образ українського козацтва у творах польського поета XVII ст. С. Твардовського. Головними ознаками козаків у поемі стали: велика кількість, безликість (майже не нотує імена ватажків, окрім Хмельницьких, Кривоноса, Богуна), жорстокість, зрадливість.

Визначення й аналіз основних теоретичних положень, що дозволяють говорити про неперервність літературного процесу. Дослідження барокового мотиву швидкоплинності й марності людського життя. Характеристика особливостей синтезу народної і книжної традиції.

Номотетичні і ідіографічні науки. Неокантіанська спрямованість філософії Челпанова. Теорія пізнання Канта. Загальне поняття про неопотебнянство, марксистський та формалістичний метод. Рецепція естетичних положень Канта в працях В. Юринця, Б. Якубського.

Поразка української національної революції. Позитивний вплив на розвиток літературознавства. Кінець малоросійському провінціоналізму. "Історія української літератури" як антипод соцреалістичних праць. Доба монументального та орнаментального стилю.

Здобутки і втрати українського літературознавства в XX ст., пов'язані з поразкою української національної революції. Видатні представники даного історичного періоду, напрямки їх роботи: С. Єфремова, M. Возняка, Б. Лепкого, M. Зерова, M. Грушевського.

Аналіз поглядів Івана Франка на проблему українського народного віршування. Характеристика наукової спадщини письменника в галузі народної поетичної творчості. Огляд його досліджень народної ритміки, співвідношення змісту та форми в народному віршуванні.

Висвітлення поглядів Івана Франка на проблему українського народного віршування; дослідження народної ритміки, співвідношення змісту та форми в ньому. Ритмічні особливості пісень цього типу, що подав Ф. Колесса у праці "Ритміка українських народних пісень

Комплексний аналіз теоретико-методологічного дискурсу порівняльного літературознавства в Україні кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., специфіка розвитку. Визначення особливостей методології та простеження способів її реалізації в різних дослідженнях.

Аналіз концепту Г. Григоренка - представниці української інтелігенції Наддніпрянщини кінця ХІХ - початку ХХ ст., який присвячено місцевому (українському) селянству. Показ українського села з суб’єктивного погляду письменниці в контексті еволюції уявлень.

Дослідження літературного дискурсу українських шістдесятників та особливості його вивчення в сучасному мово- й літературознавстві. Огляд провідних лінгвістичних та літературознавчих праць, присвячених дисидентському дискурсу, напрями таких досліджень.

Погляди І. Лисяка-Рудницького на історію ОУН. Відображення причин активізації в Галичині українського націоналізму; організаційна передісторія та процес становлення ОУН і її трансформацію в Україні, еміграціїя. Аналіз українського дисидентсього руху.

Основні напрями політичної, дипломатичної та літературної діяльності видатного сучасника доби Відродження - Данте Аліґ’єрі. Аналіз інтересу до пізнання земних речей, відкидання безперечного авторитету церкви, зростання світських елементів у культурі.

Основні напрями політичної, дипломатичної та літературної діяльності видатного сучасника доби Відродження – Данте Аліґ’єрі, його практичний досвід і літературно-поетична спадщина. Інституціонування нової світоглядної парадигми в епоху Відродження.

Аналіз українського етнотипу в поезіях В. Махна, акцентовано увагу на питанні національної самоідентифікації автора, її відображенні в творчості письменника. Дослідження впливу етноідентифікації письменника на осмислення іміджів свого в поетичних текстах.

Дослідження явища українського і польського модернізму в рецепції та оцінці Івана Франка. Аналіз особливостей використаня контактно-генетичних та історико-типологічних підходів Івана Франка в оцонці драматичних творів В. Винниченка і Ст. Пшибишевського.

Дослідження поняття та основних функцій казки або твору, в якому переплітаються реальність та вимисел (вигадка). Герої українського казкового епосу. Персонажі казок про тварин, соціально-побутових та чарівних казок. Образ жінки в українських казках.

Вивчення поетики аванґардизму (темаріуму, образних рядів, жанротворчих експериментів, функціонального діалогу з читачем). Осмислення проблеми наступних відношень: ранній український модернізм – аванґард – зрілий модернізм. Його стильові напрямки.

Особливості становлення дискурсу в 1920-х роках. Трансформації зазначеного культурного явища під час згортання стильової поліфонії. Вивчення поетики аванґардизму, раннього українського модернізму, поглиблення спостережень, що передбачає діахронічний зріз.

Особливості героїчного епосу. Визначення принципів класифікації М. Драгоманова та Ф. Колесси. Опис думи про боротьбу з татарами і турками, характеристика жанру історичної пісні. Розподіл тематичних груп українських історичних пісень, балад та билин.

Виділення українського оказіонального фольклору в окремий самостійний вид обрядової усної словесності, жанрово-тематична єдність. Огляд історії структурно-функціонального дослідження утилітарно-сакральних утворень. Типи оказіонального часу, простору.

Результати аналізу англо-українських перекладів нелінгвального нонсенсу в поемі Л. Керролла. Забезпечення комунікативно успішного перекладу нелінгвального нонсенсу точним відтворенням у перекладі "нісенітних" мовних форм та гумористичних ефектів.

Життєпис українського письменника, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика Євгена Маланюка. Доба визвольних змагань. Мотив дороги, що обумовив домінування у віршах деяких специфічних слів. Приклад "ненависного" звертання до України.

Визначення специфіки та функцій відкритого письменницького листування в українському літературному процесі першої половини ХХ ст. Дослідження його жанрово-стильових особливостей, взаємозв’язку з дискурсом художньої словесності означеного періоду.

З’ясування природи поліметричного вірша та встановлення основних тенденцій його розвитку. Дослідження типології поліметрії, що розроблена у сучасному віршознавстві. Виявлення зв’язку між жанровою належністю твору й інтенсивністю вияву поліметрії.

Особливості українського варіанту постмодерного дискурсу. Історична зумовленість творчості постмодерністів в Україні кінця XX - початку XXI століть. Аналіз поглядів сучасних літературознавців стосовно феномену постмодернізму в українській літературі.

Багатопланове метакритичне дослідження для вивчення основних положень естетичної концепції постмодернізму, а також дослідження сенсу змін в сучасній культурі у зв’язку із соціально-політичними та психологічними аспектами розвитку українського досвіду.

Розгляд світосприймання Т. Шевченка, особливості формування релігійного світобачення, що відбилося на характері естетичних шукань у процесі моделювання художньої картини світу. Біблійні образи, які мали вплив на естетичну концепцію, етику, поетику митця.

Дослідження українського роману 20–30-х рр. ХХ ст. Осмислення механізмів формування, розвитку та логіки трансформації авторської свідомості на прикладі аналізу романів 1920-х і 1930-х років. Парадигма я-свідомості, "модусів буття" ментальної сфери творця.

Відродження жанру роману на початку ХХ століття в європейській та українській літературі. Питання традиційності й новаторства в літературному процесі, а також співвідношення наслідуваного й створюваного, як важливе питання української романістики.

З’ясування стану розробки проблеми романів зв’язку часів в українському літературознавстві. Аналіз прийомів та засобів, що сприяють концептуальній цілісності визначених романів. Визначення місця романів зв’язку часів в українській історичній романістиці.