Підвищення ефективності терапії хворих на нейропатичну форму діабетичної стопи за рахунок використання в лікуванні препарату з антиоксидантною дією Еспа-ліпону на основі вивчення його дії на неврологічні, імунологічні та клінічні прояви захворювання.
Ефективна корекція порушень фетоплацентарного комплексу як один з основних резервів зниження перинатальних втрат. Знайомство з важливими патогенетичними аспектами хронічної плацентарної недостатності при затримці розвитку плода та методи їх корекції.
Визначення характеру дисфункції імунної системи селезінки, особливостей клініко-гематологічного перебігу хвороби. Огляд застосування нових способів хірургічних втручань, вияснення ризику ускладнень. З’ясування критеріїв ефективності спленектомії.
Розвиток і прогресування зовнішньосекреторної панкреатичної недостатності при постхолецистектомічному синдромі. Клінічні прояви у хворих на хронічний панкреатит після холецистектомії. Особливість розвитку надлишкового бактеріального росту в кишечнику.
Визначення клініко-лабораторних, ендокринних, імунологічних показників у хворих на пієлонефрит до початку лікування на курорті Трускавець. Оцінка стану загальних адаптаційних реакцій організму у даної категорії хворих в залежності від клінічної картини.
Зміст клініко-лабораторних, ендокринних та імунологічних показників у хворих до початку лікування. Вплив бальнеотерапевтичного комплексу курорту на стан загальної адаптаційної реакції організму, імунітету та тяжкості перебігу пієлонефриту у ліквідаторів.
Аналіз частоти та клінічних, імунологічних і морфологічних особливостей перебігу анемії у хворих з целіакією. Визначення генетичної схильності до целіакії. Причини розвитку дефіцитної анемії у дітей та комплексний підхід до її лікування і реабілітації.
Взаємозв'язок порушень мікробіоценозу кишечнику та системи імунітету. Характер і ступінь порушень мікробіоценозу товстого кишечнику у хворих на псоріаз. Рівні антитіл до ендотоксину кишкової палички, до одно- і двониткової ДНК у хворих на псоріаз.
Патофізіологічний механізм розвитку та припинення хронічної епілептичної активності в ранньому постнатальному періоді. Генералізована судомна реакція у молодих щурів. Динаміка формування пікротоксинового кіндлінгу. Карбамазепінова і вальпроєва кислоти.
Основні прояви дестабілізації ішемічної хвороби серця. Виникнення больових і безбольових епізодів транзиторної ішемії міокарда у хворих на стенокардію. Підсилення гіперкоагуляційного потенціалу. Виникнення, перебіг і прогресування стенокардії.
Визначення вагомості порушень ліпідного обміну, як факторів, що сприяють розвитку аритмій у хворих хронічною ішемічною хворобою серця. Аналіз клінічої ефективності антиаритмічних препаратів і коректорів ендотеліальної дисфункції: статина, тріметазідіна.
Сучасні уявлення про патогенетичні механізми мозкових інсультів. Дослідження морфологічних характеристик пошкоджень головного мозку, поведінкових та когнітивних змін при первинному й повторному геморагічному інсультах, при блокаді кальцієвих каналів.
Аналіз поширення загальносоматичних захворювань серед населення. Поняття та види остеоартрозу. Значення вільнорадикального перекисного окиснення як одного з ключових ланок в патогенезі. Взаємозв'язок остеоартрозу із захворюваннями тканин пародонта.
Дослідження спільних факторів ризику, клініко-анамнестичних і синдромологічних особливостей формування поєднаного перебігу хронічного холециститу та гіпертонічної хвороби. Розробка системи клінічного моніторингу хворих та оцінка диференційованої терапії.
Вивчення впливу порушень ліпідного та вуглеводного обмінів на розвиток аритмій у хворих на метаболічний синдром. Дослідження клінічної ефективності ловастатину, раміприлу, карведілолу, аміодарону при лікування порушень серцевого ритму у таких хворих.
