Психоаналітична інтерпретація художньої мови відомого українського письменника В. Винниченка на предмет виявлення у ній індивідуально-підсвідомого психологічного змісту. Аналіз вияви гіпертимної акцентуації на прикладі оповідання "Таємна пригода".
Психоаналітична інтерпретація художньої мови Винниченка на предмет виявлення у ній індивідуально-підсвідомого психологічного змісту. Аналіз гіпертимної акцентуації в оповіданні "Таємна пригода" через прояв у лексемах сміху, оптимізму, психічних реакцій.
Дослідження наукових підходів до поняття мовної особистості персонажа художнього твору як цілісної та самостійної особистості. Поняття мовної особистості, його сучасні дефініції. Тенденції вивчення художнього тексту, мовної особистості персонажа.
Огляд творчості сучасного марокканського поета, прозаїка, літературного критика і суспільного діяча Мухаммада Бенніса. Характерні особливості віршового та критичного доробку письменника, питання мовної поліфонії та білінгвізму у текстах М. Бенніса.
Розглядається феномен синестезії, зокрема мовної і літературної, у новелі "Кавалер Глюк»" видатного німецького романтика Е.Т.А. Гофмана. Враховано не лише текстові аспекти новели, але й контекст життя письменника, особливості його світосприйняття.
Дослідження біографії визначного українського поета, філософа і вченого Григорія Сковороди. Огляд збірки ліричних поезій "Сад божественних пісень". Визначення вкладу поета в розвиток літературного жанру байки. Описання філософських трактатів і притч.
Типології ґендерних стереотипів особистості. Вияв характерних проявів стереотипів фемінності у головних героїнь-жінок повісті мовними засобами художнього тексту. Маскулінні риси характеру молодої пані. Виокремлення ознак жіночності в образі Устини.
Поняття мовної особистості. Ознаки мовної особистості персонажа сучасної драми. Вияви мовного меланжу й варіанти його вербалізації в структурі реплік дійових осіб сучасних українських п’єс. Лінгвістичні причини використання мовного меланжу персонажами.
Розгляд використання образу Великодня в епістолярії Л. Українки. Аналіз письменницею концептуальних і дискурсивних властивостей номенів Великодніх святкувань. З’ясування особливостей святочних пригощань, обговорення традицій випікання пасок в родині.
Характерні риси української літератури пошевченківської доби. Особливості мовного авторського стилю І.С. Нечуя-Левицького. Виявлення етнографічних епітетних форм, метафоричних структур і семантики феномену "місто Київ" у художніх текстах письменника.
Моделювання за художніми текстами І.С. Нечуя-Левицького мовного образу Києва другої половини ХІХ - початку XX ст. Конкретизація простору міста Києва топонімами, назвами сакральних споруд. Фіксація прагматично-оцінної семантики феномену "місто Київ".
Крим для життя і творчості Лесі Українки як місце оздоровлення, зустрічей, отримання нових вражень і знань, написання низки творів. Комплексний розгляд засобів вербалізації образу Криму та його компонентів у поезії Лесі Українки кримських періодів.
Лінгво-психологічні аспекти змалювання образу лісу О. Кобилянською та Ю. Федьковичем. Способи характеристики цього образу. У творах Ольги Кобилянської - глибоко психологічний зміст образу лісу, а у Юрія Федьковича переважає матеріальність основи образу.
Специфіка художнього номінування простору в мові оповідання М. Вінграновського "Первінка". Семантичне наповнення й функційне навантаження лексичних одиниць, що вербалізують просторові образи. Органічне поєднання антропогенного та природного простору.
Зіставлення структури художнього простору в поезіях М. Семенка і В. Поліщука у зв’язку з лексико-семантичними засобами вираження ідилічного, реалістичного та міського простору. Залежність мовних засобів його вираження від психологічного типу митця.
