Філософсько-психологічна семантика зла та особливості її інтерпретації в художньому тексті. Поетикальні та позапоетикальні домінанти інтерпретації зла ("Птахи з невидимого острова" Вал. Шевчука, "Zіoty pelikan" С. Хвіна, "Володар Мух" В. Ґолдінґа).

Аналіз головних особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов’язано зі встановленням типології їх використання, з’ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження.

Визначення характеру змін у моделі протистояння добра і зла у фентезійній романістиці на початку ХХІ ст. Окреслення нового співвідношення між полюсами традиційної бінарності світла і темряви в метажанрі, простеження впливу деформації на образ героя.

Загальна характеристика естетико-художніх парадигм Просвітництва: класична, конвергентна, амальгамна. Аналіз феномену європейського та українського літературного Просвітництва в його найяскравіших виявах. Розгляд особливостей української літератури.

Система образно-понятійних парадигм (гіперпарадигма) розглядається у якості змістового аспекту тексту (компоненту плану змісту); процес опису гіперпарадигми – інтерпретація тексту ("глибинна герменевтична процедура"). Акт "розуміння-читання" тексту.

Постколоніальна дійсність України після здобуття нею незалежності, особливості протиборства різноманітних ідеологій та його відображення в літературі. Чинники та фактори, що вплинули на формування нової української літератури, проблематика творів.

Суть способов художественной организации текста. Особенность метафорического инварианта или парадигмы, которая функционирует на концептуальном уровне. Изучение модели образов, связанных с понятием "любовь", в английской классической поэзии в диахронии.

На матеріалі аналізу рецензії Є. Сверстюка "Собор у риштованні", де розглядався роман О. Гончара "Собор", проводиться дослідження внутрішніх спонук та зовнішніх чинників, котрими керувався критик. Розбіжності громадянських позицій письменника і критика.

Актуализация парадоксальности критического мышления Л. Шестова, обусловленная его концепцией мировидения и афористичностью письма. Характеристика парадоксальных суждений критика о русской литературе. Философия трагедии и философия парадоксального.

Особливості сублімаційного процесу Лесі Українки. Обґрунтування існування паралелей між стосунками героїв драми "Одержима" Міріам і Мессії та стосунками Лесі Українки та Сергія Мержинського. Виявлення причин витіснення ненависті до коханої людини.

Пошук аргументів для пояснення процесу сублімації та внутрішніх переживань Лесі Українки під час написання "Одержимої". Використання теорії З. Фройда про амбівалентність, взаємозв'язок любові, ненависті та релігії: паралелі між стосунками Міріам і Мессії.

Поняття парадоксу як літературного явища та особливості його функціонування у художньому тексті. Еволюція тлумачень цього поняття у межах основних культурно-історичних епох та аналіз семантичних особливостей прийому парадоксу на прикладах художніх творів.

Аналіз використання парадоксу у медитативних творах індійського містика Ошо. Визначення парадоксальних конструкцій, що актуалізують світоглядну позицію Ошо, профілюють його думки про помилковість загальноприйнятих уявлень про світ і місце людини у ньому.

Статтю присвячено аналізу використання парадоксу у медитативних творах індійського містика Ошо. Виокремлюємо парадокс як ключовий компонент, який використовує автор для актуалізації своєї світоглядної позиції і профілювання думки про помилковість.

Парадокс як прояв стилістичного прийому висунення, що являє собою спосіб організації тексту з метою привернути увагу читача до прагматично важливої інформації. Аналіз парадоксу у 20 коротких оповіданнях сучасних американських і британських письменників.

Специфика отечественной правовой культуры, в которой преобладают архетипы цивилизационного российского традиционализма, консервативного и метаконституционного, опирающегося на нравственные идеалы. Осмысление парадоксальности идеологии народничества.

Дослідження мотивів протиставлення короткої миті щастя і тривалого страждання як ключового в осмисленні художнього світу Світлани Йовенко. Основна характеристика фактору суб’єктивності поетеси, який варіюється як прояв її внутрішнього годинника.

Неоднозначные проявления шаламовского отношения к жизни, как отрицание ценности общения с несколькими людьми, верность единице как идеальной цифре. Использование приема контраста на разных уровнях сюжетики и поэтики. Противоречивые каноны В. Шаламова.

Анализ поведения и характеров персонажей в русскоязычных произведениях В. Набокова. Исследование обертоновых и орфоэпических черт голоса для создания смехового начала в художественном мире писателя. Использование пения для выражения творческого замысла.

Исследование исторической концепции романа Б. Окуджавы "Свидание с Бонапартом" в контексте культурологического противопоставления России и Европы. Преображение вчерашних просветителей в банальных захватчиков как главный исторический парадокс для героев.

Изучение Рассказчика (или Хроникера) "Бесов". Ознакомление с мнениями исследователей Достоевского, в фокус внимания которых редко попадают странности Рассказчика и его манера повествовать. Анализ его влияния на суждения о происходящем в "Бесах".

Авторская интерпретация времени в романе Б.Л. Пастернака "Доктор Живаго". Описание событий 1918 года в романе, отражение трансформаций времени. Рассмотрение историософской концепции романа. Воссоздание Пастернаком исторического периода в России.

Характеристика прагматизму, раціоналізму та деспотизму римських імператорів і тоталітарних суспільств ХХ століття і долі художника в них (на прикладі Горація і Овідія). Особливість потягу до збагачення і розпусти. Розгляд давньоримського типу культури.

Сопоставление смысловой и синтаксической соотнесенности перевода на примере отрывка из комедии Шекспира "Два веронца". Исследование явления параллелизма в переводах на русский и узбекский язык в лингвистическом и образно-художественном аспектах.

М. Булгаков и произведение всей его жизни - "Мастер и Маргарита". Отображение параллельных миров в романе "Мастер и Маргарита", видение М. Булгакова. Явление троемирия в романе. Принципы построения структуры романа. Композиционная связь между мирами.

Розгляд проблеми художньої реалізації паралогії "симулякр - реальність" на матеріалі роману "Радіо Ніч" Ю. Андруховича. Відображення процесу перевизначення українцями колективної та індивідуальної ідентичності в умовах гібридної війни на Сході країни.

Параметри антропологізованого простору в повістевій трилогії. Модуси соціальної поведінки та становлення особистості головної героїні в дотичному просторі. Два основні топоси її просторового існування, пов'язані з Буковиною - Веренчанку і Чернівці.

"Андрій Лаговський" як один із перших зразків інтелектуального роману в українській літературі. Застосування цитат й алюзій на твори українських і зарубіжних письменників, Біблію, міфи, особливості ремінісценцій. Огляд міжтекстових реляцій у творі.

Дослідження знакових меж тексту в історичному романі "Данило Острозький: образ, гаптований бісером" українського письменника П. Кралюка. Розгляд паратекстуального потенціалу цього роману: заголовку, передмови, назви розділів, початку та кінця тексту.

Дослідження у романі сербського письменника М. Продановича "Колекція" модифікації паратекстуальності, реалізованої у взаємодії з іншими проявами міжтекстовості. Висвітлення образного наповнення паратекстуального компонента твору співвідносно з поетикою.