Розгляд ролі Г. Кочура як критика перекладу творів з романських літератур. Аналіз значення творчості римського поета для світової і української культури у розвідці "Літературна доля Вергілія". Особливість знайомства з романом Сервантеса рідною мовою.

Апісанне сям'і вядомага беларускага пісьменніка У. Караткевіча, ролю дзядулі ў яго жыцця, напісанне і першая публікацыя рамана "Каласы пад сярпом тваім". Характарыстыка маскоўскага перыяду жыцця і творчасці Караткевіча, паданне аб Томаше Гриневиче.

Зв’язок художньої літератури з історичним дискурсом та міфологічним мисленням. Поєднання рис історизму, метаісторизму та міфологізму на прикладі трилогії "Волинь", романів "Марія", "Чого не гоїть огонь", публіцистичних, есеїстичних книг автора.

Аналіз поглядів Уласа Самчука на книгу як соціокультурний феномен. Уявлення про функції книги в суспільстві, роль читання для духовного становлення особистості. Книга як каталізатор руху людини до нових знань. Налагодження діалогу між націями і епохами.

Проблемі полікультурності письменника У. Самчука. Еміграційне життя у різних країнах та континентах. Парадигма цілісного розуміння художнього простору світу і самоусвідомлення письменника в ньому. Участь у громадському та літературному житті Торонто.

Способы изображения уличных сцен в произведении Б. Пастернака "Доктор Живаго", их символическое насыщение. Связь между изображением города в романе Б. Пастернака и урбанистической парадигмой, присутствующей в произведениях А. Блока и В. Брюсова.

Анализ машинописных копий статьи Д.С. Мережковского "Пророк русской революции (К юбилею Достоевского)" 1906 года с пометами автора. Изучение жанра и семантики заглавий статьи о Достоевском, написанной под влиянием событий первой русской революции.

Роль биографического опыта автора в художественном произведении; герменевтическая концепция "переживания" как рамки, внутри которой могут взаимодействовать социальные, политические, историко-культурные, интертекстуальные детерминанты и источники текста.

Сведения о редких и забытых музыкальных произведениях разных жанров и форм (романс, марш, песня, танго), которые авторы романа "Золотой теленок" используют для воссоздания обстановки, в которой живут герои; целостной картины музыкального быта тех лет.

Особливості функціонування мовної гри в художньому англомовному прозовому дискурсі на матеріалі творів Курта Воннегута. Типові приклади навмисного обігравання мовних явищ з метою створення комічного ефекту. Параметри комунікативної ситуації Д. Хаймса.

Изучение особенностей восприятия категории "страшное" пушкинским лирическим субъектом-поэтом. Выявление функций "агентов" страшного при формировании лирического "Я". Основные пути различения страха для поэта и остальных субъектов пушкинской лирики.

Проблемы категориального аппарата, требующего использования при анализе устойчивых образов и мотивов. Исследование тенденций и способов художественного воплощения универсалий в русской реалистической прозе XX века на материалах прозы М.А. Шолохова.

Соціально-політичний контекст - важливий аспект функціонування літературного твору "Війна, що змінила Рондо" на читацькому ринку. Особливості використання мовознавчо-культурознавчого підходу для опису характерних рис видання, що типові для перекладу.

Основні підходи до вивчення поняття "символ" у лінгвістичній парадигмі. Проблеми моделювання міфопоетичного універсуму етносу і творчої особистості крізь призму універсального символу "світове дерево". Ізоморфні образи у художніх текстах Б. Пастернака.

Міфалагема круга у мастацкіх творах беларускіх пісьменнікау. Нацыянальнай спецыфікі міфалагемы кола, падрабязны аналіз яе функцый у сюжэце мастацкага тэксту. Сродко паказу якасці сучаснага жыцця, сутнасць чалавечай душы, сапрауднай кошту учынку.

Принцип дзеркала, застосований у творі, робить картину стереоскопічною, додаючи нові можливості для інтерпретації. Інтертекстуальний зв’язок із "Лісовою піснею" Лесі Українки, внутрішня інтертекстуальність, цікаві інтермедіальні аспекти поезії.

Родственная связь графомании и строя провинциальной жизни. Языковая среда провинции как отстойник языка, где фрагменты современных стилей перемешаны с архаикой. Александр Гребенкин, Светлана Аширова и Елена Звездина - самыме печатающиеся пермские авторы.

Сущность, предназначение и применение артикля. Характеристика морфологической, синтаксической и семантической функции артикля. Субъективность употребления артикля в художественной литературе. Особенности применения артикля с разными существительными.

Модернизм и модернистские тенденции в творчестве локальных авторов как одна из проблемных малоизученных областей в истории литературы. Творческий путь, художественно-эстетические взгляды и литературные контакты поэта-символиста С.В. Виноградова.

Значение для современной филологической науки труда уральских ученых "История литературы Урала. XIX век", изданного в двух томах под редакцией профессора Е.К. Созиной. Художественные и публицистические произведения об этом полиэтничном макрорегионе.

Анализ периода развития белорусской и украинской литературы 20-х годов ХХ века. Особенность обращения к теме города в белорусской поэзии. Присутствие урбанистических мотивов в литературном течении. Путешествие лирического героя Хведаровича по городу.

Особенности урбанистической стратегии в современной австрийской литературе на примере некоторых романов популярного писателя Даниэля Кельмана. Отличительные характеристики романа "Последний предел". Воспроизведение урбанистической среды обитания.

Класифікація урбаністичної прози Івана Франка за топонімійною ознакою: за назвами конкретного міста, його частин та об’єктів міського простору. Аналіз з погляду топонімії топосів Борислава, Дрогобича, Львова, Тернополя, Перемишля, Кракова та Відня.

Класифікації урбаністичної прози І. Франка за топонімійною ознакою. Міський топос, який можно ідентифікувати за назвами конкретного міста, його частин та об’єктів міського простору. Функціональне навантаження урбаністичних топонімів у прозі письменника.

Особливості урбаністичного пейзажу в поетичній творчості творця "пейзажу душі" М. Волошина. Взаємопов'язаність міста, природи, навколишньої дійсності з душею ліричного героя. Міфологізація міста, наділення його універсальними позачасовими рисами.

Дослідження життя на Волині у "Записках" М.І. Мамаєва. Вплив культурно-соціального середовища регіону першої половини ХІХ століття на художній світ мемуариста. Інтерпретація урбаністичного простору Волині як духовного, соціального, культурного явища.

Структурно-функціональний аналіз поетики романів Ю. Андруховича, М. Кундери та В. Пелевіна у предметно визначеному аспекті та в їх співвіднесеності з художніми цінностями постмодернізму. Окреслення спектру показових інновацій у поетиці сучасного роману.

Аналіз репрезентації урбаністичного простору в авторській казці на прикладі "Місто без квітів" Валерія Шевчука. Обґрунтування абсурдності сучасного урбанізованого простору, який знищує в людині природні почуття, змушує її шукати нові варіанти існування.

Особливості авторської інтерпретації образної та аксіологічної системи романа Сергія Жадана "Депеш мод" з врахуванням уникнення однобокого тлумачення аксіологічних домінант. Аналіз становлення та розвитку особистості в постчорнобильських умовах.

Исследование процессов, происходящих в современной кабардинской поэзии постсоветского периода. Характеристика творчества наиболее значимых современных кабардинских поэтов. Тенденции кабардинской поэзии, а также ее художественно-стилевые особенности.