ритму як інгерентної ознаки людського мовлення. Репрезентація концептуальних структур засобами фонологічних одиниць. Залучення емпіричних даних фізіології, психології, та нейронаук до пояснення ритмічної організації поетичного мовлення.

Дослідження функціонально-стилістичних особливостей лінгвокультуреми "пісня" в ідіолекті Лесі Українки. Простеження семантичної структури ключового слова в мові різножанрових художніх творів мисткині, обґрунтування специфіки його символьних значень.

Творче осмислення життєвого світу. Перетворення чуттєві сторони естетичних явищ у феномен художньої культури. Аналіз лінгвокультурних кодів в поезії Єлизаветинської епохи. Використання К. Марло культурно-маркованої лексики в образі красивої жінки.

Відображення та фіксація культури в мові та дискурсі. Моделювання етнолінгво-культурних типажів у російському, білоруському та українському мовознавстві. Ціннісні ознаки типажу "козак". Характеристика ватажків та організаторів українського козацтва.

Фольклористика - один з найбільш інтерпретованих дискурсів, зумовлений посиленою увагою постмодерної гуманітаристики до оцінки проблем культурної ідентичності. Казка як особливий феномен, що нерозривно пов’язаний із праосновами національної культури.

Аналіз культурних та соціальних змін, що знаходять своє відображення в етномовній картині світу. Літературна казка О. Пройслера як ядра культури крізь призму провідних ідей німецького фольклора. Мовнокультурний феномен казки з позицій ідентичності автора.

Аналіз сонети сучасного канадського поета П. Нормана зі збірки "The Shape Inside" у лінгвокультурному та лінгвостилістичному аспектах. Зв'язок між лейтмотивами збірки (страх і безсоння) і використанням картини "Привид Блохи" Блейка на обкладинці збірки.

Аналіз лексикографічних джерел, що засвідчив не лише народнорозмовну, а й книжну лексику творів письменника, зокрема номінації, пов’язані з поширенням суспільно-політичних, соціально-культурних ідей, актуальних для української інтелігенції того часу

Лінгвістичні та культурологічні особливості української поеми-балади "Хустина". Поетична органічність фольклоризму Тараса Шевченка. Національні концепти, міфологеми, пов’язані з національною символікою, особливості вияву логоепістеми "вишита хустина".

Лінгвістична інтерпретація медійних перифразів як стилістичного ресурсу. Виділення й охарактеризовання в лінгвокультурологічному аспекті групи перифрастичних найменувань у поетичних текстах письменника Д. Кременя, як топонімічні перифразові одиниці.

Аналіз проблеми ідентифікації архетипних елементів міфосвіту художнього прозового тексту сучасної австралійської авторки Джульєт Марільєр. Визначення й характеристика культурологічних та історичних аспектів розвитку сучасної австралійської літератури.

Роман "Убити пересмішника" є найвідомішим твором письменниці Гарпер Лі, класикою американської літератури. Проаналізовано переклад українською мовою роману "Убити пересмішника", а також визначено та роз'яснено лінгвокультурні одиниці, наявні в тексті.

Осмислення у вимірах сучасної лінгвокультурології особливостей вербалізації знакових архетипів "слово", "мова" в поетичних контекстах Л. Костенко. Репрезентація поняття ідеальної сфери - мислення, аксіологічних інтенцій, сакральності, софійності.

Використання національно маркованої лексики в текстах драматичних поем як характерна особливість ідіостилю Л. Українки. Вираз національної ментальності через назви житла, предметів побуту, одягу, прикрас; назви що представляють звичаєво-обрядову культуру.

Дослідження мови ронделевого вірша українських поетів ХХ - початку ХХІ століть. Лінгвопоетика як особлива філологічна дисципліна. Систематизація знання про рондель як канонічну строфічну побудову віршового тексту. Архетипні образи у ронделевому тексті.

Висвітлення лінгвопоетичного еклектизму як художнього мистецтва, яке поєднує симбіоз жанрів, стилів і образів, багатоголосся оповідачів, різноманітність сюжетів і мотивів у межах окремо взятого тексту. лінгвістичні засоби, що створюють поетику стилю.

Сучасна лінгвістика тексту як інтеграція двох сфер. Поняттєва категоризація суб'єкта-автора й адресата основних антропоцентрів твору. Художнє мовлення семіотичної форми тексту. Носія культурної традиції. Наративно-діяльнісний підхід до інтеракції.

Аналіз лінгвопоетичних, лінгвокогнітивних та прагматичних параметрів алюзії у функції очуднення. Когнітивний дисонанс і семантичні аномалії, їх кваліфікація. Прийоми й моделі актуалізації ефекту очуднення в художньому тексті через залучення алюзій.

Аналіз засобів лінгворепрезентації образів небесних світил сонце, місяць, зоря в поетичних текстах Б.-І. Антонича. Продемонстровано зони сумірності об’єктивної та індивідуально-авторської картин світу; співвіднесення поетичної традиції та новаторства.

Лексико-граматичні прояви взаємодії риторики "високого", "нейтрального" та "низького" регістрів за переваги перших двох. У зв ’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, єваингелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.

Використання квантитативного методу в галузі лінгвістики. Розрахунок довжини слів та розділів у повістях Р. Іваничука, значення індивідуального стилю автора. Вплив політичних рухів, тенденцій розвитку літератури, певного колориту на індивідуальний стиль.

Досліджено лінгвостатистичні показники поетичних творів П. Карманського, зокрема розраховано та проаналізовано довжини речень, слів та словоформ. Складено перелік з дев’яти найпопулярніших словоформ, які трапляються у вибраних творах письменника.

Дослідження лінгвостилістичних особливостей художніх образів і засобів у поезіях для дітей за проектом "Інтелект України". Гіпербола як стилістичний прийом. Компоненти порівняльної конструкції. Перенесення ознак і властивостей людини на живу природу.

Лінгвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз поезії американського поета Е.Е. Каммінгса на рівнях семіотики та метасеміотики. Закономірності використання прийомів і засобів для реалізації концепції автора та змісту, естетико-образної функції слова.

Філософські та лінгвістичні кореляції у дискурсній структурі оцінки, корпус мовних засобів оцінки в художньому тексті, взаємозв’язок категорії оцінки з іншими категоріями, когнітивний зміст та прагмастилістична функціональність дієслівних форм в прозі.

Встановлення й систематизація лексичних й образно-стилістичних засобів репрезентації психологічного портрета персонажів в художніх творах письменника С. Андруховича. Лінгвостилістичні особливості портретизації Стефанії - героїні роману "Фелікс Австрія".

Стилістичне використання системних явищ у лексиці, лексичні засоби творення образності мови й окреслити стилістичні ресурси морфології од. Авторський словник лінгвостилістичних засобів од Горація, лінгвістичні та стилістичні засоби всіх мовних рівнів.