Дослідження мовних засобів вираження та структури художнього простору в поезії Андруховича. Вивчення особливостей функціонування метафор з просторовими компонентами у збірці "Екзотичні птахи та рослини". Динаміка розвитку мовного образу світу поета.
Аналіз мовного образу поляка в художньому творі Генрика Сенкевича. Роль експресем емотивного змісту у моделюванні душевно-емоційного стану персонажів. Моделювання внутрішнього портрета персонажів через ознаки зовнішньої поведінки, конкретних дій.
Розгляд лексичних та лінгвостилістичних засобів творення мовного портрета міфічної істоти в людському тілі, дхампіра Слуги з Добромиля. Визначення та характеристика специфіки слоганів індивідуальної філософії головного героя твору Галини Пагутяк.
Аналіз когнітивно-комунікативної природи, формування оказіональних прикметників і словосполучень з прикметником в англомовних текстах романів Дж. Ролінґ, що справляють значний вплив на процеси в можливостях синтаксичної сполучуваності англійської мови.
Обгрунтування лінгвокультурологічного підходу до вивчення того, як формуються і функціонують концептосфери емоцій в українській жіночій прозі. Стилістична характеристика мандрівних текстів і дискурсів. Засоби фіксації відчуттів і переживань в прозі.
Емоції і їх вплив на стан людського організму. Використання мовних засобів для вираження відчуттів і емоцій на прикладі творів Агати Крісті: уособлень, епітетів, метафор, антитези. Мовні одиниці як засіб впливу на читача та відображення стилю автора.
Лінгвістичні механізми і стилістичні прийоми творення комічного. Аналіз мовних засобів творення суб’єктивно-оцінної іронічної модальності в прозі В. Слапчука, зокрема в романах "Дикі квіти", "Осінь за щокою", "Сліпий дощ", "Поміж світів і сяяння світил".
Виокремлення і аналіз мовностилістичних засобів актуалізації іронічної модальності в книзі О. Маньї "Dessine-moi un Parisien" ("Намалюй мені парижанина"), яка належить до жанру нонфікшн. Мовні засоби, які сприяють творенню іронічних смислів в книзі.
Визначення лексем, які означають спорідненість в художньому дискурсі О. Кобилянскої. Дослідження та характеристика особливостей родинних зв'язків, які реалізують лексеми корелятивної градуальной опозиції, члени якої відрізняються однією ознакою.
Розвиток української літературної мови в західних областях України в першій половині ХІХ ст. Погляди мовознавців на мовні особливості творів М. Шашкевича. Лексика, синтаксис та стилістика поезій М. Шашкевича. Говіркові особливості шашкевичевої мови.
Функціонально-семантичний аналіз образних структур із назвою небесного світила "сонце", зафіксованих в поетичних текстах Є. Маланюка і є компонентами його індивідуальної картини світу. Механізми лінгвоестетизації образу сонця в тропеїчних структурах.
Міркування письменниці Марини Гримич, публіциста Юрія Макарова, композитора Валентина Сильверстова як заглиблення у філософію мови Шевченка й підтвердження думки про цілісність української культури. Відображення в їхніх міркуваннях творчості Кобзаря.
Тема нацизму та Голокосту у поетичних творах Сільвії Плат. Тема позбавлення від батька-ворога у семантиці, пов’язаній із чоловіком. Характеристика твору "Татусь" як яскравого прикладу конфесійної поезії. Аналіз концепту "батько" у семантичній площині.
Створення мовно-художньої моделі локального мікрокосму у творах Ю. Вухналя. Зображення письменником образу сільського життя, увиразнення його відповідними лексемами, позначення реальними топосами (вулиця, двір, хата), об’єктами (піч), предметами (чапля).
Стилістеми різного походження, що є засобами вияскравлення філософських смислів у рубаї Д. Павличка. Органічним складником поетичних текстів виступають зображально-виражальні засоби фонічної (еквіфонія, метафонія) та лексико-граматичної природи.
