Роль символики в поэзии начала XX в. Анализ почвеннических идей А. Григорьева. Разработка мифологемы Матери-Земли в творчестве Хлебникова и Северянина. Вклад Г.В. Флоровского в развитие идей православной соборности. Геополитические конструкции евразийцев.

Перевод произведения переводчиком на туркменский язык с сохранением сути и художественности оборотов в оригинале. Процесс передачи лексических единиц относительно различных сфер социальной жизни, выражающих действия и обстоятельства в переводе.

Когезія як засіб вираження зв'язків між складовими частинами літературного твору. Дискурсивно-когезійна характеристика текстів. Визначення особливостей творчості О. Генрі. Практичний аналіз використання синонімів як засобу когезії у творах О. Генрі.

Характеристика синонімічного ресурсу дієслівних лексем на позначення розумової діяльності людини в художніх творах П. Куліша. Аналіз дієслівних синонімів, які вирізняються додатковими значеннєвими відтінками, дають емоційну оцінку розумовій діяльності.

Розгляд творчості Л. Українки та В. Стефаника крізь призму зв’язків поміж героєм і автором. Особливості поетики чільних українських митців порубіжної епохи, зокрема визначальної у модернізмі сюжето- та сенсотвірної самопроекції творчої особистості.

Исследуется, как синтаксическое устройство дневниковых записей отражает прогностическое мышление И.А. Бунина по отношению к будущим произведениям. Анализируются наиболее продуктивные синтаксические конструкции в аспекте их тематического функционирования.

Изучение творчества В. Драгунского в учебных курсах по русской детской литературе. Исследование индивидуального стиля писателя. Использование приёмов параллелизма, перечисления и нарочитой парцелляции в качестве средств комического на уровне синтаксиса.

Структурные признаки перечислительных конструкций. "Тропогенные" синтаксические конструкции. Лингвистический анализ перечислительных конструкций в сборнике Б. Пастернака "Когда разгуляется". Анализ субстантивных, адъективных, предикативных рядов.

Розгляд особливостей сепаратизації в синтаксичній тканині французького "нового роману". Визначення й характеристика поняття сепаратизації, як ефективного синтаксично-стильового засобу зображення широкої гами почуттів, образів, асоціацій, персонажів.

Аналіз синтаксичної сполучуваності засобів вербалізації концепту "альтруїзм" у реченнях різної довжини та різних типів. Статистичні методи дослідження творів німецьких письменників першої половини ХХ століття. Сталі семантичні ознаки засобів вербалізації.

Аналіз синтаксичних експресем як фігурально-риторичних конструкції, що створюють у поетичному дискурсі Лесі Українки змістово-естетичний ефект текстової комунікації. Репрезентація емоційно-чуттєвої сфери мовної особистості, високого стилю мовлення.

У статті розглянуто особливості функціювання окличних речень у романі Наталки Доляк "Шикарне життя у Вупперталі". Встановлено, що основними репрезентантами окличних речень є найпоширенішими ти, які є окличними реченнями за виконуваними функціями.

Характеристика синтаксичних маркерів актуалізації емотивності в творі Марії Матіос. Їх функційний потенціал в аспекті реалізації емоційно-чуттєвого простору мовної особистості, у контексті посутніх ідіолектних складників письменницького мовостилю.

Анализ проблемы историзма и модернизма на основе романа прозаика М. Сулейманлы. Описание трёхсотлетней вражды двух племен Гаракелле и Ганыгушагы, основанное на высших моральных ценностях. Взгляд писателя на историю - результат народного мышления.

Анализ реализации стиля "нуар" в парадигме комиксовой стилистики на материале "графического романа" Ф. Миллера "Город грехов". Соединение традиций классического "черного детектива" С. Хэммета и эстетики pulp fiction в контрасте белого и черного в романе.

Влияние онтологических идей Г. Сковороды на миросозерцание М. Булгакова. Этическая концепция романа "Мастер и Маргарита". Инфернальные мотивы и персонажи произведения. Парадоксальность булгаковского дьявола. Воплощение в образе Воланда сущности дракона.

Властивості мистецької синестезії як особливого явища української модерністської літератури початку ХХ ст, проявленого у жанровій матриці елегії. Твори "В лавровім вінку: елегія по літераті" С. Яричевського "В лавровім вінку" та "Майовї елегії" І. Франка.

Взаємозв'язок різних видів мистецтва в межах художнього твору. Аналіз синтезу кіномистецтва та літератури на прикладі малої прози М. Вінрановського. Прийоми, притаманні кіно, та їх упровадження у літературних творах. Особливість мислення Вінграновського.

Дослідження руху мистецтва від синкретизму архаїчної доби до спеціалізації й сецесії мистецтва доби класицизму з наступним синтезуванням окремих видів мистецтва, змішування яких активно запровадили романтики (Т. Шевченко та В. Ґренджі-Донський).

Проблеми синтезу мистецтв в історії культури. Дослідження цього явища в українській літературі кінця XIX - початку ХХ ст. Взаємодія літератури і мистецтва у творчості Шевченка. Поєднання словесного та малярського начал в творчості В. Ґренджі-Донського.

Визначення постулатів синтезу красного письменства зі суміжними видами мистецтва на основі трактату Івана Франка "Із секретів поетичної творчості". Особистісні передумови омузичення прозових творів буковинської авторки на прикладі прози О. Кобилянської.

Вивчення творчості французької письменниці Ж. Санд, розкриття сутності мистецтва та специфіки відтворення його видів (музики, живопису, акторської майстерності) в літературних творах авторки. Осмислення міжмистецького діалогу в романі "Замок Самотності".

Характеристика коллектива из музыкального пространства Петербурга "Проект ВетровЪ", в творчестве которого отсутствуют четкие границы музыкальных стилей и направлений. Анализ использования в творчестве коллектива песен на стихи поэта Г.В. Иванова.

Поезія А. Казки - поезія прекрасного. Щирість та справжність в віршах лірика. Творчий метод поета. Зв’язок образотворчого мистецтва з лірикою А. Казки. Філософське підґрунтя творчості митця, розуміння поезії як єдності слова й образотворчого мистецтва.

Поліфонія - художній засіб, який розкривається через поліваріативність образів та розмаїтість їх деталей. Мінливий ритм оповіді, за допомогою якого здійснюються емоційно-змістові зіставлення - характерний композиційний інструмент новели "Intermezzo".

Двойной хронотоп романа Р. Киреева "Пятьдесят лет в раю", средства его экспликации. Жанровые особенности художественной автобиографии писателя. Поэтическая организация документированного текста, его квалификация как "синтетическая" филологическая проза.

Дослідження проблеми синтезу у творчості І. Франка в сучасному українському франкознавстві. Повість "Великий шум": конфлікт інтерпретацій. Інтерпретаційний потенціал прози початку ХХ століття. Відкритість твору як визначальна засада його різночитань.

Феномен электронного поэтического текста. Выявление семантики повтора в комплексной мультимедийной структуре виртуального произведения. Элементы графики, анимации, аудио-, видеофайлы как смыслообразующие компоненты электронного поэтического текста.

Поняття та особливості, етимологія та дефініція, власне робоче визначення "синтетичного роману". Методи та підходи до дослідження його характерних рис. Обґрунтування зв’язку ренесансного роману з епохою Ренесансу як періоду рефлективного традиціоналізму.

Проблемы межкультурной коммуникации, культурологии и теории литературы. Основные системные принципы. Множественность описания каждой системы. Присутствие в системе "литература" прямой связи, идущей от автора через произведение литературы к читателю.