Романтичні тенденції в повісті О. де Бальзака "Ґамбара". Інтерпретація образу генія-музиканта, що в поєднанні з осмисленням мистецтва постає складовою музичного дискурсу в художній цілісності твору. Специфіка осмислення музики у творчості О. де Бальзака.

Виявлення національної ідентичності у доборі метафор при використанні певних мотивів. Характеристика специфічних особливостей поезії Михайла Петренка, що постає багатим матеріалом для інтерпретації традиційних мотивів в українській романтичній поезії.

Визначення особливостей стильової моделі романтизму. Дослідження варіантів онтологічних моделей, що побутують в українській драматургії аналізованого періоду. Ознайомлення з національними ознаками ідеальної романтичної моделі буття у п’єсі 20-х років.

Почуття кохання для Ф. Стендаля його жанр і стиль психолога-аналітика у романі "Арманс". Романтичні та реалістичні тенденції романістики письменника. Роман "Пармський монастир" як яскравий приклад творчої самобутності й майстерності письменника-реаліста.

Творчість харківського поета Я. Щоголева як явище в українській літературі ХІХ століття. Вираження притаманних світовій літературі мотивів песимізму, безнадії, страждання, настрою так званої світової скорботи. Звернення до теми смерті у поезіях Щоголева.

Дослідження творчості харківського поета Я. Щоголева. Вираження у романтика мотивів песимізму, безнадії, відчаю, страждання та настрою так званої світової скорботи. Аналіз традиції зображення загибелі славетних козаків. Змалювання смерті простої людини.

Погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо філософського сенсу казки Сент-Екзюпері, символіка її образів. Багатогранність світобачення письменника, його думки та ідеї щодо суті речей, віри у великий духовний та інтелектуальний потенціал людства.

Анализ проблематики, эволюции конфликта и жанровых форм романов "Вершины не спят" А. Кешокова, "Род Шогемоковых" Х. Теунова. Идейно-тематические и структурно-стилевые особенности адыгских литератур, их влияние на развитие историко-революционной прозы.

Особенности становления жанра романа "городских тайн", получившего популярность после выхода в свет знаменитого сочинения Эжена Сю "Парижские тайны". Публикация романных сочинений и вторжение рыночных отношений в область литературного творчества.

Характеристика особенностей биографии А. Грина, ее влияния на особенности романтической картины мира в творчестве писателя. Изучение основных черт литературного повествования Грина. Анализ литературной эволюции творчества писателя и его значения.

Становление творческого метода английской писательницы Вирджинии Вулф. Романы первого периода творчества "Путешествие вовне", "Ночь и день". Прослежено движение Вулф от реалистической манеры письма к выработке принципов нового, модернистского романа.

Композиционная роль образа автора в метароманном цикле Г. Газданова. Движение романного метасюжета, изменения в формах повествования и преобразования в субъектной сфере. Переход от лиро-эпики к притчевому жанру в процессе творческой эволюции Газданова.

Использование понятия художественного мышления вербального типа в качестве рабочего материала художника. Филологическое исследование вербального облика романов Достоевского, суверенное вербальное присутствие в них субъектов основного события произведения.

История восприятия в Китае творчества И.С. Тургенева в первой половине ХХ столетия. Исследование переводческой деятельности известного китайского писателя Ли Ни. Рассмотрение многолетней работы писателя над китайским переводом тургеневских романов.

Кретьен де Труа как автор первых романов о Артуре и рыцарях круглого стола. Краткие биографические данные, его происхождение и жизненный путь. Главные мотивы творчества и характерные черты исторических романов. Его вложения в развитие Артуровской легенды.

Реализация принципов гиноцентризма, таких как деконструктивизм, авторское мифологизирование и аутентичность, в произведениях Вольф в контексте гиноцетрической прозы Германии второй половины ХХ века. Образ Медеи как результат авторского мифологизирования.

Идейно-художественная концепция и сюжет романов Н.Г. Чернышевского и Н.С. Лескова, их сопоставительный анализ. Влияние романа "Что делать?" на современников, появление жанра нигилистического романа. Антинигилистическая направленность романа "Некуда".

Рассмотрение идейных и тематических перекличек романов Э. Троллопа и Л.Н. Толстого, оценка возможных образов и мотивов, которые могли быть творчески освоены Толстым после прочтения романов Троллопа и использованы им при создании романа "Анна Каренина".

Оценка романа Троллопа как романа, отражающего жизнь. Изучение художественного мира произведения "Анна Каренина" как особой модели действительности. Приобщение читателя к религиозному сознанию. Оценка образов и мотивов, которые творчески освоены Толстым.

Роль шекспировских исторических пьес в литературной деятельности Р. Роллана. Поиск решения проблемы современности и роли простого народа в истории в произведениях автора. Труд и творчество, как синтез и сама жизнь - главные темы творчества писателя.

Аналіз фактів та основних прийомів й засобів російської літератури першої половини XIX століття, спрямованих на корекцію російського іміджу у французькій літературі. Чинники, що визначили своєрідність російсько-французького імагологічного діалогу.

Розгляд особливостей функціонування жанрового мислення в умовах перехідної культурної епохи. Обґрунтування модифікацій у контексті літературного процесу доби постмодернізму. Нарис утопічного модусу культури в російській версії антиутопії ХХ-ХХІ ст.

Дослідження російської літературної казки письменників першої половини XIX століття, виявлення закономірностей її розвитку та місця серед інших жанрів романтичної літератури. Зумовленість еволюції авторської казки універсальним характером фольклору.

Дослідження системотворчих особливостей мемуарно-автобіографічної прози в літературознавстві. Проблеми вивчення історії російської мемуаристики. Розвиток традицій мемуарно-автобіографічної прози та новаторський характер спогадів Анатолія Наймана.

Специфіка просторово-темпорального мислення творців російської гомодієгетичної повісті кінця 1880–початку 1890-х років, що реалізується в особливому концептуальному смислі і структурно-композиційних функціях художнього простору і часу конкретного твору.

Дискусійні питання вивчення жанру повісті в сучасному літературознавстві. Загальноприйняті принципи виділення типологічних різновидів повісті. Індивідуально-авторські і типологічні трансформації жанру повісті в російській літературі початку ХХ століття.

Висвітлення особливостей типологічної проекції поетичної спадщини доби бароко в російській поезії ХХ ст. (в її авангардній та постмодерністській парадигмах). Наявність спадкоємності актуалізації традиції бароко у творчості представників футуризму.

Аналіз радикальних змін у літературі в епоху постмодернізму та їхній зв’язок із культурним універсумом. Напрями зіставлень у дослідженні постмодерністської парадигми східно- та західнослов’янських літератур. Бароковий та готичний стильовий синтез.

Оцінка радикальності змін у літературі в епоху постмодернізму та виявлення їхнього зв’язку із культурним універсумом. Перелік особливостей постмодернізму як художньо-стильової парадигми та внесення уточнень в зміст поняття на постсоціалістичних теренах.

Мур як поет, прозаїк, сатирик, перекладач і найбільша фігура англо-ірландського романтизму епохи англійського. Створення повної картини рецепції Томаса й висвітленні зв'язків його творчості з російською літературою. Специфіка перекладів поетичних творів.