З'ясовані загальні закономірності функціонально-біохімічного стану нирок, включаючи головний енергозалежний процес ниркових канальців - реабсорбцію іонів натрію, за умов комбінованої дії на експериментальних тварин важких металів (хлоридів свинцю, талію).
Вивчення показників передепітеліального та епітеліального механізмів захисту слизової оболонки стравоходу у пацієнтів, які тривало застосовували нестероїдні протизапальні препарати. Їх використання при проведенні терапії багатьох ревматичних захворювань.
- 30048. Патогенетичні механізми сенсоневральної втрати слуху в пацієнтів з ООУЮ-19 і методи їх корекції
Основні патогенетичні механізми розвитку гострої сенсоневральної втрати слуху, у тому числі інфекційного генезу. Иожливі чинники й механізми розвитку сенсоневральної втрати слуху на фоні коронавірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2.
Підвищення якості діагностики та покращення ефективності лікування хворих на хронічний коліт та синдром подразненої кишки в поєднанні з дегенеративними захворюваннями хребта на підставі визначених механізмів ураження кишечника. Стан кальцієвого обміну.
Фактори ризику порушення мозкового кровообігу та предиктори прогресування хронічної ішемії головного мозку. Медикаментозна терапія хворих з дисциркуляторною енцефалопатією. Функціональний стан тромбоцитів на фоні стандартної медикаментозної терапії.
Відновлення репродуктивного здоров'я в жінок, що перенесли хронічні запальні захворювання органів малого таза, шляхом визначення патогенетичних механізмів їхнього впливу на фертильність. Розробка нових підходів до вдосконалення допоміжних технологій.
Удосконалення методів диференційованого лікування дітей з головним болем перенапруження шляхом вивчення патогенезу на основі клініко-анамнестичних досліджень. Визначення поширеності цефалгічного синдрому у школярів після ретроспективного аналізу анкет.
Ознайомлення з основними теоріями розвитку метаболічного синдрому: глюкоцентричною, ліпоцентричною та адипокіновою. Розгляд концепції обмеження здатності жирової тканини до збільшення свого об'єму як фактору, що поєднує ожиріння з метаболічним синдромом.
Вивчення морфогенезу та імуногістохімічних змін шкіри в хворих на хронічний червоний вовчак. Розробка методу лікування хворих з використанням кардоната і глутоксима поряд із традиційною терапією. Оцінка найближчих та віддалених результатів лікування.
Особливості перебігу посттравматичного періоду у тварин з черепно-мозковою травмою на тлі модуляції функціональної активності імунної і дофамінергічної систем. Показники клітинного і гуморального імунітету. Розвиток NMDA - викликаних судом у щурів.
Мікробіологічна і імунологічна характеристика різних нозологічних форм запальних процесів. Вплив запальних процесів щелепно-лицевої ділянки на функціональний стан ендокринних залоз та встановити їх значення в захисно-компенсаторних реакціях організму.
Дослідження патогенетичних механізмів токсичної дії, клінічних проявів та принципів невідкладної допомоги при отруєнні чадним газом. Наслідки отруєння: дифузні дистрофічні процеси, порушення гемодинаміки й мікроциркуляції крові, ацидоз, набряк мозку.
Роль розвитку гіпоксії в патогенезі політравми. Централізація кровообігу, порушення реологічних властивостей крові, розлади мікроциркуляції. Генетична детермінованість у щурів стійкості до гіпоксії та її різний вплив на перебіг травматичної хвороби.
Математичний аналіз серцевого ритму в умовах тяжкої травми, поєднаної з механічним пошкодженням шкіри. Динаміка маркерних ферментів цитолізу, показники ендогенної інтоксикації, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту при травмі.
Епідеміологічні особливості дизентерії в умовах пенітенціарної системи, а також антибіотикорезистентність шигел у східному і західному регіонах України. Оцінка частоти ураження тонкої кишки при шигельозі, доцільність виділення її ентероколітної форми.