Роль середовища зростання Г. Косинки у формування його творчої особистості. Дослідження новелістики Григорія Косинки в її органічному зв'язку з фольклором. Розгляд образів степу, вітру, могили у новелах письменника. Створення літературного образу Фауста.

Руйнування літературних канонів, заперечення традиційних вимог до змісту і форми художнього твору, епатажність, експериментаторство - характерні риси постмодерної епохи. Марії Матіос - одна з найяскравіших постатей у новітній українській літературі.

Аналіз фольклорних елементів у п’єсах письменника Максима Рильського. Розгляд питань трансформації фольклорної традиції. Фольклорні мотиви у драматичному малюнку "Бенкет", які сприяють виразнішій передачі неспокійного переломного історичного періоду.

Розгляд світобачення Д. Гуменної крізь призму українського та світового фольклору, міфології на прикладі казки-есею "Благослови, Мати!". Архетипи українського фольклору (Купала, Ляля, Земля-Жінка), які мають жіноче начало та є сакральними образами.

Історія пісень на слова Б. Лепкого, які були спопуляризовані у час Першої світової війни та міжвоєнний період. Уточнення та доповнення щодо датування, жанрово-тематичної атрибуції текстів. Перспективи фольклоризаційних процесів над авторськими піснями.

У роботі з’ясовується фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. На передній план виводять образ народного співця, який привселюдно виконував антирадянські пісні та думи й поплатився за це життям або зазнав переслідувань.

Шевченкознавство кінця XIX - початку XX століття. Оригінальна Шевченкова творчість і фольклорна традиція в опрацюванні М. Сумцова. Рецепція науковцем етнографічних елементів у доробку Кобзаря. Фольклорні традиції як окрема проблема літературознавства.

Головні методики дослідження взаємозв'язків фольклору й літератури у світовій фольклористиці та літературознавстві. Визначення філософської основи. Доцільність використання терміна "словесна культура". Реконструкція праформи давньоукраїнської версії.

Український фольклор - невичерпне джерело мотивів і сюжетів для авторів драматичних творів. Мова персонажів - фольклорно-літературний засіб створення гумористично-сатиричного ефекту в п’єсі М. Старицького та І. Нечуя-Левицького "За двома зайцями".

Використання фольклорних засобів гумористично-сатиричного зображення дійсності в драмі "За двома зайцями". Характеристика народного гумору та експресивної лексики. Історичне минуле українців та критика основних негативних явищ тогочасної дійсності.

Сакральний підтекст характеристик жіночих персонажів химерної прози у контексті міфологізації та демонізації. Образ жінки як надлюдини, містичної істоти у книгах Д. Корній, Т. Владимирової, М. Смагіної, В. Шкляра. Розвиток химерної прози у XXI столітті.

Анализ представленных в романе осетинского автора и общественного деятеля А. Цаликова особенностей повседневного быта, фольклора, религиозных верований, обычаев, поведенческих норм и мировоззрения осетин. Вмешательство российской политики в жизнь горцев.

Анализ поэтики рассказов Н. Успенского в идеологическом контексте шестидесятых годов, этапы его творчества. Новый способ изображения простого народа – как индивидуализм писателя. Изучение отзывов критиков, исследовавших произведения Н. Успенского.

Особенности поиска фольклорно-этнографических источников описания народного обычая "капустки" в тексте романа П.И. Мельникова-Печерского "На горах". Изучение развития образа указанного обряда в народоведческой литературе XIX века, известной писателю.

Висвітлення життєвого шляху М. Стельмаха, аналіз та характеристика його творчості. Вклад М. Стельмаха у дослідження та розвиток українського фольклору. Фольклорно–етнографічна діяльність письменника, вивчення фольклористичного процесу ХХ ст. в Україні.

Способы и приемы реализации архетипов народной обрядовой культуры в творчестве Н.В. Гоголя. Проблема взаимоотношений мифа, фольклора и литературы. Своеобразие гоголевского экфрасиса как одного из главных приемов реализации архетипов в поэтике писателя.

Исследование взаимодействия литературного и фольклорного материала в волгоградском журнале для детей "Простокваша". Ориентация большинства прозаических литературных текстов журнала на жанровые модели фольклора и постфольклора: сказки, былички, страшилки.

Мотивы любви, дружбы, совести, справедливости в произведениях народного героического эпоса и творчестве И.А. Ильина. Знакомство с мифологическими представлениями древних о воде. Использование Ильиным материалов архаического и классического фольклора.

Рассмотрение исходной связи поэмы Н. Некрасова с русским фольклором, ее анализ с позиции "pro et contra". Определение ранее не акцентированных критикой граней поэтического текста. Выявление природы внутренних авторских интенций и поиск новой аксиологии.

Анализ фольклорных традиций в творчестве В.Г. Распутина. Изучение особенностей произведений в связи с философско-этическими и мировоззренческими позициями писателя. Анализ влияния народного творчества и языка на формирование авторской концепции мира.

Описание проблемы вхождения фольклорных традиций в литературные тексты. Анализ фольклорных традиций вошедших в структуру предания. Изучение предания "Полунощник" В.И. Даля, особенности его главных образов. Исследование новаторского подхода писателя.

Анализ функционирования фольклорной традиции в поэтике С.А. Есенина. Дискуссионный характер фольклоризма раннего творчества Есенина. Этнографический контексты в выявлении обрядовой реальности произведения, о которой поэт писал в трактате "Ключи Марии".

Изучение проблемы использования элементов фольклора в романе "Преступление и наказание" Ф М. Достоевского и рассмотрение аспектов фольклорно-поэтической системы русского писателя. Идейно-художественное своеобразие романа "Преступление и наказание".

Рассмотрение функциональных особенностей фольклорных и мифосимволических элементов в ткани художественного произведения А.В. Дмитриева "Крестьянин и тинейджер". Анализ устных поэтических жанров и элементов народной культуры, их архетипическая структура.

Самобытная литература Северного Кавказа как органическая часть мирового литературно-художественного процесса. Изучение фольклорной поэтики документально-публицистического, "интеллектуального" текста на примере дилогии Р. Гамзатова "Мой Дагестан".

Представление о частях романа "Несчастный Никанор" как о произведении, опирающемся, с одной стороны, на факты биографии А.П. Назарьева, с другой стороны — на традиции русской и европейской литературы. Анализ спасения героем прекрасной незнакомки.

Специфика сюжета "Снегурочка" в его версиях и вариантах на основе историко-литературного, сравнительно-описательного и типологического методов. Анализ его интерпретаций в русских поэтических текстах. Судьба одного сказочного сюжета в русской поэзии.

Изучение историзма фольклорного наследия. Исследование проблемы соотношения фольклора и истории. Обнаружение взаимосвязи фольклорного сюжета со сведениями, касающихся мифологических, религиозных, нравственных представлений тунгусо-маньчжурских народов.

Характеристика жизни и творчества У. Шекспира. Определение сонета как формы поэтического текста. Определение понятий поэтического дискурса и интонации. Анализ специфики декламационного фоностиля. Стилистико-композиционный и построчный анализ сонета.

Изучение фонетической адаптации лексики французского происхождения в русском языке. Краткая история освоения галлицизмов с точки зрения формирования моделей фонетической адаптации лексики в соответствии с общими особенностями и законами русского языка.