Особенности повествовательной техники в фантастическом романе "Маркиз де Боливар" австрийского писателя Лео Перуца. Двусмысленность восприятия, колебания в выборе объяснения - реальное или сверхъестественное как одно из условий фантастического текста.

Виведення параметрів дескриптивного апарату щодо художнього тексту на базі генеративної поетики, котра ґрунтується на моделі: тема-прийом виразності-текст. Необхідність створення штучної формальної метамови для розширення компетенцій поетики виразності.

Формування європейської літератури та культури. Залучення досягнень новітньої літературознавчої думки до аналізу комедій Аристофана. Інтертекстуальність в комедіях. Жанрова специфіка творів Аристофана. Протиставлення Аристофана-поета Аристофану-політику.

Оцінка перспектив дослідження синтаксичного аспекту лінгвопоетики, залежності поетичного синтаксису від ритміко-фонетичних поетичних засобів. Аналіз унікального корпусу поетичних творів - єврейської арамеомовної літургійної поезії пізньої античності.

Аналіз казок у п’єсі драматурга, представника "нової драми" М. Макдонаха, дослідження шляхів реалізації перформативності. Опис та особливості перформативних сцен у драматичному творі "Людина-подушка". Перформативна спрямованість сучасної драматургії.

Механізми виражальної детермінації зорових сенсоризмів для візуалізації параметрів та емоційно-психологічних портретів жінок. Перцептивний образ фізичної краси українців в аспекті етнічної стереотипізації. Образ жінки-страдниці в п’єсах драматургів.

Аналіз творчості німецькомовного письменника підавстрійської Галичини Германа Блюменталя у світлі тематики і проблематики Першої світової війни. Окремі моменти біографії маловідомого в українській науці про літературу митця, інтерпретація текстів збірки.

Аналіз творчості німецькомовного письменника під австрійської Галичини Германа Блюменталя у світлі тематики і проблематики Першої світової війни. Біографія митця, характеристика оригінальної інтерпретації текстів його збірки "Галичина. Вал на сході".

Аналіз впливу Першої світової війни на особистість Марка Черемшини. Опис політичних змін на Галичині та Буковині в новелах Марка Черемшини. Розповідь про перебіг війни у збірці "Село вибігає". Висвітлення громадянської позиції М. Черемшини в час війни.

Сучасні тенденції художнього перекладу, їх роль у літературно-критичному дискурсі другої половини XX століття. Вивчення прозового перекладацького доробку шістдесятництва. Підхід до аналізу перекладів P.Доценка, Ю. Лісняка, М. Дмитренка й В. Митрофанова.

Дослідження авторських модифікацій біблійної історії про Каїна і Авеля з точки зору традиційних підходів до тексту Священного Писання. Тлумачення проблеми гріха та його спокутування. Пам’ять про наслідки бездуховного існування як запорука майбутнього.

Перші кроки Тараса Шевченка у пошуках учителя маляра на Малій Батьківщині. Вплив історії рідного краю на формування історичної та національної свідомості поета. Заходи щодо увічнення постаті Т. Шевченка на його Батьківщині та проблеми пов’язані з цим.

Розгляд образів перших героїв-інтелігентів ХІХ століття, які ввійшли в літературу як "нові люди". Чинники, які впливали на формування світогляду героїв, та умови, у яких вони розгортали свою діяльність. Погляди на інтерпретацію характерів інтелігентів.

Розгляд першоджерел історичної хроніки В. Шекспіра у контексті їх художніх характеристик та специфіки їх кореляції з текстом Великого Барда. Визначення смислових нововведень В. Шекспіра, які визначають позачасову художню цінність цієї історичної хроніки.

Роль "голосів" персонажів (як головних, так і другорядних) у прозі М. Коцюбинського. Мовчання як противага наявному голосу головного чи другорядного героя та важливий антропологічний чинник. Мовчання як ключ до прочитання художніх текстів письменника.

Аналіз зображеної в романі тотальності смертельного потягу в українському селі. Розкрития песимістичного образу світу на основі роману Є. Пашковського "Вовча зоря". Символ мужності, яскраво зображеної в романі. Розкриття глибин сердець героїв.

Проанализировано германское эпическое произведение "Песнь о Нибелунгах", и её версии. Расшифровка произведения и установлении последовательности и истинности событий, описаных в произведении, исторические взаимоотношения между гуннами и бургундами.

Рассмотрение разнообразного музыкального ландшафта в романе А. Чудакова. Обширный музыкальный материал, упоминающийся в тексте, как своеобразный музыкальный маркер времени. Анализ жанровой модификация текста в связи с его песенно-музыкальной составляющей.

Характеристика хронотопа Петербурга в XIX и ХХ вв., особенности, специфика, функции художественного образа города. История основания и развития Петербурга. Начало петербургской темы в русской поэзии и эволюция образа Петербурга в поэзии серебряного века.

Присутствие Петербурга в произведениях Достоевского как фона, как действующего лица. Описание Петербурга как беспощадной силы, враждебной тысячам незаметных тружеников. Прямая связь города с внутренним миром человека, чувство безысходности героев.

Анализ реальных противоречий действительности в творчестве Н.В. Гоголя и его влияние на развитие русской литературы. Творческий путь и художественный мир писателя. Образ Петербурга в его произведениях, обозначение отношения писателя к городу на Неве.

Расцвет модернизма в России. Связь жизни и творчества А.А. Блока с Петербургом. особое им восприятие города. Первые детские впечатления, юношеские мечтания и грезы о Прекрасной Даме, последние годы жизни поэта. Стихотворение, адресованное некой М.С.

Петербург Достоевского – среда, в которой уживаются многочисленные слои общества, ростовщики, бедняки, студенты, интеллигенция, богачи и аристократы. Анализ места, которое занимает Петербург в литературном произведении "Преступление и наказание".

Изучение образа Петербурга в творчестве Н.А. Некрасова и Ф.М. Достоевского в сравнительно-сопоставительном аспекте. Описание авторами запахов, свойственных городу в разное время года. Выделение "некрасовского Петербурга" в творчестве Достоевского.

Петербург в 1980 г., развитие и особенности отражения в произведении Достоевского "Преступление и наказание". Некоторые биографические факты жизни известного писателя и его связь с северной столицей. Смерть отца как одно из самых темных мест в биографии.

Изображение в романе "Преступление и наказание" Достоевским человека, прошедшего через многие страдания к постижению истины. Изображение Петербурга в романе как города, в котором много людей потеряли смысл жизни. Уличные сцены отношений людей в городе.

Эволюция петербургской семиотической модели в творчестве Достоевского. Выявление и описание личного авторского вклада Достоевского в развитие петербургского текста. Особенности противоречивой эклектичности семиотической модели Петербурга Достоевского.

Поэма Ф.Б. Грефе, ординарного академика Императорской академии наук и профессора Санкт-Петербургского университета, написанной элегическими дистихами на древнегреческом языке к 100-летию Императорской академии наук. Петербургский миф на немецком, русском.

Космогонический и эсхатологический мифы Петербурга. Тема памяти и возраста города. Мифопоэтика водной стихии и архитектурного облика. Призрачность и театральность петербургского пространства. Образ петербуржца и феномен двойничества в русской прозе.

Образ Петербурга в художественном творчестве Пришвина (роман "Кащеева цепь"). Поэтические пресуппозиции как потенциальные символические смыслы, сложившиеся в истории национальной или мировой культуры и генетически закрепленные за поэтическим словарем.